ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

XXI століття поставило перед людством низку проблем, які вимагають якщо не невідкладного, то термінового вирішення, поки не перейдено межу дозволеного, допустимого і виправданого. Біоетика є міждисциплінарною наукою, велике місце в якій, крім власне медичних і етичних проблем, приділяється питанням відношення релігійних норм і приписів і біомедичних технологій. Необхідно відзначити, що саме релігія, як багатовіковий і авторитетний соціальний інститут, де в чому є стримуючим чинником на шляху прогресу в справі зміни людського життя, чим і пояснюється вибір теми дипломної роботи.

1. Актуальність теми

Актуальність теми обумовлена гостротою і неоднозначністю біоетичних проблем в сучасному суспільстві. Розвиток технологій, у тому числі й медичних, породжує новий тип мислення, переосмислення ролі і місця людини в світі і, відповідно, зміну ставлення до людини як до особистості і фізичного об'єкту, криза моральності.

На сьогоднішній день утворився потужний проблемний пласт, який привертає увагу вчених, філософів і Церкви.

Виділення тенденцій і прогнозування в цій області може допомогти уникнути критичних наслідків людської діяльності і необоротних змін, в тому числі, і людської природи.

Необхідно зазначити, що дана проблематика не є пріоритетною для України, що обумовлює наукову новизну магістерської роботи.

2. Мета і задачі дослідження

Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити і визначити біоетичні проблеми техногенного суспільства, а також окреслити саме поняття техногенного суспільства і простежити корелляцию цих проблем з позицією різних конфесій.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

  1. проаналізувати теоретичні джерела, присвячені проблемам біоетики;
  2. дослідити історичний розвиток біоетичних проблем;
  3. визначити феномен техногенного суспільства;
  4. виділити побічні продукти прогресу моральної та соціальній сферах;
  5. розглянути релігійні погляди на проблеми біоетики, позиції різних конфесій.

Об'єкт дослідження: біоетичні проблеми сучасного суспільства.

Предмет дослідження: оосмислення цих проблем з позицій релігії та філософії.

3. Огляд досліджень за темою

Біоетичні проблеми привертають все більшу увагу дослідників, учених – медиків, філософів, релігієзнавців, юристів, теологів. Відповідно, формується великий практичний і теоретичний матеріал, що дозволяє поглянути на проблему з різних наукових позицій, що допомагає скласти більш повну та детальну картину. Також широка географія досліджень.

3.1 Огляд міжнародних джерел

Проблем біоетики присвячено велику кількість зарубіжних джерел, що цілком зрозуміло рівнем розвитку медицини і, відповідно, пропорційно зростаючими морально – етичними проблемами. Зарубіжні джерела можна розділити на 4 групи - періодичні видання, довідкова література, наукові роботи та філософсько – теологічні роботи. У дослідженні біоетичних проблем велике місце закономірно займає медична етика. На сьогоднішній день існує ряд зарубіжних періодичних видань, які висвітлюють дану проблематику: Bangladesh Journal of Bioethics [1], Journal of Medical Ethics and History of Medicine [8], BMC Medical Ethics [3], Bioethics [2], Philosophy, Ethics, and Humanities in Medicine [10]. Існують також видання, що розглядають біоетичні та пов'язані з ними проблеми через призму релігійності: Journal of Religious Ethics [9], Journal for the Study of Religions and Ideologies [7]. У категорії довідкової літератури слід виділити The Oxford Handbook of Bioethics [11] і Bioethics for Scientists [4]. Примітно, що обидві книги, будучи, без перебільшення, кращими керівництвами в своїй області, російською мовою не видавалися. Серед наукових робіт з питань співвідношення релігійних приписів та біоетики, допустимості тих чи інших дій медиків в світлі релігійної традиції, становлять інтерес роботи М.Ванцоса [21], дослідження впливу релігійних уподобань лікарів і пацієнтів на прийняті ними рішення в критичних ситуаціях (Hans–Henrik Bulow, Charles L. Sprung, Konrad Reinhart, Shirish Prayag, Bin Du, Apostolos Armaganidis, Fekri Abroug, Mitchell Levy M.) [24], аналіз релігійних вчень і витікаючого з них відношення до біоетичних проблем В. Мамедова, Р. Мамедова, А. Мустафаєвої [22]. До проблем біоетики, науково – технічного прогресу та їх впливу на майбутнє світу і людини, звернені роботи Ю.Хабермаса [13], З. Баумана[17], Е. Тофлера [25], Ф. Фукуяма [19], М.М.Моїсеєва [14]. Для офіційного визначення меж допустимого на міжнародному рівні, 4 квітня 1997 року була підписана «Конвенція ООН про захист прав і гідності людини у зв'язку із застосуванням досягнень біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину» [18], що є, по суті, одним із основних документів у даній сфері. Не можна не згадати і енцикліки Римських Пап. Енцикліки, як основний папський документ, присвячений найважливішим моральним, релігійним, соціальним питанням, є фундаментом соціальної доктрини Католицької Церкви. Проблем біоетики присвячені наступні енцикліки: Humanae Vitae Павла VI від 25 липня 1968 р. [6] і Evangelium vitae Іоанна Павла II від 25 березня 1995 р. [3].

