Біографія
Особистісне становлення
Я, Ігор Валерійович Новіков, народився 3 грудня 1990 року в місті Донецьк. Мій батько - Валерій Олександрович Новіков, 1968 року народження, мати - Олена Миколаївна Новікова, 1968 року народження. Також є молодша сестра Юлія.
З дитинства спогадів залишилося не дуже багато, але всі вони добрі й веселі. Дитинство я провів в смт. Володимирівка, Волноваського району, Донецької області. Там же я пішов в садок «Червона Шапочка», в якому були дуже добрі і веселі вихователі. Там я знайшов своїх перших друзів, дружба з якими дуже важлива для мене і триває досі. У садку запам'яталося тепле молоко з пінкою, яке всі чомусь недолюблювали і також там постійно змушували спати, що несумісно із зростаючим, повним енергії організмом. Пам'ятаю, як цілими днями грали в футбол, часто вечорами палили вогнища, грали в «Дракончика», а також іноді ходили на риболовлю. Взимку ми будували укріплення з снігу, грали в сніжки і катали один одного на санках. Хоча у нас і не було сучасних засобів зв'язку, наприклад, телефонів або мережі Інтернет, але ми завжди знали, де можна знайти один одного, обійшовши кілька «цікавих» місць. Загалом, моє дитинство залишилося в пам'яті веселим і безтурботним, а також дитинством без Інтернету, коли звали на вулицю не по телефону, а кричали у вікно.
1 вересня 1996 року я пішов у перший клас Володимирській загальноосвітньої школи №1. В цілому навчання мені давалося легко, зокрема точні науки, що вимагають математичний склад розуму. Слід зізнатися, що, приділяючи навчанні достатню кількість часу, мені все ж здавалося, що є більш цікаві і захоплюючі заняття. Безперечно, час, проведений в школі, було цікавим і веселим, але все ж тягнуло на вулицю побігати.
В 2008 році я закінчив середню школу, де отримав корочку токаря ІІІ розряду. У цьому ж році влаштувався токарем на ПАТ «ВАОК», паралельно навчався в Ольгинської автомобільній школі на категорії В, С. Закінчивши школу і вдало склавши іспити, я отримавши права кваліфікації «водій-професіонал».
Професійне становлення
У 2009 році я вирішив поступати у вищий навчальний заклад, але довго не міг визначитися із напрямом та спеціальністю. Факторами вибору ВНЗ було наступне: по-перше, ще зі школи мені добре давалися точні науки; по-друге, я вважаю, що майбутнє сааме за технічними спеціальностями; по-третє, наявність досвіду роботи на ПАТ «ВАОК». В результаті, мій вибір припав на Донецький національний технічний університет, факультет інженерної механіки та машинобудування. За підсумками зовнішнього незалежного тестування був зарахований на 1 курс за напрямом «Машинобудування», до групи МБ-10г. Поселили нас в зразковому гуртожитку № 9.
Напевно, як і у багатьох, перший курс пролетів швидко і весело. Після першого курсу довелося вибирати спеціальність і я вибрав кафедру металорізальних верстатів та інструментів. За результатами літніх навчань був зарахований на Німецький Технічний Факультет, однак на початку третього курсу повернувся назад у російську групу МВС-09а. Вимоги по навчанню поступово збільшувалися, тож довелося взятися серйозніше за навчання. Не скажу, що все було гладко і легко давалося, але, пристосувавшись, все незабаром нормалізувався. Далі, за результатами державного іспиту в 2013 році я отримав диплом бакалавра. Вирішивши продовжити навчання, за підсумками вступних іспитів вступив до магістратури Донецького національного технічного університету на спеціальність «Мехатронні системи машинобудівного обладнання».
В якості теми для магістерської роботи була обрана «Розробка методики проектування і виготовлення збірних осьових інструментів з використанням САМ системи PowerMill». Науковий керівник - Олександр Володимирович Мірошниченко. Дана робота дуже цікава і корисна, враховуючи її новизну.
Цілі, плани і бачення майбутнього
Найближчим часом моєю основною метою є успішне написання і захист магістерської дисертації. Після закінчення університету планую і далі розвивати набуті за роки навчання знання і навички на практиці. Розраховую знайти роботу за фахом і добитися успіхів в професійній діяльності.