ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

В економіці України, а також у фінансовій системі стався ряд істотних змін – особливо це проявилося в останні роки. Ці зміни були обумовлені переходом України до ринкової економіки, а також встановленням політичної та економічної незалежності. У процесі переходу до ринкової економіки українські підприємства зіткнулися з низкою проблем, пов'язаних з бізнес-плануванням. До того ж у сучасному економічному просторі, який супроводжується постійним розвитком технологій і гострою конкурентною боротьбою неможливо обійтися без впровадження інноваційних процесів і розробок. Однак без бізнес-планування впровадження інноваційних заходів може бути недоцільним і безперспективним.

1. Актуальність теми

Уміння розробляти стратегічні плани та бізнес-плани, в тому числі і інноваційних проектів в умовах реформування української економіки в ринкову стає вкрай актуальним. Для того, щоб отримати інвестиції необхідно грамотно розробити і представити бізнес-план. Довести інвесторам, що їхні гроші будуть вкладені в надійний, і ефективний проект.Аналізуючи інвестиційні проекти, необхідно також врахувати всі чинники, що визначають ризики: фінансово-економічні, соціальні, екологічні та технічні. Детально-пророблений бізнес-план інноваційного проекту забезпечить вкладення інвестицій з боку інвестора в цей проект. Україна як і раніше продовжує розвиватися як країна з високою часткою сировинних галузей промисловості, де рівень науково-технічного розвитку виробництва залишає бажати кращого. Відомо, що рівень розвитку країни залежить від рівня розвитку інноваційної діяльності, тому впровадження інновацій є головним фактором успіху підприємства, а також фактором впливу на рівень розвитку країни в цілому. В умовах ринкової економіки найближче майбутнє – це час інновацій і змін у всіх сферах бізнесу. Вивченням цих питань займалися такі відомі економісти Джевонсон В., Завамін П., Дж. М. Кейнс, Кондратьєв М. Маркс К., Пригожин А., Сміт А., Шумпетер Й. В Україну, практично не створені умови для ефективного здійснення інноваційної діяльності. Перешкоди фінансового, політичного, правового характеру виникають на шляху масової реалізації інновацій. А саме процеси створення нових інноваційних структур, які здатні реалізовувати цілком комерційні проекти, мають стихійний характер.

Закон України "Про інноваційну діяльність" визначає інновації як новостворені і вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери; а інноваційну діяльність – як діяльність, що спрямована на вирішення і комерціалізацію результатів наукових розробок та досліджень і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів та послуг.

Протягом 2004-2006 років збереглася тенденція збільшення промислового виробництво, позитивними результатами цих років в умовах фактичної відсутності зовнішнього кредитування української економіки стали активізація інвестиційної діяльності, збільшення експортного потенціалу, збільшення валютних резервів, відродження діяльності промислових підприємств традиційних галузей, їхній розвиток і модернізація за умов зваженої інноваційної політики.

Інноваційна діяльність підприємств стримується такими факторами, як відсутність фінансування, недостатність інформації про ринки збуту, високі кредитні ставки, недосконалість законодавчої бази у сфері інновацій, податкової системи та пільгового режиму для здійснення інноваційної діяльності, міграція фахівців високого рівня, науковців. Інноваційна діяльність промислових підприємств сприяла розширенню асортименту продукції, створенню нових ринків збуту в Україні, збереженню і розширенню традиційних ринків збуту, забезпечення відповідності сучасним правилам і стандартам, зростанню виробничих потужностей, поліпшенню умов праці. [1]

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Метою роботи є узагальнення і розвиток науково-методологічних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо виявлення ефективних засобів та методів бізнес-планування інноваційних проектів.

Основні завдання дослідження:

  1. Дослідити сучасний стан розвитку інноваційної діяльності на території України.
  2. Визначити особливості і види планування інноваційного проекту.
  3. Визначити концепцію бізнес-планування.
  4. Розробити та сформувати основні етапи бізнес-планування інноваційних проектів.
  5. Сформувати критерії відбору інноваційних бізнес-проектів.
  6. Визначити оцінку інноваційних бізнес проектів.
  7. Надати методику розробки основних розділів бізнес-плану.
  8. Охарактеризувати аналіз та прогнозування основних показників бізнес-плану інноваційного проекту.
  9. Визначити вибір джерел фінансування інноваційних бізнес-проектів.

