ДонНТУ Портал магістрів ДонНТУ рус укр анг
Магістр ДонНТУ Хандільди Олександр Васильович
Автобіографія Автобіографія
Реферат Реферат
Бібліотека Бібліотека
Посилання Посилання
Звіт про пошук Звіт про пошук
Індивідуальне завдання: ГІ & ГМО Індивідуальне
завдання:
ГІ & ГМО
Контакти Контакти

Олександр Васильович Хандільди

Факультет: комп'ютерних інформаційних технологій і автоматики
Кафедра: електронної техніки Спеціальність: електронні системи

Тема магістерскої дисертації:
«Аналіз технічних параметрів і засобів побудови електронної системи промислового бездротового зв'язку»

Керівник: Зорі Анатолій Анатолійович, д.т.н., проф.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

по темі:

«Генна інженерія й генетично модифіковані організми»


Вступ
Генна інженерія й ГМО...
Основні загрози
Інтелектуальна власність?
Наслідки й підсумки
Висновки

Вступ

Практично все населення України не розташовує доступною й достовірною інформацією про проблему "генетично модифікованих організмів" (ГМО) і їх екологічної небезпеки. Небезпека, що виходить від ГМО, набагато глибше, чим просто "драма на кухонному столі", тобто харчові алергії й отруєння, викликані ГМО, і усвідомлюється далеко не всіма фахівцями біологами й особами, що ухвалюють рішення.

Україна, перебуваючи в центрі Європи, є зоною "інформаційного штилю" по проблемі ГМО: наприклад, навіть у прекрасній книзі Міжнародного соціально-екологічного союзу "Королі й капуста, або що вони ніколи не розповідять про генну інженерію", покладеної в основу цієї статті, є інформація про те, що відбувається в сусідні з нами країнах, де підтримуються НПО, що працюють у цій області, але немає ні слова про те, що відбувається в Україні.

У нас у країні досить активні західні, насамперед , німецькі й американські агрофірми, що воліють проводити експерименти із ГМО на білоруських полях, користуючись повною відсутністю законодавства про биобезопасности й індиферентністю населення й осіб, що ухвалюють рішення на державному рівні.

— А в чому, властиво, проблема? Ви що, прагнете зупинити "прогрес людства й науки"? — запитає читач, будь він ученим- генетиком, біологом, лікарем, керівником, або просто людиною з "сучасним світоглядом". — Ні, ми не прагнемо. Але ми пам'ятаємо й Чорнобиль. Пам'ятаємо запевнення Президента АН СРСР в "повній безпеці" атомної енергетики.

Тому повинні розібратися самі в цій проблемі й ухвалити рішення, не довіряючи його тільки фахівцям, зацікавленим у просуванні "добре оплачуваних технологій" з неясними для майбутнього наслідками.

Для того, щоб розібратися, "у чому проблема", давайте розглянемо основні, уже опубліковані факти й з'ясуємо позицію всіх "зацікавлених сторін".

І зробимо висновки…

Генна інженерія й ГМО...

Генна інженерія (ГІ) — розділ молекулярної біології, пов'язаний із цілеспрямованим конструюванням нов комбінацій, що не існують у природі, генів. ГІ займається тим, що бере гени й частини ДНК одного виду, наприклад, риби, і пересаджує їх у клітки іншого, наприклад, помідора. Виділивши сегмент ДНК, можна його вивчати, розмножувати або склеювати із ДНК інших кліток і організмів. ГІ дозволяє подолати міжвидові бар'єри й перемішувати інформацію між абсолютно не зв'язаними між собою видами: наприклад, можна переселити в клітки помідорів ген, що кодує білок, що перешкоджає замерзанню тканин риби, у такий спосіб можна вирощувати морозотривкі помідори. Однак отут генетики зустрічаються із проблемою: ген риби не буде працювати в помідорі доти , поки він не буде постачений промотором із сигнальним прапорцем, який би довідалися сигнальні молекули й ферменти кліток помідора. І ця контрольна послідовність генів повинна бути або ланцюжком помідора, або — дуже схожа з нею. МБагато вчених і компанії не приділяють цьому великої уваги й навіть не замислюються про необхідність знайти потрібний томату промотор, тому що потрібні були б роки, щоб зрозуміти внутрішні зв'язки в клітці й процес внутрішньоклітинної регуляції. Щоб уникнути багатьох експериментів і коректування, більша частина ГМ-рослин проводиться за допомогою вірусних промоторів.

