Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Введення

Урбанізовані території відрізняються рядом специфічних особливостей функціонування і забруднення навколишнього середовища [1].

Висока щільність населення, концентрація промислових підприємств і транспорту, інтенсивний вплив екологічних, економічних, соціальних факторів на стан геосистем істотно впливають на навколишнє середовище. Особливе місце при проведенні комплексної екологічної оцінки відведено вибору методики і показників, що відображають їх особливості [1].

Вивчення екології міст і оцінки стану урбанізованих територій в останні роки є досить затребуваним міждисциплінарним напрямком наукової думки, аналізу якого присвячені праці багатьох зарубіжних дослідників, в тому числі Марка Макдоннелл, Річарда Формана, Ненсі Макінтайр, джара Німели, Стюарда Піккет і ін.

В результаті виконання досліджень по темі магістерської дисертації буде досягнута мета – розробки та обґрунтування комплексної оцінки стану геосистем на певній території, для прийняття ефективних управлінських рішень на підставі екологічної звітності підприємств, доповідей регіональних і федеральних органів влади про стан навколишнього середовища та використання природних ресурсів.

1. Актуальність теми

Методика оцінка будь–якої території, яка дозволяє приймати якісь рішення. Виявлення небезпечних впливів на навколишнє середовище та шляхи їх вирішення. Розробки та обґрунтування комплексної оцінки стану геосистем на певній території, для прийняття ефективних управлінських рішень на підставі екологічної звітності підприємств, доповідей регіональних і федеральних органів влади про стан навколишнього середовища та використання природних ресурсів.

Удосконалення методологічної основи комплексної оцінки стану екосистем урбанізованих територій Донецького регіону для оптимізації, планування і здійснення заходів природоохоронної діяльності, і збалансоване їх розвиток.

2. Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є – вдосконалення методологічної основи комплексної оцінки стану екосистем урбанізованих територій Донецького регіону для оптимізації, планування і здійснення заходів природоохоронної діяльності та збалансоване їх розвиток.

Для досягнення поставленої мети необхідне рішення наступних завдань:

  1. Провести аналіз досліджень, визначення характеру параметрів впливу на навколишнє середовище при функціонуванні геосистем.
  2. Виявити діючі та потенційні джерела екологічної небезпеки на певній території на підставі аналізу екологічної ситуації.
  3. Здійснити комплексну оцінку ступеня впливу на навколишнє середовище джерел екологічної небезпеки в Донецькому регіоні.
  4. Оцінити еколого – економічні та соціальні результати застосування комплексної оцінки стану екосистеми регіону.

3. Огляд літературних джерел

3.1 Світова практика застосування комплексної оцінки

Сьогодні комплексна оцінка геосистем проводиться на основі самих різних індексів, які відрізняються як способами їх визначення, так і методологічними принципами їх побудови. Існують сотні досить відомих індексів і заходів в області соціально–економічного розвитку країн і регіонів, в області охорони навколишнього середовища, екології та біорізноманіття. Гіпотези, які покладені в основу моделей, зазвичай носять приватний і суб'єктивний характер і не можуть служити основою для надійних кількісних методів оцінки хоча б тому, що біологічні, екологічні та соціальні системи не можна оцінювати по одному, хоча і комплексним показником [1].

Сьогодні комплексна оцінка пріродноантропогенних систем проводиться на основі самих різних індексів, які відрізняються як способами їх визначення, так і методологічними принципами їх побудови. Існують сотні досить відомих індексів і заходів в області соціально–економічного розвитку країн і регіонів, в області охорони навколишнього середовища, екології та біорізноманіття. Гіпотези, які покладені в основу моделей, зазвичай носять приватний і суб'єктивний характер і не можуть служити основою для надійних кількісних методів оцінки хоча б тому, що біологічні, екологічні та соціальні системи не можна оцінювати по одному, хоча і комплексним показником. Для побудови кількісних моделей необхідна розробка шкал вимірювання показників стану систем, які б не були в своїй основі суб'єктивними. Поки в біології та екології подібних систем кількісної оцінки не існує [3].

3.2 Розвиток комплексної оцінки стану геосистем в Російській Федерації (Ростовська область)

Сучасний рівень міського населення (74%) ставить в один ряд з більшістю розвинених країн світу. Урбанізації мають ряд особливостей.

