 "Профіль")
| [Реферат] | [Бібліотека] | [Посилання] | [Пошук в Inet] | [Індівідуальне] |
Намагаюся бути завжди об'єктивним і не говорити про те чого не знаю.
Ненавиджу чванство, брутальність хамство.
Захоплююся музикою, граю на ударних інструментах.
Вільно володію російською, українською мовами. В обсязі, достатньом для читання та переписки, володію английською мовою.
Маю досвід роботи: по шефмонтажу, експлуатації, підключенню абонентів мережі кабельного
телебачення і інтернет;
Оператора на мережі Ethernet,
надання послуг Інтернет.
Є досвід роботи з комутаційною системою Ф-1500,
мини-атс "Coral", кроссовыми обладнанням "R&M" (Reichle & De-Massari).
Також є досвід з ремонту побутової радіоапаратури.
Рс-користувач: операційні системи Windows 98/XP/2003 Server, Linux.
Пакети програм: Microsoft Office, Visio, Sound Forge, PhotoShop, Компас 3-D, MathCad, Mathematica;
антивірусні: Symantec, Dr.Web, Kaspersky;
спеціалізовані: SystemView, NetCracker, NetSim;
мови програмування: Pascal, Algorithm Builder;
бази даних: Oracle.
Вільно працюю в Internet.
Уперше відкрив свої очі 24 квітня 1985 приблизно в 13:30 у родильному будинку лікарні ім. Вишневського, брудної
й пильної столиці шахтарського краю ім'я якої м. Донецьк.
Народився у великій родині інженера 4-м і останнім у списку номером.
Батько: Прокопенко Анатолій Євменович - інженер спеціальності металорізальні станки, випускник тоді ще
донецького політехнічного інституту (ДПІ нині ДонНТУ), працював
на заводі "Точмаш" м. Донецьк, де й зараз працює.
Мати: Прокопенко Людмила Петрівна - лікар швидкої й невідкладної медичної допомоги, випускниця донецького медичного інституту (ДМІ) ім.
Горького, працювала на ШМП ПС №6 м. Донецьк, де й зараз працює.
Моє дитинство і мрії ні чим не відрізнялися від дитинства й мрій звичайної дитини (хіба що, я не ходив у садок).
У дитинстві я до сліз боявся їздити в тролейбусах і страшно не любив щеплення.
Пізніше був майже закоханий у тролейбуси й все що з ними пов'язано. Колись навіть зліплював щось схоже тролейбус, з дверним
механізмом і і струмознімачами аналогічними спроавжнім. Я Мріяв стати
водієм, розібратися до глибини в улаштуванні цього міського технічного
дива. Після заміських тривалих поїздок я став замислюватися про
професії водія рейсового пасажирського автобуса (досі люблю заміські
поїздки по авто трасам за їх мальовничий і безтурботний пейзаж, що переміняється).
Але пройшов час і "не змінюючи мрії", я її змінив...
У стінах середньої загальноосвітньої школи №70 нічого особливого не відбувалося - участі у
КВК, шкільних конкурсах таланів і т.д.
За стінами школи відбувалося підкорення донецьких териконів, знайомство з радіотехнікою, їзда на велосипеді, дружба з фототехнікою.
Шкільный курс фізики з початку викликав у мене ворожість, переломним в цьому плані став 9-й клас,
а конкретніше курс "електрика", після котрого я зрозумів та полюбив усі розділи цієї захоплюючої науки.
Зі шкільних вчителів я хочу подякувати Дудник Валентині Павлівні (фізика) – викладача що
вміє пояснювати сутність речей і явищ й
переносити їх на наше повсякденне життя. Саме завдяки вам,
Валентина Павлівна, я зрозумів й полюбив фізику.
Бернер Віру Олександрівну (англ. мова), як прекрасного вчителя й людину яка не соромиться висловлювати свою думку.
Паралельно навчаючись у загальноосвітній школі, я навчався в музичній школі №2. Спочатку, я закінчив клас фортепіано (2000р.), послі котрого - клас ударних (2003р.).(Спасибі Краснокутському
Владимиру Дмитровичу за те, що навчив мене основам гри на ударних).
