Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- Вступ
- Загальна характеристика роботи
- 1. Теоретичні основи обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання
- 2. Розвиток методів обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання
- 3. Рекомендації по вдосконаленню фінансової стратегії суб’єкта господарювання
- Висновки
- Перелік посилань
Вступ
Актуальність тематики дослідження.
Складність сучасних ринкових умов, інтенсивність і динамізм господарських процесів вимагають від промислових підприємств максимального використання усіх можливостей і потенціалів. У сучасних умовах господарювання при постійно наростаючій нестабільності зовнішнього, зокрема ділового середовища, підприємства вимушені розробляти і впроваджувати усе більш складні і деталізовані системи управління. У такому випадку дії організацій і їх керівників не можуть зводитися до простого реагування на зміни, які вже відбулися. Все ширше признається необхідність свідомого управління змінами на основі науково обгрунтованої процедури їх передбачення, регулювання, пристосування до цілей організації і до зовнішніх умов [1]. Виходячи з цього можна зробити висновок, що ефективне ведення господарської діяльності вимагає від менеджменту підприємств істотної перебудови існуючої системи управління.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Питання сутності фінансової стратегії, процесу її формування і оцінки якості досліджувалися зарубіжними і вітчизняними ученими: М. Абрютіной, И. Балабановим, И. Бланком, Т. Бердниковою, Е. Бригхемом, В. Герасимчуком, И. Герчиковою, В. Гриневою, М. Кизимом, Г. Клейнером, В. Ковалевим, В. Колчиной, Д. Мидлтоном, М. Міллером, Л. Павловою, В. Пономаренко, В. Приваловим, О. Гармашем, О. Стояновою, А. Томпсоном, М. Треневим, О. Тридидом, Н. Ушаковою, Е. Хелфертом, О. Шереметом.
Мета і завдання дослідження.
Метою магістерської роботи є розвиток теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій по обґрунтуванню фінансової стратегії суб’єкта господарювання.
Досягнення поставленої мети припускає рішення наступних завдань:
- Розкрити сутність фінансової стратегії як об’єкту управління.
- Вивчити ключові сфери обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання.
- Виявити і систематизувати чинники, що обумовлюють вибір фінансової стратегії підприємства.
- Розглянути методи і принципи формування фінансових стратегій підприємства.
- Розробити пропозиції щодо формалізації процесу обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання.
- Розробити рекомендації по вибору пріоритетних напрямів дії фінансової стратегії підприємства.
- Розробити методику обґрунтування стратегічних фінансових пріоритетів розвитку суб’єкта господарювання.
- Запропонувати методику розрахунку ефективності реалізації фінансової стратегії суб’єкта господарювання
Об’єкт дослідження – процес обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання.
Предмет дослідження – принципи і методи обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання.
Методи досліджень. Теоретичною і методичною основою магістерської роботи послужили наукові праці і методичні розробки як вітчизняних, так і зарубіжних учених, роботи науково‑дослідницьких організацій в області обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання. У процесі дослідження використовувалися різні методи аналізу, у тому числі: системний підхід, методи фінансового аналізу, економіко‑статистичні методи, метод порівняння(для визначення потенціалу підприємства), стратегічний аналіз і оцінка діяльності підприємства(у частині формування місії підприємства, аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища і комплексного оцінювання діяльності підприємства). Були використані такі моделі стратегічного управління: модель життєвого циклу товару(ЖЦТ), модель БКГ, модель Артура Д. Літла, модель Мак‑Кінси, модель ділового аналізу PIMS, модель М. Портерa. Інформаційною базою дослідження послужили: науково‑методична література, офіційні матеріали Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, законодавча база України.
Наукова значущість дослідження полягає в теоретико‑методичному обґрунтуванні фінансової стратегії суб’єкта господарювання з урахуванням галузевої специфіки(чорна металургія, підгалузь метизу) на основі вибору найбільш адекватних ситуацій і ефективних форм мобілізації і використання фінансових ресурсів.
Практична цінність дослідження полягає в розробці науково‑методичних рекомендацій формування фінансової стратегії суб’єктів господарювання конкретної галузі національної економіки.
Апробація
- Конференція студентів і молодих учених
Сучасні проблеми управління інвестиційною і інноваційною діяльністю
у 2013–2014 рр.(ДонНТУ, м. Донецьк); - Науково‑практична конференція студентів, аспірантів і фахівців
Проблеми і перспективи соціально‑економічного розвитку країни
2014 р. (Буковинська економічна фундація, Чернівці); - Міжнародна науково‑практична конференція студентів
Інноваційна економіка, інтелектуальная власність і трансфер технологій
2014 р.(м. Дніпропетровськ). - Міжнародна науково‑практична конференція студентів і молодих вчених
Донбас–2020: перспективи розвитку очима молодих учених
/ ДонецькДонНТУ
, 2014 р.
