Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Необхідність стабілізувати господарську діяльність в умовах жорсткої обмеженості ресурсів спонукає підприємства до перегляду наявного виробничо – економічного потенціалу, переоцінки власних можливостей, пошуку додаткових резервів підвищення прибутковості своєї діяльності. Тому проблема кількісного виміру, якісної оцінки і оптимізації управління виробничим потенціалом є найбільш актуальною. Тому проблема кількісного виміру, якісної оцінки і оптимізації управління виробничим потенціалом є найбільш актуальною.

1. Актуальність теми

Оптимальне використання виробничого потенціалу промислового підприємства в значній мірі впливає на стан економічного і соціального розвитку та галузі в цілому.

Об'єктом дослідження є процес формування складу і структури виробничого потенціалу промислових підприємств і їх використання. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні основи підвищення ефективності управління виробничим потенціалом.

Великий фізичний і моральний знос виробничого обладнання переважної більшості промислових підприємств суперечить вимогам цій стабілізаційної економіки. Виправити такий стан можна за рахунок кардинального техніко - технологічного переозброєння промисловості, яке неможливо без додаткових інвестицій. Проблема розподілу капіталовкладень між основними компонентами виробничої бази викликає значні труднощі, особливо на великих підприємствах, через відсутності ефективних, зручних у використанні методик оптимального управління фінансовим і матеріальним потенціалом промислового підприємства. Розробка таких методик вимагає попереднього ретельного науково – теоретичного обґрунтування концепцій ефективного управління накопиченням, споживанням і відтворенням виробничого потенціалу [1].

На сегоднішній день визначений основний набір ресурсних складових потенціалу, сформульовані методологічні підходи до її точної оцінки, розроблені окремі управлінські стратегії по збільшенню рентабельності виробничої діяльності та ефективного відтворення окремих компонентів виробничого потенціалу [2-6].

Можна відзначити, що потрібні уточнення критеріїв ефективності формування та відтворення виробничого потенціалу, а також заходів до формування економічного механізму інноваційного зростання виробничих можливостей як передумови підвищення конкурентоспроможності та визначає актуальність дисертаційної роботи [7-16].

Метою дослідження є розробка та науково – теоретичне обґрунтування організаційно – економічного механізму підвищення ефективності формування і використання виробничого потенціалу промислових підприємств за критерієм підвищення прибутковості кожної ресурсної складової, синхронізації часу виробничих операцій, фінансових і матеріальних потоків, оптимізації обсягів і структури матеріальних запасів і основних засобів [17-25].

Для досягнення мети необхідно поставити і вирішити такі завдання:
– аналіз та узагальнення науковных заходів до визначення змісту і істотних ознак категорії "виробничий потенціал підприємства ", сутнісних його особливостей в аспекті стратегії інноваційного розвитку;

– дослідження особливостей структури виробничого потенціалу відповідно до цілей підприємства та стратегій їх досягнення;

– визначення факторів і результативних показників, на основі аналізу яких можна встановити рівень ефективності управління накопиченням і споживанням виробничого потенціалу;

– визначення показників та результативних показників, на основі аналізу яких можна встановити рівень ефективності управління накопиченням і споживанням виробничого потенціалу;

– розробка методики кількісного виміру якості управління виробничим потенціалом на основі попроцесного підходу з урахуванням змін структури потенціалу в часі;

– обґрунтування пріоритетних напрямків оптимізації процесів цілеспрямованого регулювання споживаної і резервної частини виробничого потенціалу підприємства;

– розробка і наукове обґрунтування моделі визначення оптимальної структури потенціалу підприємства для різних диверсифікації підвищення його інноваційності [26-29].

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

МОб'єктом дослідження є процес формування складу і структури виробничого потенціалу промислових підприємств і їх використання. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні основи підвищення ефективності управління виробничим потенціалом. Методи дослідження. Науково – теоретичну і методологічну основу дослідження становлять методи узагальнення та системного аналізу з метою:
– для систематизації теоретичних концепцій про сутність, зміст, структури і методів кількісної оцінки виробничого потенціалу;

– порівняння і класифікації – для зіставлення кількісних показників формування і використання виробничого потенціалу вітчизняними машинобудівними підприємствами та виділення класифікаційних груп підприємств за типом організаційно - економічного механізму;

– фінансово – економічного і статистичного аналізу – для визначення динаміки змін показників офіційної звітності підприємств, розрахунку оціночних коефіцієнтів і встановлення основних тенденцій їх змін в часі, кореляційно – регресійного аналізу;

– для визначення основних чинників ефективності використання і відтворення потенціалу підприємств, уточнення напрямку і інтенсивності їх впливу.

