ДонНТУ   Портал магістрів

Регуш Григорій Віталійович

Гірничо-геологічний факультет

Кафедра Геоінформатики та геодезії

Cпеціальність Землеустрій та кадастри

Пропозиція щодо раціонального використання земельних ділянок побутових і промислових відходів

Науковий керівник: к.т.н., доц. Гермонова Катерина Олександрівна

Резюме Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• 1. Аналіз досвіду розвинених країн з питань складування і переробки ТПВ
• 2. Аналіз діючих в регіоні нормативних і правових актів з питань відведення земельних ділянок під полігони твердих побутових
• 3. Рекомендації відповідно до діючих в регіоні правовими і нормативними актами з питань складування і переробки твердих побутових і промислових відходів
• Висновки
• Перелік посилань

Вступ

Проблеми утилізації твердих побутових відходів з’явилися практично одночасно з появою людського суспільства і до сих пір остаточно не вирішені. Скрізь, де поселяються люди, обов’язково з’являються звалища побутових відходів [1]. Причому, за такий тривалий час існування людства змінився характер відходів &ndash до твердим побутовим (ТПВ) додалися промислові відходи (ПО). Умови складування ТПВ для великих міст з кожним роком ускладнюються через дефіцит коштів на переробку відходів і недобросовісності населення при організації роздільного збору сміття.

На сьогоднішній день, складно заперечити актуальність даної проблеми, так як погіршується належну якість життя, і губляться багато функціональні аспекти государства, а саме:

• економічні (втрата прибутку при невикористанні вторинної переробки відходів);
• екологічні (втрати придатних для використання с/г угідь);
• соціальні (згубний вплив на навколишній світ і здоров’я населення)

Рішення проблеми має відбуватися поступово і тому актуальним є вирішення завдань, спрямованих на вдосконалення нормативно-правової бази для врегулювання подальших практичних дій з виділенням територій для складування та переробки ТПВ.

Загальносвітова мета – мінімізувати площі полігонів ТПВ та забезпечити не тільки правильне складування сміття, а й максимальне використання всіх його властивостей [2]. Так як полігон твердого сміття концентрує значні обсяги забруднюючих компонентів, то він завжди являє собою серйозну небезпеку потенційного забруднення навколишнього середовища (рис.1). Щоб усунути цю небезпеку, полігони включають в себе цілий ряд захисних споруд. Їх наявність відрізняє полігон від звичайної звалища і наділяє цілим рядом позитивних якостей.

Для того щоб полігон ТПВ не перетворився на звичайну звалище, при проектуванні необхідно обов’язково розробити заходи щодо захисту навколишнього середовища від продуктів розкладання твердих побутових відходів, тобто, необхідно врахувати наступні вимоги:

• складування ТПВ повинно бути ізольоване від місць проживання та роботи людей для стовідсоткового забезпечення їх безпеки;
• умови складування ТПВ повинні забезпечувати рівновагу процесів, що відбуваються в складованих відходах, а саме враховувати швидкість виділення газу, зростання обсягів і ущільнення сміття;
• пристрій полігону ТПВ має бути розраховане з урахуванням можливості використання землі після припинення його роботи (рекультивація).

Кожен полігон ТВД прив’язаний до специфіки місцевості (яри, рівнини і т.п.) і проекти для їх підготовки розробляють відповідно до чинних нормативів з урахуванням всіх особливостей місцевості для повного виключення небезпеки забруднення навколишнього середовища [3].

Целью исследований в магистерской работе – на основе анализа мирового опыта утилизации твердых бытовых и промышленных отходов разработать предложения в законодательные и нормативные акты по отводам земли в регионе под полигоны ТБО с учетом требований рационального использования земельных участков [4]. Метою досліджень в магістерській роботі – на основі аналізу світового досвіду утилізації твердих побутових і промислових відходів розробити пропозиції до законодавчих та нормативних актів з відведення землі в регіоні під полігони ТПВ з урахуванням вимог раціонального використання земельних ділянок [5].

Для вирішення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

• вивчення позитивного досвіду розвинених європейських країн з питань виділення територій для складування та переробки ТПВ для його застосування в регіоні;
• аналіз діючих в регіоні нормативних і правових актів з питань відведення земельних ділянок під полігони твердих побутових і виробничих відходів з метою виявлення недоліків для розробки пропозицій щодо їх усунення;
• розробка рекомендацій відповідно до діючих в регіоні правовими і нормативними актами з питань складування і переробки твердих побутових і промислових відходів для мінімізації їх впливу на навколишнє середовище і скорочення площ полігонів ТПВ за рахунок переробки сміття.

