Резюме Біографія Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• 1. Актуальність теми
• 2. Мета і задачі дослідження, заплановані результати
• 3. Огляд досліджень та розробок
• Висновки
• Перелік посилань

Вступ

В останнє десятиріччя особливо гостро постали проблеми забезпечення населення планети продовольством, зниженням цін на продовольство і ресурсоємкості сільського господарства в довгостроковій перспективі.

Продовольча безпека - це стан економічної ситуації в державі, яке гарантуватиме забезпечення населення необхідним обсягом продуктів харчування для нормальної життєдіяльності та безперебійне забезпечення харчової промисловості сільськогосподарськими ресурсами.

Стратегічною метою продовольчої безпеки є забезпечення населення регіону безпечної сільськогосподарської продукцією і продовольством. Гарантією її досягнення є стабільність внутрішнього виробництва, а також наявність необхідних резервів і запасів. Поліпшення забезпечення населення продуктами харчування є важливою соціально-економічним завданням. Вирішення цього завдання має величезне значення для розвитку будь-якої держави.

При вирішенні завдання забезпечення населення продовольством виникає необхідність враховувати вимоги екологічної безпеки. Для нашого регіону ця проблема є важливою, особливо в останні роки.

Екологічна безпека - це стан захищеності природного середовища і життєво важливих інтересів людини від можливого негативного впливу господарської та іншої діяльності, надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, їх наслідків.

Одним з джерел забезпечення продовольчої безпеки регіону, є виробництво екологічно чистої соняшникової олії.

1. Актуальність теми

В даний час гостро стоїть проблема якості харчових продуктів і продовольчої сировини. Для підвищення продовольчої безпеки регіону в нестабільній ситуації доцільно було б вирощувати соняшник і виробляти олію.

Соняшникова олія - це продукція рослинного походження, яку отримують методом віджиму або екстрагування з олійних сортів соняшнику.

Попит на цей продукт завжди залишається високим, що обумовлено його широким використання. Соняшникова олія застосовують в кулінарії, в харчовій промисловості (для виготовлення жирів, при виробництві консервів), а також для технічних цілей (для змащення підшипників, в миловарінні, в лакофарбової промисловості).

Велика перевага виробництва соняшникової олії полягає у відсутності відходів. Утворену в процесі виробництва мезгу реалізують підприємствам, що спеціалізуються на випуску цегли, в якості палива для біогазового обладнання. Попутно утворився макуха, отриманная після віджимання, і шрот проходять необхідну обробку, і також підлягають реалізації.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Комплексне виробництво екологічно чистого соняшникової олії - це комплексний проект, який об'єднує в собі вирощування насіння соняшнику з виробництвом з нього соняшникової олії.

Об'єкт дослідження:: сільськогосподарський комплекс.

Предмет дослідження: ефективність функціонування об'єкта.

Метою даної роботи є підвищення екологічної і продовольчої безпеки на основі впровадження ресурсозберігаючого проекту.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Розкрити актуальність теми.
2. Проаналізувати взаємозв'язок і взаємозалежність екологічної та продовольчої безпеки.
3. Провести техніко-економічне обгрунтування проекту з вирощування соняшнику і виробництва соняшникової олії.
4. Проаналізувати можливість впровадження ресурсозберігаючих технологій що реалізується в проекті.
5. Рекомендувати шляхи підвищення показників ефективності функціонування комплексу.

Планована наукова новизна: відкриття комплексного підприємства з вирощування та виробництва соняшникової олії з використанням ресурсозберігаючих технологій, яке дозволить підвищити продовольчу безпеку і екологічну безпеку регіону, забезпечить населення екологічно чистим продуктом.

3. Огляд досліджень та розробок

В останнє десятиріччя особливо гостро постали проблеми забезпечення населення планети продовольством, зниженням цін на продовольство і ресурсоємності сільського господарства в довгостроковій перспективі.[1]

Продовольча безпека є одою з важливих складових частин національної безпеки держави. Якість харчування населення впливає на рівень економічного розвитку країни в цілому, оскільки виробництво продуктів харчування задовольняє базову потребу людини в їжі і попит на продукти харчування має тенденцію до підвищення. Забезпечення потреб населення в харчових продуктах сприяє розвитку і диверсифікації промислового виробництва.

Продовольча безпека - це стан економічної ситуації в державі, яке гарантуватиме забезпечення населення необхідним обсягом продуктів харчування для нормальної життєдіяльності та безперебійне забезпечення харчової промисловості сільськогосподарськими ресурсами.

