ДонНТУ  ФЕХТ  Портал магiстрiв

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Якість атмосферного повітря в м. Донецьку обумовлена високим вмістом забруднюючих речовин, що надходять у повітряне середовище від промислових підприємств металургійної, коксохімічної, хімічної, вугільної та ін. галузей промисловості, від шахтних породних відвалів і вент–стволів, від транспортних засобів.

Основними забруднюючими речовинами в атмосфері міста є: сірки діоксид, пил, сульфати, вуглецю оксид, азоту оксид, сірководень, фенол, сірковуглець, аміак, формальдегід.

На території міста розташовано близько 2000 підприємств, організацій, установ, що мають на балансі пересувні і стаціонарні джерела викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Основними джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу міста є: підприємства вугільної галузі, металургійний завод, розташований в одному з центральних районів міста, і три ділянки коксохімзаводу. Викиди цих підприємств містять шкідливі речовини: тверді зважені частки, фенол, сірки й азоту оксиди, аміак, вуглецю оксид і бенз(а)пірен.

Рисунок 1 - Основныt источники выбросов вредных веществ в атмосферу города Донецка

Рисунок 1 — Основні джерела викидів шкідливих речовин в атмосферу міста Донецька


Підприємства вугільної галузі — шахти, котельні і палаючі породні відвали вносять великий питомий внесок у викиди міста при різних напрямках вітру. До таких підприємств також відноситься шахта ім. О.Ф. Засядько, яка є об’єктом розгляду у даній магістерській роботі.

Метою роботи є оцінка впливу шахти ім. О.Ф. Засядько на стан навколишнього середовища.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХТИ ІМ. О.Ф. ЗАСЯДЬКО

Об’єктом роботи є орендне підприємство «Шахта ім. О.Ф. Засядько», яке розміщено в центральній частині Донецько–Макіївського геолого–промислового району на території м. Донецька. Знаходиться за адресою: 83054, м. Донецьк, пр. Засядько, 9 а, код ЄДРПОУ 00174846.

Рисунок 2 - Основныt источники выбросов вредных веществ в атмосферу города Донецка

Рисунок 2 — Шахта iм. О.Ф. Засядько


Шахта запроектована інститутом «Південгіпрошахт» у 1948 році (первинна назва шахти — «Ветка–Глубокая»), здана в експлуатацію 31 грудня 1958 року з проектною потужністю 1200 тис. т вугілля на рік [1].

У 1968–1970 роках відбулося об’єднання з шахтами ім. Ф. Кона і «8–Ветка» із збільшенням проектної потужності до 1500 тис. т вугілля на рік.

У січні 1993 року шахта ім. О.Ф. Засядько вийшла зі складу Мінвуглепрому України і стала самостійним орендним підприємством в складі Держмайна України.

У 1999 році вироблено прорізання додаткових запасів вугільного родовища, що дозволило продовжити термін служби шахти ще на 50 років.

Проектна продуктивна потужність шахти складає 2,5 млн. т/рік. Вугілля, що добувається, відповідає вимогам марки "Ж" (жирний), та йде на коксування. Загальні запаси складають 132,4 млн. т.

Гірничий відвал включає прилеглі території міст Донецька, Макіївки, а також Ясинуватський район Донецької області.

Шахтне поле по простяганню межує на заході з Жовтневим рудником, на сході — з шахтою ім. Поченкова. По падінню поле шахти межує з вільною ділянкою Кальміуського рудника на пластах Алмазної і Каменської плит з шахтою Ново–Бутівка.

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРОММАЙДАНЧИКА ШАХТИ ІМ. О.Ф. ЗАСЯДЬКО

Центральний проммайданчик знаходиться у Київському районі м. Донецька по пр. Засядько, в північній частині міста. Розташування проммайданчиків шахти відносно центрального проммайданчика:

На центральному проммайданчику відбувається видавання вугілля з підземних виробок по скіповому стовбуру № 1 та збагачення на центральній збагачувальній фабриці «Київська». Порода, що виділяється з гірничої маси, думпкарами доставляється на породний відвал шахти (на центральному проммайданчику породні відвали відсутні). Збагачене вугілля вивантажується в залізничні вагони для відправки споживачам. У разі відсутності залізничних вагонів збагачене вугілля направляється на аварійний склад вугільного концентрату для тимчасового зберігання та подальшої подачі вугілля зі складу у вантажні бункери і завантаження в залізничні вагони [2].


