Біографія
Дитинство
Я народився 28го липня 1988 року у місті Донецьку, в сім'ї шахтарів і медиків. По досягненню певного віку (от би пам'ятати ще якого) був відданий в дитячий садок, в якому був визнаний тихим і слухняним хлопчиком...який через пару років раптом став розпещеним і шкідливим, у всякому разі, так говорили вихователі. Так чи інакше, а в школу цей хлопчик не хотів вже точно.
Школа
Але, на жаль, та в школу йти довелося. Це була звичайнісінька школа, під номером 85, хоча плюс у цієї школи все ж таки був – йти до неї було всього лише 1 хвилину. Враховуючи той факт, що Сергійко знав алфавіт і прекрасно читав уже в 4 рочки, то в школі він був приречений на сторонній погляд у своєму зошиті. Погляд був сусідки по парті і старанно викорінювалась з зошита, але після сеансу шокової терапії "лінійкою по потилиці" погляд не зустрічав ніяких перешкод. Йшли роки, сусід(ка) час від часу змінювалася (хоча погляд у зошити отримав постійну прописку), і закінчилося все це неподобство срібною медаллю ... золоті "хімічка" забрала ще в 10му класі.
З огляду на те що знання, які вчителі ретельно намагалися вкласти в мою голову, там закріплювалися без особливих зусиль з мого боку, то вільного часу залишалося достатньо. Цей час намертво вбивалося футболом. Часом додому мене було не затягнути з раннього ранку і до пізнього вечора. І нехай зараз часу у мене далеко не так багато, але воно завжди викроюється на улюблену гру.
Університет
Школа закінчилася, потрібно було обирати університет. Вибір мій пав на спеціальність "Комп'ютерні системи та мережі" (КС) в Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ). А на мене впала ціла гора докорів і сумнівів з боку батьків, що це спеціальність не для мене (мабуть вони таки мали рацію). Проте з вступом вони мені допомагали чим і як могли. Я власне дуже таки вдало вступив. Але навчання тривало не настільки вдало і обірвалося в кінці 2-го курсу, я забрав документи з КС. Після цього випадку я став твердо впевнений, що все, що не робиться – все на краще. І вступив на спеціальність "Економічна кібернетика" в Донецький університет інформатики та штучного інтелекту (ДУІіШІ), заново, з нуля, такий собі екстрим. Але, тим не менш, цей екстрим тривав 4 роки в ДУІіШІ і до цього дня продовжується в магістратурі ДонНТУ, яке, мабуть, не хоче мене відпускати. З вибором керівника диплома морочитися довго не довелося, тому що мене поставили перед фактом – керувати мною і написанням диплома став Гізатулін Артем Махмутович. Тему ж узяв ту, яку мені запропонував керівник, тому що загалом і в цілому у мене жодних осудних варіантів не було, а саме "Моделювання оцінки ефективності інвестицій в людський капітал".
Плани на майбутнє
Плани, плани, плани...будувати можна різні плани, але важливі будуть ті, які я втілю в життя. Важливі будуть люди, які залишаться і підтримають мене, коли черговий план впаде, з якими я побудую і втілю в життя все найкраще. І нехай, щось у житті завалиться і поламається, адже все що не робиться – все на краще, адже коли щось руйнується – щось інше, нове, краще будується.
Але все ж головним планом для мене є створення сім'ї. Так, робота, так, кар'єра. Так, це важливо і отримає свою вагому частку моїх зусиль. Але люди, які будуть йти зі мною по життю завжди будуть на першому місці.