1. Резюме
2. Бiография
3. Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Актуальність теми
• Цілі і завдання
• Методи дослідження
• Практичне значення
• Апробація роботи
• Основний зміст магістерської дисертації
• Висновки
• Перелiк використаної лiтератури

Актуальність теми

В умовах вибору України інноваційної стратегії розвитку найважливішим інструментом технологічного розвитку виступає трансфер технологій, метою якого є підвищення організаційно-технічного рівня виробництва, виробництво конкурентоспроможної продукції, що відповідає потребам ринку. Сьогодні наша держава не має достатніх важелями управління для того, щоб подолати інерцію експортно-сировинного розвитку. Томусаме через організацію системи трансферу технологій Україна має можливості для прискореного розвитку виробничого потенціалу. Сьогодні використання такого важеля особливо актуально, так як повинно забезпечити якісне зростання техніко-технологічної бази виробництва більшості галузей економіки країни, створити передумови до розробки нових оригінальних конкурентоспроможних технологій. А це, в свою чергу, сприятиме зростанню конкурентоспроможності економіки країни.Питання міжгалузевого трансферу технологій є одним знайбільш актуальних при розгляді особливостей інноваційногорозвитку економіки України в цілому.

Об'єкт дослідження – iнвестиційне забезпечення межгалузевого трансферу технологій.

Предмет дослідження – теоретичнi, методичнi пiдходи до iнвестицiйного забезпечення трансферу технологій.

Цілі і завдання

Метою є розвиток теоретичних положень щодо обґрунтування джерел iнвестицiйного забезпечення трансферу технологійна підприємствах України.

Для досягнення мети роботи передбачається вирішення наступних завдань:

• Визначити сутність трансферу технологiй.
• Розглянути особливості оцінки ефективності інноваційної діяльності.
• Дослідити законодавчу базу, що впливає на ефективність інновацій.
• Проаналізувати специфіку інновацій в сучасних умовах господарювання в Україні.
• Виявити специфіку трансферу технологій.
• Проаналізувати ефективну діяльність підприємства, як середовища здійснення інновацій.
• Запропонувати рекомендації з активізації процесів інвестування межгалузевого трансферу технологійв Українi.

Методи дослідження

Методологічною основою дослідження стали роботи сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі економічної теорії, регіональної економіки, стратегічного та інноваційного менеджменту, економічного аналізу, програмно-цільового планування і управління та інші. Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та органів статистики Донецької області, інноваційна програма Донецького регіону, фінансова та бухгалтерська звітність обраних підприємств та організацій.

Наукові результати роботи полягає в розвитку теоретичних основ, методичних підходів та формуванні дієвого механізму управління ефективністю інноваційної діяльності підприємств.

Практичне значення

Практичне значення одержаних результатів полягає в наданні конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності, реалізація яких можлива як на рівні окремої галузі, так і на національному рівні. Результати проведеної роботи можуть також бути використані для подальших теоретичних досліджень інноваційного регіонального розвитку.

Використання на практиці результатів дослідження дозволить ефективніше формувати інноваційну політику підприємства, визначати ринкову доцільність вибору і впровадження конкретних нововведень. Практична цінність роботи полягає в обгрунтуванні методичних рекомендацій щодо підвищення якості інноваційної діяльності підприємств і забезпечення її економічної ефективності. Рішення проблеми інноваційного розвитку може значно вплинути на подолання негативних явищ перехідного періоду.

Апробація роботи

Результати роботи будуть використані для виступів та участь у наукових конференціях, для написання статей у фахові та наукові журнали.

Основний зміст магістерської дисертації

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми дослідження, визначено мету, предмет і об'єкт дослідження; сформовані основні завдання дослідження, наведено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Стан та перспективи розвитку інноваційного процесу в промисловості України» проведений аналіз інноваційних процесів на підприємстві; виявлена економічна сутність і зміст категорій "інновація", "нововведення", "інноваційний процес"; систематизована і проаналізована сучасна нормативно-правова база України щодо науково-технічної та інноваційної діяльності. Виконаний аналіз чинного законодавства України у сфері інноваційної діяльності дозволив встановити основні напрями вдосконалення нормативно-правової бази в цій сфері.

Інноваційний процес – це сукупність науково-технічних, технологічних і організаційних змін, які відбуваються в процесі реалізації інновацій. Основні етапи інноваційного процесу подано на рис. 2. Відзначимо, що інноваційний процес здійснюється шляхом переходу з одного якісного стану в інший - від фундаментальних досліджень до виробництва нової продукції, що характеризується лінією життєвого циклу (ЖЦ) інновацій і масштабом їх розповсюдження.

Під нововведенням розуміється також оформлений результат досліджень і розробок у будь-якій сфері діяльності, пов'язаний з підвищенням її ефективності, а під інновацією - кінцевий результат впровадження нововведення з метою зміни об'єкта управління й отримання економічного, соціального, екологічного і інших видів ефекту. Тобто нововведення - це предмет інновації, вони мають різний життєвий цикл.

У другому розділі «Методичнi засади. Обґрунтування джерел iнвестицiйного забезпечення трансферу технологій» досліджено стан та перспективи трансферу технологiй в Україні.

