Русский (RUS) Українська (UA) English (ENG)
	МАХНО КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА магістр факультету економіки і менеджменту група ЕПМ-98 Тема магістерської роботи - "Дослідження динаміки споживчих ринків продуктів харчування" Керівник - к.е.н., доцент О.М.Ярим-Агаєв
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА РЕЗУЛЬТАТИ ПОШУКУ ПОСИЛАННЯ ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА	Я, Махно Катерина Миколаївна, народилася 21 вересня 1981 року в місті Макіївці Донецької області у родині працівників інтелектуального фронту. Видно, саме "родинні корені" і винні в пристрасті до збагнення всього нового і невідомого. Отож, що ж за "корені" такі!? А почалося усе в Донецьку, коли, будучи ще студентами одного вищого закладу (про нього трохи нижче), зустрілися два битких в унісон серця і вирішили створити міцний соціальний осередок, тобто сім'ю. Це були мої батьки. Згаданим вузом був Донецький політехнічний інститут (нині Донецький національний технічний університет або ДонНТУ). А оскільки вчилися вони за фахом "Електронні обчислювальні машини", то люди вони точні, що тепер помічають і за мною. З моменту закінчення інституту (1977 р.) і дотепер Махно Валентина Олександрівна, мати, працює інженером в інформаційно-обчислювальному центрі. Батько, Махно Микола Олексійович, на сьогоднішній день працює у відділі постачання. Хочу помітити, що в мене є ще і молодший брат, і вчиться він також у вже згаданому ДонНТУ, тільки факультет інший - фізико-металургійний.

А тепер почну оповідання про себе.

Для початку пригадаємо дитячі роки. Ще з дитинства я відрізнялася підвищеною активністю, допитливим розумом і кмітливістю, про що свідчать шрами на тілі й записи в медичній карті. З 1986 по 1988 рік відвідувала Дитячий садок №292. У цей період під чуйним керівництвом вихователів мною були освоєні навички садівництва та рукоділля. Одним словом, виявляла інтерес до усього. Брала активну участь у дитячих святах: співала пісні, танцювала й читала вірші. Таке веселе дівчисько ще з повзункового віку.

У 1988 році пішла у перший клас середньої школи №1, яка згодом стала Навчально-виховним комплексом №1 Ворошиловського району міста Донецька. Моєю першою вчителькою була Лященко Валентина Іванівна. Уже з першого вересня вона почала прищеплювати нам любов до навчання й колективу. Кожен день, проведений у школі, був для нас просто святом. У той час я активно захоплювалася танцями і плаванням. Тобто не забувала про здоров'я. І це можна сказати за власною ініціативою, оскільки батьки вже з перших класів прислухалися до моєї думки і нічого не нав'язували. Росла я розумною та самостійною.

У п'ятому класі нас "узяла під крило" Захаренко Валентина Никифорівна, що з успіхом і довела нас до щасливого моменту - випускного. Шкільні роки - чудесні. Назавжди залишаться в пам'яті веселі свята і фестиваль "Золота троянда". У заходах я брала участь уже з меншою завзятістю, ніж у дитячі роки, але все-таки на деяких я "засвітилася". На той час танці і плавання були мною покинуті. Я "переключилася" на спілкування з тваринами. Кружок "живої природи" у Палаці піонерів (нині Палац дитячої та юнацької творчості) надовго став моїм "пристановищем". Усьому провиною - сильна любов до природи і всього живого, котра в мені прокинулася ще у дворічному віці (про це також свідчать шрами на тілі). Але крім цього мене дуже приваблювало малювання. Художньої школи я, щоправда, не закінчила, але в кружок малювання ходила з великим задоволенням. Мої "твори" навіть брали участь у кількох виставках.

Зі шкільної програми мені подобалися більше всього точні предмети, такі як математика й інформатика, а також біологія і географія. В останні роки навчання я велику увагу приділяла урокам фізкультури. Узагалі - смаки змінювалися від року до року. У десятому класі мені представилася можливість захищати честь класу на місцевій шкільній олімпіаді по історії. І в силу того, що все я звикла робити якісно, призове місце було здобуто.

