Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Проблема ефективності роботи вирішується на всіх рівнях економіки від суспільства в цілому до його окремих підприємств (фірм) та їх господарських підрозділів. На всіх рівнях категорія ефективності відображає зв'язок між ресурсами й цілями виробництва. Оскільки потреби суспільства безмежні, а ресурси обмежені, то виникає необхідність в максимальному задоволенні потреб шляхом кращого, найбільш повного використання ресурсів.

Будь-яке комерційне підприємство передбачає основною метою одержання прибутку. Співвідносячи прибуток і витрачені на його отримання ресурси, можна судити про ефективність діяльності фірми в цілому. Недостатній рівень прибутку призводить до динамічного перерозподілу ресурсів в економіці.

Ринкова економіка та нові форми господарювання ставлять ряд найважливіших проблем щодо подальшого вдосконалення теорії, методології та методики економічної ефективності енергогенеруючого підприємства, розкриття причинно-наслідкового механізму формування ефективності виробництва, його критеріїв та оцінок. Принципи вимірювання й аналізу закономірностей формування економічної ефективності на сучасному етапі повинні розглядатися з позицій системного підходу. При цьому якісні й кількісні прийоми аналізу вказаних закономірностей найкращим чином поєднуються при застосуванні прикладних аспектів статистичного моделювання економічних показників.

1. Актуальність теми

Актуальність обраної теми полягає в тому, що оцінка ефективності функціонування енергогенеруючого підприємства визначає показники його економічного благополуччя, характеризує результат інвестиційного та фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвестора. А також відображає здатність підприємства розплачуватися за своїми боргами та зобов'язаннями й нарощувати свій економічний потенціал в інтересах акціонерів та працівників підприємства, дозволяє оптимізувати роботу всіх ланок господарювання, здійснювати більш гнучке прийняття управлінських рішень.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Метою дослідження є розробка напрямків підвищення ефективності функціонування енергогенеруючого підприємства.

Основні задачі дослідження:

  1. Викласти теоретичні аспекти підвищення ефективності роботи енергогенеруючого підприємства.
  2. Надати оцінку господарської діяльності енергогенеруючого підприємства.
  3. Провести аналіз показників ефективності господарської діяльності енергогенеруючого підприємства.
  4. Розробити й обґрунтувати заходи щодо підвищення ефективності господарської діяльності енергогенеруючого підприємства.
  5. Спрогнозувати вплив реалізації плану на зміну фінансово-економічних показників енергогенеруючого підприємства.

Об'єкт дослідження: господарська діяльність енергогенеруючого підприємства.

Предмет дослідження: методи підвищення ефективності роботи енергогенеруючого підприємства в умовах ринкової економіки.

В рамках магістерської роботи планується отримання актуальних наукових результатів по наступним напрямкам:

  1. Розробка методів підвищення ефективності функціонування енергогенеруючого підприємства в сучасних економічних умовах розвитку ринку.
  2. Розробка концепцій з антикризового управління енергогенеруючим підприємством.
  3. Модифікація відомих підходів підвищення ефективності функціонування енергогенеруючого підприємства й оцінка ефективності їх застосування.

3. Огляд досліджень та розробок

3.1 Сутність і принципи ефективності роботи промислового підприємства

Передумовами виникнення потреби в ефективному, раціональному веденні господарської діяльності підприємства є проблема обмеженості ресурсів, з одного боку, та постійне прагнення зростання результатів його діяльності – з іншого. Саме ефективне використання наявних ресурсів дозволяє задовольнити максимум потреб підприємства й отримати бажаний результат.

Категорія «ефективність» на рівні підприємства характеризує зв'язок між величиною отриманого результату його діяльності та кількістю інвестованих або витрачених у виробництві ресурсів. Підвищення ефективності можна досягти шляхом використання меншої кількості ресурсів для створення такого результату або з використанням такої ж кількості ресурсів або більшого випуску з відносно меншою кількістю ресурсів для створення більшого результату.