Міста – мільйонери, в яких проживає 32,4% населення країни, знаходяться на значній відстані один від одного, що істотно ускладнює розвиток агломераційних процесів і робить вкрай складно можливість формування мегалополісів [4].

У зв'язку з недоліком відкритих даних, оцінка впливу фізичних факторів на стан міських округів області проводилася з урахуванням радіаційного та шумового впливу. Сумарна антропогенне навантаження міських округів визначається підсумовуванням окремих видів навантажень.

Оцінка забруднення окремих компонентів навколишнього середовища проводилася за вказаними вище, в якості основних розділів комплексної екологічної оцінки (рис. 1) міських округів прийняті:

Основные разделы комплексной экологической оценки городских округов

Рисунок 1 — Основні розділи комплексної екологічної оцінки міських округів
(анімація: 8 кадрів, 5 циклів повторення, 133 кілобайт)

  1. Характеристика екологічно значущих чинників розвитку урбанізованих територій, включаючи демографічний, промисловий і транспортний потенціал, соціальні аспекти розвитку міських округів.
  2. Встановлення антропогенних впливів на навколишнє середовище і визначення антропогенного навантаження.
  3. Визначення їх стійкості до антропогенного впливу.
  4. Диференціація забруднення компонентів довкілля міських округів по окремим і інтегральним показниками.
  5. Оцінка захворюваності та якості життя населення.
  6. Визначення ступеня напруженості екологічної ситуації.
  7. Розробка рекомендацій щодо поліпшення екологічної ситуації на урбанізованих територіях [2].

Основні принципи комплексної екологічної оцінки міських округів полягають в наступному:

На урбанізованих територіях природні ландшафти сильно перетворені людиною, на їх місці сформувалися міські округи, приміські сільськогосподарські території, рекреаційні зони.

Для подальшої комплексної екологічної оцінки важливим є характеристика екологічно значущих чинників розвитку урбанізованих територій, включаючи демографічний, промисловий і транспортний потенціал, соціальні аспекти розвитку міських округів. Така інформація є основою для визначення особливостей і тенденцій розвитку міських округів і встановлення антропогенного навантаження.

Стійкість міських округів до антропогенного впливу визначається в цілому для сумарної антропогенного навантаження.

Алгоритм проведення (підготовки) комплексної екологічної оцінки міських округів представлений на рис. 2.

pic1

Рисунок 2 — Алгоритм проведення (підготовки) комплексної екологічної оцінки міських округів

Для визначення загальної стійкості краще застосовувати індекс стійкості екосистем, що розраховується як співвідношення використовуваних рослинами променевої енергії до загальної маси поглиненої на цій території енергії.

Встановлення антропогенних впливів вироблялося по основним прямим показниками впливу діяльності чоловiка на навколишнє середовище. До таких показників відносяться чисельність і щільність населення, викиди, скиди забруднюючих речовин, утворення відходів, кількість і викиди транспорту, фізичні фактори впливу та ін.

4. Аналіз дослідження по комплексної оцінки в Донецькому регіоні

1. Забруднення атмосферного повітря в містах – найактуальніша гігієнічна і соціально–економічна проблема сьогодення. Найнебезпечніший техногенний джерело забруднення атмосферного повітря великих промислових міст – автотранспорт. Атмосферне повітря міст Донбасу забруднене більше ніж 20 техногенними ксенобіотиками різного ступеня небезпеки, вісім з яких є специфічними для 6 даного індустріалізованих регіону і постійно знаходяться в повітряному басейні в концентраціях, що перевищують гігієнічні нормативи [3].

2. Найменш якісну за хімічним складом води, особливо по мірі її забруднення важкими металами, споживають жителі міст Маріуполь, Дружківка, Добропілля, Краматорськ, Красноармійськ, Костянтинівка і Шахтарськ, вони використовують для пиття надмірно мінералізовану, жорстку воду зі значною кількістю сульфатів і хлоридів, яка містить залізо, кальцій, марганець, свинець, мідь, нікель, хром, берилій, цирконій і барій в концентраціях на рівні або вище гігієнічного регламенту.

3. Грунт індустріально – міських агломерацій Донбасу забруднена свинцем, магнієм, хромом, цинком, нікелем, оловом, молібденом, берилієм, вісмутом, титаном, літієм і марганцем в концентраціях, які перевищують встановлені нормативи від 1,4 до 14,2 разів. Сумарне техногенне забруднення грунтів найбільш велике в містах Горлівка, Єнакієве та Костянтинівка (Zn>128) і класифікується як надзвичайно небезпечне для здоров'я населення.