Як відомо, віруси — дуже активні елементи. Вони розмножуються в живих клітках і використовують їхній ферментативний апарат і перемикають клітку на синтез зрілих вірусних часток. Нічого, або майже нічого, не може зупинити їх. Вони вбудовують свою генетичну інформацію в ДНК клітки хазяїна (наприклад, людину), розмножуються, заражають сусідню клітку й множаться знову. Це можливо, оскільки віруси виробили дуже сильні промотори, які змушують клітку- господарку постійно "читати" ці промотори й робити білки вірусу. Якщо просто побрати сигнальний елемент (промотор) вірусу рослини й помістити його в початок інформаційного блоку гена риби, то вийде комбінований ген риби й вірусу (генно-інженерна конструкція), який можна змусити працювати в рослині, коли буде потрібно. Таким чином, учені одержують Гм- Клітки морозотривкого помідора. Після цього виконується селекція кліток, у яких відбувся перенос гена в насіння. Щоб уникнути дорогих експериментів селекція виконується за допомогою ген-маркерів.

Ген-Маркер являє собою набір генів стійких до певних впливів. Приєднавши до конструкції морозотривкого помідора ген стійкості до фітофтори - одержимо помідор стійкий до цього захворювання, таким чином, інфіковані помідори не піддані фітофторі - геномодіфіковані. Зараз ТНК використовують гени стійкості до антибіотиків у генній інженерії в якості маркерів, для того, щоб можна було перевірити, відбувся чи насправді перенос гена в насіння.Ген- Маркер присутній у кожній клітці організму. Тобто , на відміну від випадку, коли ви ковтаєте пігулку, з'їдаючи Гм- Помідор, ви з кожною кліткою цієї рослини одержуєте ген стійкості до антибіотика. Таким чином, люди змушено споживати їжу, напхану спеціально вбудованими генами стійкості до ліків

До того ж теорія розходиться з реальністю. Досить часто, без видимих причин, новий ген активно діє тільки якийсь час, а потім раптом "замовкає", до того ж "новий" ген може виявитися де завгодно, поруч із будь-яким геном або навіть усередині нього, заважаючи його функціонуванню й регуляції. Якщо ж "новачок" попадає в незчитувані що зчитується ділянки ДНК, він може перешкодити регуляції роботи цілого блоку генів. Крім іншого зупинити це процес абсолютно неможливо — його не виключити. Сама рослина більше не має права голосу в процесі роботи нового гена, навіть коли це постійне примусове виробництво "нового" продукту й послабляє рослина й погіршує його ріст і розвиток.

Основні загрози

Хоча весь процес націлений на поліпшення відтворення й функціонування "нового" гена, він є втручанням у хід нормальної життєдіяльності кліток, наслідку якого важко передбачити.

У чому проблема генної інженерії?

1. Ген, досліджуваний у пробірці, може показати лише, за що він відповідає і як поводиться саме в цій пробірці. Він не розповість нам про свою роль і поведінці в організмі, з якого ми його витягли, і про те, як він поведеться там, куди ми маємо намір його пересадити. Гени червоного кольору, переселені у квітки петунії, не просто викликали зміна кольору пелюстків, але й змінили ріст корінь і листів рослини. Лосось, у клітки якого помістили ген гормону росту, не тільки виріс занадто великого розміру й занадто швидко, але й став зеленим, а також мав проблеми зі здоров'ям. Це непередбачені побічні ефекти, називані в науковій термінології плейотропними (тобто ефекти дії одного гена на різні ознаки).

2. Модифікуючи рослину, ми одержуємо продукт, що містить у кожній клітці вірус (промотор) стійкий до антибіотика ( ген-маркер). Вплив на організм такого коктейлю може бути надзвичайно ризикованим. ДО того ж, використання як основу тіло вірусу рівноцінно використанню в якості пластиліну пластид. Віруси дуже активні. Існують теорії вертикального, горизонтального й крос переносу генів за допомогою вірусів, тому розраховувати на те, що клітка, потрапивши в організм, не нашкодить – нерозумно!