Основні наукові і практичні положення роботи були представлені на всеукраїнських науково‑практичних конференціях:
Загальна характеристика роботи
У вступі розглядається актуальність теми магістерської роботи, приведені мета і завдання дослідження, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова значущість і практична цінність дослідження.
1. Теоретичні основи обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання
У роботі розкрита роль і місце державного регулювання і можливостей власне підприємства у формуванні і здійсненні стратегії розвитку. Осмислення суті умов, у рамках яких працює галузь, усвідомлення завдань, які стоять перед організацією, сприяють виникненню варіантів різноманітних проектів його розвитку. В умовах швидких змін, коли рівень передбачуваності дуже низький, застосування стратегічних планів як інструментів реалізації стратегії є необхідною умовою подальшого розвитку підприємств і галузі в цілому. Завдання керівництва на рівні підприємства полягає в тому, щоб забезпечити загальне ефективне управління з орієнтацією на ринкові зв’язки. Для підприємства важливі як розробка націленої на успіх стратегії, так і її конкретне здійснення, яке виражається в певних оперативних і тактичних діях. Ці два аспекти мають бути тісно пов’язані між собою [2]. В процесі розробки стратегії відбувається формування стратегічного мислення шляхом обговорення і узгодження з управлінським апаратом концепції розвитку фірми в цілому, формулювання рекомендацій для нових стратегій розвитку, коригування цілей, а також розробка стратегічних планів і їх контроль. Розробка стратегії компанії є необхідною умовою успішного розвитку компанії в довгостроковій перспективі. Правильно поставлені цілі, облік рівня конкуренції і аналіз перспектив розвитку галузі допомагають компаніям в конкурентній боротьбі. Стратегія визначає орієнтири і напрями розвитку компанії. Питання суті фінансової стратегії, процесу її формування і оцінки якості досліджувалися зарубіжними і вітчизняними ученими: М. Абрютіной, И. Балабановим, И. Бланком, Т. Бердниковою, Е. Бригхемом, В. Герасимчуком, И. Герчиковою, В. Гриневою, М. Кизимом, Г. Клейнером, В. Ковалевим, В. Колчиной, Д. Мидлтоном, М. Міллером, Л. Павловою, В. Пономаренко, В. Приваловим, О. Гармашем, О. Стояновою, А. Томпсоном, М. Треневим, О. Тридидом, Н. Ушаковою, Е. Хелфертом, О. Шереметом.
Фінансова стратегія підприємства є системою довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства, які визначаються його фінансовою ідеологією, і найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Охоплює усі форми фінансової діяльності підприємства, а саме: оптимізацію основних і оборотних засобів, формування і розподіл прибутку, грошові розрахунки і інвестиційну політику, фінансова стратегія досліджує об’єктивні економічні закономірності ринкових стосунків, розробляє форми і способи виживання і розвитку за нових умов [3].
Розробка фінансової стратегії грає велику роль в забезпеченні ефективного розвитку підприємства. Ця роль полягає в наступному:
- Розроблена фінансова стратегія забезпечує механізм реалізації довгострокових спільних фінансових цілей майбутнього економічного і соціального розвитку підприємства в цілому і окремих його структурних одиниць.
- Вона дозволяє реально оцінити фінансові можливості підприємства, забезпечити максимальне використання його внутрішнього фінансового потенціалу і можливість активного маневрування фінансовими ресурсами.
- Вона забезпечує можливість швидкої реалізації нових перспективних інвестиційних можливостей, що виникають в процесі динамічних змін чинників зовнішнього середовища.
- Розробка фінансової стратегії враховує заздалегідь можливі варіанти розвитку неконтрольованих підприємством чинників зовнішнього середовища і дозволяє звести до мінімуму їх негативні наслідки для діяльності підприємства.
- Вона відображає порівняльні переваги підприємства у фінансовій діяльності в зіставленні з його конкурентами.
- Наявність фінансової стратегії забезпечує чіткий взаємозв’язок стратегічного, поточного і оперативного управління фінансовою діяльністю підприємства.
- Вона забезпечує реалізацію відповідного менталітету фінансової поведінки в найбільш важливих стратегічних фінансових рішеннях підприємства.
