ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Кожна людина стикається з споживанням товарів і послуг щодня. Він постійно взаємодіє з послугами і товарами, які пропонує нам сучасний ринок. У ході споживання людина оцінює пропоновані йому блага, в основному думку про них у нього складається після споживання або безпосередньо в процесі споживання.

1. Актуальність теми

Сучасні економічні умови об'єктивно змінюють відносини між виробником і споживачем. Ці зміни, зумовлені необхідністю, могли б бути більш ефективними і швидкими, якщо б базувалися на досвіді і знаннях. Однак ні того, ні іншого наша ринкова практика поки ще не має. Тому дуже важливо вивчати закономірності процесу взаємодії виробника і споживача при задоволенні потреб останнього.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Метою роботи є дослідження шляхів задоволеності споживача в період формування ринкових відносин в Україні.

3. Огляд досліджень та розробок

У книзі Н.Хілл, Б.Сельф, Г.Роше Вимірювання задоволеності споживача за стандартом ІСО 9000:2000 описується навіщо необхідно вимірювати задоволеність споживачів, наводиться методика вимірювання задоволеності споживачів за стандартом ІСО 9001 [1].

Одна з найвідоміших теорій належить Абраму Маслоу (1943), висунув ідею про ієрархію людських потреб. А. Маслоу ділить потреби на нижчі фізіологічні спонукання (спрага і інш.), Потреби в безпеці (житло), афективні потреби (любов) і потреби вищого порядку – в самооцінці і самовираженні (по суті, це потреба людини виразити краще, що в ньому є) [2].

С. Функнер у своїй статті Основні положення Теорії потреб описує, що умовно потреби людини можна розділити на три категорії – нижчі (тварини), основні (матеріальні та соціальні) та вищі (духовні) [3].

Девід МакКлелланд у своїх роботах описує іншу модель мотивації, яка робила основний акцент на потреби вищих рівнів. Він вважав, що людям притаманні три потреби: влади, успіху і причетності [4].

Ігор Усатий у публікації описує ситуацію, в якій сьогодні знаходиться вітчизняний ринок металовиробів [5]

А. Ільїн у статті Метизний збут пише про ситуацію на українському метизного ринку на прикладі заводу Дніпрометиз [6].

4. Потреби

Потреба є внутрішній стан психологічного чи фізіологічного відчуття недостатності чогось. До базисних потреб відносяться, в основному, потреби фізіологічні (потреба в їжі, пиття, теплі), а також психологічні потреби причетності, приналежності до суспільства або групі людей. Багато людей, як видається, мають потребу до влади і впливу, але це може довгий час не проявлятися, поки не будуть задоволені їх базисні потреби. Якщо вони не задоволені, людина несвідомо буде прагнути до їх задоволення.

Наочний приклад поведінки, яке визначається прагненням задовольнити потребу, – це поведінка класного блазня. Всі його жарти і витівки – це неприкрита благання про громадське визнання і схвалення. Хоча поведінка класного блазня вступає в конфлікт з цілями школи, навчанням, і тому вважається непродуктивною, воно задовольняє особисті потреби самого блазня. Схожий приклад – поведінка секретаря або менеджера, який видає конфіденційну інформацію, щоб підвищити свою значимість.

З точки зору управління це означає, що організація повинна прагнути створювати ситуації, в яких задоволення потреб працівника вело б до реалізації цілей організації. Керівники завжди усвідомлювали, що необхідно спонукати людей працювати на організацію. Але вони вважали, що для цього достатньо простого матеріальної винагороди. Але в більшості випадків це невірно.

Дослідники споживача і менеджери стикаються з проблемою того, що не існує універсального або всіма признаннями опису мотивації людини. Робилося кілька спроб всебічно описати сили, що живлять і напрямні поведінку, і ці типології в чому перегукуються один з одним, відображаючи загальну згоду з приводу статусу деяких людських мотивів.

Однією з найперших і найвідоміших у світі теорій мотивації є модель пріоритетів потреб індивіда А. Маслоу. Працюючи над своєю теорією мотивації в 40-і рр.. XX в., Маслоу, проаналізувавши потреби, визначив послідовність їх виникнення (ієрархію). Він виділив п'ять видів потреб: фізіологічні потреби, потреби в безпеці, захищеності, соціальні потреби, потреби в повазі і потреби в самовираженні.