Передача данных в прямом канале,15 кадров, бессконечное повторение, размер 182 кбайт

Рисунок 3 — Видобуток, збагачення і транспортування вугілля

(3 кадри, нескінченне повторення, розмір 659 кбайт)


До складу центрального проммайданчика входять наступні об’єкти:

ЦЗФ «Київська». Рядове вугілля шахти ім.  О.Ф. Засядько зі скіпових бункерів (2 шт. по 180 т кожен) хитними живильниками подається на стрічковий конвеєр, а потім на класифікаційний гуркіт ГИТ–51.

Надрешітний продукт гуркоту класу + 100 мм після ручної вибірки породи і сторонніх предметів конвеєрами поступає на подрібнення в дробарку ДДЗ–6, де подрібнюється до 100 мм, а потім разом з підрешітним продуктом гуркоту стрічковими конвеєрами транспортується в акумулюючи силоси І–ІІ секції (6 силосів по 400 т кожний). Для отримання додаткового вугілля є комплекс ям привозного вугілля, що складається з 3–х комірок місткістю 60 т кожна. Фронт розвантаження складає один обліковий вагон.

Вугілля з ям хитними живильниками і системою стрічкових конвеєрів прямує на стрічковий конвеєр, який за допомогою плугових скидачів розподіляє вугілля по акумулюючих силосах ІІ секції (три силоси по 400 т кожен) [3].

Рядове вугілля з акумулюючих бункерів І та ІІ секцій хитними живильниками і стрічковими конвеєрами подається на попередню класифікацію в гуркіт барабанний ГБК–36 і ГГН–3,6, після чого вугілля прямує в гравітаційне відділення фабрики для збагачення.

Крупний концентрат поступає на шлюзові гуркоти ГШ–2, а дрібний — на гуркоти «Каскад» і спіральні гуркоти. Після зневоднення крупний концентрат поступає в бункери, а дрібний концентрат розподіляється по центрифугах ФВШ–950 і ЦфШнВ–1,00 для подальшого зневоднення.

Після зневоднення крупний і дрібний концентрат розвантажується у вантажні бункери (10 шт.) загальною місткістю 1250 т, по п’ять бункерів в секції. Концентрат конусної сепарації зневоднюється на збірний конвеєр товарного концентрату. Порода сепараторів Ск–2,3 зневоднюється в центрифузі ЦфШнГ–1,00 і транспортується системою стрічкових конвеєрів на розвантаження в залізничні думпкари.

Порода з відсаджувальних машин зневоднюючими елеваторами розвантажується на стрічкові конвеєри, по яких транспортується в породні бункери.

Зі зневоднюючих бункерів порода відсадження живильниками подається на стрічковий конвеєр і далі системою стрічкових конвеєрів транспортується в породні вантажні бункери, звідки вивантажується в залізничні думпкари і вивозиться на породний відвал шахти ім. О.Ф. Засядько.

Підрешітні води всіх зневоднюючих гуркотів, сит попереднього скидання поступають в збірку шламових вод (місткістю 430 м3). Зі збірки шламових вод води перекачуються вуглесосами у високонапірні гідроциклони ГЦ–1000, де піддаються класифікації по граничному зерну 0,5 мм.

Злив гідроциклонів розподіляється між оборотними баками і контрольною класифікацією в батарейних гідроциклонах ГЦ–350. На контрольну класифікацію поступає 1000–1200 м3/год пульпи.

Згущений продукт ГЦ–350 спільно зі згущуючим продуктом ГЦ–1000 поступає на зневоднення в центрифуги шламові типу ЦфШнГ–1,00.

Підрешітні води гуркотів і фугати шламових центрифуг повертаються в збірку шламових вод. Злив ГЦ–350 поступає на флотацію через витратомірний бак АКП — 1,6 і далі в 4 флотомашини МФУ–12.

Флотоконцентрат зневоднюється на 4–х дискових вакуум–фільтрах типу ДОО–160.

Зневоднений концентрат (флотоконцентрат) перевантажується на збірні стрічкові конвеєри і потім транспортується у відвантаження. Відходи флотації прямують у фільтрпресове відділення для згущування до щільності 400–500 г/л в двох згущувачах С–10. Згущені відходи зневоднюються на фільтрпресах. Зневоднені коржі з фільтрпресів розвантажуються в думпкари і відправляються на породний відвал шахти. Злив зі згущувачів самопливом поступає в зумпф і далі перекачується в баки оборотної води для збагачення рядового вугілля.