1. Аналіз досвіду розвинених країн з питань складування і переробки ТПВ

В даний час екологічна проблема, пов’язана з утилізацією промислових і побутових відходів, стала світовою: національна політика розвинених країн обов’язково спрямована на реалізацію раціонального управління відходами [5]. Причому, кращим варіантом забезпечення екологічної безпеки визнана можливість забезпечення переробки відходів, повторне використання, утилізація та рекуперація енергії (політична система держав з розвитку поновлюваних джерел енергії).

На конференції в Базелі 22 березня 1989 року було ухвалено Базельська конвенція, мета якої – захистити здоров’я людини і навколишнього середовища від згубного впливу, що викликається виробництвом, використанням, транскордонним перевезенням і видалення небезпечних відходів [6]. В даний час національні законодавства в країнах ЄС повністю гармонує з цією конвенцією і екологічним правом. У розвинених європейських країнах можна виділити три основні принципи вирішення проблем, пов’язаних з відходами:

• переробка цінних компонентів відходів і повторне використання відходів як вторинної сировини;
• використання відходів в якості вторинних енергетичних ресурсів за умови неефективності повторної переробки;
• полігонне поховання відходів при неможливості їх переробки і використання в якості енергоресурсів.

У країнах ЄС система управління відходами передбачає наявність інтегрованої системи різних аспектів (рис.2).

За статистичними даними в країнах ЄС в даний час поховання підлягають менше 40% відходів (велика частина спалюється або переробляється), однак і в Російській Федерації та в Україні поховання підлягає основна (більша) частина відходів. Однак технологія захоронення твердих побутових і промислових відходом має ряд істотнийних недоліків, а саме:

• сприяє поширенню на великі території небезпечних речовин (для здоров’я людей, рослинного і тваринного світу) за рахунок попадання в грунт, поверхневі і грунтові води, в атмосферне повітря;
• не забезпечує бактеріологічну та епідеміологічну безпеку;
• при загорянні твердих побутових і промислових відходів утворюються діоксиди & ndash; високотоксичні речовини, які викликають проблеми в області репродуктивного здоров’я і розвитку, ураження імунної системи, гормональні порушення і ракові захворювання;
• значні витрати на рекультивацію закритих полігонів не можна порівняти з результатами.

Анализируя положительный опыт развитых европейских стран можно сделать вывод о том, что в настоящее время, к сожалению, не существует идеального решения для устранения ТБО, которое позволило бы экономически эффективно и в максимальном объеме утилизировать вторичное сырье или энергию без образования производственных отходов, выбросов загрязняющих веществ в атмосферу и сбросов сточных вод [7]. Поэтому приоритет отдается технологии сжигания на мусоросжигательных заводах ТБО при температуре от 850 до 1200˚С с выработкой электричества и тепла (рис.3, табл.1). Данную технологию можно рекомендовать для применения на территории региона.

2. Аналіз діючих в регіоні нормативних і правових актів з питань відведення земельних ділянок під полігони твердих побутових

Згідно зі статистичними даними, наведеними в доповіді заступника голови Госкомекополітікі при Главі ДНР Бондаренко   А. в 2016 році в Донецькій Народній Республіці утворилося близько 6 млн. т відходів, з них: 10,1 т відходів 1 класу небезпеки, 409,9 т відходів 2 класу небезпеки, 2394,9 т відходів 3 класу небезпеки. Близько 50% відходів 1 і 2 класів небезпеки припали на місто Донецьк.

Перелік небезпечних відходів затверджений наказом Госкомекополітікі від 01.08.2017 №265.Среді найбільш поширених небезпечних відходів останнім часом можна виокрем-лити люмінесцентні лампи (сполуки ртуті, 1 клас), відпрацьовані нафтопродукти (вуглеводні, 2 клас), акумулятори (сірчана кислота, сурма , свинець – 2-3 класи) [8].

На даний момент в Республіці відсутні спеціалізовані підприємства по сортуванню, переробці, утилізації чи знешкодження відходів виробництва та споживання (в тому числі небезпечних і вторсировини), і тому суб’єкти господарювання змушені накопичувати відходи, що утворюються на своїй території в місцях чи об’єктах, які призначені для тимчасового складування відходів і не розраховані на великі обсяги. Крім додаткового фінансового навантаження на суб’єкти господарювання, такий стан справ може призвести до появи несанкціонованих звалищ відходів (в тому числі небезпечних), які, звичайно ж, зроблять значний негативний вплив на стан навколишнього середовища і здоров’я населення Республіки.