Основним стимулом для роботи над своєю майстерністю є
група, у якій я граю.
На жаль, час іде, шкільні роки підходили до кінцю й необхідно було визначити, що
мені найбільше подобається. Ще з дитинства з будь-якою технікою я намагався "перейти на ти",
тому в назві ВУЗу обов'язково повинне було
бути слово "технічний" або "політехнічний". На той час я вже
встиг покопатися з паяльником у телевізорі, спаяти
невеликий і дуже малогабаритний радіопередавач і прощупати сигнали телефонної лінії.
Взагалі що таке паяльник я знаю завдяки своєму
братові (який прийняв не малу участь у моєму формуванні).
Мене тягло до електроніки й радіоелектроніки. Перегортаючи газету
з переліком спеціальностей
ДонНТУ,
мій погляд упав на абревіатури ЕС (електронні системи) і ТКС (телекомунікаційні системи й мережі). Перевага відбулася убік
ТКС, тому що електроніка мене цікавила не все стороннє,
а зі сторін обробки аудио сигналів, одержання якісного звуку й радіо зв'язку. Тому що
каційна система має у своєму складі підсистему зв'язку (сучасні
тенденції дуже сильно спрямовані на радіо зв'язок)
зовсім не важко догадатися який вибір я зробив.
Перший семестр в університеті я закінчив не зовсім вдало,
тому що не до кінця усвідомлював, що в університеті НЕ ЗМУШУЮТЬ учитися та йти ногу з навчальним планом.
Тому перша сесія вийшла, хоч і вчасно, але колом. Проблемою багатьох студентів, у тому числі й магістрів, є приступання до виконання навчального плану (лабораторних, розрахункових й ін. робіт) тільки перед початком екзаменаційної сесії,
і я тому не виключення :(. Так, звичайно причини
тому є - підробіток, хобби "на двох стільцях усидіти
важко" - але першопричина все ж таки не в цьому... Другий
семестр почався з думки довідатися, що таке конференція,
тому я виступив на конференції "фізика й науково
технічний прогрес" (рук. доповіді доц.. ДонНТУ к.т.н. Волков А.А.)
Моя магістерська робота присвячена проблемам сучасних телекомунікаційних систем. При очевидних периевагах радіозв'язку (мобільність, дешевина, швидкість розгортання) широко росте її застосування. Постійно зростаючі обсяги даних, що предаються ставлять нові вимоги до швидкостей передачі, що приводить до розширення спектрів сигналів. Сьогодні використання радіочастотного спектру практично досягло свого насичення. Тому необхідно шукати нові способи здійснення радіо зв'язку, завдяки яким було б можливим без особливих витонченнь створювати нові радіо канали зв'язку. Ще наприкінці другого курсу, один з таких способів був запропонований моїм науковим керівником. Основна суть його складається у використанні надвисокочастотного діапазону 47Ггц і формуванні спектрів сигналів чітко фіксованої ширини. Практична реалізація цього способу пов'язана з певними проблемами, досліджуваних у моїй магістерській роботі.
Ще до закінчення університету я хочу знайти гідну роботу, пов'язану з встановленням й експлуатацією базових станцій і систем радіорелейного зв'язку. У недалекому часі після закінчення, придбати, у багато разів більше серйозний музичний інструмент, чим той, що в мене зараз (RMif:)) - барабанну установку TAMA або Sonor, 14",12",13",14",16",22" з повним набором міді Paiste 802-й серії. Виступити й не один раз разом групою в Донецьку й не тільки, під відкритим небом (на критій сцені). Також отримати права водія, придбати мототехніку.
Надалі планую ще не раз з'явитися на гірських тропах Криму й не тільки.
Побачити всі обласні центри України. Побувати у деяких столицях і містах Європи.
Домогтися певної майстерності й визнання у своїй музичній діяльності.
Що ж стосується фаху, із придбанням практичних знань і розширенням теоретичних,
подамся в здобувачі...
Крім всього перерахованого вище - "побудувати будинок, посадити дерево, виростити сина", "помити посуд і завоювати увесь світ" :)
© Прокопенко В.А., 2007г.