Всі випадкові переливи поступають в зовнішні шламові відстійники. Злив із зовнішніх шламових відстійників повертається на фабрику для поповнення водно–шламової системи.

Випуск важких продуктів відсаджувальних машин і подача реагентів на флотацію контролюється автоматично.

Управління механізмами вуглеприйому і головного корпусу здійснюється з головного диспетчерського пульта управління фабрикою.

Центральна котельня опалює приміщення та стовбури шахти на центральному проммайданчику. В котельній знаходиться шість котлів: два котли ДКВР–10/13, чотири котли КЕ–10/14. П’ять котлів працюють в опалювальний сезон, один — КЕ–10/14 працює взимку та у літній період по 10 годин на добу для підігріву води.

На проммайданчику розташована котельня для опалювання гаражу та теплиць. У котельній знаходиться два котли Ревокатова НР–18. Котли завжди працюють одночасно і тільки в опалювальний сезон.

Котельня МВП призначена для опалювання гаражу. В ній знаходяться чотири котли Ревокатова НР–18. Працюють котли тільки в опалювальний сезон.

Цех з обробки деревини ЦОФ забезпечує потреби ЦЗФ у деревині. Верстатами для обробки деревини є циркулярка та пилорама.

Будцех № 1 та Будцех № 2 призначені для виробництва вікон, дверей та ін., для ремонту приміщень шахти та пансіонатів. В цехах розташовані наступні верстати: шліфувальний, стругальний та фугувальний.

Роботи з розпилювання деревини проводяться на пилорамі.

Лісовий склад призначений для зберігання та розпилювання деревини на розпилювальних верстатах.

Для виготовлення дрібних деталей використовуються кузні.

Для механічного оброблення деталей на дільниці ремонту прохідного обладнання використовується заточувальний верстат.

У механічному цеху відбувається механічна обробка деталей за допомогою верстатів — заточувального (2 од.), токарного (3 од.), абразивного (1 од.), свердлувального (2 од.), стругального (1 од.).

На дільниці підземного транспорту здійснюється зарядження батарей лужних акумуляторів підземного транспорту.

На центральному проммайданчику розташовані наступні зварювальні пости: зварювальні пости ЦЗФ (2 од.), зварювальні пости біля механічних майстерень (4 од.), зварювальний пост на дільниці ремонту обладнання для видобування (1 од.), зварювальні пости на дільниці ремонту прохідного обладнання (3 од.).

На центральному проммайданчику проводяться фарбувальні роботи.

На дільниці ремонту обладнання для видобування здійснюють газорізальні роботи.

На складі паливно–мастильних матеріалів зберігаються:

На території АЗС є два резервуари для зберігання бензину та дизельного палива ємкістю 7,5 м3, 8 паливно–роздавальних колонок: 6 резервних і 2 робочі.

На центральному проммайданчику розташовані склади золи та вугілля: склад вугілля котельної теплиць, склад золи котельної теплиць, аварійний вугільний склад, склади вугілля та золи котельні МВП [4].

2.1 ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ СКОРОЧЕННЯ РОЗМІРУ САНІТАРНО — ЗАХИСНОЇ ЗОНИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРОММАЙДАНЧИКА ШАХТИ ІМ. О.Ф. АСЯДЬКО

Санітарно–захисна зона — функціональна територія між промисловим підприємством або іншим виробничим об’єктом, що є джерелом надходження шкідливих чинників в навколишнє середовище, і найближчою житловою забудовою (чи прирівняними до неї об’єктами), яка створюється для зменшення залишкового впливу цих факторів до рівня гігієнічних нормативів з метою захисту населення від їх несприятливого впливу.

Нормативна СЗЗ — мінімальна санітарно–захисна зона для окремих видів виробництв залежно від класу їх небезпеки, розмір якої визначено нормативними документами санітарного законодавства, зокрема санітарною класифікацією підприємств, виробництв, споруд та іншими діючими на цей час нормативними документами.

Згідно санітарної класифікації підприємств підприємства по видобуванню кам’яного вугілля відносяться до ІІ класу небезпеки з розміром санітарно–захисної зони 500 м [5].