Загальне введеня в стан трансферу технологiй.Проблема розбудови інноваційної економіки в Україні широко висвітлюється на конференціях, семінарах та форумах. Обговорюються інноваційна діяльність університетів, науково-дослідних інститутів та інших зацікавлених сторін у напрямі подальшого розвитку інноваційного процесу та можливості впровадження його результатів. Саме університети, як свідчить світовий досвід, мають зробити значний внесок в розвиток економіки знань та суспільство загалом. Ці соціально-інноваційні системи породжують й розповсюджують знання, досвід, практичний світогляд.З іншої точки зору інновації важливі не лише як явище появи нового, а радше, в контекст можливості їх впровадження в системі економічних відносин та господарській діяльності підприємств – суб’єктів ринку. Недостатня урегульованість відносин у сфері набуття та передачі прав власності на результати наукових розробок за наявної значної нормативно-правової бази, що регулює інноваційну діяльність в Україні, знаходить постійну критику серед науковців, що досліджують дану тематику. Навіть прийняття Закону України „Про наукові парки” не вирішило проблем впровадження наукових розробок на ринку.

Значною проблемою для підприємств, які потребують трансферу технологій, часто є їх недостатня компетенція у питаннях купівлі технології, а для розробника – проблема збуту власного інтелектуального продукту. Як показує світова практика, процес трансферу технологій найоптимальніше можна організувати шляхом створення науково-виробничих і дослідницьких об’єднань та центрів, які надають широкий спектр послуг у сфері трансферу технологій. Зокрема, можливі такі послуги даних посередників, як створення технологій під замовлення, налагодження контактів між суб'єктами трансферу, збирання інформації та створення баз даних про попит і пропозицію на передачу технологій, охорона інтелектуальних прав і комерціалізація результатів наукових досліджень та розробок.

У третьому розділі «Рекомендацiї до удосконалення iнвестицiйного забезпечення трансферу технологій» пропонуються практичні рекомендації щодо підвищення ефективностіпроцеса трансферу інноваційних проектів на підприємствах, а саме:

1. Рекомендації щодо підвищення ефективності інновацій в Україні;

2. Рекомендації щодо підвищення механiзмiв передачi трансферу та його фiнансування.

З наведеного переліку стає зрозумілим, що існує підґрунтя трансферу технологій за допомогою зовнішнього капіталу. Фінансування шляхом реалізації акцій вважається найбільш безпечним джерелом фінансування інвестицій (особливо для малих і середніх підприємств). Використання згаданого механізму часто диктується небажанням підприємців брати на себе фінансові зобов'язання, які містять в свої структуріризики. Серед списку позитивів основним аргументом зазначається, що капітал стабільне джерело фінансування бізнесу не пов'язане з необхідністю платити мінімальну ставку. З іншого боку, витрати на капітальні вкладення шляхом частки у власному капіталі мають два основних недоліки – ресурси обмежені, і, крім того, вони приносять користь тільки в тих випадках, коли підприємство прибуткове. Однією з причин високої частки власного капіталу у фінансуванні трансферутехнологій на підприємствах є омана того, що відсутність необхідності платити відсотки – найдешевший вихід з становища. Такий підхід очевидно існує через відсутність достатніх знань про фінансові ресурси підприємств, оскільки в певних ситуаціях (наприклад, коли компанія працює в збиток), вартість акціонерного капіталу буде досить висока Поряд з цим, схема фінансування трансферу технологій за допомогою використання зовнішнього капіталу є, власне кажучи, майже кредитною схемою, за якою підприємство зобов'язується погасити вкладення протягом певного періоду, а також з належним урахуванням умов кредитора (відсотки, комісії тощо). Проте, участь зовнішнього капіталу має також багато переваг. Вкрай важливо, щоб при цьому можливості капіталу для інвестицій (у тому числі придбання нової техніки і технологій), виходили за межі можливостей власного бізнесу.

До того ж – це гнучке джерело фінансування, яке дозволяє використовувати в позитивному світлі так звані фінансові важелі, як наслідок збільшення рентабельності власного капіталу в результаті участі інвестиційного капіталу. Таким чином зовнішні вкладення в капітал підприємства, можуть бути отримані за допомогою банківських кредитів, позик, випуску боргових зобов'язань (облігації, цінних паперів). Частково на згаданих джерелах можуть базуватися лізинг, факторинг, форфейтинг та франчайзинг. Зазначимо, що таким чином джерело фінансування є одним з критеріїв для визначення методів фінансування бізнесу. На основі критеріїв джерела фінансування, форми власності, походження та форми участі згрупуємо методи фінансування трансферу технологій на підприємствах.

Висновки

Отже iснують методи фінансування передачі технологій. Але кожен з них вимагає окремого підходу і доопрацювання, тому проблема фінансування інновацій, а саме їх трансфер, в Україні залишається відкритою.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: січень 2014 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

Перелiк використаної лiтератури

1. Микитюк П.П. Інноваційна діяльність: Навч. Посіб./ П.П. Микитюк, Б.Г. Сенів – К.: Центр учбової літератури, 2009 р. – 392 с.

2. Скрипко В.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник – К. – 2009 р. – 504 с.

3. ЖелтенковА.В., ИльяшенкоС.Н., МасленниковаН.П., РябиченкоС.А., ИльяшенкоН.С. Инновационный менеджмент: Учебное пособие - М.: Издательство МГОУ, 2010г. – 446с.

4. Кожевникова Е. Управление интегральными инновациями на предприятиях торговли.// Проблемы теории и практики управления. – 2011 г. - № 6 – С. 105.

5. Бурмистрова О. Взаимосвязь финансовой стратегии с общей стратегией развития компании. // Проблемы теории и практики управления. – 2011 г. - № 8 – С. 67.

6. Миллер Б. Инновационное развитие и сетевое управление. // Проблемы теории и практики управления. – 2011 г. - № 9 – С. 25.

7. Гончаров В.Н., Иванова Е.В. Характеристика инновационного потенциала предприятия в контексте стратегического управления. //Серія: економічна. – Випуск 76. – С. 112-119.