Біографія магістра
Особистісне становлення
Я народилася у прекрасний весняний день 12 березня 1990 року. Своєю появою на світ зобов'язана моїм улюбленим та найкращим батькам Вікторії Юр’ївні та Руслану Анатолійовичу. Вони моя опора і підтримка на цьому світі. Моїм вихованням і дошкільною освітою займалася більше мама. Вона навчила писати і читати, прищеплювала любов до книг. А папа, він завжди підтримував і вступався за мене (навіть перед мамою), прикривав мої провини і зберігав дитячі секрети.
До дитячого садку я ходила недовго, не полюбляла та завжди знаходила причину туди не ходити. Полюбляла проводити час на вулиці з друзями, було весело і потішно!
1 вересня 1997 року я пішла перший раз в перший клас до загальноосвітньої школи № 6, І-ІІ ступенів. З вибором школи батьки особливо не сперечалися, найближча знаходилася в десяти хвилинах від будинку. Пам'ятаю неймовірно хотіла до школи: гарна шкільна форма, бантики, нові зошити, повний портфель яскравих шкільних приладдів, знайомство з однокласниками та першим вчителем. Напевно, ніколи не забуду цей етап свого життя. У початкових класах вчення мені давалося досить легко. Зростала допитливим, добросовісним і старанним дитям, дисциплінованою ученицею. З 4-го класу я почала ходити на танці, якими займалася 7 років. У шкільному колективі і серед вчителів користувалася повагою.
У старших класах освоювала нові знання, долала труднощі, отримувала винагороди: грамоти, похвальні листи. Улюбленими предметами були: валеологія, біологія, географія. Не любила математику та історію, не піддавалися вони мені якось.
Після закінчення 9-го класу, пішла у 10 клас до загальноосвітньої школи № 1, І-ІІІ ступенів, з гуманітарним профілем, як я і бажала. Одинадцятий клас я закінчила успішно. Написання зовнішнє незалежне тестування. Екзамени. Випускний. Шлях до життя і багато можливостей!
Професійне становлення
Десь в середині 11 класу, багато думала про подальше навчання у ВНЗ. Довго не могла визначитися куди і на кого я поступатиму, варіантів було багато. Вибір ліг на Державний Універсиет Інформатики і Штучного Інтелекту. Там, як мені тоді здавалося, була така незвичайна спеціальність "Філософія і релігієзнавство". Що воно таке, і з чим його " їдять", зрозуміла значно пізніше. Вже будучи студентом, зрозуміла, що це дуже цікаво, захоплююче.
На початку було складно пристосуватися до нового колективу і до студентського життя. Після школи важко і незвично. Інше відношення до навчання - не викладач ходить за тобою, а ти за ним. Незрозуміла Болонскька система освіти, постійний підрахунок зароблених балів, проживання в студентському гуртожитку, як деякий етап до самостійності.
Було всяке: зльоти і падіння, труднощі і радощі, знайомства з приголомшливими людьми, неоцінимий досвід, усвідомлення свого місця у світі, в житті.
Сесія – її я боялася найбільше. Справедливо говорять, що справжнім студентом стаєш тільки після першої сесії. Лекції, семінари, конференції, курсові роботи, учбові практики. Одно змінювало інше. Запам'яталася практика на першому і четвертому курсах.
Часу властива швидкоплинність. І ось, 4 роки пролетіло непомітно – довгожданий диплом бакалавра. Вирішила продовжувати навчання далі. Спочатку хотіла поступати на фахівця, але потім передумала і поступила до магістратури Донецького національного технічного університету. Тепер я майбутній магістр релігієзнавства. Пишу диплом по темі: "Вплив світових релігій на динаміку шлюбних відносин". Науковий керівник доктор філософських наук, професор Додонов Роман Олександрович.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому я планую успішно завершити навчання у магістратурі, захистити диплом. Знайти роботу, що буде подобатися і приносити гроші. Саморозвиток. Ну, і звичайно, сім'я! Планів та думок дуже багато.