Головна ДонНТУ
Донецький національний технічний університет
.ru .en
Портал магістрів ДонНТУ
Електротехнічний факультет ‘09

Онищенко
Оксана
Сергіївна


Факультет :

електротехнічний

Спеціальність :

електротехнічні системи електроспоживання

Тема магістерської работи :

«Оцінка живучості підстанції 110/35/10 кВ, що живить електроенергією промислові підприємства»

Керівник :

проф., д.т.н. Ковальов Олександр Петрович


Автореферат


Вступ

Вперше в світі поняття живучості було сформульоване російським адміралом Степаном Осиповичем Макаровим - це здатність судна продовжувати бій, маючи пошкодження в різних бойових частинах [1].
У енергетиці під живучестю розуміється здатність об'єкта протистояти обуренням, не допускаючи їх каскадного розвитку з масовим порушенням живлення споживачів. [2]
Поштовхом до розвитку методів оцінки надійності систем електропостачання і прогнозування ланцюгових аварій в енергосистемах (ЕС) послужила аварія, що трапилася 9 листопада 1965 року в США, яка привела до того, що на території з населенням близько 30 млн. чоловік більш ніж на 10 годин була припинена подача електроенергії. Збиток від аварії склав більше 100 млн. доларів. Що послідували після цього десяток дрібних (з економічної точки зору), але подібних аварій по країні завершилися 13 липня 1977 року аварією в Нью-Йорку. Протягом 25 годин було паралізовано життя Нью-Йорка. Збиток від наслідків цієї аварії склав більше 1 млрд. доларів. [3]
Через 26 років, 14 серпня 2003 року о 16 годині 11 хвилин за місцевим часом із-за пошкодження на лінії Ніагара-мохок без електрики залишилася майже вся східна частка Північної Америки, тобто 50 млн. чоловік. [4]
Про кожну з перерахованих аварій можна сказати, що дана енергосистема втратила живучість.
Живучість електроенергетичної системи (ЕЕС) залежить від її структури, конфігурації, надійності електроустаткування, засобів релейного захисту і протиаварійної автоматики, а також від кваліфікації обслуговуючого персоналу, запасу стійкості, резерву активної потужності і так далі [6]
При експлуатації СЕС спостерігається поява так званих ланцюгових аварій із-за послідовної відмови в спрацьовуванні декількох вимикачів, через які пройшов крізний аварійний струм.
Ланцюгові аварії спостерігалися в 25 СЕС і два СЕС колишнього СРСР. За 5 років було зафіксовано 75 ланцюгових аварій. У 81% випадків ланцюгових аварії відбувається із-за пошкоджень в мережі відмов у функціонуванні низки захисних комутаційних апаратів. [7]  
На ланцюгі аварії доводиться 90% народногосподарського збитку. [8]
Під глибиною ланцюгової аварії розуміється рівень розладу функціонування установок енергосистеми при аваріях і порушеннях в роботі. [9]
Показником живучості може служити частота появи системних ланцюгових аварій з різною глибиною порушення електропостачання. [8]


Актуальність

На сучасному етапі розвитку техніки і технології для оцінки надійності схем систем електропостачання (СЕС) широкого поширення набули елементні методи розрахунків надійності. У цих методах передбачається, що СЕС складається з окремих самостійних (у сенсі аналізу надійності) елементів, виключаються з розгляду функціональні залежності між параметрами окремих елементів і пристроїв. [10-14]
Дана підстанція складається з елементів: лінії електропередачі, трансформаторів, вимикачві, віддільників, роз`єднувачів, шин.
Під вузлами схеми розуміються фізичні пункти СЕС, які безпосередньо зв'язані не менше чим з трьома напрямами передачі енергії, тобто звичайно це збірні шини або секції розподільчих пристроїв і так далі [12]
Від надійності вузлів навантаження залежить безперебійне постачання споживачів електричною енергією. Тому завдання, пов'язані з розробкою методів оцінки надійності вузлів навантаження з урахуванням надійності засобів захисту є вельми актуальними.


