Біографія магістра

Дитинство

Я, Сіленко Єлизавета Геннадіївна, народилася 5 грудня 1990 року, у місті Донецьк. Моя мама, Сіленко Ганна Михайлівна, закінчила Донецький Національний університет, економічний факультет за спеціальністю «економіка праці». Папа, Сіленко Геннадій Анатолійович, закінчив Харківський інститут Інженерів Комунального Господарства, за фахом міського електротранспорту. Звичайно ж я, як і всі маленькі діти, ходила у дитячий садок, але нічого примітного звідти не пам'ятаю. У дитинстві я уявляла себе в багатьох професіях, таких як космонавт, лікар, але більший акцент ставила на «бізнесвумен». Тільки тепер я розумію, що це підприємництво. У той час мене більше приваблював джип і портфель, який обов'язково повинен був ломитися від доларів. Таким був той час – лихі дев'яності. Йшли роки, змінювалися пріоритети, зміщувалися акценти, співалися пісні про бухгалтерів і щось в комерції мене приваблювало.

Школа

У 1998 році я вирушила в дорогу до чогось невідомого, але обов'язково дуже важливого, під назвою школа. І всі 10 прекрасних років я провела в стінах Навчально-виховного комплексу № 1. У школі я придбала базові знання з багатьох предметів, що створили фундамент для отримання нових знань на наступній станції мого життєвого шляху. У ці роки я почала займатися англійською мовою, яку мені нав'язували батьки, розуміючи її важливість у майбутньому житті. У школі я брала активну участь в організації та проведенні заходів, у спортивних змаганнях. У цей період я почала активно займатися спортом, а саме - гандболом. Він зайняв міцну позицію в моєму житті, скоріше за все це було пов'язано з родиною, адже мій двоюрідний брат професійний спортсмен, член молодіжної збірної України, а двоюрідна сестра грає у вищій лізі України. Тренування, збори, змагання, отримання травм – все це формувало мій дух і характер. Шкільний досвід, шкільні перемоги і поразки так само не можна не врахувати в творенні мене, як особистості. Настав 11 клас – час надій, невизначеностей, інтригуючої невідомості майбутнього. Цей рік я б назвала зумовлюючим роком мого подальшого життя. Тоді я старанно займалася предметами, які були так важливі для вступу до університету. І ось хвиля припливу, вируючого абітурієнтами з сертифікатами на руках, викинула мене на новий берег.

Університет

Це був берег донецьких університетів, конкуруючих між собою. Зробивши аналіз якості освіти, нехитрим коефіцієнтом «працюючих» і «бажаних» фахівців у фінансовому секторі, мій вибір припав на Донецький Національний Технічний Університет. Напружена підготовка в 11 класі принесла свої плоди, і я вступила на бюджетну форму навчання до Інституту Економіки та Менеджменту на спеціальність «економіка праці». Початок був інтригуючим – абсолютно інша організація, ніж у школі, як і ставлення викладачів до студентів. Багато чого було не так, як раніше, але «адаптація» пройшла вдало. Один курс змінювався наступним, з'являлися нові знайомства, нові друзі, нові предмети, нові подорожі - темп життя збільшувався.

Студентські роки дуже яскраві і цікаві. Короткостроковою метою тривалого вивчення англійської мови було закріплення та отримання нових знань вже на практиці. Влітку, після 3 курсу, я поїхала за студентською програмою Work and Travel до Америки, де працювала офіціанткою. Така робота була обрана не випадково, а за принципом найбільшого спілкування з людьми. На 4 курсі я приєдналася до міжнародної студентської організації «enactus DonNTU», в якій перебуваю і зараз. У цій організації ми, студенти різних університетів, генеруємо ідеї та втілюємо їх у життя, створюючи проекти, які, у свою чергу, повинні бути економічної, соціальної та екологічної спрямованості. Після 4 курсу я вирішила перейти на іншу спеціальність, а саме «управління інноваційною діяльністю», і носити горде ім'я – магістрант. Також на 5 курсі я стаю одним з лідерів «enactus DonNTU». Зараз наша команда готується до національних змагань.

Важливу частину магістратури я відношу і науковій діяльності - мені пощастило навчатися і працювати над магістерською роботою з кандидатом економічних наук Тетяною Олександрівною Степановою. А тему роботи, «Стратегія використання інноваційних продуктів у комерційному банку», я обрала не випадково, а тому що проходила практику в українському банку, і вважаю її актуальною в конкурентному середовищі.

Плани на майбутнє

Складно планувати щось на майбутнє в нашій країні, в умовах нестабільності. Але у мене амбітні плани – побудувати кар'єру у великому або середньому бізнесі, а набутий мною досвід повинен мені допомогти створити власне діло.