Перші два види потреб об'єднані в групу первинних потреб, а останні три – в групу вторинних потреб, як показано на рис 1.

Ієрархія потреб по Маслоу

Рисунок 1 – Ієрархія потреб по Маслоу

Задоволення потреб нижчого порядку активізує наступний, більш високий рівень потреб, вимагаючи від людини поведінки по іншим схемам.

При плануванні та організації роботи керівник визначає, що конкретно повинна виконати дана організація, коли, як і хто, на його думку, повинен це зробити. Якщо вибір цих рішень зроблений ефективно, керівник отримує можливість координувати зусилля багатьох людей і спільно реалізовувати потен ¬ альні можливості групи працівників. На жаль, керівники часто помилково вважають, що якщо якась організаційна структура або якийсь рід діяльності прекрасно працюють на папері, то вони також добре будуть працювати і в житті. Але це далеко не так. Керівник, щоб ефективно рухатися назустріч мети, повинен координувати роботу і змушувати людей виконувати її. Менеджеров часто називають виконавчими керівниками, тому що головний сенс їх діяльності полягає в тому, щоб забезпечити виконання роботи даної організації.

Керівники втілюють свої рішення в справи, застосовуючи на практиці основні принципи мотивації. У цьому контексті, тобто щодо управління, можна дати таке визначення:

Мотивація – це процес спонукання себе й інших до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей організації.

Хоча зараз загальновизнано, що основні допущення, закладені в первісних концепціях мотивації, неправильні, зрозуміти їх все ж важливо. І хоча керівники у віддалені часи більшою мірою невірно розуміли поведінку людей, прийоми, якими вони користувалися в тих умовах, часто були дуже ефективними. Оскільки ці прийоми працювали і застосовувалися багато сотень років, на відміну від пари десятиліть існування сучасних теорій, початкові концепції мотивації глибоко вкоренилися в на ¬ ший культурі. Багато керівників, особливо ті, хто не має спеціальної підготовки, все ще відчувають сильний вплив цих концепцій.

Більше того, ви можете випробувати спокусу самому застосувати ці прості та прагматичні підходи. Але це, швидше за все, буде помилкою. Люди, є підлеглими в сучасних організаціях, зазвичай набагато більш освічені та забезпечені, ніж в минулому. Тому їх мотиви трудової діяльності виявляться більш складними і важкими для впливу, якщо не зрозуміти хоча б щось в природі мотивації [7].

Розроблена Абрахамом Маслоу теорія людської мотивації може бути додана майже до будь-якого аспекту індивідуальної та соціального життя. На думку Маслоу, хороша теорія мотивації обов'язково повинна включати нижченаведені положення.

Індивід представляє собою інтегроване, організоване ціле. Мотивований вся людина, а не його частину. Коли людина голодна, він весь голодний: він хоче їсти, а не тільки його шлунок.

Більшість бажань і спонукань індивіда взаємопов'язані. Це може бути не так для деяких з більш фундаментальних потреб, таких, як голод, але це безперечно так для більш складних потреб, таких, як любов.

Більшість попередніх досліджень виходило з того, що потреби можна виділяти і вивчати окремо, в термінах засобів і цілей. Більш повне розуміння мотивації потребує уваги скоріше до фундаментальних цілям, ніж до засобів їх досягнення. Коли дослідження здійснюється на широкій міжкультурної основі, з'ясовується, що цілі набагато більш універсальні, ніж різні способи, які обираються для їх досягнення. У той час, як такі способи досить різні у різних рас і культур, кінцеві цілі представляються тотожними.

Мотивація людей виходить з ряду базових потреб, властивих людині як біологічному виду, практично незмінних і генетичних, або інстинктивних, за походженням. Це своєрідне фундаментальне положення характеризує теоретичну позицію Маслоу. Потреби, згідно Маслоу, носять не суто фізіологічний, але також і психологічний характер. Вони утворюють справжню внутрішню природу кожного представника виду людина, але вони слабкі, легко спотворюються і придушуються неправильним навченням, звичками або традиціями.

Це, вказує Маслоу, внутрішні аспекти людської природи, які культура тільки пригнічує, але не може вбити. Така точка зору, безсумнівно, кидає виклик древньому і стійкому переконання, що розділяється багатьма, про те, що інстинкти сильні, незмінні і погані. Маслоу передбачає протилежне: потреби легко ігноруються або придушуються, але вони не погані, а нейтральні або хороші [8].