- У системі фінансової стратегії формується значення основних критеріальних оцінок вибору найважливіших фінансових управлінських рішень.
- Розроблена фінансова стратегія є однією з базових передумов стратегічних змін загальної організаційної структури управління і організаційної культури підприємства [4].
- Визначення конкурентної позиції бізнес‑одиниці.
- Визначення стадії життєвого циклу галузі.
- Вибір уточненої стратегії.
- Шершнёва З. Е. Стратегическое управление. – К.: КНЭУ, 2004. – 699 с.
- Осипов В. М. Удосконалення системи управління металургійною галуззю України // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2006. – Том II. – Вип. 217. – С. 481–487.
- Бочаров, В. В.Финансовый анализ / В. В. Бочаров.– СПб.: Питер, 2009. – 566 с.
- Бланк, И. А. Энциклопедия финансового менеджмента. В 4‑х томах. Т. 1 / И. А. Бланк. – Киев: Ника–Центр, 2008.– 398 с.
- Экономическая энциклопедия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://economedu.ru/finance-managment/253-finance-politica.html?start=3.
- Мойсеєнко І. Є.Фінансове планування підприємств // Фінанси України. – 2000. – №9. – С. 68.
- Гениберг Т. В., Иванова Н.А., Полякова О.В. Сущность и методические основы разработки финансовой стратегии фирмы [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://nsuem.ru/science/publications/science_notes/issue.php?ELEMENT_ID=3344.
- Иванищева, А. В. Разработка финансовой стратегии предприятия / А. В. Иванищева // Економіка.Фінанси.Право. – №10. – 2005 г. – с. 14–20
- Горяинова, С. Б. Роль стратегического управления в повышении конкурентоспособности металлургических предприятий / С.Б. Горяинова // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 5. – С. 130–135.
- Кіндрацька Г. І. Стратегічний менеджмент: навч. посібник/ Г.І. Кіндрацька. – 2‑ге вид., перероб. і доповн. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. – 406 с.
- Сумець О. М., Тумар М. Б. Стратегії сучасного підприємства та його економічна безпека: Навч.посібник. – К.: Хай‑Тек Прес, 2008. – 400 с.
- Круглова Н. Ю., Круглов М. И. Стратегический менеджмент: учебник – 2‑е издание, перераб. и доп. – М.: Высшее образование. – 2007. – 492 с.
- Стратегическое планирование и бюджетирование как базовые элементы современной системы управления [Текст] / О. А. Рыбалко, Л. В. Шалаева // Международный бухгалтерский учет. – 2012. – № 28. – С. 25–38.
- Моїсеєнко А. Р., Степанова Т. О. Методичні підходи до формування інвестиційної стратегії підприємства // Збірка матеріалів Днів теорії та практики інвестування: тези доповідей Всеукраїнської науково‑практичної конференції студентів і молодих вчених
Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю
/ За заг. ред. д.е.н., проф. Хобти В.М. – Донецьк: ДВНЗДонНТУ
, 2013. – 409 с. – С. 89–92. - Моїсеєнко А. Р., Степанова Т. О. Формування сучасного уявлення щодо фінансової безпеки підприємства // Збірник тез доповідей учасників IX Міжнародної науково‑практичної конференції
Проблеми та перспективи соціально‑економічного розвитку економіки країни
, 25–26 січня 2014 р. – Т. II. – Чернівці: БЕФ, 2014. – 146 с. – С. 90–91. - Моїсеєнко А. Р., Степанова Т. О. Формування спільних завдань фінансової безпеки та інвестиційної діяльності // Збірка матеріалів Днів теорії та практики інвестування: тези доповідей Всеукраїнської науково‑практичної конференції студентів і молодих вчених
Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю
/ За заг. ред. д. е. н., проф. Хобти В.М. – Донецьк: ДВНЗДонНТУ
, 2013. – 409 с. – С. 78–82. - Моїсеєнко А. Р., Степанова Т. О. Фінансова безпека – запорука ефективної інвестиціної діяльності // Збірник тез доповідей V Міжнародної науково‑практичної конференції
Інноваційна економіка, інтелектуальна власність та трансфер технологій
, Дніпропетровськ, 2014. – 325 с. – С. 95–98. - Моїсеєнко А. Р., Степанова Т. О. Тези доповідей VII Міжнародної науково‑практичної конференції студентів і молодих вчених
Донбас‑2020: перспективи розвитку очима молодих вчених
/ Донецьк: ДВНЗДонНТУ
, 2014. – 409 с. – С. 57–60.
