Бізнес-план – це ефективний інструмент планування проектно-інвестиційних заходів відповідно до потреб ринку в умовах зовнішнього середовища, що змінюється. По-перше, він має важливе значення для управління фірмою, оскільки концентровано виражає стратегію успіху, дозволяє уникнути помилок вже в процесі планування, розкриваючи проблеми, які раніше ігнорувалися. По-друге, бізнес-план дозволяє оцінити матеріальне і фінансове положення підприємства і відповідність трудових й матеріальних ресурсів поставленим цілям. По-третє, бізнес-план є одним з основних документів для залучення коштів, що направляють на розвиток бізнесу [5].

Структура бізнес-плану і міра його деталізації залежать від масштабності запропонованих у ньому змін і сфери їх застосування, від розмірів передбачуваних ринків збуту товарів та послуг, наявності конкурентів, джерел фінансування інвестицій.

Незважаючи на відмінності, у будь-якому бізнес-плані можна виділити наступні основні розділи:

1. Резюме.

2. Товари та послуги.

3. Ринки збуту й конкуренція.

4. План маркетингу.

5. План виробництва.

6. Управління й організація.

7. Оцінка ризиків.

8. Стратегія фінансування.

9. Фінансовий план.[6]

У магістерській роботі досліджуються такі етапи бізнес-планування, як план виробництва та  управління й організація на основі двох секторів сфери інформаційних технологій.

Першою з них є програмний аутсосрінг. Схема процесу наведена на Рис. 1. Основою структури такого типу є інтелектуальний капітал. На сьогоднішній день Україна бореться за позиції лідера Східної Європи у сфері аутсорсінгу – офшорної розробки програмного забезпечення. Ряд українських компаній постійно входить у світові рейтинги кращих спеціалістів it-галузі. У 2010 році об’єми цієї сфери досягли $1 млрд. та щороку збільшується на 30%. За прогнозами експертів ринок міг би вирости ще на 40-50 відсотків за умов адаптації системи соціальних податків під специфіку галузі.

   За даними компанії «Luxsoft» в Україні біля 40 тис. програмістів, 75% яких працюють саме у сфері аутсорсінгу. Оплата їх праці коштує в 2-2,5 разів нижче ніж у Європі, а високий рівень підготовки після технічних університетів дає їм можливість бути конкурентоспроможними на ряду з такими країнами як Індія та Китай.

Основним капіталом цієї галузі є висококваліфіковані спеціалісти. Тому в аутсорсінгових компаніях оплата праці та податки на заробітну плату становлять біля 80% всіх витрат. Вдосконалення бізнес-планування може знизити ці показники, що, безумовно, відобразиться на розвитку підприємств та it-сфери в цілому.

Другою сферою інформаційних технологій, що розвиваються є хмарні обчислення. Це така структура, яка використовую технічний потенціал не одного кластеру, а багатьох, які можуть бути розташовані у абсолютно різних місцях світу, але поєднані мережею Інтернет. Перевагою хмарних сервісів є те, що доступ до ресурсів за одним ім’ям користувача можливо з будь-яких пристроїв. Приклад такого доступу зображено на Рис. 2.

Рис.2. – Структура «хмари»

(анімація: кількість кадрів – 7, постійне повторення, об'єм – 85,7 кілобайт, розмір – 300x300)

З поняттям хмарних обчислень часто пов'язують такі сервіси-як-усе (Everything as a service) технології, як «Програмне забезпечення як сервіс" ("Software as a Service" або "SaaS"), «Інфраструктура як сервіс»  ("Infrastructure as a Service" або "IaaS") і «Платформа як сервіс» ("Plaatform as a Service "," PaaS "). Схема таких сервісів зображена на Рис. 3.

Software-as-a-Service (SaaS) - модель розгортання програми, яка передбачає надання програми кінцевому користувачу як послуги на вимогу (on demand). Доступ до такого додатку здійснюється за допомогою мережі, а найчастіше - за допомогою Інтернет-браузера. Власне, це ті самі веб-додатки, навколо яких сьогодні так багато шуму. Найбільш старим прикладом, мабуть, можна вважати сервіси веб-пошти. Google є, напевно, одним з головних апологетів SaaS і намагається довести цей підхід до якогось логічного завершення у вигляді платформи Android, тісно інтегрованої з численними онлайновими сервісами і передбачає (в ідеалі) постійне підключення до них. Хоча серед постачальників SaaS чимало й інших гучних імен [2].

Platform-as-a-Service (PaaS) демонструє інший підхід, безпосередньо випливає з його назви. По суті, це розміщена в Інтернеті програмна платформа, тобто деяка обчислювальна Середа (подробиці організації якої повністю приховані від наших очей) з документованими API. Вона, природно, розрахована на незалежних розробників, які можуть будувати на її основі власні SaaS-рішення. Принциповим моментом тут є підтримка тих чи інших технологій та інструментальних засобів. Додатково до власне платформі постачальниками зазвичай також пропонуються хмарні СУБД та інші допоміжні сервіси [3].

Infrastructure-as-a-Service - це самий базовий рівень хмарних обчислень, на якому клієнт отримує можливість використання готової інформаційної інфраструктури (кластерів, серверів, мережевих пристроїв, сховищ даних), знову ж таки, без найменших знань про її устрій і принципи функціонування. IaaS дозволяє запускати в «хмарі» власні (або орендовані) віртуальні машини, в яких можна виконувати практично будь-які звичайні програми. Зрозуміло, що такі послуги в першу чергу затребувані ІТ-підрозділами, які розширюють власну інфраструктуру або вирішальними інші завдання [4].

При використанні хмарних обчислень, споживачі інформаційних технологій можуть істотно знизити капітальні витрати - на побудову центрів обробки даних, закупівлю серверного та мережевого обладнання, апаратних і програмних рішень щодо забезпечення безперервності і працездатності - так як ці витрати поглинаються провайдером хмарних послуг. Крім того, тривалий час побудови та введення в експлуатацію великих об'єктів інфраструктури інформаційних технологій та висока їх початкова вартість обмежують можливість гнучко реагувати на потреби ринку, тоді як хмарні технології забезпечують можливість практично миттєво реагувати на збільшення попиту на обчислювальні потужності.

При використанні хмарних обчислень, витрати споживача зміщуються в бік операційних - таким чином класифікуються витрати на оплату послуг хмарних провайдерів.

Висновки

В цьому розділі розкриті основні напрямки та підсумки  дослідження. Підведені попередні результати роботи та надані можливі варіанти інноваційних аспектів бізнес-планування. Всі напрямки магістерської роботи були відображені у цьому розділі коротко, або іншими словами, всі напрямки дослідження були систематизовані у своєї послідовності.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2012 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.