5. Задоволення потреб

Задоволення потреб покупців – серцевина маркетингу та ринкової економіки. Проте сучасний маркетинг часто критикують за те, що він перетворив ринок в механізм, швидше створює потреби, ніж їх задовольняє. Подібні критичні твердження стосуються важливої проблеми, яку не слід ігнорувати. Вони вступають в явне протиріччя з висновками класичного аналізу пріоритету споживача, що є наріжним каменем ринкової економіки. Неможливо виправдати соціальну роль фірм по задоволенню потреб, якщо ці потреби створили самі ж фірми [9].

5.1 Орієнтація на виробництво або споживача?

Необхідність маркетингового підходу в діяльності будь-якого підприємства безперечна. Розглянемо основні етапи його розвитку, щоб краще зрозуміти сутність сучасних процесів обміну продукцією та послугами.

Маркетинг минулого і початку нинішнього століття можна назвати системою розподілу. У всі часи робилися заходи з просування продукції, але в центрі маркетингової діяльності була впевненість в тому, що розширюється попит поглине вироблену продукцію. Вважалося, що запорукою успішної діяльності будь-якого підприємства є ефективне виробництво і реалізація продукції за нижчими цінами, ніж у конкурентів. Маркетинг, орієнтований на виробництво, був пасивним. Деякі підприємства представляли на ринку продукцію, яка практично не користувалася попитом, оскільки при виборі продукту для виробництва виходили з можливостей підприємства, не враховуючи реальні потреби ринку.

Головним завданням більшості підприємств колишнього СРСР було виконання виробничого плану. Наскільки вироблений продукт задовольняє потреби клієнта, мало хто замислювався. У фармацевтичному бізнесі це було особливо помітно. Багато хто, напевно, пам'ятають напівпорожні аптеки і часто відсутність найнеобхідніших ліків. Споживач у цій ситуації залишався ніби осторонь, був малозначної деталлю в системі, орієнтованої на виробництво.

Стратегією провідних зарубіжних фармацевтичних фірм-виробників є орієнтація на споживача. Сьогодні багато вітчизняних компаній прагнуть до такої форми управління, незважаючи на те що це дуже непросто в умовах нашого ринку, що розвивається. Серед таких компаній-виробників – Фармацевтична фірма Дарниця, Київмедпрепарат, Концерн Стирол, Гемопласт та інші.

У свій час економічні проблеми, пов'язані з перебудовою нашого суспільства, зумовили нову політику у сфері економіки – орієнтація на збут. Продукцію, що випускається необхідно продавати, і якщо достатнього попиту немає, то його потрібно створити. З цією метою стали широко використовувати рекламу, засоби просування продукції та її маркування.

Для більшості керівників вітчизняних підприємств сьогодні орієнтація на збут – керівництво до дії, а маркетинг асоціюється з політикою продажів, що знаходить своє втілення і в організаційній структурі. Відділи маркетингу на цих підприємствах традиційно займаються збутом і рекламою. Питанням же вивчення споживчого попиту приділяється недостатня увага [10].

5.2 Задоволеність споживачів і лояльність

Та невелика різниця між просто задоволеними і повністю задоволеними споживачами може зруйнувати компанію.

Лояльність (loyalty) – під лояльністю ми будемо мати на увазі таке образно позитивне ставлення споживачів щодо всього, що стосується діяльності організації, продуктів і послуг, вироблених, продаваним або чиниться організацією, персоналу компанії, іміджу організації, торговим маркам, логотипу і т.д.

Саме наявність цієї лояльності, тобто сприятливого ставлення споживачів до даної компанії, продукту і є основою для стабільного обсягу продажів. Що в свою чергу є стратегічним показником успішності компанії.

Говорячи про лояльності можна також припустити, що лояльними можна назвати тих споживачів, які досить довго (порівняно з терміном функціонування товару) залишаються з компанією і роблять при цьому повторні покупки.