Мета роботи

Розробити методику розрахунків для оцінки живучості і надійності трансформаторних підстанцій 110/10 кВ, споживачів промислових підприємств, що забезпечують електроенергією споживачів та промислові підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

  • розробити математичну модель надійності системи відключення захисного комутаційного апарату;
  • запропонувати методику складання «дерев» подій, що пояснюють причини аварійного відключення вузлів навантаження, а також схем «мінімальних перетинів»;
  • привести приклад розрахунку надійності схем підстанцій 110/10 кВ, які забезпечують електроенергією споживачів промислових підприємств.

Результати роботи

На основі однорідних марківських випадкових процесів з дискретним числом станів і безперервним часом запропонована математична модель надійності системи відключення вимикача, який працює в динамічному режимі.

Передбачається, що відмова в спрацьовуванні вимикача відбувається при збігу у просторі та часі двох випадкових подій: поява короткого замикання (КЗ) в зоні дії даного захисту; відмова в спрацьовуванні системи відключення вимикача.

Представимо зміну стану мережі, що захищається, в часі у вигляді випадкової функції η (t), ), яка може набувати два значення: «0» і «1».
Стани:  «0» - в мережі, що захищається, немає пошкоджень, які можуть приводити до КЗ; «1» - в мережі, що захищається, сталося КЗ.

Послідовність інтервалів часу, що чергуються, між КЗ позначимо через, а тривалість існування КЗ (тривалість захисного комутаційного апарату, що спрацьовує) – через .

   - розподілу
Величина  - середній інтервал часу між КЗ мережі, що захищається.
  - середній час існування струму КЗ (або середній час спрацьовування захисного комутаційного апарату).

Величини і  взаємно незалежні
Переходи із стану «0» > «1» і з «1» > «0» відбуваються миттєво без витримки часу.
Зміну стану захисного комутаційного апарату запишемо за допомогою аналогічної функції , яка також може набувати два значення: «0» і «1». Стан «0» означає, що система відключення захисного комутаційного апарату знаходиться в працездатному стані («режим, що чекає»). Стан «1» - в системі відключення захисного комутаційного апарату є пошкодження. Послідовність випадкових інтервалів часу, що чергуються:   відображає працездатний стан системи відключення вимикача, а послідовність  - не працездатне.
Хай всі мають одне і теж розподіл
все  - розподіл
  Величини  - середній інтервал часу між відмовами в спрацьовуванні комутаційного апарату, що захищається;  - середній час знаходження системи комутаційного апарату, що захищається, в невиявленому стані, що відмовив.Величини   і  взаємно незалежні.
Переходи із стану «0» > «1» і з «1» > «0» відбуваються миттєво без витримки часу.
Відмова захисного комутаційного апарату настає у момент зустрічі процесів
  і  в змозі «1», тобто коли захисний комутаційний апарат із-за відмов в системи відключення не в змозі відключити такою, що випадково з'явилася в захисній зоні струм КЗ.
Відмова захисного комутаційного апарату в спрацьовуванні в цьому описі настає у момент зустрічі процесів  і  в змозі «1», тобто коли = 1, і = 1.
У початковий момент часу вважатимемо, що  = =0, тобто система відключення захисного комутаційного апарату справна і знаходиться в режимі «очікування», КЗ в мережі, що захищається, відсутній.
Завдання полягає в тому, що знаючи параметри процесів   і визначити: середній час до відмов в спрацьовуванні вимикача; дисперсію до відмов; вірогідність знаходження системи в кожному з I можливих станів; вірогідність безвідмовної роботи захисного комутаційного апарату в перебігу часу.
Для знаходження вірогідності безвідмовної роботи захисного комутаційного апарату при обліку «прихованих відмов» в його системі відключення, сукупність процесів  і  розгледимо, як один регулярний марківський процес з чотирма дискретними станами і безперервним часом.  
Система у будь-який момент часу t може знаходиться тільки в одному з кінцевої безлічі станів ( Рис.1)



Рис.1. Можлива реалізація регулярного однорідного марківського випадкового процесу з дискретними станами і безперервним часом.


