RUS || ENG || UKR

Угніченко Дмитро Олександрович

Магiстр ДонНТУ Угніченко Дмитро Олександрович
Факультет: Обчислювальної техніки і інформатики (ОТI)
Кафедра: Електронних обчислювальних машин
Спецiальнiсть: Системне Программування (СП)
Тема випускної роботи

Розробка методик побудування програмного
забезпечення для мобільних платформ


Науковий керівник:

к.т.н., доц. каф. ЕВМ, Мальчева Раїса Вікторівна

Резюме

Дата народження: 17 квітня 1987 р.
Місце народження: Україна, м. Кривий Ріг

    Освіта:

  • 1994-2003 – ЗОШ № 35 м. Донецьк, 2003-2004 - ЗОШ № 3 м. Донецьк
  • З 2004-2008 р. – Донецький Національний Технічний Університет,
    кафедра обчислювальної техніки та Інформатики, диплом бакалавра. (середній бал за період навчання - 4.62)
  • З 2008 р. – ДонНТУ, каф. ВТІ, студент магістратури

    Професійні навички:

  • Операційні системи:
  • Unix-Like: GNU / Linux, Freebsd, OpenBSD - підтримка та адміністрування.
  • Microsoft (r) Windows (r): 9x, 2000, XP.
  • Мови програмування: C, C + +, C #, Perl, Bash, Python, Assembler (x86, x86_64, ARM), Haskell, Pascal, Delphi.

    Знання мов:

  • Вільно володію російською та українськими мовами.
  • Вільно володію письмовою, усною та технічною англійською мовою (Advanced Level)
  • Німецька – читання документації зі словником

Особисті якості:

Цілеспрямований, наполегливий, працелюбний, здатний до швидкого навчання.

Коротка бiографiя

Дитинство

 Все своє життя я провів у двох містах України з великим рівнем індустріалізації – м. Кривому Розі та м. Донецьку. Народився 17 квітня 1987 р. в пологовому будинку (номер не пам'ятаю) м. Кривого Рогу. На мене з радістю дивилися тепле весняне сонце та червоні горобці з гілок дерев (тому що Кривий Ріг – «кузня» по видобутку руди, то там все червоне – від луж до горобців). Весело і радісно пройшло дитинство. До 7 років я практично жив в двох містах: влітку я жив у бабусі і дідуся в Кривому Розі, а увесь інший час проводив у Донецьку з батьками, де ходив в дитячий садок. (останнє (дитячий садок) мені подобався значно менше). Тому, більш яскраві і світлі враження про дитинство пов'язані саме з м. Кривим Рогом, що залишаться на все життя. Не знаю чому, але про життя в м. Донецьку запам'ятався той факт, що в юності купався на р. Кальміус, де був ще пляж. Дуже приємно було, коли батьки (мама або тато) звільнялися з роботи раніше і забирали мене з «сонної години» і ми разом йшли на річку Кальміус. Що здається зараз дуже дивним, враховуючи рівень її сьогоднішнього забруднення (хоча, не думаю, що він у той час (1991-92 р) був нижче. Тим не менше, всі залишилися живі і здорові і наповнені позитивними враженнями.

