Біографія
Особистісне становлення
Я, Поважнюк Андрій Миколайович, народився 12 березня 1999 року в місті Харцизьку. Мої батьки: батько – Поважнюк Микола Вікторович, мати – Поважнюк Надія Вікторівна.
У дитинстві і в шкільні роки у мене було досить багато друзів, вони були цікавими і надійними товаришами, залишили багато приємних спогадів і виручали мене в складних ситуаціях. Дуже подобалося збирати конструктор LEGO
не тільки за рецептами, але і за власними фантазіями. Часто у дворі грали в футбол, різні ігри наприклад, догонялки, світлофор, козаки-розбійники, заморозки, а вечорами в хованки і т. п.
У 2005 році я пішов у Харцизький різнопрофільний ліцей №1 (ЗОШ №24). У школі захоплювався фізикою, хімією, і працею. Учитель з
праць Колісниченко Вікторія Миколаївна багато чому мене навчила, і прищепила любов до ручної праці. Це серйозно вплинуло на моє майбутнє життя і вибір професії. Так само в шкільні роки брав участь неодноразово в олімпіадах, конкурсах, таких як Колосок
, Кенгуру
, брав участь у виставках, де показував свої досягнення в обробці дерева (столярна справа, фігурне різьблення по дереву). Паралельно з навчанням у школі, навчався в музичній школі по класу фортепіано.
Професійне становлення
У 2014 році вступив до Харцизького технологічного технікуму на спеціальність Технічна експлуатація та обслуговування електричного та електромеханічного обладнання (за галузями)
. Коли я подавав документи в технікум, я вибрав два напрямки: Зварювальне виробництво і технічна експлуатація та обслуговування електричного та електромеханічного обладнання (по галузях). Мені дуже хотілося потрапити на другу спеціальність. Перед вступом до технікуму я проходив підготовчі курси для складання іспитів, але так як почалися бойові дії в нашому краї всі вступні випробування скасувалися. Навчання в технікумі мені давалося легко, часто брав участь в різних заходах, виступав на конференціях, мені дуже подобалася цей напрямок пов'язане з електроенергією. Коли я закінчив у 2018 році технікум
мені директор технікуму і класний керівник групи порекомендували піти далі і здобути вищу освіту в Донецькому національному технічному університеті, що я і зробив і не шкодую про це.
З 2018 року я навчався в Донецькому національному технічному університеті на кафедрі Електропривод і автоматизація промислових установок
, так як ця професія здалася мені затребуваною в майбутньому і у мене вже були якісь знання в області електротехніки. На перших курсах навчання було не складно, так як більшість предметів були суміжні з предметами з технікуму. Одне, що було досить не звично це безліч лабораторних робіт, на які йшло багато часу на підготовку, а також на підготовку до здачі іспитів. В результаті все ж виходило все здавати вчасно і всі курси навчання я отримував стипендію. В наслідок, коли з'явилося багато практичних занять з обладнанням і я навчився застосовувати отримані раніше знання, навчання стало захоплюючим. Особливо запам'ятався період створення дипломного проекту, коли доводилося конструювати працюючий прототип (робот) використовуючи підручні матеріали, 3D-друк і програмування мікроконтролерів. Закінчивши Бакалаврат з відзнакою вступив до магістратури, так як захотів продовжити розвиватися в області електроприводу і отримати повну вищу освіту.
Мій науковий керівник – Мірошник Денис Миколайович, кандидат технічних наук, доцент кафедри «електропривод і автоматизація промислових установок. Він допоміг мені вибрати тему магістерської роботи і завжди керував мною в цій роботі.
На першому курсі магістратури, завдяки завідувачу нашої кафедри і наукового керівника, мені і Коробкіну Віталію (одногрупник) вдалося влаштуватися на роботу в НДІВЕ (Науково-дослідний інститут вибухозахищеного електрообладнання) у відділ електроприводу. Так як в цей час в університеті був режим дистанційного навчання, поєднувати повноцінну роботу з навчанням виявилося досить легко. Там я зміг отримати реальний досвід роботи і дізнався багато тонкощів і деталей розробки пристроїв для електроприводу, а також особливості їх виробництва і впровадження в роботу. Крім цього, познайомився там з дуже хорошими і цікавими людьми, з якими сподіваюся підтримувати зв'язок і після завершення нашої спільної діяльності.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
В майбутньому, планую знайти цікаву роботу за фахом або в суміжних сферах, яка приносила б хороший дохід, а головне, була б цікавою, і як наслідок змушувала б не стояти на місці, а постійно дізнаватися щось нове. Також хотілося б побувати в різних країнах, познайомитися з іншими культурами і спробувати себе в різних сферах діяльності, придбати різноманітний досвід. Також я б хотів вступити на аспірантуру і можливо спробувати себе в якості викладача.