Оцінка умов праці на виробництві здійснюється шляхом прямих вимірювань параметрів виробничого середовища і зіставлення їх з нормативами, а також шляхом контролю за функціональним станом, працездатністю і здоров’ям працівників.
Широке впровадження гнучких виробничих систем, що працюють під контролем електронно-обчислювальних машин, дисплейної техніки, форми адаптації людини, які супроводжуються підвищенням інтенсивності та монотонності праці, захворюваннями м'язової, нервової, серцево-судинної систем, психічними розладами, лазерним опроміненням.
Теоретичні проблеми поліпшення умов праці з точки зору економіки праці розглядалися І.В. Бестужев-Ладою, М.І. Бухалковим, Л.П. Владимировою, Б.М. Генкиним, А.І. Кравченко, В.В. Куликовим, Ю. Кучіліним, Ю. М. Остапенко, Б.Ю. Сербиновским, С.Г. Струмиліною та ін. У своїх роботах вони розкривають поняття умов праці, як фактора, необхідного для раціонального використання трудового потенціалу, що впливає на структуру заробітної плати, що є невід'ємною частиною МОТ.
Соціально-економічна ефективність заходів з охорони праці розглядалася в роботах С.Г. Гендлера, Д.А. Господарікової, Ф. Громової, Н.П. Калініної, В.Т. Макушина, В.Б. Носова, Б.М. Пєтухова, Г.В. Саєнко, А.П. Соловйова, Г. Черкасова та ін. У цих роботах розкривається взаємозв'язок соціальних і економічних показників стану охорони праці та їх вплив на ефективність діяльності підприємства.
На сучасному етапі розвитку України спостерігається загострення проблем в області організації нормальних умов праці. Це зумовлено тим, що значна частина працівників працює у шкідливих або важких умовах. Тому проблема покращення умов праці для будь-якого підприємства є актуальною.
Серед причин несприятливих умов праці в Україні слід назвати такі:
- невідповідність значної частини техніки санітарно-гігієнічним нормам, ергономічним або технічним вимогам безпеки
- моральний і фізичний знос більшості функціонуючого обладнання;
- соціально-трудові відносини щодо умов праці не стимулюють роботодавців щодо покращання виробничого середовища.
Кваліфікаційна робота магістра виконувалася протягом 2011-2012 рр. відповідно з науковими напрямками кафедри "Управління персоналом і економіка праці".
Мета дослідження – розробка заходів з поліпшення умов і охорони праці шляхом вдосконалення методичного забезпечення вибору пріоритетного напряму витрат на заходи у цій сфері та оцінки їх результативності.
Об'єкт дослідження – охорона праці на підприємстві.
Предметом є дослідження результативності та вибору пріоритетного напряму витрат на заходи щодо поліпшення умов праці на підприємстві.
Завдання дослідження:
- аналіз існуючих методів соціально-економічної оцінки ефективності та результативності витрат в галузі поліпшення умов і охорони праці;
- обґрунтування як критерій для оцінки стану умов і охорони праці, визначення пріоритетного напряму та результативності витрат для їх поліпшення інтегрального показника професійного ризику;
- оцінка результативності витрат на заходи щодо поліпшення умов і охорони праці;
- дослідження та класифікація існуючих систем економічного стимулювання поліпшення охорони праці; умови їх успішного функціонування;
- розробка методичних рекомендацій для вибору пріоритетного напряму витрат на заходи щодо поліпшення умов і охорони праці в цілому по підприємству і на рівні структурного підрозділу.
Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.
Програми стимулювання робіт з охорони праці націлені на скорочення втрат від травматизму. У них є також і позитивні ефекти:
- вносять вклад у промисловість, оскільки заощадження завжди перевищують витрати;
- вони можуть підняти моральний дух серед співробітників компанії. [1, с.20-30]
Програми стимулювання можуть посприяти в поліпшенні загального організаційного клімату і, отже, внести позитивний внесок у підвищення продуктивності праці, що перевищує вигоди від скорочення виробничого травматизму. Групові програми заохочення робіт з охорони праці наділяють робочих почуттям спільності по відношенню один до одного і керівництву. Посилюючи роботу в цьому напрямку, "знімається небажані побічні ефекти, викликані порушенням трудової дисципліни і застосуванням покарань; поліпшується якість взаємин між керівниками середньої ланки і робітниками, і службовцями". [2, с.215]
Співвідношення між доходами (накопичення завдяки запобігання випадкам травматизму) та витратами на програми (преміальна система виплат і адміністративні витрати) зазвичай вище, ніж 2:1. Це показує, що компанії можуть заробляти гроші на таких зусиллях із запобігання аваріям та травматизму. Це можливо, в основному, завдяки скороченню виплат робітникам з фондів компенсаційних витрат та інших джерел покриття витрат по страхуванню, а також поліпшення таких виробничих показників, як вироблення продукції, скорочення часу простою і зменшення випадків заміни одних робочих іншими. [3, с.304]
Охорона здоров’я працівників, забезпечення сприятливих умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму є однією з основних турбот уряду України. Це виявляється в комплексі економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і правових заходів, спрямованих на прискорення технічного прогресу, автоматизацію та механізацію виробничих процесів, заміну ручної праці машинами, подальше поліпшення умов праці.