Розкриттю сутності ефективності діяльності підприємства допоможе розмежування та чітке визначення таких категорій як [1]:

• результат діяльності підприємства;

• ефект;

• ефективність діяльності підприємства;

• критерій ефективності.

Досягнення економічного або соціального ефекту пов'язано з необхідністю здійснення поточних й одноразових витрат. До поточних відносяться витрати, що включаються в собівартість продукції. Одноразові витрати – це авансовані кошти на створення основних і приріст оборотних фондів у формі капітальних вкладень, які дають віддачу лише через деякий час.

Ефективність роботи промислових підприємств повинна відповідати наступним принципам (див. мал. 1) [2]:

• забезпечувати взаємозв'язок критерія та системи конкретних показників ефективності роботи підприємства;

• визначати рівень ефективності використання всіх видів ресурсів, які застосовуються у виробництві;

• стимулювати мобілізацію внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності роботи промислового підприємства.

Виходячи з цього, можна виділити умови, при виконанні яких діяльність підприємства може бути визнана ефективною:

• цілі в кожен даний момент часу розглядаються як тимчасові, рухливі, похідні від вимог, що пред'являються як з боку суспільства, так і самого підприємства;

• зміст цілей відповідає сутнісним характеристикам підприємства та відображає зовнішні та внутрішні умови його функціонування;

• поставлені цілі «успішно» досягнуті: досягнення цілей виправдано затраченими на це засобами, необхідне співвідношення витрат і результатів діяльності виконано;

• для досягнення цілей використані прийняті, схвалені суспільством засоби; необхідність цієї умови визначається соціально-економічною природою системи підприємства; її виконання дозволяє уникнути додаткових витрат, пов'язаних з соціальною реабілітацією проведених робіт.

Модель ефективності функціонування підприємства

Малюнок 1 – Модель ефективності функціонування підприємства

Для того, щоб цілеспрямовано впливати на підвищення ефективності діяльності підприємства, необхідно мати чітке уявлення про фактори, що визначають його рівень. Можна виділити три групи взаємообумовлених факторів ефективності [3]:

1) загальносистемні чинники, що визначають передумови ефективного функціонування промислового підприємства, до числа яких відносяться: ступінь реалізації принципів діяльності підприємства; організаційна культура; обгрунтованість системи відбору та оцінки управлінських рішень на підприємстві; наявність організаційного механізму, що здійснює координацію та забезпечує взаємозв'язок часткових процесів;

2) зовнішні чинники-обмеження діяльності промислового підприємства, зумовлені закономірністю комунікативності систем, основними з яких є: вимоги зовнішнього середовища, обмеження інвестиційних ресурсів;

3) фактори управління розвитком промислового підприємства: наявність програми розвитку виробництва, забезпеченість організаційними ресурсами.

При оцінці ефективності системи організації виробництва важливо оцінити всі сторони й аспекти ефективності. Це можливо за умови використання зазначених критеріїв та відповідних показників.

3.2 Підходи і методи до оцінки ефективності роботи підприємства

Проблема визначення ефективності діяльності підприємства пов'язана з визначенням відповідного критерію ефективності та формуванням системи показників. Визначення загальної ефективності діяльності підприємства вимагає врахування багатьох факторів. Можна розробити показники ефективності використання кожного виду ресурсів або закальний для всіх ресурсів. Розраховані показники порівнюються з показниками за попередній період, який називають базовим, або з його новим значенням прибутковості капіталу на ринку.

Оцінка ефективності проводиться з певною метою (оцінки розвитку бізнесу, оцінки доцільності інвестування капіталу) для конкретних споживачів цієї інформації (власники підприємства, менеджери, інший персонал), на певному рівні в межах підприємства (можна оцінювати ефективність діяльності підприємства в цілому, а можна - ефективність використання окремих груп активів), на підприємствах різних розмірів і організаційно-правових форм, публічних (цінні папери, що перебувають в обігу на ринку) і непублічні [1].

