Бережна Алла Сергіївна

Факультет: Горно-геологічний

Спеціальність: Землеустрій та кадастр

Тема випускної роботи: Дослідження впливу екологічного чинника на нормативну грошову оцінку землі

Керівник: Гавриленко Юрій Миколайович

Актуальність, мотивація, наукова новизна:

Надзвичайно важливим чинником, що істотно впливає на територіальну організацію всього соціально-економічного життя і ефективність виробництва, є екологічна обстановка. Останнім часом в Україні вона істотно погіршала. Одним з чинників, що вплинули на екологічну обстановку є розвиток добувної і переробляючої промисловості при застарілих технологіях і пов'язана з цим надмірна урбанізація багатьох районів.

Вивчення і облік впливу екологічних чинників на визначення вартості об'єктів нерухомості, і землі зокрема, є досить новим і перспективним направленням в науковій і фінансово-економічній сфері [1].

Зачіпаючи всі області людської життєдіяльності екологічні чинники повинні впливати у тому числі і на нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні спадкоємстві і даруванні земельних ділянок відповідно до закону, розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників і механізмів економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель [2].

Показники нормативної грошової оцінки землі визначаються по категоріях території населених пунктів якості землі, її ціннісним характеристикам, функціональному використанню. Також враховується екологічні і інші обмеження використання землі [3].

Якісний достаток пріродно-антропогенного навколишнього середовища істотно впливає на цінність того або іншого об'єкту нерухомості. Від того, наскільки сприятлива екологічна обстановка на території, на якій розміщена земельна ділянка залежать масштаби попиту на цей об'єкт нерухомості. Отже вартість даного об'єкту знаходиться в прямій залежності від рівня атмосферного, шумового і іншого забруднення, що оточує цей об'єкт. На жаль, в даний час нормативна оцінка землі і відповідно суми стягуваних грошових коштів у фізичних і юридичних осіб по оподаткуванню і орендній платі за користування цими земельними ділянками не завжди відображають, а частіше зовсім не відображають вплив екологічних чинників на ці ціни [4].

А я вважаю, що доцільніше розгледіти можливість використання економічного критерію (коефіцієнта) при проведенні і визначенні нормативної оцінки землі.

На даний момент, екологічний чинник в нормативній грошовій оцінці земель в Україні враховується лише на локальному рівні, проте існує величезна різниця між екологією різних населених пунктів в цілому.

Мета і завдання:

Метою досліджень є проведення аналізу про доцільність і можливість обліку екологічного достатку населених пунктів при нормативної грошової оцінки землі, підбір і вивчення матеріалів по видах, кількостях і складах забруднень, досліджуваних територій, а також статистичних даних про захворюваність населення для визначення залежності показників здоров'я населення від навколишнього середовища, і зробити вивід про можливе використання цих даних для встановленні коефіцієнта при обліку екологічного чинника в нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Для здійснення даної мети були поставлені такі завдання:

- підбір і вивчення матеріалів по видах забруднень населених пунктів;

- збір і аналіз статистичних даних про викиди шкідливих речовин атмосферу, аналізованих населених пунктів;

- збір і аналіз статистичних даних про захворюваність населення; [6]

- порівняльний аналіз статистичних даних про викиди шкідливих речовин     атмосферу і даних про захворюваність населення, з метою виявлення певної залежності; [7]

- вивід про доцільність і можливість обліку екологічного достатку населених пунктів при нормативної оцінки земельних ділянок.

Короткий виклад результатів:

Загальновизнано, що якість навколишнього середовища практично впливає на всі сфери людської діяльності, у тому числі і на саму людину.

Різноманітність видів зелених насаджень, наявність або відсутність викиду шкідливих речовин в атмосферу, забруднення території земельних ділянок певних міст, в тому або іншому ступені визначається, як екологічний коефіцієнт, який я намагаюся вивести і надалі визначити його вплив на нормативну оцінку землі. Одне з головних питань мого дослідження -  яким чином вивести цей коефіцієнт?

Згідно статті 3.8. Указу про  «Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів» від 27.01.2006 р.  N 18/15/21/11 в межах  населеного  пункту  базова   вартість   одного квадратного       метра       земель       диференціюється      по економіко-планіровочним  зонам,  які  встановлюються  на основі економічної оцінки території населеного пункту з врахуванням таких чинників:

- неоднорідності      функционально-планіровочних      якостей території;

- доступності до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів суспільного обслуговування, масового відпочинку;

- рівня інженерного забезпечення і благоустрою території;

- рівня розвитку сфери обслуговування населення;

- екологічної якості території;

- привабливості середи:  різноманітність місць додатка праці наявність історико-культурних і природних пам'яток і тому подібне [8].