Об'єкт дослідження: бізнес-планування інноваційних проектів.

Предмет дослідження: методи та розробка бізнес-планування інноваційних проектів.

3. Методи дослідження

У роботі використані загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, що дозволило системно обгрунтувати бізнес-планування інноваційних проектів. У процесі обґрунтування теоретичних аспектів роботи використані методи абстрагування для оцінки критеріїв прийняття рішень, методи порівняння для дослідження сучасного стану та перспектив розвитку інвестиційних ресурсів, системного аналізу і синтезу. Теоретичною базою випускної роботи магістра є об'єктивні закони і фундаментальні положення економічної теорії, теорії управління, теорії інвестицій, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, Державна служба статистики Україні. Ефективна діяльність підприємства вимагає постійного розвитку, тому як розвиток підприємства неможливо без планування. До того ж жорстка конкурентна боротьба між підприємствами вимагає залучення інновацій. У даній роботі розроблені методичні рекомендації з ефективного бізнес-планування інноваційних проектів.

Ефективна діяльність підприємства вимагає постійного розвитку, тому як розвиток підприємства неможливо без планування. До того ж, жорстка конкурентна боротьба між підприємствами вимагає залучення інновацій. У даній роботі розроблені методичні рекомендації з ефективного бізнес-планування інноваційних проектів.

4. Основний зміст роботи

4.1 Теоретичні аспекти інноваційної діяльності в сучасних умовах

У першому розділі Теоретичні аспекти інноваційної діяльності в сучасних умовах. Представлена детальна статистична інформація стосовно розвитку інноваційної діяльності в Україні, а саме:

  1. Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт;
  2. Інноваційна активність;
  3. Джерела фінансування інноваційної діяльності;
  4. Впровадження інновацій на промислових підприємствах;

Були розглянуті особливості і види інноваційного проекту, а саме визначення поняття бізнес-план, та детально розглянуті види планів.

Бізнес-план – це документ, який містить усі основні аспекти комерційного підприємства, що створюється. У ньому мають бути відображені питання ємності і перспективи майбутнього ринку збуту; оцінені всі витрати, які співвідносяться із доходами від запланованого продажу продукції з метою визначення потенційної прибутковості справи, що започатковується. Розробляється бізнес-план на перспективу (3–5 років) з розподілом по роках, причому перший рік подрібнюється на квартали і місяці.

Узагальнення досвіду роботи іноземних і вітчизняних бізнесменів дозволяє уявити методику формування бізнес-плану, його основні розділи і структуру. Найважливішою ланкою в інвестиційному процесі є проектування, тобто створення комплексу технічної документації, що містить техніко-економічне обґрунтування, схеми, технологічні, конструктивні розрахунки, які необхідні при створенні нового підприємства, реконструкції або технічному переозброєнні існуючого. [2]

Види планів інноваційного проекту

За цілям розрізняють стратегічний та оперативний плани реалізації проекту. Стратегічний план визначає: цільові етапи та основні віхи проекту, характеризуються термінами завершення комплексів робіт, термінами поставки продукції (обладнання), термінами підготовки фронту робіт і т.д.; кооперацію організацій-виконавців; потреби в матеріальних, технічних і фінансових ресурсах з розподілом по роках, кварталах. Основне призначення стратегічного плану – показати, як проміжні етапи реалізації проекту логічно вишиковуються у напрямку до його кінцевим цілям. Оперативний план уточнює терміни виконання комплексів робіт і потреба в ресурсах, встановлює чіткі межі між комплексами робіт, за виконання яких відповідають різні організації-виконавці, у розрізі року та кварталу.

Плани можуть деталізуватися за рівнем проекту (ступеня охоплення робіт проекту): план проекту в цілому, плани організацій-учасників проекту, плани окремих видів робіт (етапів, стадій, основних віх). План проекту в цілому називається зведеним або комплексним і охоплює всі роботи проекту. Плани окремих організацій-учасників (постачальників, інвесторів, виконавців) або окремих видів робіт (план НДДКР, бюджет проекту, план поставок і т.д.) є приватними або детальними. Змістовно плани поділяються на продуктово-тематичний, календарний, техніко-економічний (ресурсний) і бізнес-план. [3]

Була розглянута концепція бізнес-плану

Бізнес-план може бути підготовлений менеджером, підприємцем, фірмою, групою фірм. Якщо в менеджера виникла ідея освоїти виготовлення нового продукту, зробити нову послугу або просто новий метод організації й керування виробництвом (будь-яка інновація), він пропонує свою ідею для бізнес-плану. Якщо він збирається реалізовувати свою концепцію самостійно (як самостійний підприємець або на підставі власної відповідальності), він створює свій бізнес-план. Для розробки стратегії розвитку великої фірми становить розгорнутий бізнес-план. Нерідко вже на стадії підготовки бізнес-плану визначає партнер.