Однією з основ лояльності є позитивний досвід, який отримав споживач в процесі покупки / споживання даного продукту або послуги. Наприклад, якщо ви повністю задоволені якістю шампуню Пантін, то при всіх інших незмінних факторах у наступний раз ви зробите свій споживчий вибір з великим ступенем ймовірності саме на користь цієї торгової марки. У свою чергу при виборі миючого засобу, знаючи, що Проктер енд Гембл виробляє хороші шампуні, ваше сприятливе ставлення може бути перенесено і на миючі засоби цієї компанії.

Розглянемо те, як впливає лояльність (тобто кількість постійних споживачів серед усього кількості клієнтів компанії) на прибуток організації. постійні клієнти це в основному ті, хто роблять повторні покупки однієї і тієї ж марки. Багато фахівців розглядають цей фактор (вчинення повторних покупок) як ключовий в розвитку компанії. Взагалі, чим довше споживач спілкується з компанією, тим більше він для неї цінний у фінансовому сенсі. Таких споживачів можна образно називати довгостроковими споживачами. Вони купують більше, менше вимагають до себе уваги в плані сервісу і часу обслуговуючого персоналу, менш чутливі до зміни цін і сприяють залученню нових споживачів. Що саме примітне в них, так це відсутність так званих стартових витрат на завоювання їхньої лояльності. Довгострокові споживачі настільки цінні, що в деяких сферах бізнесу збільшення числа довгострокових споживачів усього на 5% у загальній структурі клієнтів приводить до збільшення прибутків на 100%.

Очевидно, що лояльність базується на почутті задоволеності. Тому одним з важливих питань є те, яким чином вимірювати ступінь задоволеності покупців товаром або послугою і в якій залежності перебуває лояльність.

За винятком деяких рідкісних випадків повністю задоволені споживачі є ключовою основою для створення лояльності та досягнення довгострокового фінансового успіху. Менеджери недостатньо розуміють різниці між просто задоволеними споживачами і повністю задоволеними споживачами. Особливо це відчутно для компаній, що працюють у висококонкурентних індустріях. Залежність лояльності споживачів від ступеня їх задоволеності показана на графіку.

Навіть на ринках з невисокою конкуренцією повне задоволення споживачів може бути єдиним шляхом досягнення лояльності споживачів. Критичним стає здатність організації виділити свій цільовий споживчий сегмент і надавати продукти та послуги, які повністю задовольняють їх потреби.

Якість продукції або послуг дуже часто не є головною причиною низького ступеня задоволеності споживачів. Найчастіше організації залучають не тих споживачів або не здатні повернути споживача, після того як він придбав негативний досвід від спілкування з компанією. Тому можна говорити про два типи споживачів: правильні або цільові, тобто ті, потреби яких компанія повинна бути в змозі задовольнити з позитивним фінансовим результатом для себе і неправильні, тобто ті, потреби яких компанія не може задовольнити із прибутком для себе. Поява в структурі споживачів неправильних споживачів – результат погано організованого процесу залучення нових і утримання старих клієнтів. Висновок відповідно такий: швидко виявляти неправильних споживачів і не витрачати на них трудові та фінансові ресурси організації.

Різна ступінь задоволеності обумовлена різними причинами і вимагає різних методів поліпшення. Існують 4 основних складових впливу на задоволеність споживачів:

Хоча результати досліджень рівня задоволеності споживачів є важливим індикатором, покладатися головним чином на них може бути летальним для організації. Подібного роду дослідження можуть надати море корисної інформації, але її недостатньо для визначення стратегії організації або процесу інновації нових продуктів. Тому компанії повинні використовувати також і інші методи як визначати потреби справжніх, потенційних і колишніх споживачів. Нижче наведені деякі рекомендації по тому, як слухати своїх споживачів.

У центрі будь-якої успішної стратегії з управління задоволенням потреб безсумнівно знаходиться здатність слухати споживачів. Нижче представлені 5 основних підходів до процесу слухання потреб споживачів:

Індекс задоволеності споживачів. Дослідження рівня задоволеності споживача надає менеджерам розуміння ситуації, яке ставлення споживача до компанії загалом і до конкретного продукту зокрема. Так як даний показник кількісний це дозволяє порівнювати свідчення за різні періоди часу, між різними підрозділами і територіями.

Зворотний зв'язок. Коментарі споживачів, скарги і питання. Компанія не може вирішувати проблеми якщо вона не знає в чому конкретно вони виражаються. Ретельний аналіз зворотного зв'язку дуже важливий для компанії.