Виходячи з вищесказаного, ми бачимо, що екологічна якість території враховується при нормативній оцінці на локальному рівні, проте не враховується для всього населеного пункту або певного регіону в цілому.

Високі рівні техногенного забруднення навколишнього середовища частенько приводять до різних екологічних захворювань.

Екологічні захворювання, пов'язані з дією забрудненого навколишнього середовища, вперше виявилися в XIX столітті в результаті надлишкового вступу високотоксичних речовин, які присутні в природі в невеликих кількостях - миш'яку, ртуті, кадмію, або ж що є ксенобіотиками, тобто штучно створеними речовинами - діоксину, поліхлорірованних біфенілов, а також при дії на організм фізичних і біологічних факторів.

У XX столітті вперше виникли екологічні захворюванні, тобто захворювання, виникнення яких пов'язане лише з дією конкретних хімічних речовин. Серед них найбільш відомі і добре вивчені хвороби, пов'язані з дією ртуті, - хвороба Мінамата; кадмію - хвороба Ітай-ітай; миш'яку - «чорна стопа»; поліхлорірованних біфснілов — Ю-шо і Ю-чепг.

Значно поширеніші інші, не настільки специфічні захворювання, які можна по аналогії з професійно зумовленими захворюваннями назвати «екологічно обумовлені» захворювання, або, як їх інколи називають «екологічно залежні» «екологічно зв*язані» захворювання. До таких захворювань можна віднести випадки, коли забруднення навколишнього середовища сприяє виникненню або обважнює захворювання, але основним безпосереднім чинником риски є інфекційний агент або інший чинник (чинники). Це насамперед захворювання органів дихання у тому числі бронхіальна астма; порушення чоловічого і жіночого репродуктивного здоров'я, у тому числі ранні втрати плоду, спонтанні аборти, гестози, вроджені вади розвитку; порушення нервово-психічного розвитку дітей; злоякісні новоутворення - рак легенів, рак молочної залози, рак щитовидної залози і багато інших змін достатки здоров'я, розвиток яких обумовлений комплексом гиієтнчеських, імуногенетичних, інфекційних і інших чинників. Останніми роками виявилися і нові екологічно залежні інфекційні захворювання — хвороба легіонерів, астраханська рикетсіозна лихоманка і деякі інші. Багато такі захворювання протікають атиповий і в умовах дії забрудненого навколишнього середовища відбувається омолоджування ряду нозологічних форм [10].

Таблица 1 - Характеристика некоторых вредных веществ, их действие на организм человека и источники выбросов, от которых они попадают в атмосферный воздух.

Найголовнішим для життєдіяльності людини є – його достаток здоров'я і саме воно є визначальний для всього його існування.

Тому після попереднього вивчення питання і ознайомлення з літературою було вирішено – проаналізувати стан здоров'я населення в різних населених пунктах, використовуючи дані інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Управління охорона здоров'я Донецької обласної державної адміністрації, які підготовлені на основі доповідей державних і галузевих статистичних звітів лікувально-профілактичних установ міст і районів області матеріалів Головного управління статистики Донецької області за останніх 10 років – з 1998 по 2008 рр. [6].

Через наявну інформацію про захворювання населення (звернення його на амбулаторне і стаціонарне лікування), інвалідність  і смертність я хочу показати спільну картину в певних містах області, в порівнянні отриманих показників в містах екологічно чистих з містами, що мають проблеми з екологією.

Перш ніж охарактеризувати показники здоров'я населення Донецької області слід зупинитися на особливостях нашого регіону.

Донецька область є одним з регіонів, де техногенне навантаження на біосферу перевищує допустимі норми, а екологічна рівновага глибоко порушена, що привело до деформації системи життєзабезпечення і повсякденно надає шкідливу дію на здоров'ї населення області.

На території 265 тис. кв. км., що складає лише 4,4 % площі України, проживає 10% її населення і розміщено близько 1000 крупних промислових підприємств 30 галузей промисловості, серед яких ведучими є – вугільна, чорна і кольорова металургія, важке машинобудування, хімічна, енергетична промисловість, більше 60 сільськогосподарських комплексів і ферм на виробничій основі. Викиди і відходи промислових підприємств містять всі відомі хімічні елементи [5].

