ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена в плановому періоді і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання. 

1. Актуальність теми

Актуальність теми полягає в тому,що виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально - сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо.

Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена в плановому періоді і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання. 

Питання обґрунтування виробничої програми отримали увагу таких вітчизних та закордонних дослідників як Андрєєва І.Г., Аткинсон Ентоні, Барнгольц С.Б., Горемикін В.А., Ільїн А.І., Ісаєв Е.С., Корнілов Д.О., Савицька Г.В., Селезньова Н.Н., Макконнелл К.Р., Брю С.Л., Кантор В.Е. Маховикова Г.А., Атаманчук Р.П. , Стоянова Е.С., Петрович И.М., Бланк І.О. тощо. 

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися наступних вимог: 

1) правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів; 

2) повне ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції; 

3) обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю. 

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, крім державного контракту та державного замовлення, розмір яких встановлюються відповідно до виробничих можливостей підприємства і за згодою дирекції.

2. Мета і задачі дослідження

Мета магістерської роботи полягає в подальшому розвитку теоретичних основ та розробці методичних рекомендацій щодо удосконалення обґрунтування виробничої програми підприємства в сучасних умовах. 

Об’єктом дослідження є процес обґрунтування виробничої програми підприємства в сучасних умовах. 

Предметом дослідження є теоретичні основи та методичні засади обґрунтування виробничої програми підприємства в сучасних умовах. 

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження стали фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі економічної теорії, теорії ефективного управління виробництвом, теорії управління виробничою програмою. 

Інформаційною базою дослідження є офіційні статистичні матеріали, дані первинного обліку та звітності підприємств, а також результати власних досліджень і спостережень. Нормативну базу дослідження склали чинні законодавчі та нормативні документи, що регулюють формування і розподіл прибутку підприємств в Україні. У процесі дослідження використовувався метод системного підходу, на базі якого уточнені чинники, що впливають на процес формування виробничої програми підприємства, метод економіко - статистичного аналізу, експертний метод, метод порівняння та економіко - математичного моделювання. 

Науково - практична цінність магістерської роботи полягає в тому що результати дослідження доведені до конкретних рекомендацій з використання запропонованої методики формування виробничої програми у внутрішньофірмовому плануванні на підприємствах. Теоретичні результати роботи можуть знайти застосування при розробці нормативно - технічної документації в галузі управління виробничою програмою, а також, окремо витратами і випуском продукції. 

Апробація роботи. Основні положення магістерської роботи були представлені на міжнародних та всеукраїнських студентських наукових конференціях: ІІ Міжнародна студентська наукова конференція "Фінансова політика в контексті глобальних перетворень суспільного розвитку" 2012 року; "Дні теорії та практики інвестування" 2011 року; VI Міжнародна науково – практична конференція "Донбас – 2020: перспективи розвитку очима молодих вчених" 2012 року.

Основний зміст магістерської роботи

У першому розділі «Науково - теоретичні основи формування виробничої програми підприємства» розглянуто сутність виробничої програми підприємства, її показники та аналіз показників виробничої діяльності підприємств за галузями.

Цей розділ плану тісно пов’язаний із планом праці і заробітної плати, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом (рис.1).

Рисунок 1 – Взаємозв'язок виробничої програми з іншими планами

Виробнича програма складається із 2 - х розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно - натуральному) вигляді та плану виробництва у вартісному вигляді [1].

Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес - плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу.

Оптимальна виробнича програма – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм. 

Оптимізація виробничої програми проводиться з метою: 

1. планування оптимальної структури номенклатури продукції; 

2. визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції та економічної межі нарощування виробництва. 

При розробці виробничої програми підприємства використовуються натуральні, умовно - натуральні, трудові, вартісні та якісні методи вимірювання. Вони дозволяють вести планування, облік, контроль собівартості, обсягів продажу, номенклатури, асортименту, трудомісткості, якості продукції, що випускається. Розробка завдань із випуску виробів у натуральному вигляді є найважливішою частиною роботи при складанні виробничої програми. Важливість її визначається тим, що споживачам потрібна продукція визначених видів, здатних задовольнити наявні потреби. На основі виявлення цих потреб формується програма виготовлення конкретних виробів [4].

