Аналіз існуючої системи моніторингу атмосферного повітря м. Донецька

Сергієнко У.В.
Тинор М.Є.
доц. Бєляєва І.В., к.х.н.
"Охорона навколишнього прородного середовища та раціональне використання природних ресурсів". - Т. 2. - Донецьк: ДонНТУ, 2006 р.

Автореферат Биография Эл.библиотека Отчет о результатах поиска Магистры ДонНТУ Индивидуальное задание Ссылки ДонНТУ

Існуюча на даний момент система моніторингу була створена понад 20 років назад. Але за ці роки відбулися значні зміни. По-перше, змінилась інфраструктура промисловості, як наслідок цього, змінились обсяги викидів забруднюючих речовин (ЗР) до атмосферного повітря. Суттєво змінився клімат. Посилення парникового ефекту приводить до росту середньорічних температур повітря, за рахунок чого збільшується кількість вологи, що випарувалася, збільшується кількість опадів, та змінюється циркуляція атмосферного повітря. Дані рози вітрів показали, що в порівнянні з 1980 роком у даний час змінився переважний напрямок вітру з південно-східного на східне, швидкість вітру переважно постійна, приблизно 4,2 м/с. Кількість опадів зросла з 434,1 мм у 2002 році, до 754 мм в 2004 році. Всі ці показники впливають на розподіл концентрації ЗР в атмосферному повітрі. Все це викликає необхідність аналізу існуючої системи моніторингу забруднення атмосферного повітря, перш за все – раціональність розташування стаціонарних постів відбору проб атмосферного повітря.

В роботі був зроблений аналіз існуючої системи моніторингу за забрудненням атмосферного повітря м. Донецька аміаком. На рисунку 1 наведено дані по викидах аміаку стаціонарними джерелами м. Донецька.

Рисунок 1 – Потужність викидів аміаку в м. Донецьку

На даний момент концентрації аміаку в м. Донецьку вимірюються на чотирьох постах Держкомгідромету та на двох постах підвідомчих санепідемстанції. За даними Держкомгідромету середнє перевищення концентрацій аміаку в атмосферному повітрі міста складає 1,5 ГДК, максимальне перевищення складає 2,2 ГДК (район залізничного вокзалу, Донецького металургійного заводу, Донецького відділення коксохімічного заводу).

Для проведення аналізу розташування стаціонарних постів, за допомогою програми EOL+ були розраховані зони впливу 12 підприємств, які викидають аміак.

Розраховані зони впливу були нанесені на карту-схему м. Донецька у вигляді концентричних кіл, котрі будуються навколо центру підприємства (рис. 2).

трикутник - місце розташування стаціонарного поста сіті Держкомгідромету • - умовний центр підприємства
Рис. 2 – Карта-схема м. Донецька з нанесеними зонами впливу та постами

Найбільші зони впливу мають: ЗАТ „Авдієвський коксохімічний завод” – 14 км, ВАТ „Донецьккокс” ДКХЗ – 12 км; найменші – 5 км мають ВАТ „Хлібокомбінат №14”, ВАТ „Донецький завод високовольтних опор”, ТОВ „Мерола-Пеллє”, ВАТ „Вінтер”. З отриманої карти можна наглядно побачити розташування постів та зони впливу підприємств-забрудників м. Донецька. На основі проведених розрахунків та побудованої карти розподілу концентрацій можна рекомендувати:

- внести аміак до переліку речовин, які повинні контролюватися на постах в Ленінському та Будьонівському районах, у зв’язку з тим, що там можливі перевищення ГДК у дні несприятливих метеоумов;

- розмістити ще один стаціонарний пост для контролю за концентраціями аміаку в атмосферному повітрі у Кіровському районі міста.

Для підтвердження створення додаткового посту необхідно провести розрахунок зон впливу підприємств іншими речовинами, такими як діоксид сірки, пил, оксиди азоту, і після цього остаточно визначити місця розташування стаціонарних постів.

Автореферат Биография Эл.библиотека Отчет о результатах поиска Магистры ДонНТУ Индивидуальное задание Ссылки ДонНТУ

Вверх