Крім авторів концепцій, закладених у бізнес-плані, у його створенні активну участь ухвалюють фінансисти, що знають особливості кредитного ринку, наявності вільних капіталів, ризику даного бізнесу. Основу групи фахівців з розробки бізнес-плану становлять економісти, статистики, системники.

Схема успешного функционирования бизнес-плана

Рис. 1 Схема успішного функционування бизнес-плану

4.2 Методичні аспекти бізнес-планування інноваційних проектів

У другому розділі магістерської роботи – Методичні аспекти бізнес-планування інноваційних проектів. Були розроблені та сформовані основні етапи бізнес-планування інноваційних проектів, були розглянуті основні критерії відбору інноваційних проектів. Також буда надана оцінка інноваційних бізнес проектів.

В даному розділи було представлене детальне поетапне складання бізнес-плану. Були детально розроблені чотири розділи бізнес-плану.

Для зниження ризику інноваційної діяльності підприємницькій фірмі необхідно в першу чергу провести ретельну оцінку пропонованого до здійснення інноваційного проекту.

Оцінка проекту – найважливіша процедура на початковій стадії проекту, але вона також є безперервним процесом, що припускає можливість зупинки проекту у будь-який момент у зв'язку з додатковою інформацією, що з'являється.

Оцінка інноваційного бізнес-проекту включає наступні критерії:

  1. Маркетингові критерії.
  2. Науково-технічні критерії.
  3. Фінансові критерії.
  4. Виробничі критерії.
  5. Інші критерії.

До переходу до ринкових відносин у вітчизняній практиці знайшли широке застосування програмно-цільові методи управління в галузі науки і техніки. Ці методи передбачають формування й організацію виконання цільових комплексних програм. [5]

В економіку сучасної України інтенсивно входить відносно нова для неї концепція управління проектами (Project Management). Основу цієї концепції становить погляд на проект як на цілеспрямовану зміну вихідного стану кожної (не обов'язково соціотехнічної) системи, пов'язану з витратою часу і засобів. А процес цих змін, здійснюваних за заздалегідь розробленими правилами в рамках бюджету і тимчасових обмежень – це управління проектами. Управління проектами стало визнаною в усіх розвинутих країнах методологією інвестиційної діяльності, частиною якої є й нововведення.

Реалізація задуму інноваційного проекту забезпечується учасниками проекту. Залежно від виду проекту в його реалізації можуть брати участь від однієї до кількох десятків (іноді сотень) організацій. У кожної з них свої функції, ступінь участі в проекті й міра відповідальності за його долю. Разом з тим усі ці організації залежно від виконуваних ними функцій прийнято поєднувати в конкретні групи (категорії) учасників проекту

Замовник – майбутній власник і користувач результатів проекту. В ролі замовника може виступати і фізична і юридична особа.

Інвестор – фізичні чи юридичні особи, що вкладають засоби в проект.

Проектувальник – спеціалізовані проектні організації, що розробляють проектно-кошторисну документацію. Відповідальною за виконання всього комплексу цих робіт звичайно є одна організація, названа генеральним проектувальником.

Постачальник – організації, що забезпечують матеріально-технічне забезпечення проекту (закупівлі і постачання).

Виконавець (організація-виконавець, підрядчик, субпідрядник) – юридичні особи, що несуть відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту. [6]

4.3 Рекомендації щодо складання бізнес-плану інноваційного проекту

У третьому розділі надані рекомендації щодо складання бізнес-плану інноваційного проекту.

Залежно від того, чи базується інноваційний проект на вже існуючій компанії, чи його планується організувати на базі новоствореного підприємства, акцент повинен бути зроблений відповідно на компанії та її стратегії або на самому проекті.