Можна виділити кілька основних підходів оцінки функціонування та розвитку підприємства (оцінки його роботи). Зокрема, є функціонально-аналітичний підхід, порівняльно-аналітичний, системний або комплексний підхід.

В рамках функціонально-аналітичного підходу ефективність роботи підприємства розглядається з точки зору аналітично досліджених функцій управління ним. Отже, даний підхід встановлює, що будь-яка управлінська функція може впливати на той чи інший параметр, що характеризує ефективність роботи підприємства. Аналітичне порівняння проводиться за один або кілька періодів, для об'єктивності зазвичай використовуються порівняльні значення.

Порівняльний аналітичний підхід є різновидом функціонально-аналітичного походу, але при цьому порівняню піддається не взаємозв'язок функцій та параметрів роботи (діяльності) підприємства, а сукупність певних ключових індикаторів, які, як правило, дають загальне уявлення про ефективність функціонування й розвитку суб'єкта господарювання за ряд періодів (в порівнянні з аналогічними показниками прямих конкурентів, у порівнянні з середньогалузевими показниками).

Комплексний підхід, який розглядає підприємство як соціально-економічну систему, в якій результативність виконання функцій корелюється з показниками ефективності роботи суб'єкта господарювання та враховується вплив деякої кількості зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначають з одного боку здатності підприємства до ефективної діяльності, а з іншого боку - можливості й погрози, локалізовані у зовнішньому середовищі. Комплексний підхід передбачає, що ефективність роботи підприємства оцінюється не тільки фінансовими, а й соціально-економічними показниками, в тому числі включають інноваційний та кадровий аспект.

Прийняті за кордоном концепції комплексної оцінки ефективності функціонування підприємств в основному зводяться до побудови збалансованої системи показників. Збалансована система показників враховує чотири ключові аспекти діяльності сучасних промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання: фінанси, клієнти (споживачі), бізнес-процеси (внутрішнє середовище), навчання й розвиток. Суть збалансованої системи показників (Balanced Scorecard) полягає у формулюванні фінансової стратегії промислової корпорації в декількох перспективах, постановці стратегічних цілей і вимірі ступеня досягнення цих цілей за допомогою ключових показників ефективності [4].

Дуже часто в наукових і практичних дослідженнях ефективність діяльності (ефективність роботи або ефективність функціонування й розвитку) підприємства замінюється аналізом результатів господарської діяльності, що далеко не одне й теж саме. Результат - це, як правило, наслідок, кінцевий підсумок будь-якої послідовності дій, завершення будь-якого процесу. Тому результати господарської діяльності підприємства необхідно диференціювати від ефективності його роботи.

Результат господарської діяльності може бути різним, але він зазвичай виражається через абсолютні вартісні або кількісні показники [5].

Важливо засвоїти, що немає і не може бути такого показника господарської діяльності, який підходив би на всі випадки життя. Для того щоб розвиватися в умовах високої конкуренції, керівник (підприємець) повинен бачити, відчувати результати всіх видів діяльності, а це означає, що необхідно формування системи взаємопов'язаних показників, що відображають ступінь досягнення цілей, період і тип підприємства.

3.3 Існуючі підходи до підвищення ефективності функціонування енергогенеруючого підприємства

З точки зору інтересів споживачів подальший розвиток конкурентно-ринкових відносин в електроенергетиці має забезпечувати насамперед стабілізацію та зниження цін на енергію, підвищення якості та розширення асортименту послуг з енергопостачання.

Для створення енергетичної стратегії, заснованої на принципах раціональної поведінки, споживачам, особливо великим промисловим підприємствам, недостатньо тільки знання своїх ринкових можливостей. Необхідно також чітко уявляти організаційно-технічні ризики, серед яких: різкі коливання цін, перебої в поставках енергоносіїв у зв'язку з тимчасовим дефіцитом генеруючих (транспортних) потужностей, порушення у ланці фінансових відносин або помилок при виборі постачальників. В цілому, невизначеність зовнішнього середовища для споживача в умовах відкритого енергетичного ринку істотно підвищується, і одна з найважливіших цілей менеджменту промислових підприємств складається в максимально можливому скороченні цієї невизначеності.

