Про себе

Середній бал у період навчання в університеті склав 4,75.
Вільно володію російською, українською мовами та англійською на рівні документації.

Навички програмування:

• Pascal, Delphi
• C/C++, MS Visual C++
• Assembleer
• Lisp, Prolog
• Perl, PHP, Javascript, CSS, мова гіпертекстової розмітки HTML.

Маю досвід роботи з базами данних:

• MS Access
• MySQL, UML, Rational Rose

Володію пакетами:

• Autocad, 3Ds Max, Adobe Photoshop
• Mathematica, MatCad
• MS Office.

Біографія

Дитинство

Я народилася у м. Донецьку 21 червня 1987 р. Мої батьки, мама та батько, Душинська Ірина Володимирівна та Душинський Олександр Володимирович. Коли мені було більше 2-х років, моя мама, яка працювала дізайнером на Донецкій фабриці іграшок та в Домі піонерів, часто брала мене з собою на роботу. У Домі піонерів вона навчала дітей шити іграшки, в'язати, вишивати, робити різні вироби зі шкіри, пап'є-маше ті інших матеріалів. Тому я з дитинства, разом з іншими дітьми, творчо розвивалася. Відвели мене в дитячий садок №11 у віці 4 років. Я була досить спокійною дитиною й, імовірно, доставляла мало турбот вихователям дитячого саду та своїм батькам.

Школа

1 вересня 1994 року я пішла в перший клас. Мої батьки довго вибирали мені школу. У нас на районі багато шкіл, і мама ходила, розмовляла з вчителями. Загалом, дуже хвилювалась за мене, щоб я пішла у найкращу школу. Вибір впав на школу №29, яка знаходиться недалеко від мого будинку й у неї гарна репутація. Паралельно я почала вчитися в музичній школі №7 за фахом «фортепіано», але з родинних обставин успішно закінчила тільки перший клас. У школі в початкових класах окрім основних предметів були уроки танців і музики, на які я дуже любила ходити. Також з великим задоволенням виступала на святкових концертах і різних постановках. Брала участь в олімпіадах і змаганнях. Саме в школі полюбила баскетбол, який і на сьогоднішній день залишається одним із улюблених видів спорту. Відповідальність, що мені прищепила з дитинства моя бабуся й любов до книг, дозволили мені добре вчитися в школі. Навчаючись у ЗШ №29, одним з моїх улюблених предметів була математика, а поява комп'ютера вдома, дуже вплинула на вибір моєї спеціальності.

Ліцей

В 2000 році за підсумками вступних іспитів я поступила в Донецький технічний ліцей. Я вчилася в українській групі, що було дуже корисно. Спочатку навчання я смішила своїх рідних, тому що розмовляла то на російській, то на українській мовах. Було складно, тому що всі предмети були українською мовою , і доводилося вчитися шість днів на тиждень, але до цього я швидко звикла. Хоч ліцей і технічний, але помилково вважати, що гуманітарні предмети були в нас на останньому місці. Завдяки викладачам ми розвивалися не тільки в технічному напрямку, але й творчому. Писали вірші, твори на вільні теми, брали участь у різних концертах і святах. У ліцеї мені дали відмінну підготовку для подальшого вступу в університет.

Я вдячна всім викладачам, які мене вчили.

У шкільний час я захоплювалася різними заняттями – читанням книг (пригоди, детективи, фантастика та інше), баскетболом, волейболом, непогано малювала. Завдяки мамі я вмію в'язати, шити й вишивати – у житті все може стати у нагоді.

Університет

В 11 класі повстало питання про майбутнє. У Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) я поступила за підсумками рейтингів. Перед цим були три напружені етапи рейтингів і місяці складних, але дуже цікавих підготовчих курсів по інформатиці. У ДонНТУ вибрала спеціальність «Програмне забезпечення автоматизованих систем», оскільки там уже вчився мій старший брат і, на мій погляд, це було не дуже складно. Що і як було насправді, я зрозуміла пізніше, коли навчалася на першому курсі. А також, дуже вразило, що мене обрали старостою.

Перший день почався з біганини по 3 корпусу в пошуках кабінетів. По розподілі я вчилася в групі ПС-04б. Звичка розбирати важкі предмети стала у нагоді в інституті, тому що перший курс навчання був складним, усі наступні – ще складніші, але до цього швидко звикаєш. Довелося адаптуватися до нового місця навчання, а також проявляти самостійність. Але мені пощастило - у моїй групі, та й взагалі на потоці, вчилися цікаві й чудові люди. Разом ми почали наш шлях до вершин знань. Навчання в університеті мені подобалася. Були улюблені викладачі, цікаві й нудні предмети, на які однаково доводилося ходити. Добре пам'ятається перша сесія, особливо біганина в пошуках викладачів, щоб здати борги. Це потім усе стало так звично :) З першого курсу я відвідувала басейн і саме там мене навчили плавати, що вважаю позитивним моментом у моєму життєвому досвіді.

Я зі школи люблю математику, тому тему магістерської роботи я вибрала «Дослідження ефективності паралельних однокрокових алгоритмів рішення задачі Коші для ЗДР», керівник: Фельдман Л.П.

Плани на майбутнє

У майбутньому я планую закінчити університет, улаштуватися в житті, подорожувати. Планую працювати програмістом Delphi, MS Visual C++ або Web-дізайнером, бажано у великій компанії з перспективами кар'єрного росту. Хочеться зберегти гарні відносини із друзями, які виручали й допомагали у різні моменти життя.