Підвищення рівня продовольчої безпеки в першу чергу пов'язано з ефективним розвитком сільського господарства, а саме зі збільшенням випуску продукції агросфери, підвищенням її якості та екологічної безпеки. Саме сільське господарство займає провідне місце в житті суспільства, оскільки саме тут виробляється велика частина продуктів харчування.[2]

В останні роки підвищується попит на продукцію вітчизняних виробників у зв'язку з обмеженнями на імпорт і політичною нестабільністю, не виключенням стало і виробництво соняшникової олії.

Одним з напрямків підвищення продовольчої безпеки регіону в нестабільній ситуації є вирощування маслянистого соняшнику для виробництва соняшникової олії.

Соняшникова олія - це продукція рослинного походження, яку отримують методом віджиму або екстрагування з олійних сортів соняшнику. [3] Попит на цей продукт завжди залишається високим, що обумовлено широким спектром напрямків його використання. Соняшникова олія застосовують в кулінарії (для смаження, заправки салатів), в харчовій промисловості (для виготовлення жирів, при виробництві консервів), а також для технічних цілей (для змащення підшипників, в миловарінні, в лакофарбової промисловості).

Велика перевага виробництва соняшникової олії полягає у відсутності відходів. Утворену в процесі виробництва мезгу реалізують підприємствам, що спеціалізуються на випуску цегли, в якості палива для біогазових установок. [4] Попутно утворився макуха, отриманий після віджимання, і шрот проходять необхідну обробку, і також підлягають реалізації.

Проект зі створення сільськогосподарського комплексу спрямований на підвищення продовольчої безпеки регіону за рахунок виробництва екологічно чистого соняшникової олії.

Заплановано створення комплексу з двох основних частин: сільськогосподарської та виробничої.

Метою сільськогосподарського виробництва є задоволення потреб республіки в соняшнику певного обсягу і якості. Проаналізувавши сорти насіння соняшнику, нами був обраний сорт «Альбатрос». Ці насіння характеризуються високою посухостійкістю, адаптованість до стресових ситуацій, скороченим періодом дозрівання насіння після цвітіння і високим відсотком олійності (53%). [5] Для підвищення якості і врожайності вирощуваної продукції доцільно використовувати добрива, але з урахуванням екологічних обмежень. У таблиці 1 наведені основні показники характеризують насіння соняшнику сорту «Альбатрос».

Аналізуючи дані наведені в таблиці, можна зробити висновок, що даний сорт насіння соняшника відмінно підходить до наших кліматичних умов.

Проведені розрахунки дозволили зробити висновок, що на першому етапі реалізації проекту для вирощування соняшнику необхідна земельна ділянка розміром 350 га. Весь обсяг вирощеного соняшнику буде спрямований на подальшу переробку з одержанням готової продукції для реалізації - соняшникової олії.

Виробнича частина включає в себе безпосередньо виробничі цехи, склади для зберігання сировини і готової продукції. Також на території комплексу передбачені адміністративні будівлі.

На малюнку 1 наведена блок-схема технологічного процесу виробництва соняшникової олії.

Для вибору найбільш ефективного обладнання був виконаний порівняльний аналіз його видів за певними критеріями і обгрунтований наступний результат:

1. лінія віджиму ЛОРМ-450;
2. лінія рафінації I-20 TPD;
3. лінія розливу і упаковки ВД-75.

Принцип роботи лінії віджиму Лорм-450[6].

Насіння розвантажуються в Завальний бункер, звідки норією подаються в рушальновеечную машину, де відбувається обрушення насіння (для соняшника). У насіння при цьому відбувається відділення ядер від лушпиння. З рушальновеечной машини насіння потрапляють в верстат вальцевий, де подрібнюються, і у вигляді мяткі норією подаються в жаровню. Нагріта мятка подається в прес маслоотжімной для віджиму олії. Через щілини по периметру зеерних камер преса відбувається стік масла в приймальну ємність. Макуха виходить з преса і шнековим транспортером подаються на склад для реалізації в якості кормової добавки. З приймальні ємності масло, насосною станцією подається в фільтр рамний, де очищається і далі подається в накопичувальну ємність.

Управління роботою лінії здійснюється з шафи управління. Займана площа лінії ЛОРМ-450 70 кв. м, при висоті стелі 3,8 м, лінія є повністю закінченим рішенням для віджиму олії.