Для енергоменеджменту промислових підприємств актуальними є два завдання [6]. Першим завданням є мінімізація поточних витрат на паливо та енергоносії, розробка механізмів зниження енергоємності продукції та управління витратами. Другий напрямок пов'язаний з впровадженням раціональної поведінки при роботі на енергетичних ринках і формуванням відповідних енергетичних стратегій.

Мотивація на зниження (оптимізацію) енергетичних витрат.

Різні споживачі будуть схилятися до певного типу поведінки на енергоринках в залежності від сили своєї мотивації до активних дій. На мал. 2 показані два можливих варіанти поведінки: активний раціональний (зліва) і пасивний неефективний (праворуч). При цьому слід зазначити, що одне лише позиціонування на ринку або в якості кваліфікованого споживача (що є самостійним суб'єктом оптового ринку), або в якості абонента збутової компанії ще не свідчить заздалегідь про подальші неефективні дії (це позиціонування може бути регламентовано технічними характеристиками споживача).

Моніторинг власного енергориночного потенціалу.

Енергориночний потенціал характеризує технологічні, економічні та організаційні передумови маневрування споживача на конкурентному ринку й ефективного управління ринковими ризиками. Введення цього поняття та відповідної характеристики підприємства необхідне для визначення ринкового статусу споживача, мотивації до зниження енерговитрат і ведення енергобізнесу, готовності енергоменеджменту до активної роботи на ринках, пріоритетних ринкових стратегій (з урахуванням результатів попереднього аналізу).

Можна зробити висновок, що чим більше енергориночний потенціал підприємства, тим більший простір для активних дій і більші можливості вибору енергетичних стратегій, варіантів їх комбінування, а стратегічний менеджмент набуває більшої гнучкості.

Варіанти контрастної поведінки промислових підприємств на ринках електроенергії

Малюнок 2 – Варіанти контрастної поведінки промислових підприємств на ринках електроенергії
(анімація: 7 кадрів, кількість повторень: 5, 348 килобайт)

Висновки

Виходячи з вище сказаного, можна стверджувати, що вивчення й розвиток методів та підходів підвищення ефективності функціонування енергогенеруючого підприємства завжди буде актуальним.

Ситуація на ринках та в економіці держави, яка часто змінюється, змушує постійно вдосконалювати підходи підвищення ефективності роботи підприємств з метою мінімізації витрат і максимізації прибутку за рахунок збільшення кількості врахованих чинників виробництва або ж за рахунок їх зміни в залежності від ситуації.

Таким чином, при здійсненні доцільних стратегій підвищення ефективності функціонування енергогенеруючі підприємства зможуть забезпечити собі довгострокову перспективу розвитку конкурентних переваг і досягти поставлених економічних цілей.

Перелік посилань

  1. Ковальчук І. В. Економіка підприємства: Навч. посіб. / І. В. Ковальчук. – К.: Знання, 2008. – 679 с.
  2. Фролова Т. А. Экономика предприятия: конспект лекций / Т. А. Фролова. – Таганрог: ТТИ ЮФУ, 2009. – 112 с.
  3. Туровец О. Г., Родионова В. Н. Теория организации. Учебное пособие / О. Г. Туровец, В. Н. Родионова. – Воронеж: Воронеж. гос. техн. ун-т, 2002. – 118 с.
  4. Kaplan R. S., Norton D. P. Alignment: Using the Balanced Scorecard to Create Corporate Synergies. – Harvard: Harvard Business School Press, 2006. – Р. 15-18.
  5. Сыщикова Е. Н. Комплексный подход к оценке эффективности работы промышленного предприятия [Текст] / Е. Н. Сыщикова // Организатор производства. – 2016. – Т.70. – №3. – С. 71-82.
  6. Гительман Л. Д. Электроэнергетика: умное партнерство с потребителем : монография / Л. Д. Гительман, Л. М. Гительман, М. В. Кожевников – М.: Экономика, 2016. – 160 с.