Мельник Ігор Олександрович

Народився 25 вересня 1981 року в місті Макіївці Донецької області. Батько - Мельник Олександр Анатолійович, мати - Мельник Світлана Тимофіївна. У Донецьку живу з 1985 року, у цьому ж році народився мій брат - Олександр.

З 1988 року моєю школою стала середня школа №115 , а перша вчителька в моєму житті - Чуваева Ніна Миколаївна. Надходження в школу почалося з відвідування директора і перевірки як я засвоюю англійську мову, напевно директорові сподобалося, тому що я потрапив у клас із поглибленим вивчанням англійської мови й інших предметів. З п'ятого класу нам призначили нового класного керівника Найдьонову Аллу Михайлівну. Улюбленими предметами стали малювання і труди. Протягом усього шкільного періоду іноді створював проблеми вчителям, позначився мій інтерес до техніки і винахідництва - у мене вилучали досить небезпечні вироби, а одну здали в шкільний музей. Незважаючи на це школу я закінчив із четвірками і п'ятірками.

Влітку відпочивав у пионерлагере "Супутник" і "Червона Гвоздика". У "Супутнику" я показав хлопцям, як за допомогою обламаної вилки або ложки можна виходити вночі з корпуса (нас закривали, тому що були ще маленькі), а в "Гвоздиці" відвідував кружок випалювання по дереву і мав успіхи у цій справі. Ще одержав грамоту за влучну стрілянину з пневматичної рушниці в їхньому тирі.

У виді ще одного мого захоплення радіоелектронікою, у 1996 поступив у Донецьку обласну школу радіоелектроніки. Група №508, викладачем і директором школи був Молдавський Валентин Дмитрович. Паралельно навчався в загальноосвітній вечірній школі №45, класним керівником стала вчителька хімії Емма Дмитрівна. Вечірню школу закінчив добре, а школу радіоелектроніки з відзнакою. Одержав кваліфікацію "Радіомеханик по обслуговуванню і ремонту радіотелевізіонної апаратури".

Продовженням навчальної кар'єри став наш інститут, про інше навіть і не замислювався. З вибором фаху допоміг Микола Миколайович (сусід), він працює в інституті і, знаючи мене, сказав: "ГЕА або КІТА, ГЕА краще". Далі курси підготовки, одинадцяте місце за підсумками рейтійнгових іспитів і лист з інституту, суть якого - я студент.

У інституті легко давалися електротехнічні дисципліни. Успішно засвоїв новий напрямок в електротехніці - мікроконтролери, навіть зробив стенд для кафедри (інвертор перемінного току), одногрупники звісно ж допомагали.

При виборі керівника не обійшлося без участі сусіда. Микола Миколайович виявилося особисто знайомий із Гавриленко Борис Володимировичем, і описав його як дуже перспективну людину. Не довго думаючи, прийняв його пораду. Борис Володимирович займается киплячим шаром, тому я вирішив продовжити його дослідження. Слід зазначити, що використання топки киплячого шару дозволяє використовувати паливо негоже для яких-небудь виробничих цілей (вугілля високої зольності), а якісна сировина, що визволилася при цьому, можна використовувати для виробничих потреб.

Після четвертого курсу улаштувався на "Автоматгормаш" де з двома моїми одногрупниками брав участь у розробці програмного забезпечення комбайна КС500Ч. Брав участь і в підготовці цього комбайна до виставки "уголь-2002", залишилася маса вражень про "виставці за лаштунками". З листопада 2002 року працюю в ГП "Центр енергосбереження" (перспективи мого керівника) де займаюся питанням телемеханіки.