Схему планування виробничої програми розглянемо детальнше (рис.2).

Рисунок 2 – Схема планування виробничої програми

У другому розділі «Методичні основи розробки виробничої програми підприємства в сучасних умовах» розглянуто матеріально - технічне забезпечення при формуванні виробничої програми підприємства, маркетинговий підхід до формування виробничої програми підприємства та оптимізаційні моделі для розробки виробничої програми підприємства.

Споживна вартість того або іншого товару мусить бути оцінена, тобто визначена його якість. Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, то зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. Об'єктивна необхідність забезпечення належної якості у процесі проектування, виготовлення і використання нових виробів ініціює застосування у виробничо - господарській діяльності підприємств певної системи показників, що дозволяє визначати і контролювати рівень якості усіх видів продукції (рис.3).

Рисунок 3 – Показники якості продукції
(анімація: 4 кадри, 5 циклів, 16,8 кілобайт)

Якість продукції визначальною мірою формується упродовж виробничого процесу. Це викликає необхідність ретельного контролю перебігу технології її виготовлення.

В умовах розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі і системи управління якістю зокрема є сертифікація продукції. Кожний вид товарів, який те чи інше підприємство хоче вигідно продати на світовому ринку, повинен мати сертифікат – документ, що засвідчує високий рівень його якості, відповідність вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9000.

Існують наступні види контролю якості виробів: автоматичний, статистичний, летучий, інспекційний та стаціонарний.

Маркетинг – це виробничо - комерційна діяльність підприємства, спрямована на виявлення і задоволення потреб в його продуктах (послугах) за допомогою обміну з метою одержання прибутку. Об'єктом маркетингу є комплекс, що складається з елементів "потреби – товар – ціна – реклама – збут". Маркетинг ставить виробництво продукції у повну залежність від попиту на неї і можливостей її продажу. Концепція маркетингу – це загальний підхід підприємства до досягнення своєї мети на ринку. Відомі п'ять концепцій маркетингу: виробнича, продуктова, комерційна, індивідуального і соціального маркетингу.

Стратегія і тактика маркетингу ґрунтуються на вивченні ринку, його постійному аналізі й структуризації [5].

Основними недоліками в розробці виробничої програми підприємств та їх підрозділів є наступні: 

1) відсутність точної взаємозв’язки всіх його показників; 

2) порушення збалансованості через багаторазових коригувань; 

3) неоптимальність через те, що методи, які використовуються при складанні виробничої програми, не дозволяють вибрати і закласти в неї найбільш ефективні напрями використання ресурсів та їх комбінацій; 

4) відволікання надмірно великих сил і засобів на розробку виробничої програми, тривалість якої знижує його організуючий впливу на виробничо - господарську діяльність підприємства і його підрозділів. 

Для усунення цих недоліків використовують сучасні економіко - математичні методи та електронно - обчислювальні машини [10].

В даний час є два підходи до моделювання показників виробничої програми підприємства: 

а) моделювання існуючої методології розрахунку виробничої програми підприємства та його підрозділів; 

б) використання для відображення виробничої програми підприємства та його підрозділів сучасних, часто оптимізаційних економіко - математичних моделей, що базуються на методах лінійного, динамічного програмування та ін.

Але у кожного з вищевказаних підходів є свої недоліки. Тому можна вважати доцільним поєднати обидва підходи в один, тобто, використовувати в розумному поєднанні і традиційні планові розрахунки, і сучасні економічні моделі в єдиній технологічній схемі розрахунку виробничої програми підприємств. 

Тут можна використовувати як оптимізаційні, так і неоптимізаційні моделі, причому в деяких випадках необхідно змінити окремі старі (традиційні) методи планування, якщо останні вже не відповідають вимогам, що пред'являються до сучасного рівня розробки виробничої програми підприємства в умовах ринкової економіки. 