Вихідну інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти, вітчизняні та зарубіжні наукові публікації, статистичні відомості про стан і використання застосовуваних методів кількісної оцінки власних матеріальних і нематеріальних ресурсів промисловими підприємствами, а також офіційна статистична звітність суб'єктів господарювання.Необхідність узагальнити теоретичні та прикладні основи оцінки і управління виробничого потенціалу промислових підприємств при розробці на їх основі комплексу методів діагностики і оптимізації управління накопиченням, використанням та відтворенням виробничих ресурсів машинобудівних підприємств.

Дана робота в дослідженні буде охоплювати наступні аспекти:
– разработак попроцессний підхід до діагностики виробничого потенціалу виробничо – комерційних підприємств, спрямованого на встановлення основних закономірностей між предметним складом виробничого потенціалу і результативними показниками, значення яких визначає адекватність, і ефективність управлінських процесів протягом відповідного періоду часу;

– аналіз методичного підходу щодо визначення здатності підприємства до якісних стрибків розвитку за рахунок раціонального адаптивного управління виробничим потенціалом в умовах нестабільності зовнішнього середовища та обмеженості власних ресурсів;

дослідження:

– методичного підходу до оптимальної диверсифікації капіталовкладень з метою підвищення інноваційності виробничого потенціалу на основі моделювання процесів управління економічними ризиками та оцінки ймовірності гіпотез поведінки зовнішнього середовища;

– конкретизація критеріїв визначення точності і ризикованості експертних оцінок при визначенні стратегічних програм розвитку підприємства шляхом обчислення коефіцієнта ризикованості прогнозів; обґрунтовано кількісний і якісний склад експертних комісій і граничну економічну ефективність використання послуг експертів – представників зовнішнього середовища підприємства;

– оптимальне використання графоаналітичного методу кількісної оцінки виробничого потенціалу – відповідно до комплексного характеру даної економічної категорії збільшено кількість оціночних векторів і трансформовано їх якісний склад в напрямку конкретизації матеріально – фінансової форми виробничих можливостей підприємства;

– конкретизація алгоритмізації підходу до розробки і корекції стратегій оптимального розвитку промислових підприємств за критерієм пропорційності використовуваних і запасних виробничих ресурсів.

Взаємозв'язок виробничої та ринкових можливостей підприємства приведена на рисунку1.


Рисунок 1 – Схема формування життєвого циклу проекту
(анімація: 4 кадрів, нескінченне повторення, 50 кілобайт)