де - в мережі, що захищається, відсутній КЗ; система відключення захисного комутаційного апарату справна і знаходиться в режимі, що «чекає»;
 - у захищаємій мережі сталося КЗ; система відключення захисного комутаційного апарату справна і готова відключити струм КЗ;
 - у захищаємій мережі КЗ відсутній; система відключення захисного комутаційного апарату знаходиться в стані, що відмовив;
 - у захищаємій мережі сталося КЗ; система відключення захисного комутаційного апарату знаходиться в стані, що відмовив.
При випадковому попаданні системи в стан відбувається відмова комутаційного апарату.
- стани системи;
 i  - регулярні однорідні марківські випадкові процеси;
 ,   - час знаходження  захищаємої мережі в безвідмовному стані і час спрацьовування захисного комутаційного апарату відповідно;
 ,  - час знаходження системи відключення захисного комутаційного апарату в режимі, що «чекає», і що відмовив станах відповідно.
Вірогідність знаходження системи в кожному з чотирьох можливих станів можна визначить  з|із| системи рівнянь:
(1)
З огляду на те, що
                  (2)

 система лінійних диференціальних рівнянь (1) набере вигляду:
(3)

Система рівнянь (3) вирішується за початкових умов:
 які витікають з наступних припущень:
у мережі, що захищається, в даним момент часу відсутні КЗ, система захисного комутаційного апарату знаходиться в режимі, що «чекає».
Застосовуючи до системи рівнянь (3) пряме перетворення Лапласа і враховуючи початкові умови, отримаємо
(4)

Вирішуючи (4) щодо зображень шуканих функцій, після спрощень отримаємо:
,                   (5)
,         (6)

,                   (7)

де,
Вірогідність безвідмовної роботи захисного комутаційного апарату при обліку тільки відмов в спрацьовуванні можна визначити з рівняння [17]:
                      (8)
де
          (9)

де  - символ зворотного перетворення Лапласа.
Використовуючи (5,6,7) і (9), отримаємо
                   (10)
Середній час до першої відмови в спрацьовуванні захисного комутаційного апарату , і дисперсію  знаходимо з виразів [18]:
                                  (11)
                      (12)

Використовуючи (10,11,12), отримаємо:

         (13)
  (14)
Використовуючи вирази (5,6,7) і застосовуючи до них зворотне перетворення Лапласа, отримуємо:
(15)
Підставимо у формулу (15) значення   з (5,6,7):

  (16)

Позначимо через:

          (17)

   (18)
Для отримання зворотного перетворення Лапласа використовуваний форму­лу, приведену в [19]:
   (19)

де  - коріння кубічного рівняння.
У нашому випадку коріння кубічного рівняння знаходимо таким чином [19]:

.        (20)
Підстановкою  приводимо кубічне рівняння (20) до «неповного» вигляду:
,               (21)
де
Для описаного вище завдання Q<0 і Р<0, тоді коріння кубічного рівняння (21) визначається таким чином:
       (22)
Підставляючи значення коріння у формулу (19, здобудемо
        (23)
Якщо система відключення захисного комутаційного апарату перевіряється через певний інтервал часу І і перевірки абсолютно надійні, тоді  можна визначити з аналогічного вираження, отриманого в [20]:
.        (24)
В тому випадку, якщо  тоді:
      (25)
При виконанні умов
   (26)
формула для визначення вірогідності безвідмовної роботи захисного ком¬утаційного апарату набуває вигляду:
             (27)
де      
    (28)
де
 - параметр потоку відмов в спрацьовуванні захисного комута­ційного апарату.
Визначимо вірогідність безвідмовної роботи захисного комутаційного апарату, користуючись точною і наближеною формулами, при наступних початкових даних:
 1/рік - параметр потоку помилкових і зайвих спрацьовувань РЗ;
 1/рік - параметр потоку КЗ в зоні дії РЗ ЗКА;
 1/рік - параметр потоку відмов в спрацьовуванні системи відключень ЗКА;;
 рік - інтервал між перевірками системи відключення ЗКА;
с - середній час спрацьовування системи відключення ЗКА
 рік.
Використовуючи дані прикладу і формули (21) -(24) і (26) обчислюємо точне значення для , а за допомогою формули (27) наближене значення.
На рис. 2 приведені графічні залежності отриманих фнкций, з яких видно, що різниця між точними і наближеними значеннями  і в інтервалі часу  рік не перевищує 1%.