На центральному проммайданчику АП «Шахта ім. О.Ф. Засядько» відбувається видавання вугілля з підземних виробок по скіповому стовбуру та збагачення на центральній збагачувальній фабриці «Київська». Збагачене вугілля вивантажується в залізничні вагони для відправки споживачам.

Згідно санітарній класифікації підприємств збагачувальні фабрики з мокрим процесом збагачування відносяться до ІІІ класу небезпеки з розміром санітарно–захисної зони 300 м.

Слід звернути увагу на те, що на момент розробки санітарної класифікації підприємств, яка лягла в основу ДСП, мокрий процес збагачування вугілля передбачав сушіння кінцевого продукту (концентрату).

На ЦЗФ «Київська» з 2008 р. виведені з експлуатації 3 печі розпалу і 3 печі сушіння (останні були основними джерелами викидів ЦЗФ) у зв’язку з відсутністю необхідності сушіння концентрату: збагачене вугілля і зневоднення концентрату здійснюється за класами крупності, що забезпечує потрібну вологість кінцевого продукту (до 10–12%).

Враховуючи вищесказане, можна припустити, що встановлений розмір СЗЗ (300 м) для ЦЗФ «Київська» є завищеним.

Фактична мінімальна відстань від джерел викидів, що визначають розмір СЗЗ до житлової забудови, складає 120 м. Шахту було здано в експлуатацію до виходу санітарних норм (у 1985 році), і будівництво житла в межах СЗЗ відбувалося з відома та з дозволу відповідних виконкомів та архітектурних організацій.

Встановлено, що розміри СЗЗ можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об’єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи [6].

Існуючий рівень забруднення атмосфери на межі нормативної СЗЗ (300 м), фактичної СЗЗ (120 м) в північному і північно–східному напрямку та СЗЗ (240 м) в західному напрямку до найближчої житлової забудови наведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 — Існуючий рівень забруднення атмосфери від джерел центрального проммайданчика шахти на межі нормативної СЗЗ

Забруднююча речовина
Відстань до найближчої житлової забудови, м
300 120 240
Доля ГДК
 Заліза оксид  0,03-0,08  0,05-0,13  0,05-0,06
 Марганець і його сполуки  0,07-0,18  0,11-0,28  0,18-0,24
 Азоту діоксид  0,22-0,40  0,19-0,34  0,32-0,35
 Ангідрид сірчистий  0,03-0,04  0,02-0,05  0,03-0,04
 Завислі речовини  0,21-0,33  0,20-0,33  0,29-0,30
 Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію 70-20%  0,33-0,43  0,21-0,42  0,37
 Пил деревини  0,13-0,53  0,27-0,53  0,14-0,16
 Пил вугільного концентрату  0,30-,053  0,39-0,94  0,57-0,66
 Групи сумації (NO2 + SO2)  0,24-0,44  0,20-0,34  0,34-0,39
З урахуванням фону
 Заліза оксид  0,08-0,13  0,12-0,20  0,10-0,11
 Марганець і його сполуки  0,47-0,58  0,51-0,68  0,58-0,64
 Азоту діоксид  0,75-1,14  1,03-1,19  0,73-0,75
 Ангідрид сірчистий  0,08-0,14  0,11-0,14  0,12-0,13
 Завислі речовини  0,91-1,05  0,86-0,99  0,95-0,96
 Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію 70-20%  0,73-0,83  0,61-0,82  0,77
 Пил деревини  0,53-0,93  0,67-0,93  0,54-0,56
 Пил вугільного концентрату  0,70-0,93  0,79-1,34  0,97-1,06
 Групи сумації (NO2 + SO2)  0,85-1,26  1,14-1,31  0,84-0,89

Перевищення ГДК на межі найближчої житлової забудови по діоксиду азоту і групі сумації обумовлено високими фоновими концентраціями 0,85 та 0,94 ГДК відповідно при південному напрямку вітру за рахунок вкладу мартенівських печей ЗАО «Донецьксталь — металургійний завод». Програмою охорони атмосферного повітря м. Донецька на період 2014 року заплановано вивести з експлуатації мартенівський цех з усіма печами, що суттєво знизить навантаження на повітряне середовище.

