Источник: Всеукраинская научно-практическая конференция студентов и молодых учёных. "Современное состояние и проблемы инвестиционного развития". - Донецк - 2009

ФОРМУВАННЯ РИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Капитонова А.В
проф. д.т.н. Евдокимов Ф.И.

Перехід до ринку поставив підприємства в нові економічні умови, які характеризуються формуванням жорсткого конкурентного середовища, примусив кардинально змінити стратегію і тактику поведінки. Тим паче, що постійне ускладнення процесів взаємодії між учасниками ринку примушує підприємство більш ретельно планувати і прогнозувати свою діяльність.

Сучасні ринкові передумови вимагають від керівників підприємств оперативної і нетрудомісткої оцінки ринкових можливостей підприємства, оцінки ефективності управлінських рішень, оцінки вартості підприємства і ін. Необхідний новий підхід. Цій меті може служити оцінка ринкового потенціалу промислового підприємства.
Діяльність підприємства, орієнтована на стратегічне мислення із застосуванням ринкових методів управління, пропонує використовування такого інструментарію, який дозволить швидко оцінювати здібності і можливості підприємства, знаходити приховані резерви і нарощувати ефективність його діяльності. Рішення цих задач припускає необхідність дослідження ринкового потенціалу підприємств і рівня його використовування як пріоритетного напряму, що характеризує можливість успішного функціонування підприємств в нестабільному правовому і економічному середовищі.

Таким чином, мета даної роботи полягає в тому, щоб на основі максимального розкриття поняття ринкового потенціалу підприємства як економічної категорії, запропонувати адекватну сучасним умовам модель оцінки ринкового потенціалу підприємства, дати повне поняття ринкового потенціалу і визначити його структуру.
Ринковий потенціал – це можливість управління ресурсами підприємства на окремих етапах його розвитку в цілях ефективної взаємодії з ринком. Ринковий потенціал підприємства слід розглядати як інтегральну оцінку сучасних економічних підходів за всіма розділами ринкової діяльності.

Основними факторами, що впливають на оцінку ринкового потенціалу є його структурні елементи, а саме: методичний потенціал, масштаби ринку, потенціал трудових ресурсів, обсяги продажу, конкуренція, інформаційний потенціал, потенціал матеріальних ресурсів.

Для більш детальної оцінки використання ринкового потенціалу, на мій погляд, слід застосувати метод аналізу ієрархій, який впровадив американський вчений Томас Сааті.

Припустимо підприємство має 2 шляхи розвитку. І щоб визначити який з них найефективніший, з точки зору ринкового потенціалу, слід визначити пріоритет, тобто методом аналізу ієрархій визначимо який з шляхів найліпший.
Для визначення ринкового потенціалу, по-перше, треба перелічити найважливіші критерії, які характеризують ринковий потенціал. Потім визначити вагу кожного фактору у ринковому потенціалі. Для цього Сааті пропонує експертам заповнити анкету, у якій слід позначити важливість одного фактору над іншим. Треба заповнити анкету таким чином, щоб по горизонталі і по вертикалі були перелічені фактори, які допомагають досягти цілі. Та ці фактори треба проранжувати та визначити вагу кожного з них. Тому експерти повинні від 1 до 9 проставити пріоритети для кожного фактора відносно іншого. Усього кожен стовпець має [n(n-1)] /2 альтернатив. При порівнянні фактора самим з собою у матрицю заносимо 1, а зворотні величини заносимо у позицію зворотного порівняння факторів. Слід зазначити, що факторів повинно бути 7+/-2.
Наступним кроком є визначення вектору пріоритетів по даній матриці. Його розраховуємо наступним чином: помножаємо n елементів кожної строки та виймаємо корінь n ступені. Потім нормалізуємо матрицю: ділимо елементи кожного стовбця на суму елементів цього стовбця. Таким чином, ми отримали вектор пріоритетів, це і буде вага кожного фактору у ринковому потенціалі.
Для кожної матриці треба розрахувати індекс узгодженості. Помножив матрицю порівнянь на отриману оцінку вектору рішень, отримаємо новий вектор. Далі треба поділити кожну компоненту цього вектора на відповідну компоненту оцінки вектора рішень Поділивши суму компонент цього вектора на число компонент, знайдемо наближення до числа λmax (головного власного значення). Чим ближче λmax до n (числу об’єктів), тим більш узгоджений результат.
Також необхідно визначити відхилення від узгодженості, яке називається індексом узгодженості (ИС). ИС розраховується: (λmax – n)/(n – 1). Індекс узгодженості, який згенерирован випадковим чином по шкалі від 1 до 9 зворотньосиметричної матриці з відповідними зворотніми величинами елементів, називається випадковим індексом (СИ).

Відношення ИС до середнього СИ для матриці того ж порядку називається відношенням узгодженості (ОС). Значення ОС, менше або рівне 0,10, вважається прийнятним.

Наступним кроком є порівняння шляхів розвитку відносно показників. Виконуємо за методикою, яка була наведена вище та будуємо нову матрицю.
Щоб отримати загальну ефективність шляхів розвитку з точки зору ринкового потенціалу помножимо нову матрицю зправа на транспонований вектор-строку характеристик значень. Тобто, зважимо кожний з отриманих власних семи векторів з пріоритетами відповідної характеристики, а потім додамо. Таким чином маємо наступну формулу для розрахунку ринкового потенціалу:
РП = ∑ аі*Фі
де, РП – ринковий потенціал;
аі – вага і-го фактору у ринковому потенціалі;
Фі – вага шляхів розвитку відносно кожного критерія.