Фінансова стратегія включає методи і практику формування фінансових ресурсів, їх планування і забезпечення фінансової стійкості підприємства. Усебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об’єктивно оцінюючи характер зовнішніх і внутрішніх чинників, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово‑економічних можливостей підприємства умовам, що склалися на ринку.
2. Розвиток методів обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання.
Другий розділ присвячений визначенню методів обґрунтування фінансової стратегії. З цією метою проаналізовані існуючі механізми, методи і моделі стратегічного планування і управління підприємствами, закордонний і вітчизняний досвід в цій галузі, а також роль стратегічного менеджменту на підприємствах України. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляція і інших форс‑мажорних обставин. Таким чином, фінансова стратегія повинна відповідати існуючим зовнішнім умовам, можливостям підприємства, виробничим завданням і при необхідності коригуватися і змінюватися.
Стратегічний фінансовий аналіз є процесом вивчення впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища на результативність здійснення фінансової діяльності підприємства з метою виявлення особливостей і можливих напрямів її розвитку в перспективному періоді. Кінцевим продуктом стратегічного фінансового аналізу є модель стратегічної фінансової позиції підприємства, яка усебічно і комплексно характеризує передумови і можливості його фінансового розвитку в розрізі кожної із стратегічних домінантних сфер фінансової діяльності [2].
Для формування стратегії, що відповідає можливостям підприємства, широко застосовується метод розриву. Головним завданням цього методу є визначення невідповідності або розриву між цілями підприємства і його можливостями. Якщо такий розрив існує, то доцільно встановити, яким чином можна зменшити і чим заповнити.
Метод розриву може використовуватися:
– для з’ясування реальних показників підприємства з точки зору ситуаційного аналізу поточного і передбаченого майбутнього стану середовища;
– для визначення конкретних показників стратегічного плану, які відповідають основним цілям підприємства;
– для встановлення відхилень показників реального стану підприємства від показників стратегічного плану;
– для розробки спеціальних програм з метою заповнення розриву (зростання продуктивності праці, поліпшення організації виробництва і тому подібне).
Даний метод застосовується в зарубіжній практиці під назвою Аналіз Gap
, передбачає організаційне настання на розрив між бажаною і прогнозованою діяльністю і повністю може застосовуватися на вітчизняних підприємствах. Основу проведення стратегічного аналізу складає вивчення впливу на господарську діяльність підприємства окремих чинників і умов середовища його функціонування. Залежно від характеру впливу окремих умов і чинників, а також можливостей їх контролю з боку підприємства в процесі здійснення фінансової діяльності у складі загального фінансового середовища його функціонування слід виділяти:
• зовнішнє фінансове середовище непрямого впливу;
• зовнішнє фінансове середовище безпосереднього впливу;
• внутрішнє фінансове середовище.
Попередньою умовою здійснення такого аналізу є угрупування чинників зовнішнього фінансового середовища непрямого впливу по окремих ознаках. У стратегічному фінансовому аналізі в цих цілях використовується принцип угрупування чинників цього рівня, що розглядається в системі PEST‑аналізу(ця система концентрує стратегічний аналіз тільки на чинниках макрорівня). Групи таких чинників розділяють макросередовище функціонування підприємства на наступні чотири її різновиди, що характеризуються абревіатурою PEST :
Р – політико‑правове середовище [political and legal environment];
E – економічне середовище [economic environment];
S – соціокультурне середовище [sociocultural environment];
Т – технологічне середовище [technological environment].
Аналіз чинників зовнішнього фінансового середовища непрямого впливу базується на основному методі стратегічного аналізу – SWOT‑аналізі. Попередньою умовою здійснення стратегічного фінансового аналізу по цьому виду середовища функціонування підприємства є угрупування суб’єктів фінансових стосунків з підприємством, з одного боку, і виділення основних чинників, що впливають на ефективність цих стосунків в стратегічному періоді, з іншої.
В процесі стратегічного аналізу чинників зовнішнього фінансового середовища безпосереднього впливу доцільно виділяти наступні шість основних груп суб’єктів фінансових стосунків з підприємством:
• постачальники сировини, матеріалів і напівфабрикатів;
• покупці готової продукції;
• кредитори підприємства, що надають різні форми фінансового кредиту;
• інвестори – інституціональні і індивідуальні;
• страховики;
• фінансові посередники.
Аналіз чинників внутрішнього фінансового середовища покликаний охарактеризувати не лише об’єм фінансового потенціалу підприємства, але і ефективність його використання. Дослідження чинників внутрішнього фінансового середовища в процесі розробки фінансової стратегії підприємства традиційно базується на тій частині SWOT‑аналізу, яка спрямована на виявлення сильних і слабких сторін фінансової діяльності підприємства.