По пилу вугільного концентрату і завислим речовинам основним вкладником є джерела викидів аспіраційних систем ЦФ (прийом, пересипка, перевантаження вугілля дж. № 10–14). Від джерел викидів рівень забруднення не перевищує ГДК, але з урахуванням фону 0,4 ГДК по пилу вугільного концентрату на межі найближчої житлової забудови може спостерігатися незначне перевищення ГДК. На перспективу до 2015 року заплановані заходи по зменшенню викидів пилу вугільного концентрату, а також по всім завислим речовинам.

При проведенні лабораторних досліджень достатньо гарна збіжність результатів спостерігається по ангідриду сірчастому та завислим речовинам — виміряні концентрації майже співпадають з розрахунковими, а по азоту діоксиду виміряна концентрація нижче за розрахункову.

В результаті реалізації природоохоронних заходів прогнозується зниження концентрацій забруднюючих речовин.

Прогнозний рівень забруднення атмосфери від джерел центрального проммайданчика шахти на межі нормативної СЗЗ (300 м), фактичної СЗЗ (120 м) в північному і північно–східному напрямку та СЗЗ (240 м) в західному напрямку до найближчої житлової забудови наведено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 — Прогнозний рівень забруднення атмосфери від джерел центрального проммайданчика шахти на межі нормативної СЗЗ

Забруднююча речовина
Відстань до найближчої житлової забудови, м
300 120 240
Доля ГДК
 Азоту діоксид  0,07-0,18  0,11-0,28  0,18-0,24
 Ангідрид сірчистий  0,03-0,04  0,02-0,05  0,03-0,04
 Завислі речовини  0,12-0,28  0,15-0,30  0,19
 Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію 70-20%  0,05-0,26  0,07-0,12  0,14-0,24
 Пил деревини  0,13-0,53  0,27-0,53  0,14-0,15
 Пил вугільного концентрату  0,21-0,36  0,27-0,59  0,39-0,43
 Групи сумації (NO2 + SO2)  0,14-0,27  0,16-0,23  0,26-0,27
З урахуванням фону
 Азоту діоксид  0,58-0,80  0,68-0,77  0,65
 Ангідрид сірчистий  0,07-0,14  0,10-0,13  0,12-0,13
 Завислі речовини  0,82-0,95  0,78-0,93  0,85
 Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію 70-20%  0,46-0,66  0,49-0,52  0,54-0,64
 SchwebstoffeПил вугільного концентрату  0,61-0,76  0,67-0,99  0,79-0,83
 Групи сумації (NO2 + SO2)  0,63-0,88  0,77-0,84  0,76-0,77

Враховуючи, що після впровадження повітроохоронних заходів концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі та рівні шуму не перевищуватимуть гігієнічні нормативи, то для центрального проммайданчика шахти ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька» може бути встановлений розмір СЗЗ — 120 м в північному і північно–східному, 240 м в західному та 300 м в інших напрямках.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ

Стічні води на центральному проммайданчику відсутні, тому що всі випадкові переливи поступають в зовнішні шламові відстійники. Злив із зовнішніх шламових відстійників повертається на фабрику для поповнення водно–шламової системи.

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК ДЖЕРЕЛА УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ

В результаті промислової діяльності гравітаційного відділення центрального проммайданчика утворюються такі відходи:

Рисунок 2 - Основные источники выбросов вредных веществ в атмосферу города Донецка

Рисунок 4 — Породний відвал шахти ім. О.Ф. Засядько


У результаті промислової діяльності флото–фiльтрувального відділення утворюються відходи:

В зимовий період флотоматеріал, великий та малий концентрат піддається термічній сушці в сушильному відділенні.

В результаті промислової діяльності утворюються відходи:

В результаті промислової діяльності мехмайстерні утворюються відходи:

У результаті роботи цеху малої механізації утворюються відходи:

У гаражі та ремонтно — механічній дільниці гаражу утворюються відходи:

При обробці деревини утворюються відходи обрізі та опилки.

У процесі роботи пекарні утворюються:

ВИСНОВКИ

У магістерській роботі розглянуто вплив шахти ім. О.Ф. Засядько на складові навколишнього середовища.