4. Найменш якісні продукти харчування, вироблені з місцевої сировини та спожиті населенням Донбасу, небезпечні для здоров'я в результаті надмірного забруднення важкими металами, пестицидами та нітратами, споживають жителі міст Макіївка, Єнакієве і Горлівка.

5. Особливістю формування в патології міського населення екокрізісного регіону є домінування в її структурі хвороб тих органів і систем, які найбільш інтенсивно контактують із зовнішнім середовищем,: ендокринної, нервової, кістково–м'язової, сечостатевої та серцево–судинної систем, органів дихання і травлення, а також новоутворень. Питома вага цих захворювань представляє 68,9% в структурі частоти виникнення хвороб, 76,8% в структурі їх поширеності та 83,7% – у структурі смертності жителів міст Донбасу [4].

6. Демографічна ситуація в містах екокрізісного регіону є несприятливою і характеризується переходом вікової структури населення до регресивному типу (дітей – 18,4% менше, ніж літніх – 31,3%), який негативно впливає на процес відтворення популяції і стан трудових ресурсів, створює додаткову основу для подальшого погіршення громадського здоров'я, в тому числі стрімкого підвищення частоти виникнення хвороб, їх хронізації і смертності від них населення.

7. Сучасними закономірностями динаміки основних демографічних показників в містах Донбасу, є безперервне зниження народжуваності з 1985 року до 2005 року, стрімке підвищення смертності жителів в ці роки і, як наслідок – негативний природний приріст (зменшення) чисельності міського населення екокрізісного регіону за 20–річний період майже на 700 000 жителів (13%).

8. Принцип автоматизації процесу спостереження – найважливіша ланка удосконалення системи екологічного моніторингу. Науково обгрунтовані принципи і заходи щодо вдосконалення природоохоронної діяльності в містах еко кризового регіону, головними з яких наступні: удосконалення економіко–правового регулювання використання природних ресурсів; впровадження ресурсозберігаючих, мало– і безвідходних технологій, виключення токсичних сполук з рецептур виробів; поетапне зниження обсягів викидів шкідливих хімічних речовин промисловими підприємствами; створення єдиної міжвідомчої системи охорони навколишнього середовища і її оздоровлення; створення умов для активного самоочищення природного середовища; удосконалення, модернізація і підвищення якості роботи державної санітарно–епідеміологічної служби в галузі охорони навколишнього середовища; створення єдиної регіональної системи еколого–гігієнічного моніторингу навколишнього середовища і здоров'я населення, з головним комп'ютеризованим центром на базі обласної санітарно–епідеміологічної станції та мережею стаціонарних і пересувних постів автоматичного лабораторного експрес–контролю за станом навколишнього середовища [6].

В даний час, комплексна і стратегічна оцінка при вивченні екологічного стану території охоплює наступні області, що визначають особливості та закономірності еколого–економічних умов на даній території: загальна географічна характеристика досліджуваної території (розташування, віддаленість від центру, основні транспортні магістралі, адміністративний поділ ); клімат і метеорологічні особливості (аномалії); сучасний стан навколишнього середовища (атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, земель, грунтів і т. д.); доступність і достатність природних ресурсів для розвитку промисловості; екзогенні та ендогенні процеси (ерозії, зсуви, сейсмічність, багаторічна і сезонна мерзлота і ін.) природного і техногенного характеру; рослинний і тваринний світ (в тому числі рідкісні або знаходяться під загрозою зникнення види; види, занесені до Червоної книги і т. д.); біологічні ресурси (промислові види рослин і тварин, в тому числі риб та інших гідробіонтів, місця їх концентрації і відтворення, шляхи міграцій, біопродуктивність і т.д .; характеристика місць проживання рідкісних і перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин та ін.) ; земельні ресурси (площі посівних земель, природних луків і пасовищ, продуктивність, їх стан, пов'язане з господарською діяльністю); державні природні заповідники, національні парки, інші охоронювані природні території та об'єкти; території з особливим статусом природокористування (рекреаційні ресурси і т. д.); об'єкти культурної спадщини (пам'ятки історії та культури); зони надзвичайної екологічної ситуації та екологічного лиха; екологічні обмеження, які вже існують на досліджуваної території; екологічні проблеми, що існують на території. Екологічна оцінка даних проблем грунтується на використанні екологічних індикаторів і картографічної інформації. Рослинні ресурси є лише одним з компонентів екологічної оцінки території. Однак саме на вивченні рослинних ресурсів можна показати всі можливості використання ГІС при екологічній оцінці. Зелені насадження відіграють важливу роль в поліпшенні мікрокліматичних та санітарно–гігієнічних умов життя і відпочинку населення. Різні види зелених насаджень і природна зональна рослинність розміщуються в містах відповідно до генерального плану і утворюють зелену зону міста – сукупність всіх видів міських насаджень, створюваних в порядку комплексного озеленення і утворюють між собою у функціональній і композіціоннопространственной взаємозв'язку єдине ціле. Система зелених насаджень відповідає трьом основним завданням: функціональної – організації міських територій різного призначення, в тому числі для відпочинку населення; санітарно–гігієнічної – оздоровлення міського середовища та поліпшення мікроклімату; архітектурно–художньої – формування цілісного в художньому відношенні і естетично виразного архітектурного ландшафту. Основними структурними ознаками для різних видів міських зелених насаджень є функціональний і територіальний. За функціональною ознакою міські зелені насадження поділяються на насадження загального користування, насадження обмеженого користування і насадження спеціального призначення. Насадження загального користування – міські та районні парки; парки культури і відпочинку; сади житлових масивів і груп житлових будинків; сквери, бульвари, набережні, лісопарки, лугопарки, гідропарки тощо [7].