Перелік посилань

  1. Горяча О.Л. Складові стратегічного планування на підприємствах // Економіко-організаційний механізм економічного розвитку промисловості України // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. — Серія економічна. — Вип. № 503.— Харків, 2001. — С. 89-94.
  2. Горяча О.Л. Стратегічно орієнтоване підприємство // Погляди вчених – економістів на розвиток України: минуле, теперішнє, майбутнє // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. — Серія економічна.— Вип. № 578.— Харків, 2002. – С. 93-95.
  3. Горяча О.Л. Методичні підходи до оцінки виробничого потенціалу підприємства // Шляхи рішення проблем функціонування економічних систем // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. — Серія економічна. — Вип. № 630. — Харків, 2004. — С. 92-99.
  4. Гукасян Г.М. Экономическая теория. – М.: Изд-во ИНФРА-М, 1999. – 199 с.
  5. Беломестнов В.Г. Проблемы управления экономическим потенциалом социально-экономических систем // Проблемы современной экономики. – 2005
  6. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 372 с.Основы экономического анализа хозяйствующего субъекта. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 453 с.
  7. Беломестнов В.Г. Методология управления потенциалом региональных социально-экономических систем. – СПб: НПК РОСТ (Библиотека журнала «Проблемы современной экономики»), 2005. – 227 с.
  8. Валеева Ю.С., Исаева Н.С. Диагностика производственно-финансового потенциала промышленного предприятия // Экономический анализ: теория и практика. – 2007. – № 1. – С. 38–43.
  9. Кутин А.А., Луцюк С.В. Анализ структуры временных связей машиностроительного производства // Технология машиностроения. – 2010.– № 3. – С. 58–61.
  10. Мансурова Н.А. Вопросы оценки производственного потенциала фирмы:Сб. научных трудов «Предпринимательство в переходной экономике». –Тверь: Твер. гос. ун-т, 2006. – 70 с.
  11. Старовойтов М.К., Фомин П.А. Особенности оценки потенциала промышленных предприятий // Антикризисное и внешнее управление. – 2006. – № 2. – С. 27–41.
  12. Старовойтов М.К., Фомин П.А. Практический инструментарий организации управления промышленным предприятием. – М.: Высшая школа, 2009. – 266 с.
  13. Цыганов И.Г. Производственный потенциал промышленного предприятия. – Оренбург, 2000. – 181 c.
  14. Барм ашов К. С., Бармашова Л. В., Викторова Т. С. Формирование экономического механизма инновационно-инвестиционного процесса в условиях устойчивого развития предприятия / под ред. Л.В. Бармашовой. Вязьма: Филиал ФГБОУ ВПО «МГИУ» в г. Вязьме, 2013. 120 с.
  15. Бузюнова С. А. Совершенствование управления развитием производственно - экономического потенциала региона: автореф. дис. … канд. экон. наук. Курск, 2011.20 с.
  16. Дюйзен Е. Ю. Разработка методического подхода к оценке ресурсного потенциала предприятий лесной отрасли // Вопросы управления. 2014. № 1(7). С. 149 – 159.
  17. Бланк А.И. Управление активами. ? К.: «НикаК.: «Ника - Центр», 2000. ? 700 с.
  18. Верхоглазенко В.Н. Проблемы системы сбыта производственного предприятия и органи - зация ее деятельности / В.Н. Верхоглазенко, А.А. Звезденков // Маркетинг в России и за рубежом.1998. № 5. С. 99-102.
  19. Грачева К.А. Организация и планирование машиностроительного производства / К.А. Грачева, М.К. Захарова, Л.А. Одинцов; под ред. Ю.В. Скворцова. М. : Высш. шк., 2007. 470 с.
  20. Гаджинский А.М. Поставка «точно в срок» / А.М. Гаджинский // Современная торговля.2002. № 11. С. 30-32.
  21. Данилова М.В. Основные аспекты формирования и оценки стратегического потенциала предприятия / М.В. Данилова // Известия вузов. Проблемы полиграфии и издательского дела. 2004.№ 1. С. 170-175.
  22. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала / Ю.Ю. Донецк-Киев: Знание, 1998. 123 с.
  23. Стивенсон В.Д. Управление производством: пер. с англ. / В.Д. Стивенсон. М. : Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 2008. 928 с.
  24. Соколицын С.А. Организация и оперативное управление машиностроительным производством / С.А. Соколицын, Б.И. Кузин. Л.: Машиностроение, 2009. 355 с.
  25. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Кантуревского.– Спб.: Изд. «Питер», 1999.
  26. Абалкин Л. И. Диалектика социалистической экономики. – М. : Мысль 1981. – С. 214.
  27. Авдеенко В. Н. Производственный потенциал производственного предприятия / В. Н. Авдеенко, В. А. Котлов. – М. : Экономика, 1989. – 240 с.
  28. Андрейчук В. Г. Эффективность использования производственного потенциала в сельском хозяйстве. –М. : Экономика. 1983 . – 208 с.
  29. Анчишкин А. И. Прогнозирование роста социалистической экономики. – М. : Экономика, 1973. – С. 14.
  30. Костюков Д. Б. Экономические проблемы управления ресурсным потенциалом предприятий хлебопекарной промышленности : дис. … канд. экон.наук. – М. : 2002. – 160 с.
  31. Краткий экономический словарь / под ред. Ю. А. Белика. – М. : Политиздат, 1987. – 399 с.
  32. Львов Д. С. Реальный курс экономических преобразований // Экономические и математические методы. – 1994. – Т. 30. – Вып. 1. – С. 5–18.
  33. Львов Д. С. Развитие экономики России и задачи экономической науки. – М. : Экономика, 1999. – 80 с.
  34. Лукинов И. Аграрный потенциал: исчислениеи использование / И. Лукинов, А. Онищенко, Пасхавер // Вопросы экономики. – 1988. – № 1.
  35. айзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцев. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 479 с.
  36. Фигурнов Э. Б. Производственный потенциал социалистического общества.//Политическое самообразование. – 1982. – № 1. – С. 38.
  37. Хомутова Е. В. Производственный потенциал пищевой промышленности региона и его оптимизация : дис. … канд. экон. наук. – СПб. : 2003. – 194 с.
  38. Черников Д. Эффективность использования производственного потенциала и конечные народно-хозяйственные результаты // Экономические науки. –1981. – № 10. – С. 89.
  39. Шевченко Д. К. Проблемы эффективности использования экономического потенциала. – Владивосток, 1984. – С. 17.
  40. Макконнел К. Экономикс: Принципы, промышленность и политика / К. Макконнел, С. Брю :пер. с англ. В 2 т. – М. : Республика, 1992. – Т. 1. – 339 c.; Т. 2. – 400 с.
  41. Гилязутдинова И.В. Методика оценки уровня инновационного развития производственного потенциала предприятий в региональной хозяйственной системе/ И.В. Гилязутдинова // Вестник Чувашского университета / Гуманитарные науки. – 2008. - № 3 – С. 331-342.