3. Модифіковані рослини домінують над звичайними. При запиленні генний матеріал передається немодифікованій рослині й попадає в насіння. Природні види витісняються Гм- Видами. Тільки 20 видів рослин (з 220 000) становлять більш 90% раціону людства. За останні 80 років 97% усього різноманітності овочів у США (де такі процеси найбільш інтенсивні) зникло. З 7000 сортів яблук залишилося 900. Тепер існує 330 різновидів груш, тоді як було 2600. ДНавіть в Індії, де 50 років тому було 30000 сортів рису, зараз 75% культури представлено 10 сортами.

4. Ще одна проблема полягає в токсинах уповільненого дії. Відомо, що час прояву токсичної дії білка може займати більш 30 років. ГМ-соя відрізняється від звичайної по білках на 74%. Оскільки ці білки — гібриди бактеріальних і рослинних організмів, вони дійсно принципово нові, тому не можуть прирівнюватися до рослинних або бактеріальним. Перетворення білка з корисного у хвороботворний може залежати від найменшої зміни амінокислотного складу.

А що ж з харчовою цінністю? І яке буде вплив на навколишнє середовище й дику природу? Усі ці питання вкрай важливі, але відповіді на них дотепер немає. Складно передбачити, як уживання генетично змінених продуктів вплине на організм через якийсь час хоча б тому, що для цього потрібно вести спостереження за декількома поколіннями людей, що споживають такі продукти харчування.

Інтелектуальна власність?

Цитування статті автора, Краснов П.

“Не так давно мені довелось спілкуватися з одним літнім канадським фермером. Він з гіркотою розповідав, що ніякою "волею для роботящого ефективного власника" не пахне й близько. Але не тільки це засмучувало потомственого трудягу-фермера. Його до глибини душі обурювало те (цитую його майже дослівно), що він тепер повністю, абсолютно залежимо від якоїсь корпорації, контрольованої людьми, які в житті ніколи на землі не працювали. На моє здивоване питання, про що мова йде, він відповів наступне.

Приблизно 15 років тому угодами, підкупом влади, тиском через банки (майже всі фермери контролюються банками, що видають їм кредити), усіма мислимими й немислимими способами фермерів змусили культивувати генетично змінені рослини, у тому числі пшеницю. Особливістю цих рослин є те, що на наступний рік їх насіння не проростають. І фермерам доводиться знову звертатися до виробників генетично модифікованих організмів за новими насіннями.

ле головне не в цьому - фермерів зобов'язують сіяти тільки генетично змінені насіння, причому механізмів зробити цього - маса.

...Про це говорять і самі фермери, про що повідомляє ряд джерел:

"Такі компанії як "Монсанто" роблять спроби посилити контроль над "їх" насіннями шляхом прямої заборони фермерам зберігати будь-які семяна для посіву взагалі, навіть для їхнього особистого використання" (не для продажу продукції. Прим. автора)". "Компанії, що спеціалізуються на генній інженерії і їх союзники швидко просуваються в тому, що б позбавити фермерів можливості використання природніх насінь. (Не генетично змінених. Прим. автора). У майбутньому ці компанії, імовірно, використовують свій політичний і економічний вплив, щоб досягтися цієї мети"..

Якщо фермери поскаржаться на Монсанто, що її Гм–растения витісняють рідні — їх обвинуватять у нелегальнім використанні Гм–зерен, тому більшість воліють помовчувати. От приклад з канадським фермером

Наслідки й підсумки

Матеріали взяті із сайту biosafety.ru

Виступ Ірині Єрмакової, доктора біологічних наук, на зустрічі Альянсу СНД "За биобезопасность", березень 2006 г.

Результат наукового експерименту: немовлята крисята вмирають від ГМ-сої

...Зверніть увагу - я кормила пацюків відповідної групи Гм- Соєю за 2 тижні до спарювання, під час спарювання, у період вагітності й годівлі. Я припустила, що чужорідна генна вставка може впливати на полові клітки й органі репродукції.Корпорації- Розроблювачі починають перевірку із уже вагітних самок. Виявилося, що досліджень, аналогічних моїм не проводилося, незважаючи на те, що в будь-якому посібнику з перевірки ГМО закладене відстеження п'яти поколінь. Якщо і є наукові праці про потомство, те, як правило, вони були підтримані корпораціями- розроблювачами ГМО, і там починали годувати вже вагітних самок, намагаючись з'ясувати вплив на ембріональні клітки. Але ембріон захищений материнським організмом, і такий сильний негативний ефект не виявлявся.

