Біографія
Особистісне становлення
Я, Філь Богдан Олександрович, народився 28 грудня 1998 року, у місті Ясинувата. У рідному місті і я провів більшу частину свого дитинства.
Моя мама, Філь Діна Анатоліївна, проводила майже весь свій час зі мною і займалася моїм вихованням, а батько, Філь Олександр Георгійович, володів власним бізнесом у сфері будівництва.
Але невдовзі батьки розлучилися у мої вісім років, і мама забрала мене із собою жити до її батьків. У цей час вона почала працювати у Донецьку оператором у банку. Це призвело до того, що велику частину часу я проводив із бабусею та дідусем, де допомагав їм по дому та ходив з ними на дачу. У мої дванадцять років мама поїхала жити в Чехію, і я повністю залишився під опікою у моєї бабусі та дідуся. Незважаючи на ці обставини, мамині батьки змогли забезпечити мені безтурботне дитинство, за що я їм безмежно вдячний.
Я закінчив дев'ять класів Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 в Ясинуватій, але зв'язки з важкою обстановкою в країні батько мене забрав доучуватися в Росію, де мені довелося по новій йти до дев'ятого класу і вчитися аж до одинадцятого класу. Розставання з рідним будинком та друзями досить сильно позначилося на моїх інтересах та баченні картини світу.
Незважаючи на це, я дуже швидко влився в новий колектив, заробив себе гарну репутацію серед вчителів та в школі в цілому, часто залишався після уроків у спортзалі для гри у волейбол чи баскетбол. Варто зазначити, що у мене вишикувалися добрі стосунки з учителем з фізкультури. Часто виходило те, що допомагав йому заняттями після уроків в учнів початкових класів. Так само, як і він залишався після уроків, щоб у мене була можливість потренуватися у спортзалі. Обзавівся друзями, з яким досі підтримую близькі стосунки.
Баскетбол став одним із основних моїх захоплень у цей час. Я навіть замислювався почати займатися ним професійно, однак оскільки пізно зацікавився для свого віку, то вирішив залишити цю витівку. Незважаючи на це, я продовжив грати в нього та в університеті вже в Донецьку: грав за свій факультет у змаганнях усередині ВНЗ, грав у студентській лізі баскетболі, також брав участь і у другій баскетбольній лізі у ДНР.
Моїм, мабуть, головним захопленням є читання книжок. Начитав із прочитання книг вітчизняних незалежних авторів сучасної літератури. Після перейшов на читання книг англійською, що позначилося на розширенні його словникового запасу та досвіду у його прочитанні.
Професійне становлення
У дитинстві батько подарував мені комп'ютер, що призвело до моєї любові до ігор. Також моїм улюбленим предметом була математика, що мені завжди давалася дуже легко. З сьомого класу бабуся найняла мені репетитора з англійської, завдяки чому я швидко освоїв початкові ази мови і до сьогоднішнього моменту ніколи не стикався з проблемами щодо англійської. Все це наштовхнуло мене на думку, що мені варто вчитися програмування.
Почав пробувати себе в програмуванні, взяв участь у міській олімпіаді з інформатики, де хоч я і не зайняв ніякого призового місця, дозволило мені розібратися які типи завдань переді мною стоятимуть надалі.
На жаль, несподіваний переїзд до Росії відсунув на другий план мій інтерес до програмування і аж до закінчення одинадцятого класу в Електросталі я практично не приділяв цьому уваги. Проте, коли постало питання мого подальшого навчання, інших варіантів крім програмування у мене не було, тому я почав готуватися до екзамену ЄДІ з інформатики.
У зв'язку з фінансовими проблемами, я і мій батько вирішили повернутися назад до Донецька для навчання в університеті. Таким чином у 2018 році я переїхав до міста Донецька для вступу до ГОУ ВПО «Донецький національний технічний університет» на спеціальність «Технології програмного забезпечення інтелектуальних систем». На цьому етапі я ще не думав про те, чим саме хотів би займатися в галузі IT-технологіях.
Навчання тут змусило мене замислитися про конкретний напрямок програмування, де я зміг би себе реалізувати повною мірою. До третього курсу я усвідомив, що найкраще мені даються завдання, що ґрунтуються на математиці, та питання проектування системи. Мені подобається розмірковувати про структуру підприємства з погляду інформаційних технологій, проектування інтелектуальних систем. Саме кодування, на жаль, відгуку мені не знайшло.
Незважаючи на це, я вирішив продовжити своє навчання вже в магістратурі за напрямом тієї ж спеціальності.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Найближча мета для мене – успішне здобуття диплома магістра «Донецького національного технічного університету».
Після закінчення магістратуру планую шукати роботу в різних сферах IT-технологіях, щоб знайти той напрямок, де я реалізую себе найкраще. На даний момент найбільший інтерес для мене представляє розробка мобільних додатків на Android.