В свою чергу насадження обмеженого користування – зелені зони на території громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств, складських територій тощо До насадженням спеціального призначення відносяться посадки уздовж вулиць, в санітарно–захисних та охоронних зонах, на територіях ботанічних і зоологічних садів, виставок, насаджень уздовж ліній електропередач високої напруги; лесомеліоратівниє насадження; насадження розплідників і кольорових господарств; придорожні насадження в межах міст і населених пунктів і т. д. За територіальною ознакою міські зелені насадження поділені на насадження забудови і насадження за межами забудови в межах міської межі. Основним параметром при комплексній оцінці стану міських територій є показник озеленення. Цей показник є матрицею і включає ряд кількісних характеристик за категоріями зелених об'єктів, таких як: площа лісів, парків, скверів, насаджень обмеженого та спеціального призначення; площі відповідних категорій, віднесені до одиниці території або до одному жителю; частка особливо охоронюваних і рекреаційних територій; показники лісистості і т. д.

Висновки

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що в сучасних формуваннях дослідження комплексної оцінки дуже важливі. Вивчення екології міст і оцінки стану урбанізованих територій в останні роки є досить затребуваним міждисциплінарним напрямком наукової думки, аналізу якого присвячені праці багатьох зарубіжних дослідників, в тому числі Марка МакДонелл, Річарда Формана і інші.

Урбанізовані території відрізняються рядом специфічних особливостей функціонування і забруднення навколишнього середовища. Висока щільність населення, концентрація промислових підприємств і транспорту, інтенсивний вплив фізичних та інших чинників впливають на навколишнє середовище. Тому при проведенні комплексної екологічної оцінки важливим є вибір методики і показників, що відображають їх специфіку та особливості.

Перелік посилань

  1. Никаноров А. М., Жулидов А. В. Биомониторинг металлов в пресноводных экосистемах. – Л.: Гидрометиоиздат, 1991. – 312 с.
  2. Меринова Ю. Ю., Комплексная оценка экологического состояния городских округов Ростовской области /Ю. Ю Меринова, А. Д. Хованский, Ю. Н. Мерино; Южный федеральный университет. – Ростов –на –Дону: Издательство Южного федерального университета, 2016 – 184 с.
  3. Инженерная экология: Учебник – М.: Гардарики, 2002. – 687 с.
  4. http://gorod-donetsk.com/novosti/12791-informatsiya-o-sostoyanii...
  5. Доклад о состоянии окружающей природной среды города Донецка в 2004 – 2005 годах – Донецк, 2006.
  6. Хованский А. Д., Митропольский А. Ю., Марченко А. В., Комплексная оценка состояния природной среды. – Ростов Н/Д: РГУПС, 1998 – 45 с.
  7. Зубков Р. М., Матлак Е. С., Экологическая обстановка в Донецкой области // – Донецкий национальный технический университет (ДонНТУ) Экологическая обстановка в Донецкой области.