Тупікова Катерина Геннадіївна

Тема магістерської роботи: "Нормативне й методичне забезпечення розроблення і впровадження систем управління якістю в ВНЗ "Донецький національний технічний університет"

Науковий керівник: Момот Олександр Іванович

Спеціальність: "Якість, стандартизація і сертифікація"

Кафедра: Управління якістю, факультет: Механічний, рік вступу: 2007р.

Резюме

Середній бал за період навчання: 4,7

Уміння
- Знання MSOffice, MathCAD, MatLab, P-CAD
- Знання мов: російська - рідна, українська - високий рівень, англійська - середній рівень

Особисті якості
- Активність, цілеспрямованність, коммунікабельність.

Дитинство

25 березня 1986 року народилася маленька дівчинка. І всі, хто знав про її появу, відразу зраділи цій події. Йшли години, а дівчинка була без імені. Її мама, Людмила Василівна, придумала два варіанти: Ганночка або Ірочка, але це ще треба було затвердити у колі сім'ї. Дівчинку ніхто не бачив, окрім мами, але її поява була такою бажаною, що її батьку, Геннадієві Хрісановичу, і сестричці Євгенії довелося залізати на дерево, щоб хоч одним очком поглянути на цю крихітку, яку мама показувала у віконці палати другого поверху.

Малятко через декілька днів привезли додому, де і вирішилося питання про ім'я. Сестра твердо наполягла: “Хочу, щоб була Катя, Катюша!”, і як її не умовляли дорослі, їм довелося поступитися. Так я і стала Катериною і назавжди прив'язалася до старшої сестри, яка стала для мене прикладом у всьому.

Дитинство пройшло швидко і весело. У дитячому садку “Золота рибка” я готувалася до школи і чекала, коли у Євгенії закінчаться уроки і вона мене забере, щоб грати зі мною і учити новому. У д/с відзначали мої здібності і хвалили, тому що я завжди брала найактивнішу участь у всіх заходах.

Шкільні роки

У 1993 р. я пішла в перший клас ЗШ №18 м. Гірник. Клас наш був неординарним, в нього відібрали сильних і талановитих дітей. Навчання завжди давалося легко, жодних проблем не виникало. Вчителі пояснювали матеріал настільки цікаво і зрозуміло, що про школу залишилися дуже теплі спогади і надійний фундамент на все життя. З класним керівником мені теж дуже повезло. Спіріч Світлана Олександрівна кожного тижня організовувала нам позакласні заходи, де у кожного була можливість виразитися. А в теплу пору року ми завжди їздили в походи. Пісні біля багаття, загальне зведення наметового містечка, приготування похідної їжі в казані зближувало нас і розвивало відповідальність за себе і за інших. А літо я проводила у улюбленої бабусі Ніни Захарівни, яка завжди балувала нас з Євгенією чим-небудь смачненьким. Досі запахом дитинства для мене є запах домашніх пирогів і ватрушок, приготованих ласкавими руками бабусі.

Так шкільні роки в ЗШ № 18 пролетіли. До кінця 9 класу я підійшла як голова шкільного самоврядування, староста класу і відмінниця. Щоб здобути середню освіту в 2001г. я пішла в ЗШ№17, де навчалася в математичному класі. У 11 класі я вступила в “Школу інженерного резерву“ і кожні вихідні їздила на підготовче навчання, щоб вступити в ДонНТУ. 1 червня я вже знала, що стала студенткою. Так і пролетіли шкільні роки, відбринів останній дзвінок.

Університет

І ось я в стінах ДонНТУ. Велике місто, багато людей, кімната в гуртожитку на 4 людини. Період адаптації проходив важко, але потім я звикла, адже ніколи мене не покидала радість від того, що я вчуся на одній з кращих спеціальностей – “Автоматизоване управління технологічними процесами” (АУП), що існує з моменту виникнення нашого ВУЗу. І ось, отримавши диплом бакалавра, я вирішила здобути другу вищу освіту, щоб бути більш затребуваними фахівцем на ринку праці. І тоді я дізналася, що на базі диплома бакалавра будь-якої спеціальності можна скласти вступні іспити на спеціальність ЯСС. Кафедру ГЕА я закінчую заочно, а на УЯ поступаю в магістрат, де і навчаюся в даний момент.

Студентські роки пройшли під безперервним отриманням знань, участю в міжнародних конференціях і з веселим літнім відпочинком.

Майбутнє

У найближчих планах – захистити диплом фахівця, а потім і магістра і знайти гідну високооплачувану роботу.