Автобіографія

Я народився в 1985 році, 7го березня, напередодні Міжнародного жіночого свята, за що дотепер розплачуюся - деякі й понині вважають розумним і смішним поздоровити мене в мій день народження з 8мим березня (ну, так нехай їм Бог допомагає). Людиною я народився, щоб без перебільшення сказати, обдарованою, здатною і навіть талановитою до певної міри (хоча ріс скромною, тихою, слухняною й соромливою дитиною до деякого часу).

Природно, що мої неабиякі здібності стали проявлятися ще в дитинстві: я не буду писати банальностей, про те, що ще в 4 роки навчився читати, в 5 добре читати, в 6 писати, в 7 знав всю таблицю множення й в 8 догадувався про базові закони фізики. Найдужчим моїм дитячим захопленням була, мабуть, географія. Я знав досконально всі об'єкти на московській Карті Світу зразка 1982 року розміром 2х1,5 метри. Саме тому з дитинства я виніс прихильність до гри "Міста", у яку граю й зараз, коли зайнятися зовсім нема чим.

В 1992 році я вступив до загальноосвітньої школи №135 м.Донецька, що привело до появи в моєму житті багатьох прекрасних людей, які вклали в мене душу або наклали мені в душу, тим самим вплинувши на формування моєї особистості, за що їм окреме дякую.

У другому класі я зустрів діючого свого кращого друга.

У третьому класі я довідався, що таке паління. Дізнавався доти , поки мене випадково не побачила сусідка - більше дізнаватися не хочу.

У п'ятому класі вперше одержав двійку - зрозумів, що це не смертельно й усім по великому рахунку однаково , пізніше повторив подібний досвід ще кілька разів. Цей момент я вважаю відправним у становленні моєї власної думки - до мене прийшло усвідомлення, що все, що мені говорять не є апріорно істиною й підлягає детальному аналізу.

Шостий клас - перша в моєму житті бійка, бійка ідейна (я заступився за друга), бійка переломна, у тому розумінні, що я переборов у собі кілька фобій і змінив думку деяких людей про себе, через що до мене стали прислухатися.

Сьомий клас - моя перша творча перемога. Наша вчителька фізики була дуже вимогливої до виконання завдань, твердої в оцінюванні й упередженої стосовно знань учнів. Її крилата фраза: "Ви знаєте фізику на 3, я знаю неї на 4, а на 5 знає тільки сам Бог!". Мені єдиному вдалося одержати єдину п'ятірку у всьому класі за весь рік навчання, причому на самої складній контрольній. Ситуація ускладнювалась тим, що перед контрольною роботою вчителька говорила, що ніхто здасть цю контрольну на 5, а я встав і голосно, чітко й виразно сказав, що здам. Це був тріумф усього класу!

Восьмий клас - знайомство із творчістю Валентина Савіча Пікуля, великого історика, чудового оповідача й справжнього знавця своєї справи. Із цього знайомства я виніс глибоку повагу до великої й насиченої історії Росії й досить гарні знання про останні три століття її існування.

Дев'ятий клас - моя друга творча перемога. Саме тоді я надійшов до Донецького колежу. Для надходження необхідно було написати складні вступні екзамени з математики й української мови. Після трьох місяців підготовки я здав ці іспити без проблем, чим дотепер пишаюся.

Протягом наступних трьох років я провчився в Донецьком колежі. Ці три роки пролетіли як один день і цілком зрозуміло, що я вважаю їх кращими у своєму житті й із працею можу розділити події по роках.

Усе було прекрасно до 2002 року, коли наступив останній семестр навчання, а разом з ним прийшло розуміння необхідності вступу до вищого навчального закладу. Я впевнено обрав факультет обчислювальної техніки інформатики Донецького Національного Технічного Університету, спеціальність "Системне програмування". І протягом чотирьох місяців посилено готувався до рейтингів по математиці й програмуванню. Результат - 11 місце в списку за підсумками трьох турів і контрактна форма з. Учився добре. Перший і третій курси закінчив на "відмінно". До моменту надходження в магістратуру мій середній бал рівнявся 4,86, що дозволило мені вчитися на бюджеті в магістратурі. В універсітеті активістською діяльністю особо не займайвся, переважно споглядав зі сторони. Усі п'ять курсів запам'ятались тим, що приходилось постійно напрягатись, ала саме цей напряг зробив свою справу: я вмію працювати!

На даний момент займаюсь написанням магістерської роботи, захист якою планується в січні 2008 року.

Відносно планів на майбутнє, то я погоджуюсь зі своєю подругою, що каже: "Одного дня ти розумієш, що такий же як і усі і просто йдеш на роботу". Звісно, працювати планую с сфері програмного забезпечення Для задоволення планую займатись журналістською діяльністю, але для цього потрібен досівд та тренінг. Кожного дня відчайдушно вірю, що сфду вивчати англійську мову. Нейавно прийняв участь в туристичному поході, дуже сподобалось. Бажаю сходити до Кавказу та Карпат.

С 2003 року приймаю участь в розробці комплесксних програмних систем. У поточний час 3 системи вже використовуються на а четверта знаходиться в стадії тестової експлуатації, її запуск планується у червні 2007 року. Звісно, що 4-річній досвід роботи дозволив мені набрати певну кваліфікацію в сфері програмування, розвити працездатність та вивчити конкретні передові технології. Зараз добре володію мовами програмування C++, C#, Object Pascal, PHP; вільно орієнтуюсь у бібліотеках MFC, Objective Grid, STL, ATL, .NET Framework; ефективно працюю з англійською документацією. На даний момент переважними для себе вважаю питання систематизації розробки програмного забезпечення універсалізаціі підходу до конструювання коду, підвищення якості, безпеки, лекгості супроводу коду.