Разом з тим, рівень розвитку техніки поки що не може забезпечити створення в усіх випадках і всім працівникам належних умов праці, що виключають вплив шкідливих умов праці на людський організм. Тому для таких працівників законодавством передбачені різні пільги і компенсації. Нажаль, не всі підприємства, які ставлять під сумнів життя своїх робітників дотримуються цих засобів, а деякі з них не контролюються державою, або зовсім відсутні у законодавчих документах об охороні праці. [4, с.70-73]
Треба зазначити, що основними засобами компенсації впливу на працівників шкідливих умов праці є:
- лікувально-профілактичне харчування для працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими умовами праці, для зміцнення їх здоров’я і попередження професійних захворювань згідно з Переліком виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці. Витрати, пов’язані з безплатною видачею такого харчування працівникам, повинні проводитися за рахунок собівартості продукції, а в бюджетних організаціях – за рахунок асигнувань з бюджету. Працівникам, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, передбачено видачу молока. Основна мета видачі молока – підвищення опору організму людини несприятливим факторам виробничого середовища;
- додаткова відпустка до основної і встановлюється скорочений робочий день згідно зі списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку та скорочений робочий день. При скорочені робочого дня людина працює і відчуває на собі вплив шкідливих речовин не повний нормований робочий день (вісім годин), а на певний визначений час менше. Завдяки цьому часу відпочинку їй легше повернутися до нормального самопочуття. Такий вид компенсації, як додаткові відпустки, скорочений робочий день спрямовані на те, щоб людина, яка працює в умовах, небезпечних для її здоров’я та життєдіяльності, мала більше часу на відтворення своїх життєвих сил;
- направлення на лікування за рахунок коштів соціального страхування першочергово осіб, які перебувають на диспансерному обліку;
- видачі лікувальні путівки працівникам відповідно до висновку лікарської комісії та оформленої чергової відпустки (передусім інвалідам війни, ветеранам війни, репресованим, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, ветеранам праці, донорам);
- забезпечити періодичний (один раз на місяць) контроль радіоактивного випромінювання у всіх навчальних корпусах і виробничих приміщеннях підприємства. Результати вимірювань доводити до відома працівників;
- забезпечення виходу на пенсію за віком на пільгових умовах. [5, с.17-32]
На формування умов праці впливає багато факторів, (рис. 4.1) основними з яких є соціально-економічні, техніко-організаційні та природні. Соціально-економічні фактори визначають характер умов праці.
Рисунок 4.1 – Класифікація факторів формування умов праці
(Анимация: объем – 43 КБ; размер 650х300; количество кадров – 200; задержка межбу кадрами – 24 мс;)
У випадку травм, пов'язаних з виробництвом з вини роботодавця, потерпілому (сім'ї) виплачувати одноразову допомогу згідно зі ст. 11 Закону "Про охорону праці" України:
- у розмірі одного середньомісячного заробітку за кожен відсоток стійкої втрати працездатності;
- у розмірі 10, 20, 30 середньомісячних заробітків у випадку інвалідності третьої, другої та першої груп відповідно;
- у розмірі восьми річних заробітків працівника на його сім'ю, а також три річних заробітки на кожного утриманця померлого і на його дитину, яка народилася після смерті працівника;
- відшкодовування витрати на лікування і професійну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків і професійних захворювань відповідно до рецептів лікаря та чеків на придбання ліків; [6]
- розподіл лікувально-профілактичного харчування, миючих засобів, медикаментів, засобів індивідуального захисту та спецодягу здійснювати за погодженням з відділом охорони праці;
- забезпечити проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, задіяних на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Сприяти першочерговому оздоровленню хронічно хворих працівників;
- передбачити в кошторисі підприємств не менше 2% витрат з позабюджетних коштів на заходи з умов і охорони праці з метою забезпечення прав працівників, які тривало працюють у шкідливих умовах;
- атестаційній комісії проводити обстеження умов і охорони праці на робочих місцях в підрозділах підприємств;
- встановити доплати і надбавки за роботу у важких і шкідливих умовах праці у розмірі 12%, а в особливо важких і особливо шкідливих умовах – 24% ставки чи посадового окладу;
- за поданням керівників підрозділів встановити додаткову відпустку тривалістю до 4-х календарних днів за особливий характер праці працівникам, які постійно працюють на комп`ютерах не менше 80% робочого часу. [7]
Виявлення проблем охороною праці на виробництві потребує здійснення комплексу заходів, щодо зменшення та запобігання аварійності і промислового травматизму на підприємствах.
Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Тому, насамперед, необхідно:
- удосконалити управління охороною і безпекою в організаціях;
- забезпечити на постійній основі комплексну оцінку робочих місць з позиції потреб ергономіки, санітарно-технічних нормативів і державних нормативних правових актів з охорони праці;
- систематично проводити профілактичні засоби виробничого травматизму, які включають в себе атестацію робочих місць, за умовами праці; впровадження системи сертифікації організації робіт з охорони праці; навчанні та інструктаж; підвищення кваліфікації;
- створювати та впроваджувати сучасні засоби індивідуального і колективного захисту, приладів контролю, шкідливих і небезпечних речовин в робочій зоні;
- формувати заздалегідь сприятливих умов праці на нових, реконструйованих підприємствах, новому обладнанні тощо;
- створити правила фінансування у плановому періоді 2011-2012 рр. попереджувальних заходів для зменшення виробничого травматизму і професійних захворювань працівників і санітарно-курортного лікування працівників, які зайняті на роботах з шкідливими або небезпечними виробничими чинниками;
- виділяти щорічно із держбюджету України достатню кількість грошових коштів для фінансування заходів, для поліпшення умов праці робітників.
Слід зазначити, що застосування на виробництві застарілих технологій та матеріалів, нестача технічних засобів захисту працівників і відповідних коштів у підприємств для оптимізації умов праці спричиняють надання майже третині працівників промисловості, будівництва, транспорту, сільськогосподарського виробництва пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і важких умовах праці. Щорічно витрати на ці потреби становлять понад 700 млн. грн., але цих коштів недостатньо, щоб впровадити у життя всі переліченні рекомендації.
Сучасний стан ринку праці України характеризується такими проблемами: недостатній рівень організації умов праці; втрата трудових навичок кваліфікованих кадрів внаслідок впровадження гнучких виробничих систем, що працюють під контролем електронно-обчислювальних машин, дисплейної техніки, форми адаптації людини до яких не вивчені; погіршення якісних характеристик робочих місць, недостатнє введення в дію нових робочих місць; неадекватність структури і форм професійної підготовки і перепідготовки кадрів вимогам сучасного ринку праці; складна ситуація щодо організації умов праці для окремих соціально-демографічних груп населення (молоді, жінок, інвалідів, колишніх військовослужбовців); недоліки системи дотримання норм трудового законодавства щодо режиму і охорони праці окремих груп працюючих.
Оцінюючи законодавчу базу варто зазначити, що вона потребує доповнення рядом важливих Законів України. За допомогою приведених даних можна систематизувати заходи щодо вирішення проблем умов праці нашої країни по регулюванню напрямами, зокрема: формування нормативно-правової бази в сфері охорони праці; створення нових робочих місць. Задоволеність працівників умовами праці залежить від удосконалення охорони праці, комфортної робочої атмосфера, а також буде більше можливостей для навчання і росту. Про стан умов праці свідчить рівень зайнятості у галузі господарства.
Таким чином, вдосконалення вивчення ринку праці потребує негайного розв’язання низки важливих завдань. Це дозволить постійно та системно відстежувати ситуацію умов праці в країні. Умови праці на підприємстві як умови життя працівників у процесі їх діяльності, є одночасно елементом виробничої системи і об'єктом організації, планування й управління. Тому зміна умов праці неможливо без втручання у виробничий процес. Тобто необхідно поєднувати, з одного боку, умови праці, з іншого – технологію виробничих процесів.
При написанні даного реферату випускна робота магістра ще не завершена. Дата остаточного завершення роботи: 1 грудня 2012 р. Повний текст роботи та матеріали за темою роботи можуть бути отримані у автора або його наукового керівника після зазначеної дати.
