Носач Костянтин Вікторович біографія

Я народився 20 червня 1983 року в місті Макіївці, де й мешкаю дотепер. Коли мені було півтори роки, мене віддали в ясла. Відразу після ясел потрапив у садок. Я був дуже активним хлопчиком. Завжди захищав слабких, поважав дорослих. Позитивні якості мені прищеплювали батьки: мати - Носач Тетяна Дмитрівна (закінчила ДПІ за спеціальністю „Прикладна математика”), батько - Носач Віктор Костянтинович (також закінчив ДПІ за спеціальністю РПМ).

В 1990 році пішов в ЗШ №22 міста Макіївки у 1-б клас. Одночасно зі мною пішли вчитися багато моїх друзів. Чому саме в "Б" не знаю, нас просто привели батьки моєї подруги. Із самого початку навчання я став більше увага приділяти математиці, тому такі предмети як російська мова та інші подібні були для мене не цікаві. Моїм першим класним керівником була Людмила Семенівна, що довела нас до третього класу й виїхала в Ізраїль. У п'ятому класі нашим класним керівником стала Лариса Альбертівна (викладач англійської мови) - людина товариська, добра. Під її керівництвом ми довчилися до 9-го класу. До речі, теж виїхала закордон. До кінця дев'ятого класу ми дуже здружилися й на випускному вечорі було смутно розставатися.

В 10-му класі нас об'єднали з 10-А й назвали фізико-математичним. Хоч я і вчився у фізико-математичному класі, але став захоплюватися біологією (після перегляду серіалу Chicago Hope). Саме в той період проводилася президентська програма, в яку входило створення очно-заочної школи "Ерудит". У нашій школі проводився відбірний конкурс у цю школу з декількох дисциплін. Мені запропонували брати участь вчитель математики Алла Анатоліївна та вчитель біології Віра Исааківна, причому потрібно було обрати тільки одну дисципліну. І я обрав Біологію. Як виявилося - не даремно. Там я провчився півтори роки. Найбільшим досягненням для мене була участь в обласній олімпіаді по Біології. Хоча я так і не дізнався, яке місце я зайняв.

В 11-му класі я вирішив вступати до ДонНТУ. Я дуже хотів потрапити на спеціальність АСУ, але, подивившись який там конкурс, передумав. І вибрав спеціальність АТ, тому що там конкурс був трохи меншим, а в перспективі можна було перевестися на АСУ. Здавши добре іспити, я вступив на АТ. Провчившись рік, я подав заяву на перехід у німецьку групу ТКС-00н, що створювалася в той момент. Там я теж затримався не довго, і вже через два роки перевівся в ТКС-00а. Так на АСУ я й не потрапив. І повинен сказати, що дуже радий цьому, тому що ТКС дуже перспективна спеціальність.

Ще десь на другому курсі я для себе вирішив, що повинен піти в магістратуру. Приваблювало визнання диплома магістра за кордоном. І от я вчуся у магістратурі. З 2003р. під керівництвом доцента кафедри АТ Дегтяренко І.В. займаюся вивченням перспективної телекомунікаційної технології ATM, і питаннями впровадження її в конкретні проекти модернізації існуючих мереж. У своїй науково-дослідній роботі я вирішив розробити варіанти модернізації телекомунікаційної мережі ЗАТ Укртелеком на базі технології ATM в умовах м. Макіївки.

Для себе бачу два шляхи:

Продовжити навчання на спеціальності, що схожа з моєю, в Німеччині. А після її закінчення повернуться в Україну. Думаю з дипломом німецького університету в мене буде більше шансів знайти гарну роботу.
Закінчити магістратуру й знайти роботу за спеціальністю в телекомунікаційній компанії або на підприємстві, де є посада, пов'язана з моєю спеціальністю.