Середній бал у період навчання в університеті - 4,71

Вільно володію російською (рідна) і українською мовами, а також англійською в обсязі, достатньому для читання та листування.

Маю досвід роботи: Електромонтера, системного адміністратора, мерчендайзера, промоутера.

Навички роботи із ПК: родина ОС Windows, Microsoft Office, Microsoft Visio, Autodesk AutoCAD, 3dMAX, Corel(Draw, Photo-paint), Adobe Photoshop, мови програмування (C, TPascal), побудова, відновлення, налагодження й підтримка мережі, досвід роботи в Інтернет.

Захоплення: книги, музика.

Партійна приналежність: безпартійний, співчуваючий:)

Коротко про себе

     Ніколи не сиджу на місці. Одночасно займаюся безліччю справ, устигаючи у всьому. Працюючи в команді, вмію її правильно організувати. Легко й швидко сприймаю інформацію, навчаюся, а також маю здатність навчати. Підбудовую ситуацію під себе, або підбудовуюся під ситуацію. Як не дивно, перед тим як що-небудь зробити, все ретельно обмірковую. Маю інтуїцію. Нею користуюся, коли потрібно прийняти миттєве рішення. Підводить украй рідко:). Усього звик домагатися сам.

Дитинство

     Я народився 8 серпня 1986 року у великому промисловому місті Донецьк. На жаль, цей день пройшов для мене непомітно:). Мама Черевко Наталя Вікторівна - дизайнер, закінчила Донецький Політехнічний Інститут за фахом «Прикладна математика». Папа Черевко Сергій Олександрович - токар у науково-дослідному інституті. Молодша сестра Черевко Алина Сергіївна, маючи чималі творчі здатності, закінчує гімназію й готується до надходження у ВУЗ.
     Щедрий для дітей час протікав щасливо. Виїжджаючи в колясці у двір, про мою появу знала вся округа – горлопанив я чарівно! Дорослішаючи, я ставав усе спокійніше. Граючи у дворі, я роздаровував й обмінював всі свої іграшки, ставлячи батькам нелегке завдання - знайти кому я їх вручив і спробувати обміняти їх назад. Загалом, батькам я нудьгувати не давав. Одне з яскравіших вражень у дитинстві - це Чорне море! ООО!!! Гори! Пальми! Скільки води! Потім я довідався, що в ній росте морська капуста, а виходить, у ній водяться жахливі морські зайці! (Хто ж ще буде їсти морську капусту?) У непогожі дні ми прогулювалися по гальковому березі моря, по якому я самостійно проходив не більше 200 метрів. Ну не міг же я пройти мимо гарних скелець і камінчиків? Правильно - я набивав ними всі кишені, після чого ставав удвічі важче, а потім папа садив мене на шию й ми гуляли далі.
     У дитинстві я рано став самостійним - у шість років замість дитячого саду я був будинку, у потрібний час забирав сестру з дитсадка, і відповідальність за сестричку, себе й квартиру лежала на мені.

Школа

     1 вересня я пішов у школу №135 і провчився там весь 1-В клас. Дотепер з теплотою в серце згадую першу вчительку Ганну Федорівну. Після цього я перевівся в тільки що відкриту школу №122. Другий і третій класи «Г» я провчився в загальному класі. У новий експериментальний естетичний «Д» клас мене покликала Шумілкіна Любов Василівна - вона набирала собі дітей, що мають які-небудь таланти. Клас вийшов гучний і не зовсім естетичним, хоча класний керівник створювала всілякі умови. При переході в 10 клас паралель знову переформували, і я пішов у фізико-математичний «Б». У школі я вчився на четвірки, без фанатизму.

Університет

     Підготовку до нього я почав ще на початку 11 класу. Але залишалося питання: «Куди й на кого піти вчиться?» Мене завжди більше цікавили точні науки, тому у виборі ВУЗу сумнівів не було - ДонНТУ. Краще університету в Донецьку немає - так я думаю й під час його закінчення. На вибір факультету по більшій частині вплинув викладач. І я не помилився, послухавши його. Пройшов на бюджет за результатами рейтингів. Перші курси мало відрізнялися від школи, але вчитися тут виявилося набагато цікавіше. З першого курсу вчуся за принципом «98% - зрозумій, а 2% - вивчи». На другому курсі влаштувався на підробіток - непогано розбираючись у комп'ютерах, допомагав будівельній фірмі в підтримці 20 машин. У ній проробив 1,5 року. До третього курсу спеціальність будить все більший інтерес. А як відомо, якщо справа цікаво, вона приносить задоволення, а отже, і гарний результат. Учитися стало легко й приємно. Улітку 2007р. відмінно здав держіспити й одержав диплом бакалавра. На п'ятому курсі знову влаштувався на роботу - для одержання досвіду роботи незаважаючі навчанню півставки у ВАТ «ПЕМ Енерговугілля», а також мерчендазером компанії Beeline.

Плани на майбутнє

     Як й у будь-якого юнака, амбіцій безліч.
     Бути успішною людиною. Домогтися гідного місця під сонцем. Забезпечити майбутню й нинішню родини, побудувати великий будинок. Краща робота - цікава, з видимим результатом, що приносить задоволення й користь. Додатково мати невеликий бізнес. Бажалося б поїздити по усім світі, як у справі, так як турист, але жити в СНД.