Рисунок. 2 - Графіки функції вірогідність безвідмовної роботи, побудована по точній  і наближеній  формулах.
Отже, в тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо умова (26) дотримується, то вірогідність безвідмовної роботи з достатньою для практичних розрахунків точністю можна оцінювати за допомогою формули (27).
В результаті розробки принцип побудови «дерев», які пояснюють причини аварійного відключення секції шин підстанції 110/10 кВ, схеми «мінімальних перетинів» і наведений приклад розрахунку надійності підстанцій.

 


Висновок по роботі

1. Розроблені положення і допущення, які дозволяють відмову в спрацьовуванні захисного комутаційного апарату уявити, як про­цес збіги у просторі та часі двох регулярних однорідних марківських процесів, що мають різну частоту появи та тривалість існування.
2. На основі теорії регулярних однорідних марківських процесів
запропонована нова математична модель надійності захисного комута­ційного апарату, яка враховує в динамічному режимі відмову в спрацьовуванні системи відключення (релейний захист, що відключає соленоїд, привід вимикача), а також терміни діагностики Θ системи його відключення.
3. При виконанні умови (26) різниця між точними і наближеними значеннями  і  в інтервалі пори року не перевищує 1%.
4. Запропонована методика складання «дерев» подій, за допомогою яких пояснюються причини аварійного відключення вузлів навантаження підстанції 110/10 кВ.


Література

1. Марков С.О. Разброс элементов, составляющих боевую силу судов. Морской сборник, 1894, № 6. - 106 с.
2. Надежность схем энергетики. Терминология. М.: Наука, 1980.
3. Prevention of power failures Vol.
3. Studies of the task groups on the northeast power interruption. A report to the federal power commission. June 1967, 142 p.
4. Горохов К. Америке утроили темную. Комсомольская правда в Украине. 16 августа 2003 года.
5. Руденко Ю.Н., Ушаков И.А. Надежность систем энергетики. М.: Наука, 1986. – 176 с.
6. Китушин В.Д. Определение характеристик отказов системы при цепочечном развитии аварий. – Изв. АН СССР. Энергетика и транспорт, 1977, № 6. стр. 20-30.
7. Гук Ю.Б. Анализ надежности электроэнергетических установок – Л.: Энергоатомиздат, 1984. – 176 с.
8. Гук Ю.Б. Анализ надежности электроэнергетических установок – Л.: Энергоатомиздат, Ленинградское отделение, 1988. – 224 с.
9. Розанов М.Н. Надежность электроэнергетических систем – М.: Энергоатомиздат, 1984 - 176 с.
10. Рябинин И.А. Основы теории и расчета надежности судовых электроэнергетических систем.-2-е изд. - Л.: Судостроение, 1971.-456 с.
11. Нечипоренко В.И. Структурный анализ систем (эффективность и надежность). - М.: Сов. радио, 1977. - 216 с.
12. Фокин Ю.А., Харченко А.М. Расчет надежности систем электроснабжения. – Электричество, 1982, №8, с. 5-10.
13. Константинов Б.А., Лосев Э.А. Логико-аналитический метод расчета надежности восстанавливаемых систем электроснабжения. – Электричество, 1971, № 12, с. 21-25.
14. Белоусенко И.В., Ершов М.С., Ковалев А.П., Якимишина В.В., Шевченко О.А. О раcчете надежности систем электроснабжения газовых промыслов. – Электричество, 2004, №3, С. 23-28.
15. Синьчугов Ф.И. Основные положения расчета надежности электроэнергетических систем. – Электричество, 1980, № 4, с. 12-16.
16. Лосев Э.А. Отклик на статью Ф.И. Синьчугова. – Электричество, 1981, № 9, с. 72-73.
17. Сандлел Дж. Техника надежности систем. Перевод с английского – Наука, 1966. – 300 с.
18. Креденцер Б.П. Прогнозирование надежности систем с временной избыточностью. – К.: Наукова думка, 1978. – 240 с.
19. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащихся вузов. – М.: Наука, 1986. – 554 с.
20. Ковалев А.П., Шевченко А.В., Белоусенко И.В. Оценка пожарной безопасности передвижных трансформаторных подстанций 110/35/6 кВ// Промышленная энергетика . – 1991 - № 6. с. 28-31