Біографія
Я, Рукабер Лада Вадимівна, народилася 27 вересня 1996 року в місті Горлівка Донецької області. В сім’ї я була першою дитиною. Розмовляти я почала в 9 місяців, а в 1,5 рока співала пісні. Загалом з того моменту я базікала невтомно і виросла бовтанкою. Пішла до садочка Берізка
. Подружитися з колективом у дитячому саду в мене не вийшло, тому я виявила бажання піти до школи на рік раніше. Тому вдома з бабусею вчилася писати і рахувати. Навчившись всьому я з радістю пішла до школи. Дитинство було дуже насиченим, яскравим і безтурботним. Щоденні походи з дослідження міста з ровесниками і старшими хлопцями не давали скучити. Все це, звичайно ж, закарбувалося веселими і щасливими картинками в пам’яті.
Школа
1 вересня 2002 року, у віці 5 років я пішла в 1 клас загальноосвітньої школи №23 в місті Горлівка. Я знайшла там нових друзів. Клас був дружним, добрим. Моя перша вчителька, Алла Олександрівна, заклала в пам’ять фразу: Немає такого слова, не можу, є таке слово – треба!
. У початковій школі я вчилася відмінно. Починаючи з сьомого класу, я втратила інтерес до навчання. Улюбленими уроками були російська мова та література, мені подобався стиль викладання Суворової Надії Вікторівни, яка на той момент була директором школи. Вона прищепила мені любов до читання.
Професійне становлення
Після закінчення 9 класів, у 2011 році я поступила до Горлівського машинобудівного коледжу на спеціальність Технік-технолог по обробці матеріалів на станках і автоматичних лініях
. Група була дуже дружна, весела і згуртована. У зв’язку з військовим становищем багато хто поїхав, що засмучує. Викладацький склад був дуже хорошим, чуйним і професійним. Вони дали сильні знання. До них можна було звернутися за порадою, допомогою або просто поговорити. Складно когось виділити, я вдячна кожному викладачеві. 4 роки пролетіли швидко і ось я стою і захищаю диплом, зашита пройшла на відмінно
. Прощалася я зі сльозами на очах.
Університет
Закінчивши в 2015 році Горлівський машинобудівний коледж, я поступила до Донецького Національного Технічного Університету на спеціальність Конструкторсько-технологічне забезпечення машинобудівних виробництв
. Вибір майбутнього університету був досить простий, так як, проаналізувавши і зваживши всі поради і думки, сумнівів не залишалося, що кращим університетом, який би дав якісні знання в обраній галузі буде саме ДонНТУ. Успішно склав іспити і побачивши себе в списках, я відчувала безмежне щастя від досягнення поставленої мети. Після вступу з’явилася можливість перевестися на французький технічний факультет, що я власне і зробила, про що не шкодую. Це був хороший досвід. За роки навчання на бакалавраті знання тільки примножувалися. Викладачі завжди йшли на зустріч, допомагали і розжовували
незрозумілий матеріал, хоча вони настільки доступно його подавали, що практично в цьому не було необхідності. Захистивши диплом на відмінно
, вирішила і далі продовжити навчання. Байков Анатолій Вікторович, сказав, що треба йти на магістратуру, щоб продовжити собі дитинство. Власне, чому б і ні?! Тим більше коли такий сильний викладацький склад, і переймати у них знання, приносять задоволення, а не муки, як це зазвичай буває.
У 2017 році вступила до магістратури. Подяку хотіла б виділити: Михайлову О. М., Голубову М. В., Байкову А. В., Лахину А. М., Івченко Т. Г., Буленкову Є. А. Тема магістерської роботи Удосконалення технологічного забезпечення підвищення ресурсу лопаток компресора ГТД з використанням функціонально-орієнтованих покриттів
. Керівника обрала професора, доктора технічних наук – Михайлова Олександра Миколайовича, він вчений у галузі машинобудування, вважаю, що Олександр Миколайович, може багато чому навчити, у нього великий досвід і багато винаходів. Ця тема зачіпає важливі питання, вирішення яких буде глобальним проривом в авіаційній індустрії.
Плани на майбутнє
На даний момент в мої плани входить успішна здача магістерської роботи та здобуття вищої освіти. Надалі знайти можливість працевлаштування на цікаву роботу, де є можливість розкриття мого особистісного та кар’єрного потенціалу.