Десь років у 14 обставини склалися таким чином, що мені довелося "тісно" познайомитися з комп'ютером. На моєму обрії "замаячіли" програми CorelDraw, PhotoPaint, PhotoShop, які мені необхідно було самостійно освоїти в найкоротші терміни. З цим я також справилася. І вже в той час я стала працювати і заробляти гроші. Тому на сьогоднішній день для мене не є проблемою створення якого-небудь графічного об'єкта чи малюнка.

Закінчивши із золотою медаллю одинадцятий клас, зрозуміла, що виходжу в доросле життя, і настав час випити "насолоди" невідомого студентського життя. Вступати до вузу чи ні - навіть не обговорювалося. Була єдина відповідь - так. Але в який - це питання? Як звичайно, мені надали свободу вибору. Моєю мрією був Київський інститут легкої промисловості, у якому я хотіла осягати основи дизайнерського мистецтва. Але мрії залишилися лише мріями. Здоровий глузд підказував, що це нереально. Тому розглядалися лише інститути Донецької області і тільки державні, тому що приватні не викликали в той час довіри. Після довгих коливань і роздумів рішення було прийнято. І цим вузом став Донецький державний технічний університет (нині національний). Чому я зупинилася саме на ньому - точно сказати не можу. Причин було безліч, і виділити яку-небудь головну важко.

Спочатку, я вступала з думками про те, яким буду компетентним менеджером, але, довідавшись про нову, у той час, спеціальність "Економіка підприємства (маркетинг)", я змінила своє рішення на її користь. Нове - це завжди цікаво.

Загалом, студентські роки виправдали мої сподівання: навчання, сесія, відзначаємо, навчання, сесія, відзначаємо... романтика. З кожним роком я усе більше і більше дізнавалася про економіку в цілому і маркетинг зокрема. І мені це подобалося. Викладачі кафедри "Економіка і маркетинг" намагалися поділитися з нами своїми знаннями, прищепити нам любов до навчання і науки. І це в них виходило.

Життя текло своєю чергою. Одержання нової інформації сприяло виникненню нових ідей, які після необхідної розробки представлялися на конференціях. На одній з таких, а точніше на "II-й Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених - Економіка і маркетинг у XXI столітті", мені вручили грамоту за кращу доповідь. У рамочці вона, щоправда, не стоїть, але і не порошиться. Усе ж таки приємно.

І тепер після закінчення чотирьох років навчання, можу з упевненістю сказати, що в сучасних постійно мінливих ринкових умовах будь-якому підприємству вкрай необхідний фахівець такого профілю. Як одержати надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структуру і динаміку конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування підприємства? Який товар чи набір товарів (асортимент) найбільш повно задовольнить вимоги ринку? Яким образом впливати на споживача, на попит, на ринок, щоб забезпечити максимально можливий контроль сфери реалізації? Але це тільки кілька аспектів величезного "багажу" знань, яким я володію. І червоний диплом бакалавра, отриманий у 2002 році, може це підтвердити.

Але немає межі досконалості. Тому я вирішила не зупинятися на досягнутому і пішла вчитися у магістратуру. Тема моєї магістерської роботи - "Дослідження динаміки споживчих ринків продуктів харчування". Я вважаю, що дослідження ринку - найбільш важливий і складний процес з усіх маркетингових. Освоїти всі його премудрості - дуже важка справа. Цього я і намагаюся досягти під чуйним керівництвом Олександра Миколайовича Ярим-Агаєва, що є викладачем нашої кафедри, кандидатом економічних наук і просто гарною людиною. А ринок продуктів харчування - один із ринків України, що на сьогоднішній день розвинені на достатньому рівні і мають тенденцію до подальшого росту. Величезна кількість українських підприємств освоюють його, завойовують нові сегменти, створюють сучасні конкурентноздатні товари. Тому і було вирішено досліджувати саме його. І звичайно, я сподіваюся на подальше практичне застосування моєї роботи на якому-небудь із цих підприємств.

Після закінчення магістратури я не збираюся продовжувати подальше навчання в аспірантурі, бо вважаю, що вже готова приступити до трудової діяльності. Життя "вічного студента" може комусь і сниться, але не мені. Мене більше цікавить реалізація власних можливостей та ідей, а також гідна оплата моїх фізичних і розумових зусиль. І подивившись на сформовану ситуацію в нашій країні, я зробила висновок, що цілком реалізувати свої можливості і бажання я зможу в ролі політичного діяча, наприклад, депутата. Цього і буду прагнути. Сподіваюся на вашу підтримку в майбутньому.