Біографія

Особистісне становлення

Я народилася 11 лютого 1991 року. Моя мама, Хамідулліна Ольга Анатоліївна, в той час була студенткою Донецького Національного університету, після закінчення якого стала займати посаду бухгалтера. Мій тато, Хамідуллін Дмитро Саліхзяновіч, працював електромеханіком, але незабаром став приватним підприємцем.

Тут я знайшла багато друзів, які згодом стали моїми однокласниками.

У 5 років мої батьки зрозуміли, що я росту дуже активною дитиною і вирішили почати розвивати мої таланти. Мене, як і багатьох моїх подруг, віддали в гурток бальних танців. Однак займалася танцями я недовго. У 6 років я почала вивчати англійську мову. До того моменту було зрозуміло, що іноземна мова – дуже важливий аспект мого розвитку і, крім того, може зіграти велику роль у моєму подальшому житті. Вивчення мови давалося мені насилу. Мені було дуже тяжко сидіти 45 хвилин без руху і запам'ятовувати неправильні дієслова.

У віці семи років я пішла до школи. Всі 11 класів я провчилася в Донецькій загальноосвітній школі № 55. Моєю першою класною керівницею була Махаліна Тамара Михайлівна. Я ніколи не зустрічала більш доброї жінки. Вона всім серцем любила всіх учнів нашого класу і намагалася зробити все, щоб спрямувати наші думки, бажання і прагнення в правильне русло.

Паралельно зі вступом до школи я почала серйозно займатися спортом. Першим кроком у моїй спортивній кар'єрі стала художня гімнастика. На перших же змаганнях я зайняла перше місце, однак, мріям про олімпійське золото у цьому виді спорту судилося так і залишитися мріями в зв'язку з тим, що я надто пізно почала займатися цим видом спорту і не зовсім підходила до стандартів художньої гімнастики. Наступною стадією стала спортивна акробатика. Сальто, фляг, рондат – всім цим трюкам я із задоволенням вчилася кожен день і готова була займатися більше і старанніше лише для того, щоб освоїти чергову акробатичну комбінацію. Проте такий вид спорту пов'язаний з великими навантаженнями на хребет, що дуже лякало мою маму. Зрештою, було прийнято рішення, що мені не варто займатися таким небезпечним видом спорту і через деякий час я зупинилася на звичайних заняттях легкою атлетикою і фітнесом.

У середній школі в мені почали розкривати мої таланти. Завдяки Русанової Галині Миколаївні та Ігнатенко Олені Михайлівні я почала виступати на шкільній сцені. Свята, концерти, КВК ніколи не проходили без моєї участі. Наша команда КВК займала призові місця на міських та обласних конкурсах. Крім того, ми відвідували дитячі будинки для дітей з обмеженими можливостями з виступами та подарунками, зібраними зусиллями нашої школи.

В 10 класі я почала вивчати німецьку мову. Всі літні канікули я витратила на його вивчення. Але незабаром перестала займатися німецькою мовою і продовжила лише в кінці 5 курсу.

Професійне становлення

Починаючи з самого дитинства, я кілька разів змінювала свої переваги у виборі професії. До вступу до школи, я мріяла стати лікарем. У мене була ціла купа дитячих наборів для гри в «лікарню», я робила уколи всім своїм лялькам та іграшкам, батькам і друзям, а коли я, потай від мами, змішувала шампуні з кремами, я уявляла, що створюю ліки, які неодмінно допоможуть всім хворим.

У початковій школі я хотіла стати вчителем або тренером, а з 5 класу, коли я почала вивчати французьку мову з Коротких Лідією Дмитрівною, я твердо вирішила, що повинна бути перекладачем.

Я ніколи не замислювалася над тим, щоб вступити в технікум. Я з самого дитинства знала, що я повинна з відзнакою закінчити 11 класів у школі і вступити до університету, що в підсумку і втілила в життя. До 9 класу я була впевнена, що буду поступати в Донецький Національний університет на обліково–фінансовий факультет.

І лише на початку 11 класу я вирішила, що повинна вступити до факультету обчислювальної техніки в Донецький національний технічний університет. Цьому сприяла порада друга сім'ї, навчання в школі з математичним ухилом, а також заняття в класі з інформатичною спрямованістю. Створення програм і сайтів, освоєння програм Adobe Photoshop, Flash, а також прагнення вивчити інші пакети програм та різні мови програмування остаточно переконали мене в тому, що мені необхідно вчитися на спеціальності програмування медіасистем і комп'ютерного дизайну.

На першому курсі університету, я продовжувала займатися активною діяльністю на факультеті, але незабаром повністю перейшла на навчання. За 5 років навчання я вивчила кілька нових пакетів програм, просунулася в знаннях програмування і познайомилася з величезною кількістю хороших людей. Крім того, я брала участь у кількох університетських та міжнародних конференціях, олімпіадах з англійської мови.

За роки навчання в університеті я покращила свої знання англійської мови та відвідала США. Ця поїздка допомогла мені стати більш незалежною і самостійною у прийнятті важливих рішень у відповідальні моменти, а також дала мені шанс побороти розмовний бар'єр і навчитися спілкуватися з іноземцями.

Крім того, я була волонтером громадської організації «Миколай про тебе не забуде» та відвідала кілька сімей з дітьми з обмеженими можливостями, а також відвідала Краків, Освенцим і Біркенау в рамках акції «Світ без насильства» («World without violence»).

Я ні хвилини не вагалася з вибором наукового керівника і теми наукової роботи. На лекціях Губенко Наталії Євгенівни щодо захисту інформації я зрозуміла, що тема захисту інформації дуже важлива і цікава в сучасному світі. Крім того, вона має величезну кількість перспектив і навряд чи колись втратить свою значимість.

Цілі, плани та бачення майбутнього

У самому найближчому майбутньому я хотіла б успішно закінчити університет і отримати диплом магістра. У перспективі я б хотіла отримати другу вищу освіту. Крім того, важливо продовжувати вивчати мови, тому що я вважаю це одним із головних аспектів розвитку людини як особистості. На даному етапі свого життя я б хотіла пов'язати своє життя з інформаційною безпекою та працювати аналітиком або ж аудитором. Одним з головних бажань і прагнень є забезпечення собі світлого майбутнього, безтурботного життя своїм дітям і рідним.