 |
 |
 |
|
|
Актуальність теми Розвиток ринкової економіки України проходить дуже складний і тривалий шлях. Важко прогнозована динаміка ринку, достаток нових директивних рішень і законодавчих актів створюють для українських підприємств багаточисельні перешкоди для розвитку. У подібних умовах особливу важливість приймає стратегічне управління підприємством. Воно стає усе більш актуальним для українських підприємств, які вступають у жорстку конкуренцію, як між собою, так і з іноземними корпораціями. Сьогодні провідними економістами світу визнане, що головною фінансовою метою стратегічного управління підприємством є збільшення його вартості. Однак реалізація принципів управління вартістю в умовах нестабільної економічної ситуації зустрічається із серйозними труднощами. Найважливішим елементом у системі керування вартістю є оцінка бізнесу. Існуючі методики оцінки не пристосовані для вирішення завдання прийняття рішень в умовах невизначеності, яка незмінно присутня при створенні інноваційного підприємства. Підтвердженням цьому служить той факт, що традиційні методи дохідного підходу не дозволяють урахувати ефекти, що випливають із умов ринкової економіки, що розвивається, такі як високі й мінливі темпи росту, слабка прогнозованість результатів діяльності. Крім того, розрахунки вартості бізнесу в рамках даних методів, у недостатній мірі враховує фінансові показники діяльності підприємства (рентабельність капіталу, коефіцієнт реінвестицій). Також використовувані методи розрахунків вартості компанії не дозволяють урахувати невизначеність, що супроводжує процесу стратегічного управління при складанні прогнозів. Як наслідок, сучасні методи оцінки не дозволяють визначити вагу керуючих впливів на підвищення вартості компанії. У науковій літературі викладені основні принципи оцінки вартості компаній. Однак методичні аспекти їх практичного застосування для української економіки розроблені недостатньо повно. Необхідність у науково обґрунтованому аналізі й розвитку методів оцінки вартості інноваційного підприємства й визначила вибір теми магістерської роботи. Ціль і задачі дослідження. Метою роботи є вдосконалювання методів оцінки вартості інноваційного підприємства, спрямованих на підвищення вартості компанії. Досягнення поставленої мети визначило необхідність вирішення наступних завдань: - дослідження сучасних підходів до визначення вартості інноваційного підприємства в Україні й за рубежем; - виявлення недоліків існуючих методів розрахунків вартості інноваційних підприємств; - дослідження методів урахування невизначеності при оцінці вартості інновацій; - розробка пропозицій по застосуванню опціонного підходу в практиці оцінки інноваційного підприємства; - розробка й модифікація методів оцінки вартості; - розробка методики визначення ключових факторів вартості для побудови моделі досліджуваного підприємства й оцінки його бізнесу. Предметом дослідження виступають методи оцінки вартості інноваційних підприємств і їх застосування в управлінні підприємством. Об'єктом дослідження є процеси й умови формування вартості компанії в рамках невизначеності й з урахуванням гнучкості прийнятих менеджментом інноваційних підприємств. Наукова новизна магістерської роботи полягає в розробці автором нових підходів до управління вартістю майна підприємства, а також – в уточненні й доповненні автором деяких існуючих методів оцінки майна. Практична значимість дослідження полягає в тому, що його основні результати, що й випливають із нього висновки можуть бути використані при оцінці вартості інноваційних підприємств, оцінці бізнесу в умовах невизначеності, а також при вирішенні інших задач операційної, інвестиційної й фінансової діяльності з позиції підвищення вартості компанії. Практичне застосування пропонованого інструментарію дозволить підвищити ефективність використання капіталу й у кінцевому результаті приведе до збільшення вартості підприємств. У науковій літературі викладені основні принципи оцінки вартості компаній. Теоретичні аспекти тематики магістерського дослідження розроблені в працях таких вчених як Л.І. Абалкин, М. Олександр, І. Ансофф, Р. Брейли, Дж. Бэйли, А. Дамодаран, Г.Десмонд, К. Гриффит, Р. Хэмптон Д. Хей, Р. Келли, Т. Коллер, Т. Коупленд, В.Н. Лівшиць, С. Майерс, С. Мелцзер, М. Міллер, Ф. Модильяни, Д. Моррис, Дж. Муррин, Ш. Пратт, Д. Росс, В. Шарп, Ф. Шерер, Дж. Фишмен, К. Уилсон. На жаль, доводиться констатувати, що накопичений переважно за рубежем досвід не завжди може бути застосований у сучасних українських умовах. У зв'язку із цим необхідно знайти способи вирішення специфічних проблем української економіки. У цьому аспекті слід зазначити роботи російських фахівців, в умовах схожими з українською економікою, по даній тематиці – С.В. Валдайцева, А. М. Грязновій, Н. Г. Данилочкиной, В. С. Єфремова, Ю.