Біографія
Особистісне становлення
Народилася 18 листопада 1999 року, у місті Єнакієве, Донецької області. Батьки: батько - Поздняков Віталій Юрійович водій-дальнобійник, мама - Ніколаєнко Маргарита Олегівна, вихователь дитячого садка.
У дитинстві мріяла стати учителем танців. Починаючи з 6 років, займатися спортивно-бальними танцями, аж до 13 років танцювала та бачила себе саме у цьому напрямі. Протягом 8 років займалася танцями, але через велике навантаження перестала встигати виконувати домашні завдання, довелося кинути заняття. Захоплення рукоділлям почало виявлятися ще досить ранньому віці: мені завжди подобалося робити щось своїми руками.
Найяскравіші спогади у мене з дитячого табору. Щоліта, починаючи з 7 років я проводила саме там. Там я знайшла чудових друзів, з якими всі роки ми відпочивали разом. Наша дружба вже триває протягом 10 років, дуже вдячна за цей табір. Там мене навчили дисципліні, самостійності та боязні висловлювати свої емоції. Завжди було море емоцій від підготовки до заходів, виступів та звичайно змагань. До речі, саме там мені прищепили любов до спорту.
Особисті якості: працьовитість, відповідальність, допитливість, наполегливість, цілеспрямованість, бажання розвиватись.
Професійне становлення
Закінчивши 9 класів, я вирішила вступати до технікуму на бухгалтерський облік. Саме з технікуму у мене теплі спогади, у нас був дружний гурт, відмінні творчі хлопці і ми виступали на всіх заходах, готували літературні вечори та брали участь у всіх міських змаганнях. Наші викладачі завжди намагалися урізноманітнити наші лекції, щоб вони були не лише навчальними, а й цікавими. Навчання давалося мені не легко, але мої батьки завжди мене підтримували і найголовніше вірили, що все вийде.
На другому курсі навчання, я вирішила скласти іспити та отримати атестат про загальну середню освіту, склала іспити на п'ятірки і була дуже рада.
Закінчивши технікум, я вирішила піти вчитися далі, було страшно переїжджати в інше місто, але бажання здобути вищу освіту було сильнішим. Подавала документи до двох вишів, щоб підвищити шанс на навчання, яке я дуже хотіла. Вступила на бюджет у два університети, але у ДонНТУ мені сподобалося більше, тому я обрала цей університет. Під час навчання в університеті я брала участь у наукових конференціях як у ролі доповідача, так і слухача. Для мене це було складно, але мене це багато чого навчило, наприклад, збору необхідної інформації серед її великого потоку. Мої наукові статті надруковані в університетських збірниках.
Моїм науковим керівником став завідувач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту, доктор економічних наук, професор Гавриленко Валентин Андрійович, дуже вимогливий та суворий керівник.
В університеті я познайомилася із чудовими людьми та придбала друзів без яких зараз я себе і не уявляю. Завдяки кваліфікованому викладацькому складу навчання було нехай не завжди легким, але дуже цікавим і приносило масу задоволення. Пройшовши нелегкий, але цікавий шлях, я закінчила бакалаврат з відзнакою.
Після бакалаврату я не могла вирішити, чи йти до магістратури. Дуже лякали вступні іспити, тут мене потримали мої батьки та друзі, і я вирішила спробувати свої сили. Я склала вступні іспити на відмінно і продовжила навчання заради отримання повної вищої освіти та можливості подальшого кар'єрного зростання.
Як таких захоплень безпосередньо пов'язаних з моєю сферою діяльності у мене немає, проте постійне читання та вироблення посидючості, через заняття рукоділлям, так чи інакше сприяють розвитку професійних навичок, які безпосередньо не пов'язані з вивченням нового матеріалу за спеціальністю. Мені подобається працювати у програмі 1С Підприємство, тому я дивлюся навчальні відео, щоб краще зрозуміти принцип її роботи.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
У найближчому майбутньому було б не погано успішно з червоним дипломом закінчити навчання в магістратурі та влаштуватися на високооплачувану роботу, яка приноситиме не лише дохід, а й задоволення.
У моїх планах протягом найближчих 10 років вивчити 14 мов, щоб спілкуватися з людьми з усього світу та знаходити нових друзів. Хочеться стати людиною, яка зможе допомогти суспільству. Наприклад, моя мрія побудувати величезний притулок для тварин, у якому брати наші менші почуватимуться комфортно, де їм не треба буде жити у клітках. Притулок, на базі якого розташовуватимуться ветеринарна лікарня та зоомагазин.
Наші плани та амбіції це те, що робить нас людьми і я маю один головний план на все моє життя - я хочу стати гарною людиною і не важливо в яку сферу діяльності чи в яке місто закине мене життя.