Мене зовуть Надія Валеріївна Положай.

Народилася 9 листопада 1982 року в рік Собаки, за знаком зодіаку Скорпіон.

Моя батьківщина — це Луганщина, місто Алчевськ.

Із самого дитинства характер наполегливий, впертий. Дуже хотіла навчатися в школі. Але, тому що до навчання було ще далеко, батьки записали мене в ДЮСШ — дитячу юнацьку спортивну школу. І в чотири роки (це був 1986 рік) я почала займатися гімнастикою.

У 1988 році, коли мені було 6 років, у мене з'явилося жагуче і наполегливе бажання навчатися грати на піаніно. Записуватися в музичну школу вела маму я, а, не як звичайно, мами приводять дітей. Але тому що мені було ще тільки 6 років, прийняли мене в підготовчий клас музичної школи. Були вступні іспити, що я з честю витримала. Усе було майже як у справжній школі.

Перший клас загальноосвітньої школи був при садку. Оцінки нам не ставили, а давали за активну участь на уроках листівки, що я збирала, у результаті цього було більш 300 штук.

Нарешті збулася моя довгоочікувана мрія, і в 1989 році я пішла в "справжню" школу. Це була нова школа, що тільки побудували і відкрили в нашому мікрорайоні.

У цьому ж році я надійшла до першого класу музичної школи. Мені дуже подобалося там вчитися, я з великим задоволенням виступала на всіх концертах, присвячених великим композиторам і видатним поетам. Всі академічні концерти здавала на відмінно. У 1998 році я закінчила музичну школу з відмінністю.

У цьому ж році одержала атестат про закінчення 9-ти класів загальноосвітньої середньої школи.

Але сильним виявилося і моє захоплення спортом. Після гімнастики почала займатися легкою атлетикою. Тут захоплюючими були і тренування і змагання. За зайняті перші місця по стрибках у висоту одержала три грамоти.

2000 рік був для мене знаменний закінченням школи. Стояло вибрати свій подальший шлях. І я надійшла на навчання до Донецького державного технічного університету, що пізніше був перейменований у Донецький Національний Технічний Університет. Я надійшла на кафедру Фізичного матеріалознавства Фізико-металургійного факультету за фахом "Металознавство". При виборі спеціальності я керувалася наявністю в моєму місті металургійних заводів, де я, будучи молодим фахівцем, змогла б застосувати свої знання. На третьому курсі мене вибрали старостою групи. Училася вільно, легко, без двійок і без хвостів, але особливого інтересу до навчання на цій спеціальності не було, тому що хотілося навчатися на спеціальності "Економічна кібернетика".

Ближче до весни 2003 року влаштувалася на роботу в рекламне агентство. На цьому курсі довідалася, що існує спеціальність "Якість, стандартизація, сертифікація". Мене це дуже зацікавило.

Закінчивши четвертий курс із середнім балом 4,5 перевелася на цю спеціальність. При надходженні заяву написала в магістратуру, тому що на мій погляд, цікавими й актуальними є проблеми підвищення якості продукції, задоволення вимог споживача, розробки систем менеджменту якості підприємств і організацій. Навчання стало цікавим, з'явилися нові цілі, бажання. На навчання ходила із задоволенням. Закінчила цю спеціальність на відмінно.

Тему магістерської роботи я вибирала разом з науковим керівником Масюком Л.Н., тому що в даний час ця тема актуальна й у мене викликали інтерес питання процесного підходу в системі менеджменту якості. Таким чином, тема роботи "Використання процесного підходу в діяльності підприємства".

Перспектива на наступні 10-15 років — працювати за своїм фахом у сфері підвищення якості продукції і послуг. Але, на жаль, для цього потрібний досвід і практика, а поки я ще вчусь.