Школа

 У 7 років пора дитинства плавно перетекла в шкільну пору. 1 вересня 1994 р я склав свої зошити і підручники та бадьорим кроком попрямував до школи № 35 м. Донецька. Спочатку було складно, тому що доводилося сидіти по кілька годин на день, слухати учителя и щось писати, вирішувати або читати (думаю, з цим стикається кожен). Але, оскільки завдяки дідусеві в 6 років я вмів добре читати, то шкільне життя для мене дуже скоро здалося не таким вже й складним. Легко справлявся з усіма гуманітарними науками. Потім з'явилася арифметика (математика) та інші точні науки – з ними я теж справлявся без особливих труднощів. Починаючи з 5-6 класів я захопився вивченням іноземних мов. У цьому починанні мені допомогли мої батьки (за що їм велике спасибі). Я довгий час (4-5 років) займався з приватними викладачами. Потім записався в читальний зал бібліотеки British Council, яка знаходиться при ДонНУ. Там я зустрів багато цікавих людей. Донецьк – велике й «живе» місто , тому я незабаром знайшов у ньому клуб «Unique» – там часто відбувалися зустрічі з іноземцями (носіями мови). Де за чашкою кави та печивом можна було поспілкуватися з ними, тим самим підвищивши свій рівень у розмовному плані. Одного разу мені в руки потрапила книжка з програмуванню (до сих пір пам'ятаю її назву – Фаронов «Программирование на Turbo Pascal»). Це дійсно чудова книга, яка відкрила переді мною світ програмування. Швидко захопившись цим питанням, я спочатку довгий час залишався у школі у кабінеті ЕОМ, де писав різні програмки на Паскаля, потім на C. Потім продовжив займатися вивченням вже вдома на ПК. Мабуть, це й зумовило мій подальший вибір. В 11 класі так склалося, що я переїхав жити зовсім в інший кінець міста, у зв'язку з чим і перейшов вчитися до школи № 3. Тут я швидко знайшов нових друзів і знайомих (звичайно, не забуваючи і старих), познайомився з чудовим складом педагогів. Хоч і навчався я там всього 1 рік, але 3-я школа стала для мене навіть трішки ближче і рідніше, ніж попередня.

Університет

 Отже, в останній рік навчання в школі я, ставши абітурієнтом, був на шляху вибору поступлення.К розгляду було два ВУЗи. Я вирішив вступити на факультет Обчислювальної Техніки в ДонНТУ. Іншим варіантом було поступлення до Горлівського Національного Педагогічного Інституту Іноземних Мов (ГНПІІМ). Але, оскільки я більше мав прагнення та бажання вчитися на інженера-програміста, то був прийнятий перший варіант. Спеціальність «Системне Програмування» я вибрав тому що, тут присутня розумна суміш програмування та схемотехніки, яка може статися у нагоді в житті й праці. Мої захоплення і немала майже професійна підготовка у вивченні іноземних мов не пройшла даремно, а дуже допомогла, тому що 90% всієї технічної документації представлена саме на цій мові. Перші два курси пролетіли швидко і цікаво. Багато з предметних галузей (такі як фізика, математика) розкрилися для мене зовсім з іншої, більш глибокої сторони. Хотілося б відзначити і виділити одного з викладачів, а саме викладача курсу вищої математики проф. Герасимчука Віктора Семеновича – дійсно професіонала у своїй справі і дуже розумної і цікавої людини. Я до сих пір вважаю його найкращим викладачем, який був у мене за всі ці роки і вдячний за ті знання і любов до математики і фізики в цілому. Починаючи з 3-го курсу, коли з'явилися спеціальні предмети з початку було складно. Потрібно було робити багато,швидко та якісно. Також швидко все це нове потрібно було і освоювати. Але й цей етап був успішно подоланий. У 2008 році я здав державний іспит на «відмінно» і вирішив продовжити навчання у магістратурі.

Вибір теми

  Для вивчання та дослiдження я вибрав тему: «Розробка методик побудування програмного забезпечення для мобільних платформ». На даному епапi розвутку технологiй питання мобiльностi є дуже актуальним. Громадськi мiста з wifi доступом вже не є рiдкiсними, також широко доступною є дешевий мобiльний зв'язок i вихiд до сетi Internet з iї допомогою. Тому вивчання методики та принципiв роботи з апаратним засобами, якi б пiдримували цi технологiї є дуже перспективним та цiкавим. Мiй науковий керiвник – Мальчева Раїса Вікторівна, людина великого досвiду й практики у даному питаннi. I я впевнен, що за iї допомогою в мене з'являться цiкавi результати.

Майбутнє

  Пiсля вдалого захисту магiсторської робити я планую багото щого. З того, що можна сказати вже зараз: прийняти участь у гонцi «Париж-Дакар» (глядачем або участником), навчитися кататися на серфiнгу у водах Тихого океану на узберiжжi Австралiї й стати участником щорiчної регати на яхтах навколо свiту. Про роботу зараз говорити не цiкаво – вона сама знайдется. Але хочу вiдмiтиту лише одно – вона буде зв'язана зi свiтом OpenSource (створення нових продуктiв й пiдримка вже iснуючих).