3.2 Огляд локальних джерел

У Донецькому національному технічному університеті біоетична проблематика знайшла відображення в публікаціях матеріалів ХХХІ Міжнародної науково - практичної конференції «Перспективи вирішення біоетичних проблем та майбутнє цивілізації: наукові, філософські та релігійні візії» (27.04.2012). Серед них можна виділити роботи Білокобильського О.В. «Проблема оснований этики науки» [20], Кисельової Ю.М. «Жизнь или пост–жизнь: полемика биоконсерватизма и биомодернизма как мировоззренческая оппозиция начала ХХІ века» [16], Дрей Є.В. «Роль биоэтики в нравственном воспитании личности в Украине»[23], Левченко Є.В «Влияние религиозного понимания смерти на поведение человека информационной эпохи» [15], Кисельова М.М. Биологическая этика как этика выживания» [12].

4. Проблеми техногенного суспільства

Як вже було сказано у вступі, XXI століття поставило перед людством низку нагальних питань, що стосуються майбутнього цивілізації. Стрімкий науково – технічний прогрес, як і будь–який феномен, має свої позитивні і негативні сторони. З одного боку, ми дійсно можемо спостерігати ті позитивні зміни, які приносять у наше життя нові технології. Це і вільний доступ до інформації, і автоматизація виробництва, розвиваються медичні технології, завдяки яким, можна врятувати життя навіть тих хворих, які ще 10 років тому вважалися безнадійними.

Але в той же самий час, не можна ігнорувати і те, що у зв'язку з таким стрибком технологій, розмивається тонка грань між дозволеним і забороненим, між необхідним і надмірним. Проблема в тому, що бажання користуватися плодами науково – технічного прогресу поєднується з запереченням їх неминучих негативних наслідків.

Однією з загроз сучасності є нівелювання ролі людини, перехід від цивілізації людей до цивілізації машин, побудова технократичного суспільства, у якому людина розцінюється як придаток до машини. Відповідно, змінюється і ставлення до людині і людської природи. У світлі розвитку біомедичних технологій, наприклад, трансплантології, людина також втрачає свою первинну цінність. Зміщуються акценти і пріоритети лікарів. Так, наприклад, постає питання про необхідність порятунку хворих, чиї органи могли б бути трансплантовані «за замовленням». Постає питання про межі допустимого втручання. Можливо, вже недалекий той день, коли зітреться грань між здоровими людьми і людьми з обмеженими фізичними можливостями.

Медицина може не тільки лікувати, але і дати пріоритет, породжуючи, наприклад, соціальну дискримінацію – так, в майбутньому, можуть бути дискриміновані музиканти, які не мають слухових апаратів, що забезпечують більш тонкий слух, порівняно з природним. Зміниться і спорт, який, за рахунок можливостей у сфері вирощування органів, може перетворитися на статусні змагання лікарів, або ж у змагання імплантатів. Прикладом такої можливості став виступ Оскара Пісторіуса на Олімпіаді – 2012 в Лондоні, коли вперше у світовій історії нарівні із звичайними атлетами виступав чоловік з обома ампутованими ногами.

Еволюція людини триває. Сьогоднішня людина вже не homo sapiens. Рамки однієї лише розумності вже давно подолані. Сьогоднішня людина – це homo technicus, людина технічна. І за способом мислення, і за способом дії.

Безумовно, така постановка питання неприйнятна для інженерів, комп'ютерників, людей техніки в цілому. Бо суперечка «фізиків» і «ліриків», що виникла ще в 60–х роках вже минулого століття, не просто не вирішена, а триває досі, обростаючи новими аргументами і обставинами.

У зв'язку з цим стають актуальними питання етики науки, що стосуються професійної і соціальної відповідальності вченого за свої діяння. Стають актуальними проблеми наслідки «гри в Бога», затіяної людиною.

Тут важливою є позиція Церкви, важливі релігійні приписи. Зрештою, необхідні моральні імперативи, які можна почерпнути саме зі спадщини світових релігій.