Дослідження ринку. Незважаючи на те, що компанії традиційно інвестують достатньо коштів у цю область, вони часто не беруть 2 аспекти слухання споживачів. Важливо не тільки прислухатися до тих, хто тільки що став вашим споживачем, а й тих, хто пішов від вас. Головні питання: Які основні мотиви підштовхнули Вас на те, що ви вирішили спробувати придбати нашу продукцію і Що найбільшою мірою вплинуло на рішення припинити купувати продукцію нашої компанії? Процес опитування повинен проводиться досвідченим персоналом.

Персонал, що працює з споживачами. (Frontline personnel) Співробітники, які безпосередньо перебувають у контакті із споживачами, можуть бути дуже корисні як слухачі споживачів. Але для цього вони повинні бути відповідним чином підготовлені, тобто знати як це робити і як зберігати і передавати інформацію далі по інформаційних каналах компанії.

Стратегічні дії. Залучення споживачів у багато аспектів свого бізнесу. Зокрема при розробці програмного забезпечення компанії залучають майбутніх споживачів вже на етапі розробки товару.

Високо якісна продукція та супутні послуги, створені на основі потреб споживачів, сприятимуть більш високому рівню задоволеності споживачів. Високий рівень задоволеності буде сприяти підвищенню рівня лояльності споживачів. Лояльність, як зазначалося вище, є ключовою визначальною довгострокового фінансового успіху організації.

У просто задоволених споживачів залишається вибір, тобто коли споживач просто задоволений - цього недостатньо для того щоб він став лояльним. Виходить, що по-справжньому лояльними споживачами можна назвати тільки повністю задоволених споживачів.

Як використовувати отриману від споживачів інформацію про їх ступеня задоволеності.

Інформація про ступінь задоволеності споживачів є відмінним показником того, наскільки добре чи погано компанія задовольняє потреби своїх клієнтів. Це також може показати те, що потрібно покращувати для того, щоб більшість клієнтів стали повністю задоволеними. Тому стратегічно важливим є правильно розуміти, що говорять різні споживачі.

Першим кроком можна зробити контроль над рівнем задоволеності і лояльності пріоритетом і упевниться, що цей процес відбувається неупереджено, послідовно і широкомасштабно. Дуже важливий показник ступеня суб'єктивності, тому що завжди усередині компаній існують сили намагаються впливати на кінцевий результат. Послідовність дозволяє отримувати не уривчасті дані, а довгострокову ситуацію і будувати тенденції. Широкомасштабність дозволяє порівнювати ефективність використання обмежених ресурсів компанії в тому чи іншому регіоні, підрозділі або продукті.

Наступним кроком буде визначення найбільш відповідний стратегії збільшення задоволеності споживачів. У таблиці 5.1 наведені загальні рекомендації щодо визначення стратегічних дій.

Таблица 5.1 - Общие рекомендации касательно определения стратегических действий

Ситуація
 Більша частина відповідей Стратегічні дії
1
 (незадоволені) Забезпечення базових (основних) складових продукту, тобто того, що очікується від кожного конкурента в індустрії
2
 (нейтральні) Забезпечення відповідного рівня супутніх послуг, розробка активної політики компенсації збитку при виникненні проблем
3
 (задоволені) Розуміння і задоволення конкретних потреб клієнта значущих для нього персонально

Всі три наведені вище ситуації насправді можуть виступати в ролі послідовних етапів завоювання й утримання споживчої лояльності. Цей триступеневий процес має ряд важливих зауважень. По-перше, для збільшення лояльності споживачів цілого ряду продуктів з різною здатністю задовольняти потреби потрібні різні дії. По-друге, дуже важливо виконувати етапи в тій же послідовності, в якій вони наведені вище. Звичайно, можна зробити прорив у технології, винайти абсолютно новий продукт, удосконалити послуги. Але, як показує практика, дуже не багато хто компанії успішні в таких проривах.

Підводячи підсумок вищевикладеного, можна сказати, що в довгостроковому періоді виживають і процвітають ті компанії, які постійно і послідовно приділяють увагу цій залежності між лояльністю і рівнем задоволеності споживача. На рівні конкретного споживача, оцінюючи те чи інше підрозділ і основних гравців у своїй індустрії.

