КОРОТКЕ РЕЗЮМЕ

Дата нарождення: 23 червня 1987 рік

Володіння мовами: російська, українська, англійська (зі словником), німецька (зі словником)

Професійні навички:

• Мови програмування: Pascal, Visual Basic;
• Web-програмування: HTML;
• Робота із графікою: Picasa Photo Viewer, Adobe Photoshop, ACDSee 8.0 Applicatio;
• Робота з ОС: Windows /98/Me/2000/XP/Vista;
• Засоби Offіce: MS Office 98/2000/2003, MS PowerPoint.

Ділові якості: : заповзятливість, обачність, ініціативність, пунктуальність, хазяйновитість, лідерські якості, товариськість, вміння справляти враження, соціальна активність, високий рівень самоорганізації, знання ділового етикету

Особисті якості: ввічливість, доброзичливість, комунікабельність, стресостійкість, активна життєва позиція, цілеспрямованість, енергійність, відповідальність, здатність швидко навчатися, вміння і бажання працювати в команді

Особисті дані: громадянка України

АВТОБІОГРАФІЯ

Дитинство

23 червня 1987 року в сім'ї Донцових народилася третя дівчинка, тобто я, Донцова Вікторія Геннадіївна! Народилася я у місті Донецьку в лікарні імені Вишневського. Мої батьки, Донцов Геннадій Сергійович і Донцова Ірина Вікторівна, вже були ощасливлені двома доньками, моїми сестричками - Донцовою Ніною Геннадіївною (старша сестра) і Донцовою Натальєю Геннадіївною (середня сестра). Так як наша родина була великою і багатодітною, а різниця між сестрами і мною була незначна, то моя бабуся, Скоробогатова Ніна Семенівна, взяла на себе величезну відповідальність і пішла з роботи для того, щоб виховувати мене і моїх сестричок. Вона ж і навчила мене з дитинства бути доброзичливою і чистолюбивою. Дитинство моє пройшло чудово: росла я у великій і дружній сім'ї. Найяскравішими враженнями про дитинство залишаються літні відпочинки. Це був відпочинок або на морі, або на нашій улюбленій дачі в Верхньоторецькому.

Шкільні роки

У дитинстві мені завжди хотілося швидше піти до школу тому, що старші сестри пішли до школи раніше за мене. Вони приходили додому і часто розповідали кумедні історії про школу. Ось і настав цей день - 1 вересня 1994 року. Перший раз у перший клас - 1-А клас! Пішла я до першої в Донецькій області українську школу - Донецьку середню спеціалізовану школу № 65. Вступила я до школи на конкурсній основі тому, що вона була невеликою, а бажаючих навчатися було багато. Школа моя була в чомусь навіть незвичайна - у ній хлопчики і дівчатка навчались окремо один від одного. Так я вчилася до п'ятого класу. Моєю першою вчителькою і класним керівником була Міхіна Марія Борисівна. Вона запам'яталася мені тим, що була дуже серйозним викладачем, а також тим, що навчила мене красивій каліграфії. Також вона влаштовувала нам різні культурні заходи: до музею, планетарію, театру. На той момент у мене було улюблене хобі - спів. Я співала в хорі з першого по п'ятий клас. Хор був шкільний, називався «Калинонька», а керівником його була чудова людина - Мовчан Геннадій Миколайович. Ми співали українські народні пісні та виступали на різних шкільних концертах, в дитячих садках і просто на пісенних конкурсах. Також, з першого по п'ятий клас я отримувала грамоти з відзнакою! У цілому, навчання ніколи не було для мене проблемою, я завжди намагалася вчитися на «відмінно»! П'ятий клас став класом змін: нас об'єднали з хлопчиками, змінився класний керівник - ним стала Лядова Наталія Володимирівна, моя вчителька німецької мови, дуже доброзичлива жінка. Наталія Володимирівна вчила нас до дев'ятого класу. А вже з дев'ятого по одинадцятий клас нас виховувала Сандулеева Ольга Дмитрівна - позитивний і чуйний викладач української мови. В цілому, моя школа запам'яталася мені багатьма чудовими вчителями. Наприклад, завуч і вчитель математики - Данилюк Зиновія Петрівна, завдяки якій я знаю добре математику, незважаючи на те, що школа моя з гуманітарним ухилом. Це і вчителька біології та хімії - Мартинова Любов Петрівна, на її уроках завжди було цікаво і пізнавально.