Кожна релігійна система спрямована, в першу чергу, на регулювання соціальної сфери. Інше питання в тому, що не завжди можна почути голос Церкви у секуляризованому світі. Занадто тонкий, порівняно з матеріальним, духовний прошарок сучасного людства. Тим не менш, парадоксально, але факт – релігія (нарівні з законодавством) продовжує залишатися певним стримуючим фактором на шляху прогресу та зміни людини. Саме роль Церкви в сьогоднішньому світі, її вплив на дії людини, планується розглянути в даній магістерській роботі.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2013 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

Перелік посилань

    1. Bangladesh Journal of Bioethics. [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.banglajol.info/index.php/BIOETHICS/issue/archive

    2. Bioethics. [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.ingentaconnect.com/content/bpl/biot

    3. Папа Римский Иоанн Павел II. Evangelium vitae [Электронный ресурс] – режим доступа: http://direct.katolik.ru/dokumenty-vatikana/item/3529-poslanie-o-tsennosti-i-nerushimosti-chelovecheskoy-zhizni-evangelium-vitae.html

    4. John Bryant, Linda Baggott la Velle, John Searle. Bioethics for Scientists – Buffins Lane: John Wiley&Sons,Ltd, 2012 – 358 p.
    5. BMC Medical Ethics [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.doaj.org/doaj?func=issues&jId=381&uiLanguage=en
    6. Папа Римский Павел VI. Humanae vitae [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.unavoce.ru/library/humanae_vitae.html
    7. Journal for the Study of Religions and Ideologies [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.doaj.org/doaj?func=issues&jId=39742&uiLanguage=en

    8. Journal of Medical Ethics and History of Medicine [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.doaj.org/doaj?func=issues&jId=67049&uiLanguage=en
    9. Journal of Religious Ethics [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.ingentaconnect.com/content/bpl/jore

    10. Philosophy, Ethics, and Humanities in Medicine [Электронный ресурс]–режим доступа: http://www.peh-med.com/

    11. Bonnie Steinbock. The Oxford Handbook of Bioethics – New York:Oxford University Press, 2007–766 p.
    12. Киселев Н.Н. «Биологическая этика как этика выживания». – // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: матеріали XXXI Міжнародної науково – практичної конференції (Донецьк, 27 квітня 2012 року). – Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2012.– C.219–222.
    13. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике? – пер. с нем. – М.: Издательство«Весь Мир», 2002. – 144 с.
    14. Моисеев Н. Н. Быть или не быть... человечеству? – М., 1999.
    15. Левченко Е.В «Влияние религиозного понимания смерти на поведение человека информационной эпохи» – // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: матеріали XXXI Міжнародної науково – практичної конференції (Донецьк, 27 квітня 2012 року). – Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2012.– C.89–92.
    16. Киселева Ю.Н. «Жизнь или пост–жизнь: полемика биоконсерватизма и биомодернизма как мировоззренческая оппозиция начала ХХІ века» – // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: матеріали XXXI Міжнародної науково – практичної конференції (Донецьк, 27 квітня 2012 року). – Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2012. ndash; C.83–85.
    17. Бауман З. Индивидуализированное общество. – М.: Логос, 2005.–390 c.
    18. Конвенция ООН о защите прав и достоинства человека в связи с применением достижений биологии и медицины: Конвенция о правах человека и биомедицине. [Электронный ресурс] – режим доступа: http://conventions.coe.int/treaty/rus/Treaties/Html/164.htm

    19. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции – М.: ООО «Издательство ACT»: ОАО «ЛЮКС», 2004. – 349 с.
    20. Белокобыльский А.В. «Проблема оснований этики науки» – // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: матеріали XXXI Міжнародної науково – практичної конференції (Донецьк, 27 квітня 2012 року). – Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2012.–C. 23–24.
    21. Мильтиадис Ванцос – Православный взгляд на биоэтику [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.bogoslov.ru/text/298266.html

    22. В. Мамедов, Р. Мамедов, А. Мустафаева–Религиозные учения и морально-правовые критерии биоэтики. [Электронный ресурс] – режим доступа: http://ihr-az.org/index.php?lang=3&ind=publ&id=70

    23. Дрей Е.В. «Роль биоэтики в нравственном воспитании личности в Украине» – // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: матеріали XXXI Міжнародної науково – практичної конференції (Донецьк, 27 квітня 2012 року).– Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2012.–C. 114–116.
    24. Hans-Henrik Bulow, Charles L. Sprung, Konrad Reinhart, Shirish Prayag, Bin Du, Apostolos Armaganidis, Fekri Abroug, Mitchell M. Levy – Точка зрения основных мировых религий на решения, касающиеся окончания жизни в отделении интенсивной терапии [Электронный ресурс] – режим доступа: http://www.critical.ru/actual/etica/religion.htm

    25. Тоффлер Э. Шок будущего – М.: «Издательство ACT», 2002.–557с.