Хорст Шульц, президент і голова ради директорів мережі готелів Рітц (Ritz-Carlton Hotel Company) з цього приводу сказав: Доти, поки ваші споживачі не задоволені на 100%, і не просто задоволені, а просто в захваті від того, що ви для них робите, вам є до чого прагнути. І якщо ви досягли цих 100% задоволеності споживачів, упевніться, що ви уважно стежите за можливими змінами цих 100%, щоб швидко змінюватися разом з ними [11].

6. Характеристика ринку метизної продукції

Глобальний кріпильний ринок можна представити як ринок високотехнологічного кріплення та ринок кріплення стандартної номенклатури.

Ринок високотехнологічного кріплення жорстко заформалізована галузевими нормативами, системою контролю якості, системою сертифікації і системою дозволів.

До таких кріпильним виробам можна віднести: кріплення для авіаційної промисловості, кріплення для автомобілебудування, кріплення для атомної енергетики та інших галузей де існує жорсткий відбір виробників і багатоступінчастий як внутрішній, так і зовнішній контроль.

Ринок кріплення стандартної номенклатури, як правило, не вимагає багатоступінчастого контролю якості. Для такого кріплення досить підтвердження якості виробником, а створення зовнішнього контролю або економічно недоцільно, або обмежується контролем якості невеликих вибірок.

Саме на ринку кріплення стандартної номенклатури доцільно розвиватися кріпильному виробництву як найбільш доступному.

Основним конкурентом у цьому сегменті кріпильного ринку є Китай [12].

Експорт кріпильних виробів із Китаю, 2000-2009рр.

Рисунок 2 - Експорт кріпильних виробів із Китаю, 2000-2009рр.

Після проведення аналізу метизного ринку і технологій Россі, Європи, США, Японії можна зробити висновок, що найбільш динамічно розвиваються і технологічним є ринок Китаю.

Сьогодні метизна промисловість виробляє не тільки величезні обсяги кріпильних виробів, але володіє великим технічним потенціалом, який поки, на жаль, робить виробництво інших країн практично неконкурентоспроможним.

Ця обставина вже змусило європейців і американців перенести основні потужності саме в Китай, тим більше що китайські крепежнікі забезпечені ще високоякісним металом для холодної висадки, що випускається за японським стандартам [13].

За останні десять років виробництво кріплення в Китаї виросло з 2,2 млн. тонн у 2001 році до 6 млн. тонн в 2010 році. У 2003 році виробництво кріплення в Китаї склало 3 млн. тонн, і з цього моменту китайська кріпильна промисловість стала найбільшою в світі.

Найбільшими промисловими центрами, що виробляють кріпильні вироби, є: місто Юннян провінції Хебей, де виробляється 37,5% загального обсягу кріплення, і два міста провінції Чжецзян – Венчжоу (25%) і Хайянь (18,8%).

Більше 70% китайських кріпильних підприємств розташовані неподалік від морських портів, що покращує транспортну логістику при відправці продукції на експорт.

Важливо відзначити, кріпильна промисловість Китаю – експортно орієнтована, що стало серйозним стимулом для розвитку високоефективного виробництва з високим ступенем використання сучасних технологічних рішень.

І хоча, на думку ряду експертів, сьогодні тільки 20% китайських кріпильних підприємств відповідають всім вимогам сучасного кріпильного виробництва розвинених країн, технологічна основа виробництва вважається сучасною, а відставання скорочується швидкими темпами.

Базуючись на досягненнях Тайваню, виробництво кріплення в Китаї за короткий час стало найбільшою кріпильної галуззю в світі.

Експорт кріпильних виробів по країнах, 2009р.

Рисунок 3 - Експорт кріпильних виробів по країнах, 2009р.

Основний регіон китайського експорту кріпильних виробів у 2009 році – це США. Загальний обсяг експорту в цю країну становив майже 282 тис. тонн, або 17,5% від загального обсягу експорту.

У трійку регіональних лідерів увійшли також Японія і Росія, їх частка в китайському експорті кріпильних виробів склала 5,73% і 5,70% відповідно.

Основна частина експорту китайського кріплення - це кріпильні вироби стандартної номенклатури звичайної якості. Саме значну частину цієї ніші у світовому виробництві кріплення і займають китайські крепежнікі.

Однак не слід вважати, що китайські підприємства виробляють неякісний кріплення.