В даний час в регіоні діє ряд законодавчих і нормативних актів, що регулює питання, пов’язані з твердими побутовими та виробничими відходами. Одним з таких актів є Закон ДНР від 09.10.2015 Про відходи виробництва та споживання (далі по тексту Закон). Основні принципи та пріоритетні напрями державної політики в сфері поводження з відходами наведені в статті 3 Закону (рис.4).

В даний час діють на території регіону полігони ТПВ не задовольняють вимогам, що пред’являються до них нормативними актами. Так, наприклад, на рис.6 наведено фрагмент комічного знімка, на якому відображено розміщення Петровського полігону ТПВ. Він знаходиться в старому піщаному кар’єрі. Вод впливом вітру сміття розноситься по дворах прилеглих селищ і по кладовищу [9].

Госкомекополітікі розробив нову концепцію щодо вдосконалення поводження з твердими побутовими відходами, в основу якої закладено:

• створення великих регіональних полігонів для обслуговування трьох агломерацій Новоазовськ-Тельманове-Старобешеве, Донецьк-Ясинувата-Горлівка, Донецьк-Макіївка-Харцизьк;
• будівництво сміттєспалювальних і сміттєпереробних заводів;
• поховання тільки тих відходів, які не які жодним чином не можна використовувати у вторинному виробництві і в народному господарстві;
• створення єдиного державного або республіканського підприємства, яке буде координувати як єдину тарифну політику, так і процеси, пов’язані з операціями з побутовими відходами.

Можна зробити висновок, що на державному рівні приймаються рішення про мінімізацію площ звалищ, про спалювання і переробки ТПВ тощо Це цілком відповідає політиці розвинених Європейських країн в питаннях вирішення проблем, пов’язаних з ТПВ. Реалізація прийнятих рішень вимагає значних капітальних вкладень, знайти які в сформованих складних економічних умовах дуже важко.

3. Рекомендації відповідно до діючих в регіоні правовими і нормативними актами з питань складування і переробки твердих побутових і промислових відходів

Для поліпшення організації поводження з ТПВ (сортування, переробка, утилізація) та для впровадження роздільного збору ресурсоцінних компонентів необхідно:

• скоротити обсяги захоронення ТПВ;
• вибрати майданчики і розробити проекти для будівництва комплексу з переробки ТПВ;
• організувати будівництво комплексу (сміттєспалювальний і сміттєпереробний заводи).

Проект сміттєпереробного підприємства (рис.7) повинен розроблятися з урахуванням таких вимог:

• вибір і відведення майданчика під будівництво повинен враховувати чинне законодавство і нормативи;
• мінімізація витрат на будівництво;
• будівництво здійснювати за рахунок залучення інвесторів, без бюджетних коштів;
• повний опис технологічного процесу зі збору ТПВ і подальшої переробки;
• визначення вимог до технічних характеристик обладнання;
• учет требований экологических служб;
• деталізація вимог до переробляється сировини;

Оскільки в повному обсязі ТПВ годяться в якості вторинної сировини, їх рекомендується спалювати на сміттєспалювальному заводі, який одночасно можуть виконувати функцію теплових електростанцій з інтегрованою системою спалювання відходів, переробки і компостування (рис.8).

Якщо припустити, що в Донецьку проживає приблизно 700 тис. Чол., То будівництво сміттєспалювального заводу забезпечить вироблення теплової енергії в кількості близько 300000 Гкал / рік (еквівалент спалювання до 35 млн. Куб. М / рік). За результатами аналізу досвіду європейських країн, що застосовує сміттєспалювальні заводи для ліквідації ТПВ, слід зазначити, що для їх екологічно безпечної експлуатації необхідно суворо дотримуватися технологію очищення викидаються в атмосферу залишкових продуктів горіння [10]. Економія на фільтрах може привести до серйозних екологічних проблем.

Висновки

На території ДНР за 2016 р утворилося 5 940,12 тис. т. відходів, з яких було утилізовано 1447,47 тис. т. (24,63%), спалено 1,52 тис. т. (0,03%), розміщено на спеціальних об’єктах 4428,28 тис. т (75,34%). Таким чином, з урахуванням раніше накопиченого кількості ТПВ, їх обсяг на кінець 2016 р. склав 1,521 млрд. т.

Майже чверть відходів утилізується, а решта три чверті складуються на спеціальних місцях видалення відходів, ступінь заповнення яких практично досягла своєї межі.

Процентне співвідношення утворення відходів по містах ДНР наведено на рис.9.

Як видно з представлених даних, основними містами, які накопичують найбільшу кількість відходів, є великі промислові міста: Єнакієве, Донецьк, Макіївка, Торез, Жданівка, які в сумі утворили 78,95% відходів в 2016 р.