Згідно санітарної класифікації підприємств збагачувальні фабрики з мокрим процесом збагачування відносяться до ІІІ класу небезпеки з розміром санітарно–захисної зони 300 м, але вона не витримана, так як на її території знаходиться приватний житловий сектор в північному та північно — східному напрямках, а в західному напрямку потрапляють корпуси ДЮІ. Переважаючим напрямком вітру є східний, тому в східному напрямку СЗЗ більша та дорівнює 500 м.

Одним з найбільш потужних проммайданчиків шахти, який забруднює навколишнє середовище є центральний проммайданчик, від якого в атмосферне повітря викидається 320,533 т/рік забруднюючих речовин. Основними забруднюючими речовинами, які поступають в атмосферне повітря від джерел викидів центрального проммайданчика є азоту діоксид, метан, вуглецю оксид, пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію 70–20%, пил деревини, пил вугільного концентрату, ангідрид сірчистий та інші.

В цеху встановлено 18 одиниць очисного обладнання, середня ефективність очищення яких дорівнює 86%.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин у програмі ЕОЛ показав, що на границі СЗЗ спостерігається перевищення концентрації таких речовин, як: пил неорганічний, арсен, азоту діоксид, пил вугільного концентрату, ангідрид сірчистий, пил деревини. Розрахунок валових викидів показав, що найбільш всього викидається в атмосферу діоксиду сірки та пилу неорганічного від котельної та пилу вугільного концентрату від центрального вугільного складу.

Центральний проммайданчик має 12 організованих джерел викидів, які потребують безпосереднього контролю по таким забруднюючим речовинам, як пил неорганічний, арсен, азоту діоксид, пил вугільного концентрату, ангідрид сірчистий, пил деревини. Всі ці речовини підлягають систематичному контролю.

Регулювання викидів забруднюючих речовин під час несприятливих метеорологічних умов на центральному проммайданчику шахти ім. О.Ф. Засядько дозволить знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період НМУ при першому режимі роботи на 20%, при другому — на 40%, при третьому — 60%.

На джерелах № 0001 та № 0005, а саме від труби котельної та труби–сушарки не витримуються нормативи ГДВ по речовинам у вигляді суспендованих твердих частинок. Тому для зменшення негативного впливу центрального проммайданчика на стан атмосферного повітря в якості другої ступені очистки після батарейних циклонів доцільно встановити рукавний фільтр з ефективністю очищення 98%.

Стічні води на центральному проммайданчику відсутні, тому що всі випадкові переливи поступають в зовнішні шламові відстійники. Злив із зовнішніх шламових відстійників повертається на фабрику для поповнення водно–шламової системи.

Внаслідок виробничої діяльності центрального проммайданчика, а саме ЦЗФ ОП «Шахти ім. О.Ф. Засядько», найбільше утворюється відходів вуглезбагачення, а саме шахтної породи у кількості 606000 т/рік, яка вивозиться на породний відвал. Для зменшення негативного впливу породного відвалу на навколишнє середовище у підніжжя відвалу створюється декоративно–захисна смуга, шириною 2 м з посадкою деревино–чагарникової рослинності.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Инвентаризация выбросов загрязняющих веществ в атмосферном воздухе АП «Шахта им. А.Ф. Засядько»: Отчет годовой / АП «Шахта им. А.Ф. Засядько». – Донецк, 2012. – 160 с.

  2. Разрешение на специальное водопользование АП «Шахта им. А. Ф. Засядько»: Отчет годовой  / АП «Шахта им. А.Ф. Засядько». – Донецк, 2012. – 138 с.

  3. Инвентаризация отходов производства АП «Шахта им. А.Ф. Засядько»: Отчет годовой / АП «Шахта им. А.Ф. Засядько». – Донецк, 2012. – 160 с.

  4. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Комп`ютеризація керування та контролю за станом довкілля» (для студентів спеціальності 7.070801 «Екологія та охорона навколишнього середовища» спеціалізації “Управління екологічною безпекою”) / Уклад. Бєляєва І.В. — Донецьк, ДонНТУ, 2007. — 22 с.

  5. Отраслевая методика расчета количества отходящих, уловленных и выбрасываемых в атмосферу вредных веществ предприятий по добыче и переработке угля. Пермь, 1989. – 43 с.

  6. Временные методические рекомендации по расчету нормативов образования отходов производства и потребления. Санкт–Петербург, 1998.– 16 с.

  7. Класифікатор відходів ДК 005-96 із змінами, внесеними згідно з Документом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації N 252 від 30.03.2000.