Велика частина виробленого кріплення в Китаї відповідає вимогою міжнародних стандартів для цієї групи.

Китай є не тільки найбільшим експортером кріпильних виробів. Кріпильні вироби імпортуються, а Китай більше ніж з 40 країн, і головним чином з Японії, Південної Кореї та Німеччини. На частку цих трьох країн припадає 70,7% від загального обсягу імпортованих виробів. Основна частина японських кріпильних виробів поставляється для потреб автомобільної галузі.

Основний кріплення імпортований у Китай – це високотехнологічний кріплення для автомобілебудування, авіабудування, космічної індустрії.

Також, необхідно звернути увагу – це обсяги виробництва та експорту за останні три роки.

У 2008 році обсяг виробництва склав 5,6 млн. тонн. Експорт цього року склав 2,69 млн. тонн.

У 2009 році виробництво скоротилося на 100 тис. тонн і склало 5,5 млн. тонн. Експорт скоротився на 1,07 млн. тонн. Тобто майже 1 млн. тонн спожив внутрішній ринок Китаю.

Бурхливе зростання китайської економіки спровокував зростання внутрішнього споживання кріплення в Китаї, що підтверджується і обсягом виробництва в 2010 році, який зріс порівняно з 2009 роком більш ніж на 9% і склав 6 млн. тонн.

Виходячі з цього, можна зробити висновок, що китайська кріпильна промисловість у період глобальної кризи продовжила свой розвиток, переорієнтувавшісь завдяки програмам Уряду на задоволення попит на внутрішньому ринку [12].

Що стосується, України, то найбільшім и розвинення є ПАТ Дружківський метизний завод, який, віпускає продукцію для внутрішнього прайси Головна и на експорт. Близько 50% продукції, що віпускається на заводі експортується до России и невелика частина в інші країни СНД.

ПАТ Дружківський метизний завод заснований на початку 30-х років ХХ століття спеціалізується на виробництві метизної продукції: болтів, гайок, заклепок для загального машинобудування, кріплення для верхньої будови залізничної шляху, високоміцного кріплення для будівельних і мостових конструкцій з нормативної документації.

Особливостями виробництва продукції є спеціалізованість виробництва, випуск продукції за повним технологічним циклом: від підготовки металу до упаковки і відвантаження продукції.

Вся продукція, що випускається заводом, має сертифікати відповідності. Система управління якості сертифікована відповідно до вимог ДСТУ ISО 9001-2001.

На сьогоднішній день діловими партнерами ПАТ Дружківський метизний завод є такі країни: Росія, Білорусія, Грузія, Іран, Англія, Казахстан, Киргизія, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Туреччина, Узбекистан, Нова Зеландія. [14]

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2013 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік посилань

  1. Измерение удовлетворенности потребителя по стандарту ИСО 9000:2000/Н.Хилл, Б.Сельф, Г.Роше-М.: Издательство Дом "Технологии", 2004г.- 192с.
  2. Применение пирамиды иерархии потребностей Маслоу при проектировании системы мотивации. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.management.com.ua/...
  3. Основные положения Теории потребностей С. Функнер. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://step-breyfing.biz/...
  4. Теория потребностей МакКлелланда. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.bibliotekar.ru/...
  5. Усатый Игорь. Украинский рынок метизов: июль 2009 г./ Игорь Усатый//Металика.- 17.07.2009.
  6. Ильин Артем. Метизный сбыт./Артем Ильин//Металика.-16.10.2009
  7. «Основы менеджмента»/ М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хероури, 532с., 1992
  8. А. Маслоу и иерархия потребностей. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://besonus.narod.ru/...
  9. Основы менеджмента. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.bibliotekar.ru/biznes-43/..
  10. Маркетинг и удовлетворение потребностей. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.my-market.ru/...
  11. Принцип маркетинга — ориентация на удовлетворение потребностей клиента. [Электронный ресурс]. – Режим доступа http://www.apteka.ua/...
  12. Семенов Александр. Китайская крепежная промышленность: враг или партнер для России? /А. Семенов //Метизы.- 2011. - №23.- с.
  13. Семенов Александр. НПО Мостовик: качественный прорыв /А. Семенов //Метизы.- 2011. - №23.- с.
  14. Сайт ПАО Дружковский метизный завод. [Электронный ресурс]. – Режим доступа http://dmf.com.ua/...