    В розділі бізнес-плану були розглянуті такі питання як:
  1. Проект.
  2. Бізнес.
  3. Продукція.
  4. Ринок.
  5. Керівництво та персонал.
  6. Фінансування.

Також в магістерській роботі був розглянутий аналіз та прогнозування основних показників бізнес-плану інноваційного проекту.

    Аналіз основних показників бізнес-плану інноваційного проекту включає наступні розділи:

  1. Ринок та вимоги ринку до продукції.
  2. Аналіз сектору ринку.
  3. Аналіз потреб споживачів.
  4. Аналіз конкурентів.
  5. Аналіз сильних та слабких сторін.

В магістерський роботі був розглянутий вибір джерел фінансування інноваційних бізнес-проектів. Інвестиції для фінансування інноваційних бізнес-проектів поділяють на три групи: прямі, супутні, фінансування науково-дослідних робіт. Прямі інвестиції. Використовуються безпосередньо для реалізації інноваційного проекту. До них відносять інвестиції в основні засоби (матеріальні та нематеріальні активи) і в оборотні кошти. Супутні інвестиції. Це вкладення в об’єкти, які пов’язані територіально і функціонально з інноваційним об’єктом і які необхідні для його нормальної експлуатації (під’їзні колії, лінії електропередач, каналізація тощо), а також вкладення невиробничого характеру (охорона навколишнього середовища, соціальна інфраструктура).

Загальний обсяг фінансових ресурсів, що залучаються в інноваційний проект, фіксується у таблиці інвестиційних потреб, приклад якої подано в Значення необхідного обсягу інвестицій і загального обсягу фінансування повинні збігатися не тільки в загальному підсумку, а й за роками. Отже, підприємство може використовувати різні джерела фінансування для реалізації інноваційних проектів. Кожне з них має свої переваги і недоліки, тому прийняття рішень щодо їх вибору повинно ретельно обґрунтовуватися. [7-8]

Висновки

Таким чином, ціль бізнес-планування інноваційного проекту – спланувати господарську діяльність фірми на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку і можливостями одержання необхідних ресурсів для просунення інновацій надання проекту інвестиційної привабливості. Бізнес-планування виконує наступні основні функції, а саме: є інструментом, за допомогою якого підприємець може оцінити фактичні результати діяльності за визначений період; може бути використаний для розробки концепції ведення бізнесу в перспективі; є інструментом добування фінансових ресурсів; являє собою інструмент реалізації стратегії підприємства. Таким чином, бізнес-планування інноваційних проектів дозволяє проаналізувати можливості діяльності підприємства й обґрунтувати вибір пріоритетних цілей, тобто визначити стратегію функціонування фірми.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2012 року. Повний текст роботи і матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік посилань

  1. Закон Украины Об инновационной деятельности [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://innov.etu.ru
  2. Амоша О.І., Антонюк В.П., Землянкін А.І. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення: Монографія / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. –Донецьк, 2007. – 328 с.
  3. Харів П. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів: монографія/ Петро  Харів; Тернопільська акад. народного госп. –Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 323 с.
  4. Боржакова О.Л. Розвиток інноваційної діяльності підприємств в Україні. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://udau.edu.ua/library.php?pid=1032
  5. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика: Учебное пособие. / Под ред. П.Н. Завлина и др. – М.: ОАО НПО Издательство Экономика, 2009. – 475 с.
  6. Управление инновационными проектами: Учеб. пособие. / Под ред. проф. В.Л. Попова. – М.: ИФРА-М, 2007. – 336 с.
  7. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2011. –464 с.
  8. Кирина Л.В., Кузнецова С.А. Стратегия инновационной деятельности предприятия / Формирование механизма управления предприятием в условиях рынка / Под ред. В.В.–Титова. – 2008. – 491 с.
  9. Хобта В.М. Управління інвестиціями: навчальний посібник. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – 394  с.
  10. Яковлєв А.I. Методика визначення ефективності інвестицій, інновацій, господарських рішень в сучасних умовах. – Харків :Бізнес Інформ, 2010. – 56 с.
  11. Матвійчук А.В. Економічні ризики в інвестиційній діяльності: Монографія / Вінниц. нац. техн. ун-т.–Вінниця: УНІВЕРСУМ–Вінниця,2009. – 205 с.