25 травня 2005 року пролунав мій останній шкільний дзвоник. У зв'язку з переформуванням класу на десятому році мого навчання, закінчила я школу в 11-Б класі. Далі пішли літні іспити, які я здала чудово і святкування закінчення школи.

Школа - це був відмінний і пізнавальний етап мого життя: перша вчителька, перші друзі, перша закоханість ... Також школа подарувала мені мою найліпшу подругу - Авдюхіну Дарію Ігорівну, з якою я товаришую вже понад десяти років.

Університет

Закінчивши школу, необхідно було задуматися про майбутнє, про серйозний етап у дорослому житті - вступу до вищого навчального закладу. У виборі свого університету не було жодного сумніву - тільки Донецький національний технічний університет (ДонНТУ). Даний університет я вважаю дуже близьким і рідним, можна навіть сказати – сімейним тому, що його закінчили мої батьки і моя старша сестра. Мій тато, Донцов Геннадій Сергійович, закінчив гірничий факультет за спеціальністю «Збагачення вугілля». Мама, Донцова Ірина Вікторівна, закінчила механічний факультет за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти». А старша сестра, Донцова Ніна Геннадіївна, закінчила факультет економіки за фахом «Міжнародна економіка». Із вибором університету не було проблем, залишилось тільки одне питання: «Яка спеціальність?» До даного питання я підійшла дуже серйозно і відповідально. Також у рішенні даного питання мені допомогла моя мама: ми разом з нею прийшли до перший корпус Донецького національного технічного університету і тривалий час обирали спеціальність. Нам сильно сподобалася нова спеціальність з дуже красивою назвою - «Управління персоналом і економіка праці». Вибір був зроблений! У той же час я пішла на курси з математики в ДонНТУ для того, щоб успішно скласти вступні іспити. У липні 2005 року я склала іспити і вступила на бюджетну форму навчання.

Після закінчення чотирьох років навчання (2005-2009 рр.) я отримала диплом бакалавра. Ці студентські роки пролетіли дуже швидко і з позитивними результатами для мене. Чотири роки я провчилася на бюджеті і завжди отримувала стипендію, не маючи при цьому жодних заборгованостей. На такий результат дуже вплинули наші викладачі. Навіть якщо згадати улюблені предмети - все залежало від викладачів, від їхнього вміння цікаво і захоплюючи викладати свої предмети. У нашому університеті працює дуже багато чудових викладачів. Мені дуже запам'яталися: Євсєєва Олена Геннадіївна, Усачова Галина Михайлівна, Рубан Тетяна Євгенівна, Леонов Олег Леонідович, Білоусенко Максим Володимирович, Мозговий Володимир Іванович, Голота Валентин Станіславович, а також весь склад моєї кафедри «Управління персоналом і економіка праці».

Після отримання диплома бакалавра в липні 2009 року я приймала участь у проекту «Майбутнє у твоїх руках 2009», що проходив на підприємствах компанії «Геркулес». Там я отримала теоретичну і практичну підготовку за напрямом «Фотографія робочого дня» і «Нормування продуктивних процесів». Підсумком мого стажування на даному підприємстві стало отримання сертифікату «Майбутнє в твоїх руках 2009» та рекомендаційний лист від менеджера з персоналу ЗАТ «Геркулес» Бєльчикової О.В.

У вересні 2009 року я вступила до магістратури на бюджетне місце. У цей же час я остаточно визначилася з темою моєї кваліфікаційної роботи магістра - "Нормування праці на підприємстві», оскільки функції, які я виконувала при проходженні літнього стажування, повною мірою відображали зміст даної теми. Моїм науковим керівником стала доцент кафедри «Управління персоналом і економіка праці» Позднякова Світлана Валеріївна.

Плани на майбутнє

Після закінчення магістратури я би дуже хотіла влаштуватися на роботу за отриманою мною спеціальностью тому, що вважаю, що моє навчання в університеті дало мені необхідний обсяг знань для того, щоб на роботі я змогла би зарекомендувати себе гідним фахівцем своєї справи.

Що стосується інших моїх планів на майбутнє - я б хотіла повною мірою реалізувати себе як жінка, тобто вийти заміж і мати двох дітей. Також я б хотіла подорожувати за кордон і, в першу чергу, побувати в таких країнах, як Чехія, Туніс і Франція.

І по життю мені завжди хотілося б дотримується такої позиції: «Хай все задумане в житті здійсниться, адже заради цього і варто було народитися!»

ДОГОРИ