Останніми роками розвиток цього підходу отримав відображення в SNW‑аналізі, який використовується виключно при аналізі чинників внутрішнього середовища підприємства. Абревіатура SNW відбиває характер позиції підприємства по досліджуваному чиннику:
S – сильна позиція [strenght position];
N – нейтральна позиція [neutral position];
W – слабка позиція [weakness position].
Систему досліджуваних чинників внутрішнього фінансового середовища кожне підприємство формує самостійно з урахуванням специфіки своєї фінансової діяльності. Чинники, які характеризують окремі аспекти фінансової діяльності підприємства, розглядаються зазвичай в комплексі і відбивають його фінансову політику по тому або іншому з цих аспектів [3].
3. Рекомендації по вдосконаленню обґрунтування фінансової стратегії суб’єкта господарювання.
Стратегічно активне підприємство повинне прямо впливати на середовище, змінюючи і пристосовувавши її до реалізації своєї стратегії, створюючи умови для досягнення стратегічних цілей. Дія на зовнішнє середовище у рамках можливого в першу чергу спрямована на формування середовища свого безпосереднього оточення – споживачів, постачальників, конкурентів, партнерів по бізнесу. Фінансова стратегія визначає поведінку підприємства на ринку, формує його ринкову позицію в прямій залежності від наявності фінансових ресурсів, методів і напрямів їх використання. Від того, наскільки ефективно і доцільно використовуються фінансові ресурси, залежить не лише фінансове благополуччя підприємства, але, кінець кінцем, і його стійке положення, можливість розвитку і зростання [4].
На підставі вищезазначеного можна сказати про використання методики розробки фінансової стратегії компанії запропонована Arthur D. Little. У основі підходу до портфельного аналізу фірми Arthur D. Little лежить концепція життєвого циклу галузі або бізнес‑одиниці, відповідно до якої кожна бізнес‑одиниця проходить у своєму розвитку чотири стадії: народження, розвиток, зрілість і спад. Іншим параметром є конкурентна позиція бізнесу: що веде (домінуюча), сильна, сприятлива (помітна), міцна або слабка.
Поєднання чотирьох стадій життєвого циклу галузі і п’яти конкурентних позицій дає у результаті матрицю ADL розмірності 4×5, яка доповнюється ретельно продуманим набором уточнених стратегій, стратегічних рішень. Для використання матриці необхідно визначити змінні, які характеризують стадію життєвого циклу і змінні, що визначають сильні сторони бізнесу і його відносне положення на ринку. Що стосується сильних сторін бізнесу, то вони визначаються такими показниками, як загальна конкурентоспроможність бізнесу, відношення менеджменту до ризику, наявність патентів, гарантійного обслуговування, вертикальної інтеграції, загальна ефективність бізнесу.
Данная методика включает в себя реализацию трех этапов:
Матриця ADL дозволяє встановити розподіл об’ємів продажів, доходу і інвестицій по окремих видах бізнесу залежно від стадії життєвого циклу і положення бізнесу і галузі. Методи портфельного аналізу теж можна представити як методики розробки фінансової стратегії, швидше її вибору. До них відносяться: БКГ, General Electric, McKinsey&Co, Shell, матриця Ансоффа, тривимірна схема Абеля. Таким чином, в роботі передбачається розгляд різних підходів до формулювання методичного інструментарію розробки фінансової стратегії підприємства. В процесі вивчення методик вибирається найбільш прийнятна. Так, якнайповнішою методикою, що охоплює різні аспекти обґрунтування фінансової стратегії, видається підхід Arthur D. Little(Матриця ADL). Ця методика максимально відповідає усім стратегічним цілям компанії і органічно вбудовується в систему планування і аналізу фінансової діяльності компанії [5].
Висновки
У висновках розкриті основні аспекти і підсумки проведеного дослідження. Обґрунтована міра досягнення поставлених цілей і завдань дослідження. Різноманіття фінансових механізмів і інструментів, які традиційно використовуються в країнах з ринковою економікою, потребує адаптації до умов трансформуючої економіки України. Підприємства, особливо працюючі в стратегічно важливих для економіки країни галузях, повинні формувати власні фінансові механізми і інструменти, виходячи з особливостей кожного контракту, а також враховувати конкретні умови ринкового середовища – зміни законодавчої бази, кон’юнктури ринку, цін, споживчих переваг і інших чинників.