Проте, екологія області неоднорідна. Окрім населених пунктів,  які є крупними промисловими центрами і розташовані в степовій зоні, є ряд міст, які розміщені в сприятливих екологічних умовах. Тому,і використаємо цю відмінність для визначення  впливу екологічного чинника на здоров'я населення.

Визначимо ці населені пункти і розглянемо, які з них відносяться до тієї або іншої категорії і групуємо міста максимально близькі за своєю площею і кількістю населення і максимально різні по екологічному достатку навколишнього середовища.

Міста

Авдіївка - Красний Лиман

Авдіївка

Населення – 36,6 тис. люд.

Площа - 29 км²

Промисловість:

Коксохімічний завод (ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»).

Виробництво будматеріалів (завод залізобетонних конструкцій, завод «Буддеталь», Авдіївський експериментальний завод нестандартного обладнання, завод металоконструкцій, керамічний завод, кар'єроуправління,фабрика швейних і галантерейних виробів. Будівельно-монтажне управління «Донкоксохімстрой».

Обсяг промислового виробництва - 1 468 млн. гривень. Індекс промислової продукції - 69,9% в 2003 році до 1990 році. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста - 32,9 тис. тонн.

Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 32,9 тис. тонн.

Красний Лиман

Населення – 28,2тис. люд.

Площа -18,2 км.²

Промисловість:

Підприємства залізничного транспорту, харчової промисловості, комбікормовий завод, карьероуправлення та інші.

Працюють більше 80 підприємств сільського господарства.

Торська філія ТОВ «Донбасснефтепродукт».

Обсяг промислового виробництва — 3,6 млн. гривень. Індекс промислової продукції — 15,5 %  у 2003 році до 1990 року.

Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 1,6 тис. тонн.

Малюнок 1 – Звернення населення до лікувально-профілактичних закладів

Малюнок 2 – Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення

Єнакієве - Слов'янськ

Єнакієве

Населення – 104,0 тис. люд.

Площа -39,2 км.²

Промисловість:

Видобуток кам'яного вугілля (ДП «Орджоникідзевугілля»: шахта «Красный Октябрь», шахта «Красный Профинтерн», збагачувальна фабрика;

Металургійна промисловість: металургійний завод, коксохімічний завод,

Машинобудування і металобробка: Єнакіївський котельно-механічний завод, «Донбассталькострукція», ремонтно-механічний завод, авторемонтний завод, «Ременергомонтаж»;

Виробництво будматеріалів: ТОВ «Цемент Донбасу» (цементний завод), завод залізобетонних напірних труб

Харчова промисловість: Єнакіївський м'ясокомбінат, Комбінат харчових продуктів «Айсберг» (хладокомбінат), Єнакіївський молокозавод; Єнакіївський коровай,

Легка промисловість: швейна фабрика та інші.

Об'єм промислового виробництва — 3 224 млн. гривень. Індекс промислової продукції — 58,3 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 78,2 тис. тонн.

Слов'янськ

Населення – 124,8 тис. люд.

Площа - 58,9 км.²

Промисловість:

Працює 34 промислових підприємства. Завод важкого машинобудування («Словважмаш», основна продукція — коксохім. та прокатно-опоряджувальне устаткування), содовий комбінат (1972 — 18 виробничих цехів), ЗАТ «Славолія» (з 1954; 1970 вироблено у тис. т.: 101,6 олії, 84,6 шроту, 16.6 саломасу, 31,9 мила, 0,5 гліцерину);  керамічний, хлібо. та м'ясний комбінати, заводи: ізоляторний, «Коксохіммаш», солеварний, «Будмаш», фабрика олівців тощо; ДРЕС.

Обсяг промислового виробництва — 585 млн. гривень. Індекс промислової продукції — 40,1 % у 2003 році до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 1,6 тис. тонн [9].

Малюнок 4 – Звернення населення до лікувально-профілактичних закладів

Малюнок 4 – Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення

Висновок:

Таким чином, детальна обробка і оцінка отриманих даних дозволяє зробити вивід про залежність кількості захворювань жителів населених пунктів від показників якості навколишнього середовища і, отже, можливості використання цих результатів для встановлення критерію (коефіцієнта) при обліку екології в нормативній грошовій оцінці землі.

При написанні даного автореферату, магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2009г. Повний текст роботи і матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.