Біографія
Дитинство
Народився я 22 червня 1990 року в місті Донецьку в родині лікарів. Моя мама, Латишева Інна Василівна, тато Латишев Євген Євгенович. Я єдина дитина в родині.
Мій перший дитячий садок “Сонечко”, який я згадую як той заклад, де мене навчили сприймати світ і намагатися його зобразити яким уявляю. Із задоволенням згадую заняття малюванням фарбами, ліпленням, музикою. У дитинстві я був дуже активною дитиною. Батьки не могли за мною устежити, я постійно десь ховався. Ще дитсадок мені запам'ятався першими бійками при відстоюванні своєї думки. Так само не можна не згадати незабутні враження від того, як після дощу в гумових чоботях мені дозволяли “вимірювати” глибину всіх калюж.
Через деякий час ми поміняли місце проживання, і я був переведений в інший дитячий садок “Оленка”. Найтеплішим спогадом була вихователька Валентина Михайлівна Макарова. Це людина, що вчила так ласкаво і ненав'язливо граматиці, рахунку, складанню букв у склади, складів в слова.
Так само з дитинством пов'язані, мабуть, самі добрі спогади. Вдома у нас була собака, по кличці Патрон. Це був мій перший і самий вірний друг.
Школа
Коли мені виповнилося 7 років, я почав навчатися в Донецькій середній фізико-математичній школі № 17 Ворошиловського району м Донецька. Перша вчителька була Антоніна Георгіївна. Це був суворий, але захопивший мене математикою викладач. Тому, улюбленим предметом була математика, а так само, як і у багатьох школярів, фізкультура. У початкових класах вчився на відмінно, але з часом почали з'являтися нові інтереси і навчання пішла трохи на спад. Решта класи закінчив на добре. У класі були чудові хлопці, з якими я до цього дня продовжую спілкуватися. Ми були дуже дружні і часто на канікули їздили в поїздки до різних міст України. Мені дуже запам'яталися шкільні свята. До них готувалися вистави, часто костюмовані. Найбільш цікавими, в той же час найбільш відповідальними і хвилюючими, були репетиції перед святом. Паралельно з навчанням в школі я пробував себе в різних видах спорту. Особливо захоплювався футболом, це був один з найцікавіших періодів шкільного життя. Так само брав участь в різних змаганнях з футболу. Після закінчення 9 класу я вступив до ліцею при Донецькому національному університеті в клас в поглибленим вивченням фізики. Шкільні роки не минули марно. Багато вчителів заклали основи знань, які мені допомогли вступити в університет і які використовую, до цього дня.
Університет
У 2007 році, після закінчення школи, переді мною став вибір про продовження освіті. Зваживши всі варіанти, всі за і проти, я поступив на перший курс Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) на факультет економіки. Даний вибір пояснюю тим, що вважаю економічну освіту корисним і практичним в життя. Пізніше, як виявилася, я не пошкодував про даний виборі.
Вступ до університету став для мене новим викликом. Досить швидко адаптувалися до нових умов, повністю влився в студентське життя. Особливо запам'яталася перша сесія, мандраж перед першим іспитом, очікування результатів. Зараз вже навіть важко уявити своє життя поза університетських стін, це стало вже другим домом. Група, в яку я потрапив, складалася з розумних, цікавих, товариських людей, з якими я незабаром знайшов спільну мову і подружився. У важкі хвилини вони мене підтримували, що мені допомагало при здачі сесії. Також, в 2011 році, я закінчив військову кафедру при ДонНТУ. Це також дало неоціненний досвід, який допоможе в майбутньому житті.
Після закінчення бакалаврату в 2011 році я вирішив продовжити своє навчання. Після недовгих роздумів прийняв рішення залишитися на своїй кафедрі. Для отримання магістерської работи вибрав тему Управління конкурентоспроможністю підприємства
, так як в сучасних умовах господарювання, в період євроінтеграції Україна і виходу на міжнародні ринки, це питання набуває все більшої актуальності. Науковий керівник: к.е.н., доцент кафедри Економіка підприємства
Кравченко Сергій Іванович.
Плани на майбутнє
У майбутньому планую вдало захистити магістерську работу та знайти місце працевлаштування, яке буде відповідати моїм вимогам.