Проектована потужність виробництва соняшникової олії становить 10 т/добу. З метою раціоналізації виробництва обраний двозмінний режим роботи, складена організаційна структура управління і розрахований оптимальний склад співробітників для ефективної діяльності (штатний склад працівників - 20 осіб).

Для підвищення еколого-економічної ефективності функціонування комплексу з виробництва соняшникової олії планується впровадження ресурсозберігаючих технологій - встановлення сонячних батарей, що дозволить підприємству підвищити рівень незалежності від зовнішнього електропостачання.

Для ефективного впровадження ресурсозберігаючих технологій, слід дотримуватись таких принципів[7]:

1. мінімізація або відмова від механічного обробітку ґрунту;
2. збереження рослинних залишків на поверхні ґрунту;
3. використання сівозмін для поліпшення ґрунтову родючості;
4. інтегрований підхід у боротьбі з шкідниками і хворобами рослин;
5. використання якісного насіння, чуйних до ресурсозберігаючих технологій.

Впровадження ресурсозберігаючих технологій дозволяє[8]:

1. поліпшити ґрунтові умови для розвитку сільськогосподарських культур і знизити ризик розвитку ерозії;
2. економити трудовитрати;
3. економити трудовитрати;
4. знизити еколого-економічні збитки;
5. підвищити оперативність проведення польових робіт.

Треба відзначити, що виконання досліджень в рамках підготовки магістерської дисертації не закінчено і знаходиться на стадії економічного обґрунтування проекту, яке розділене на два етапи: перший - виконуються економічні розрахунки без урахування ресурсозбереження, другий спрямований на економічне обґрунтування впровадження ресурсозберігаючих технологій. Порівняння отриманих результатів дозволить зробити висновок про доцільність реалізації проекту і ефективності витрат на його впровадження.

Висновки

Підвищення рівня продовольчої та екологічної безпеки є найважливішим фактором забезпечення економічної стабільності і соціальної стійкості держави. Для підвищення продовольчої безпеки регіону необхідно впроваджувати екологоорієнтованого технології і, перш за все, в агропромисловому секторі. Поряд з впровадженням комплексних ресурсозберігаючих технологій, які сприяють підвищенню врожайності і продуктивності грунту, необхідна ефективна інформаційне та кадрове забезпечення в цій сфері діяльності.

Внаслідок реалізації даного природоохоронного проекту будуть досягнуті наступні види ефекту: соціальний, економічний та екологічний:

1. соціальний: створення ряду нових робочих місць;
2. економічний: підвищення прибутку, рентабельності, предотвращенного еколого-економічного збитку;
3. екологічний: розвиток екологічно чистого виробництва.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не закінчена. Остаточне завершення: травень 2021 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік посилань

1. Корбут А.В. Продовольственная безопасность населения: краткая история проблемы и основные понятия // Аналитический Вестник Совета Федерации РФ. – 2002. – № 26 (182)
2. Лещиловский, П. В. Экономика предприятия агропромышленного комплекса / П. В. Лещиловский. – Минск: БГЭУ. – 2008. – 326 с.
3. Агромир – семена подсолнечника [Электронный ресурс] / poland.zol.ru // Режим доступа: https://poland.zol.ru/..
4. Anderson, K. Food Security Policy Options for China: Lessons From Other Countries / К. Anderson, A. Strutt // Food Policy. – 2014. – № 49. – Р. 50–58.
5. Brooks, J. Policy Coherence and Food Security: The Effects of OECD Countries’ agricultural Policies / J. Brooks // Food Policy. – 2014. – № 44. – Р. 88–94.
6. Lal, R. Food Security in a Changing Climate / R. Lal // Ecohydrology & Hydrobiology. – 2013. – № 13 (1). – Р. 8–21
7. Climate Change and World Food Security: a New Assessment / M. Parry, A. Iglesias, C. Rosenzweig [et al.] // Global Environmental Change. – 1999. – № 9 (1). – Р. 51–67.
8. Экономика Донецкой Народной Республики: состояние, проблемы, пути решения: научный доклад / под научной редакцией А. В. Половяна, Р. Н. Лепы; ГУ Институт экономических исследований в рамках сотрудничества с Институтом народнохозяйственного прогнозирования Российской академии наук ; Министерство образования и науки Донецкой Народной Республики. –Донецк, 2017. – 84 с.