При побудові єдиної схеми комплексу економіко - математичних моделей виробничої програми підприємстві можна йти двома шляхами. 

Перший – створити інтегровану систему обробки інформації виробничої програми на базі існуючої методології її розробки, а потім перебудовувати цю схему, включаючи в неї економіко - математичну модель. Другий – створити комплекс економіко - математичних моделей виробничої програми, який пов'язаний в єдину систему, потім у неї додати "прямі розрахунки", що не потрапили в цей комплекс. В результаті розробляється інтегрована схема розрахунку показників виробничої програми. 

Економісти розрізняють моделі виробничої програми підприємства по детермінованості умов, умов ризику і умов невизначеності. 

Одним з альтернативних підходів до моделювання діяльності суб'єктів господарювання є використання теорії нечітких множин та лінгвістичного моделювання, що дозволяє формалізувати знання і судження фахівців та експертів при прийнятті управлінських рішень. 

У третьому розділі "Методичні рекомендації з розробки виробничої програми підприємства" планується розробка рекомендацій щодо формування виробничої програми підприємства. У рамках розділу будуть проаналізовані питання, пов'язані з формуванням і удосконаленням виробничої програми на основі конкретної економіко - математичної моделі.

Висновки

За проведеним аналізом можна визначити, що виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) – це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок. Доведено, що етапи формування і розробки виробничої програми формують наступні положення: 

основні засоби виробничого підприємства складають фундаментальну основу його виробничого потенціалу і процес формування будь - якої виробничої програми повинен починатись з забезпеченням її виробничими потужностями; 

друга складова процесу розробки виробничої програми – її забезпечення всіма необхідними матеріальними ресурсами. Тому другим важливим етапом при розробці виробничої програми є формування її матеріально - технічного забезпечення; 

наступним етапом в процесі розробки виробничої програми є її кадрове забезпечення. Кадровий потенціал – одна з найважливіших складових ринкової сили підприємства і запорука його ринкового успіху;

завершальним етапом в процесі комплексної розробки виробничої програми є її маркетингова підтримка: треба виробляти продукції стільки, скільки її може бути реалізовано на ринку.

Основими факторами скорочення тривлості виробничих процесів є: спрощення кінематичної схеми продукції; спрощення й удосконалювання технологічних процесів; уніфікація й стандартизація складових частин продукції, елементів технологічних процесів, оснащення, організації виробництва; поглиблення подетальної технологічної і функціональної спеціалізації; скорочення питомої ваги механічно оброблюваних деталей; аналіз і дотримання принципів раціональної організації виробничих процесів; автоматизація обліку часу, контрольних, транспортно - складських операцій; скорочення часу природних процесів. 

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2012 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік посилань

  1. Семенов Г.А., Стачевський В.К., Панкова М.О., Семенов А.Г., Гребінець К.М. Організація і планування на підприємстві: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 528 с.
  2. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник. 2 - ге вид. – К.: Каравела, 2005. – 312 с.
  3. Балабанов И.А. Основы финансового менеджмента. – М.: Финансы и статистика, 2009. – 512 с.
  4. Економіка підприємства/за ред.. А.В. Шегди. – К.:Знання - Прес, 2001. – 335 с.
  5. Герчикова И.Н. Маркетинг. – М.: Инфра-М, 2000. – 320 с.
  6. Економіка підприємства: Підручник. / За заг. Ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000.
  7. Сайт державного комітету статистики України. Режим доступу – www.ukrstat.gov.ua
  8. Господарський кодекс України. Режим дступу – zakon1.rada.gov.ua
  9. Український портал, присвячений проблемам менеджменту. Режим доступу – www.management.com.ua
  10. Алесинская Т.В., Сербин В.Д., Катаев А.В. Учебно – методическое пособие по курсу "Экономико – математические методы и модели. Линейное программирование". – Таганрог: Издательствo ТРТУ, 2001. – 79 с.