Проблема поводження з відходами в ДНР стоїть досить гостро через низку факторів:

• відсутність чіткої концепції/програми поводження з відходами;
• відсутність підприємств по переробці відходів;
• велика кількість несанкціонованих звалищ;
• застарілі методи збору та вивезення твердих побутових відходів (в зв’язку з тим, що відходи не сортуються, на полігони потрапляють надзвичайно небезпечні відходи, що представляють загрозу для навколишнього середовища і здоров’я людини);
• відсутність заходів по знешкодженню надзвичайно небезпечних відходів.

Аналізуючи позитивний досвід розвинених європейських країн можна зробити висновок про те, що в даний час, на жаль, не існує ідеального рішення для усунення ТПВ, яке дозволило б економічно ефективно і в максимальному обсязі утилізувати вторинну сировину або енергію без утворення виробничих відходів, викидів забруднюючих речовин в атмосферу і скидів стічних вод [11]. Тому пріоритет віддається технології спалювання на сміттєспалювальних заводах ТПВ при температурі від 850 до 1200˚С з виробленням електрики і тепла. Дану технологію можна рекомендувати для застосування на території регіону.

Перелік посилань

1. Яшалова Н. Н., Гриднев А. Е. Эколого-экономические проблемы переработки отходов в рамках концепции зелёной экономики// Национальные интересы: приоритеты и безопасность. 2013, №43, – С. 28–36
2. Ежова А. А., Андросова Н. К. Сравнительный анализ зарубежного и российского опыта в сфере обращения с твёрдыми бытовыми отходами // Известия Саратовского ун-та. Новая серия. Сер. Химия. Биология. Экология. 2013, Т.13, вып. 3, – С. 94–97
3. Евростат. [Электронный ресурс], – Режим доступа: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/
4. Григорьева А. Р., Старицына И. А. Отвод земель под строительство полигона твёрдых бытовых отходов в городском округе Верхняя Тура Свердловской области. [Электронный ресурс], – Режим доступа: http://min.usaca.ru/uploads/article/attachment/Григорьева.pdf
5. Utilizamos cookies para el seguimiento estadístico de los accesos a las distintas secciones y contenidos. Al pulsar aceptar o continuar con la navegación consiente el uso de estas cookies conforme se describe en la Política de cookies. [Электронный ресурс], – Режим доступа: https://www.cogersa.es/metaspace/portal/14498/21337-noticias?pm
6. Дегтярь М. В. Экомониторинг объектов окружающей среды вблизи полигонов твёрдых бытовых отходов// Энерго- и ресурсосберегающие экологически чистые химико-технологические процессы защиты окружающей среды : Международная научно-техническая конференция. Белгород, 2015, С. 31-34
7. Рекомендации по проведению обследования полигонов (свалок) твёрдых бытовых отходов на предмет соответствия требованиям действующего природоохранного законодательства и санитарных правил эксплуатации полигонов ТБО, а также по определению и учёту бесхозных (несанкционированно размещённых) отходов и дальнейшему обращению с ними. [Электронный ресурс], – Режим доступа: http://gkecopoldnr.ru/normative-base/2018/sw-dumps-monitoring.pdf
8. ДБН В.2.4-2-2005 Полигоны твёрдых бытовых отходов. Основные положения проектирования. [Электронный ресурс], – Режим доступа: http://proxima.com.ua/dbn/articles.php?clause=938
9. Галикеева Г. Г., Зайцева Е. В., Кутлияров А. Н. Землеустройство загрязнённых земель на примере полигона твёрдых бытовых отходов п. Черкассы ГО Город Уфа РБ.//NovaInfo.Ru, 2016, Т.2, No 50, С. 55-60
10. Закон ДНР от 09.10.2015 г. №82-ІНС: Об отходах производства и потребления. [Электронный ресурс], – Режим доступа: https://dnrsovet.su/zakon-ob-othodah-proizvodstva-i-potrebleniya-82/
11. Бондаренко А. Н. Сравнительный анализ эколого-санитарного состояния города Новоазовска / А. Н. Бондаренко, Л. В. Чайка // Проблемы социальноэкономической географии и природопользования: сб. тр. Всероссийской научной конференции (Ростов-на-Дону, 1 декабря 2017 г.); Южный федеральный университет; [редкол.: В.В. Латун и др.] – Ростов-на-Дону; Таганрог: Изд-во Южного федерального университета, 2017, – С. 126–130, [Электронный ресурс], – URL: http://masters.donntu.ru/2017/ feht/bondarenko/library/article5.htm