В. Козиря, Н. Н. Треньова, В. Н. Лівшиця, М. А. Федотовой і ін. У той же час слід зазначити, що перераховані вище автори й пропоновані ними підходи не охоплюють усі виникаючі в даній частині проблеми. А також через різницю в законодавчій базі існують певні пробіли й неясності в методиках оцінки вартості інноваційного підприємства в Україні, тому необхідність у науково обґрунтованому аналізі й розвитку методів оцінки вартості й визначила вибір теми магістерської роботи. Перший розділ дослідження – «Методологічні основи й підходи до оцінки й управлінні вартістю майна підприємства» - присвячена основним теоретичним підходам до оцінки й управлінні вартістю майна підприємства в рамках застосування витратного, порівняльного й опціонного підходів. Існує кілька базових підходів до оцінки вартості майна підприємства - дохідний, витратний і порівняльний, у рамках кожного з яких є кілька методів, що враховують ті або інші особливості об'єкта оцінки й цілей оцінки. Крім цього, останнім часом при оцінці майна компаній усе частіше став застосовуватися опціонний підхід. Специфікою витратного підходу є його націленість на виявлення й облік усіх наявних активів і зобов'язань підприємства. Його аналіз привів до висновку про те, що використання підходу корисно на більших матеріалоємних проведеннях, в умовах недостатньо ефективної комерційної діяльності або недоліку інформації про фінансово-економічну діяльність підприємства й цінах угод з акціями або активами підприємств-аналогів. Певні види підприємств, як правило, оцінюються на основі їх комерційного потенціалу (наприклад, бензозаправна станція або готель). Обсяг продажів бензину, кількість постояльців у готелі є джерелами доходу, який після порівняння з вартістю операційних витрат дозволяє визначити прибутковість даного підприємства. Такий підхід до оцінки називається дохідним. Дохідний підхід являє собою процедуру оцінки вартості, що виходить із принципу безпосереднього зв'язку вартості бізнесу компанії з поточною вартістю його майбутніх доходів, які виникнуть у результаті використання власності й/або можливого подальшого його продажу. У тому випадку, коли існує ринок бізнесу, подібний оцінюваному, можна використовувати для визначення ринкової вартості підхід порівняльний або ринков, що базується на виборі порівнянних об'єктів, уже проданих на даному ринку. На відміну від витратного підходу, порівняльний підхід базується на ринковій інформації й ураховує поточні дії потенційних продавців і покупців. На відміну від, що одержали широке поширення дохідного, порівняльного й, меншою мірою (за рубежем), витратного підходу, підхід, пов'язаний із застосуванням опціонних моделей ціноутворення, з'явився на Заході порівняно недавно, але одержав гарну динаміку розвитку. Однак в Україні цей підхід поки використовується рідко. Застосування опціонних моделей ціноутворення дозволяє моделювати й оцінювати вартість самих складних фінансово-економічних об'єктів зі змінним рівнем ризику, оцінка й моделювання яких іншими підходами некоректна й практично неможлива. У якості об'єктів оцінки, до яких може застосовуватися опціонний підхід, можна віднести права на розробку й комерційну експлуатацію природних запасів природних копалин, вартість патентів, вартість акціонерного капіталу компаній, що перебувають на грані банкрутства, і компаній, чия діяльність тільки починається й пов'язана з виводом на ринок принципово нового виду продукту, а також багато іншіх об'єктів. Принципова значимість опціонного підходу для українського бізнесу полягає в наступному. В умовах українських змін традиційні способи оцінки, і, насамперед, метод дисконтованих грошових потоків, недооцінюють потенціал українського бізнесу: високий рівень ризику характерний для українського ринку приводить до підвищення ставки дисконтування грошових потоків і зниженню оцінки вартості майна. На відміну від традиційних методів оцінки, опціонний підхід дозволяє враховувати високу мінливість ринку більшою мірою як позитивний фактор ( за рахунок зниження вартості зобов'язань компаній і можливості росту вартості активів), що підвищує вартість акціонерного капіталу компаній. Основні результати й висновки магістерської роботи
Процес оцінки й управління вартістю майна компанії, нерозривно пов'язаний з якістю управління компанією. Управління підприємством, засноване на вартісному підході, є в певному змісті дуальною процедурою: з одного боку, результати оцінки вартості необхідні для аналізу досягнутих економічних результатів діяльності компанії, з іншого боку, скоректовані за результатами оцінки управлінські стратегія й процедури цілеспрямовано впливають на вартість компанії. І цей процес нескінченний ( принаймні, у межах часу життя самої компанії). Методична база цього підходу постійно розвивається й множиться, свідченням чому, на думку автора, можуть служити окремі фрагменти роботи.
Перелік літератури
1. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и управление стоимостью предприятия: Учеб. Пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА. 2001.-720с. 2. Грязнова А.Г., Федотова М.А. «Оценка бизнеса». Учебное пособие, Москва, Финансы и статистика, 2002 г. 3. Козырев А.Н,, Макаров В.Л. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллектуальной собственности, М, 2003 г. 4. Рутгайзер В.М., Оценка стоимости бизнеса: Методические разработки и рекомендации, // Международная академия оценки и консалтинга, 2006 5. Щербаков В.А., Щербакова Н.А., Оценка стоимости предприятия (бизнеса),// Омега-Л, 2006 6. Царев В.В. Оценка стоимости бизнеса,// Юнити, 2007 7. Журнал "Финансовый директор", www.fd.ru 8. Рябых Д., Отдельные методы оценки бизнеса, статья доступна по адресу http://www.cfin.ru/appraisal/business/methods/ 9. Рассказов С.В., Стоимостные методы оценки эффективности менеджмента компании, статья доступна по адресу http://www.management.com.ua/finance/fin054.html |