Я, Левицька Олена Олександрівна, народилася 6 січня 1983 року у місті Макіївка. Моя мати, Левицька Ірина Іванівна, працює вчителем у музичній школі. Мій тато, Левицький Олександр Павлович, працює машиністом на ВАТ "Макіївський металургійний завод". У 1990 році, як усі діти, пішла до школи. С першого по одинадцятий клас вчилася в Макіївському міському ліцеї.
Моя мама вчитель музики і, як ви здогадалися, я вступила і закінчила музичну школу № 2 міста Макіївки по класу фортепіано. Вчитися у музичній школі мені подобалось до третього класу, тому що особливими музичними здібностями я не відрізнялась. І можливо мамині надії у цьому напрямку я не виправдала. Також для загального розвитку я ходила на народні танці протягом року. Але більш цікавими для мене стали заняття шахами. Шахами я займалася п’ять років і досягла успіхів. У мене був другий розряд і багато грамот.
У школі моїми улюбленими предметами були математика, хімія та фізкультура. Математика мені подобалася як точна наука. По хімії мені завжди подобалися лабораторні роботи, на яких ми ставили цікаві досліди, у яких змішували різні хімічні речовини. А ось вчительки з хімії чомусь не подобалися лабораторні роботи. Дивно... З фізкультури у мене завжди було п’ять, тому що я приймала участь у змаганнях з баскетболу, волейболу та настільного тенісу. Але усі ці захоплення були забуті після закінчення школи.
У одинадцятому класі прийшов час обирати до якого інституту поступати. Я вирішила піти по стопам свого дідуся і в 2000 році поступила до Донецького національного технічного університету (ДНТУ) на фізико-металургійний факультет. Вчуся по спеціальності “Екологія металургії”, так як думаю, що питання екології в теперішній час є актуальними. У 2004 році отримала червоний диплом бакалавра, чому дуже зраділи мої батьки та вирішила піти до магістратури.
В інституті у мене з’явилися нові друзі. Протягом п’яти років наша дружба зміцніла і я маю надію що ми будемо зустрічатися і після закінчення інституту.
Зараз я вчуся в магістратурі ДНТУ. Моїм науковим керівником є Кочура В.В. Тема моєї магістерської роботи звучить так: “Еколого-економічна оцінка вдування коксового газу в домену піч”. Я гадаю, що ця тема є актуальною, так як вдування коксового газу в домену піч сприяє суттєвому поліпшенню екологічної обстановки в районах розміщення металургійних і коксохімічних підприємств, економії коксу, підвищенню продуктивності доменних пічок і визволенню ресурсів природного газу.
Закінчив магістратуру я планую працювати за фахом. Так як професія еколога є досить молодою, я маю надію реалізувати себе в цій області. У теперішній час, коли створюються різні організації та фірми, перспективною є праця в екологічній експертизі. Функціонування будь-якої організації неможливе без цієї служби. Компетентність експерта-еколога дозволяє з максимальною точністю визначити техногенний вплив об’єкта на довкілля. Для того, щоб реалізувати себе у цій галузі, мені необхідно отримати юридичну освіту.
Досягнувши певних успіхів у роботі, я би хотіла використати свої знання та дослід у створенні своєї фірми. Щоб бути керівником, людина повинна володіти певними рисами характеру, такими як цілеспрямованість, впевненість у своїх силах, наполеглевість. Я гадаю що, я володію такими якостями и упораюсь з поставленою метою.