На фото можна побачити два кали самок з 2 груп пацюків: після годівлі одних кормом з додаванням традиційної сої й інших - кормом з додаванням ГМ-сої. Ці 9-ти денні крисята народилися в один день. 2 крисенка із ГМ-соєвої групи, які навіть без вовни, умруть, що залишилися 2-3 виживуть.

Майже половина крисят (близько 40%), що народилися від самок, що харчувалися кормом із ГМ-соєю, значно уступають по розміру й ваги побратимам з контрольної групи.

Після того, як я оголосила про свої результати, дослідження припинилися в такий спосіб: у наш інститут став надходити виварний корм, куди вже входила ГМ-соя. Тобто я не могла вже мати групи контролю. Виявивши це, я звернулася до співробітників інституту, які займалися немовлятами крисятами, і всі вони (п'ять співробітників) повідомили, що в них колосальна загибель немовлят крисят. Двоє з них дали свої дані. В 20 самок була виявлена підвищена смертність крисят, у деяких випадках вона досягала 100%.

Була інша серія експериментів, у якій ми годували самців пацюків насіннями ГМ-сої, стійкої до Раундапу, з Аргентини, і традиційної сої з Волгограда. Коли морфологи витягали органі, то звернули увагу, що у всіх самців пацюків, у корм яким додавалися Гм- Насіння, насінники були синюшного кольору. Зріз насінників показав, що порушений кровотток і спостерігається патологічний мітоз кліток насінників. Ці дані ще на стадії аналізу морфологами.

А от що відбувається з печінкою після одного місяця експерименту: дифузійні дистрофічні зміни, перицеллюлярний набряк, різке набрякання гепатоцитов і їх вакуолизация, що не було виявлено в печінці самців інших груп. Малотеста й ін. італійці годували вагітних самок і дивилися, що відбувається в потомства. Я подивилася в самих пацюків. Добре б подивитися ще через 5-6 місяців – взагалі печінка буде в жахливому стані. Те, що описав Інститут харчування, що через 6 місяців печінка була светлокоричневого кольору й легко рвалася – це, можливо, пов'язане із сильної вакуолизацией кліток печінки.

Біологічні ризики:

  • непередбачуваність місця інтеграції рекомбінантних ДНК;
  • слабка вивченість регуляції й функціонування генома вищих рослин;
  • порушення стабільності генома й зміна його функціонування;
  • порушення стабільності самого вбудованого гена;
  • наявність у фрагменті, що вбудовується в ДНК технологічного сміття;
  • алергійні й токсичні ефекти чужорідного білка;

Висновки: ГМО можуть привести до онкологічних захворювань, безплідності, алергії, високого рівня смертності й захворюваності новонароджених дітей, зменшенню чисельності й зникненню багатьох видів тварин і рослин. Напевно, людина зможе знайти спосіб захистити себе від ГМО, але ми не зможемо захистити тварин, рослини й бактерії, вони будуть зникати першими, і в підсумку, людство зіштовхнеться з "екологічною катастрофою", яка буде результатом поширення ГМ плантацій. Якщо продовжувати розбудовувати біотехнологію, то необхідно вдосконалити способи вбудовування генів, щоб знову створені організми були б безпечні для людини й навколишнього середовища.

Висновки

Люди, що зрозуміли, що відбувається, б'ють тривогу, але їх голосу майже не чутно в спеціально піднятому інформаційному шумі. Тема продовольчої безпеки й вартих за нею кланів - практично табу в ЗМІ, на урядових сайтах, у наукових журналах і так далі. Там, де якимсь дивом вдається хоч щось сказати, відразу з'являються юрби маніпуляторів і найманих базік, які професійно забовтують тему накопиченнями неправди й безглуздостей. Тема спеціально профанується й вишучивається.

Коли до людей доходить, що не все так просто в цій пропагандистській кампанії, то їм підсувають другу пустишку, яка виглядає "пояснюючою", але є просто наступною лінією оборони, наступною помилковою ціллю...

Час подумати поки є, поки...

Copyright © 2008 ДонНТУ, О.В.Хандільди Designed for Портал магістрів ДонНТУ