Біографія

Особистісне становлення

Я народилася 28 жовтня 1999 року у чудовому місті Донецьку у великій та дружній родині. Перші кроки по життю мені допомагали робити мама і тато, старша сестра, бабуся і дідусь, прабабуся і прадіда. Коли мені виповнилося 10 років у сім'ї народився молодший брат.

З раннього дитинства батьки наголошували на моєму всебічному розвитку. Вже в два роки та сім місяців мене віддали до театральної студії міського Палацу дитячої та юнацької творчості. Це був мій перший «інститут соціалізації». У три роки мене віддали в дитячий садок, причому одразу в середню групу, оскільки багаж віршів та вміння будувати діалоги різко відрізняли мене від однолітків. У шість років до театральної студії додалася вокальна. А дитячий садок змінився гуманітарним колегіумом. Так шкільні будні та свята, упереміш із репетиціями, концертами, виступами, спектаклями увійшли в моє життя. Мама вважала, що чим менше у дитини вільного часу, тим яскравішим і насиченішим буде його життя і менше «дурних думок» лізтиме в голову. Тому я йшла второваною старшою сестрою дорогою в мистецтві (сестра закінчила ізостудії, танцювала в хореографічному ансамблі, майстер спорту зі спортивної аеробіки). Брат досі поєднує навчання у школі з успішними заняттями у театральному та вокальному колективах, секціях плавання та баскетболу.

Професійне становлення

З раннього дитинства я була впевнена, що стану актрисою. Шкільні роки цю впевненість зробили міцніше – я блищала на сцені театру, займала призові місця у всіляких читальних конкурсах, вела шкільні заходи та свята, і, навіть, як переможець обласного театрального фестивалю за найкраще виконання жіночої ролі у спектаклі, була нагороджена поїздкою в Артек.

Навчальні будні здавались рутиною, хоча завдяки чудовій пам'яті та ерудиції я була твердою хорошисткою. Моїми улюбленими предметами були фізкультура та музика. Вільний від уроків та палацових гуртків час займали прогулянки з друзями та подругами на роликових ковзанах. Але все змінилося, коли ми із сім'єю змушені були переїхати до іншого міста. Вчитель математики у моїй новій школі буквально перевернув моє уявлення про точні науки. Я зрозуміла, що математика – це не просто додавання та розподіл чисел. Це величезний світ, де все працює за своїми законами та правилами. Це світ порядку, точності та краси. Після повернення до Донецька, я з натхненням взялася за навчання, підтягнула свої оцінки і навіть склала іспит в 11 клас з математики на 200 балів (з 200 можливих!). Так-так, я також здивована. Крім того, я відкрила для себе літературу, але не як шкільний предмет, а як всепоглинаючу магію книг. Читала на змінах, у поїздках, віддаючи перевагу не електронним носіям, а паперовим томікам.

Вибираючи ВНЗ, я вагалася між політехнічним (економічний факультет) та національним (факультет журналістики) університетами. Подала документи, брала участь у рейтингових випробуваннях. Пройшла і в один, і в другий виші на бюджет. Але перевагу надала ДонНТУ. Це стало своєрідним продовженням сімейної традиції. Мої дідусь, бабуся, мама та старша сестра - випускники ДПІ різних років. Напрями підготовки у всіх різні. Дідусь закінчив гірничо-електромеханічний факультет, бабуся – машинобудівник, мама та сестра – гірські геологи (мама – геодезист, сестра – еколог). Крім того, мій дідусь, одразу після закінчення вузу вступив до аспірантури, закінчивши її, залишився працювати у рідному інституті - викладав на кафедрах "Загальна електротехніка" та «Рудничні підйомні установки». Я для себе обрала напрямок - економіка та менеджмент і не пошкодувала про свій вибір. Адже крім веселого та насиченого студентського життя у мене є ще й фундаментальні знання, які стануть запорукою моєї успішної професійної діяльності. В університеті я продовжила свою творчу практику, ставши учасницею студії художнього слова «Софійність». Наші літературно-мистецькі композиції про видатних людей сучасності звучали і в рідних залах університету, та на сценах міських закладів культури. Особливо запам'яталася підготовка програм «Дебют першокурсника», ювілей факультету, тематичних свят що випускає кафедри.

Цілі, плани та бачення майбутнього

Плани на майбутнє у мене сформовані досить чітко. До моїх короткострокових цілей можна віднести написання магістерської дисертації, її захист та отримання червоного диплома про вищу освіту. Після цього я планую займатися трудовою діяльністю у сфері IT-технологій, використовуючи придбані в процесі навчання знання з курсів менеджменту та управління людьми на практиці. Свої довгострокові цілі зараз визначаю як відкриття свого бізнесу та розвиток творчої діяльності. Планую збільшити кількість джерел доходу та вирости як фахівець у своїй професійній сфері діяльності.