Біографія
Особистісне становлення
Я народилася 30 січня 1991 року в м. Горлівка. Моя сім'я живе в с. Пантелеймонівка, який є центрально-міським районом м. Горлівки і цей факт досі залишається для мене загадкою, адже наше селище знаходиться досить далеко і відсторонено від Горлівки. Проте факт залишається фактом. Так склалося, що, коли мені виповнилося 5 років нам довелося переїхати на батьківщину моєї мами в Закарпатську область. Тут я провела більшу частину свого дитинства разом з моєю старшою сестрою і бабусею. Як відомо, природа в цих краях чудова - гори, пагорби, чисте повітря, гірські річки! Все це згодом прищепило мені величезну любов до оточуючої нас природі. Я завжди захоплювалася тим, наскільки прекрасно вона сотворена! Найяскравіший спогад про природу з того часу - це квітень, коли починають цвісти крокуси. У Закарпатті їх дуже багато! Сади у людей великі і всі вони буквально усіяні цими прекрасними квітами настільки, що боїшся зробити крок, щоб не роздавити жодної квітки.
Дитинство у мене було дуже активне і веселе. Та й коли ростеш в такому краї - інакше бути не може. Щоденні ігри з сусідськими дітьми, походи в ліс за суницею і ожиною, подорожі в гори, лазіння по деревах і багато іншого. Насправді ми стільки занять собі знаходили, що тепер так приємно з посмішкою це згадувати!
З дитинства в мене проявилися вокальні дані і я дуже багато співала. Ми з сестрою любили влаштовувати так звані «сімейні концерти», на яких по черзі переодягалися і виконували мамі відомі нам пісні.
До школи я пішла в 7 років. З 1-го по 5-й клас я навчалася в Закарпатті, а після закінчення 5-го ми з мамою і сестрою остаточно повернулися додому, в Пантелеймонівку. Не можу сказати, що я була старанною ученицею, чомусь навчання не викликала у мене великого інтересу аж до закінчення 9-го класу. Я вчилася на четвірки, але в період з 6-го по 9-й клас проскакували і трійки по хімії та фізиці. Все змінилося в 10-му класі. Я зрозуміла, що пора думати про своє майбутнє і починати щось для цього робити. Для початку - почати серйозно ставиться до навчання і готуватися до вступу в університет, чим я і зайнялася.
Також, в шкільні роки я почала займатися вокалом вже не на рівні «сімейних концертів». Вперше мене, що називається, помітили, коли мені було 8 років на новорічному вогнику для дітей, де Дідусь Мороз за виконання пісні чи віршика роздавав цукерки. Я заспівала і отримала цілу коробку цукерок! Потім керівник вокального гуртка запросив мене займатися, і вже приблизно через місяць я поїхала на районний конкурс, після якого мені навіть запропонували піти вчитися в вокальний ліцей, як я розумію школу з музичним ухилом. Але моя родина відхилила цю пропозицію з певних причин. Так що моє майбутнє могло піти по зовсім іншому напрямку, більш творчому. Далі була участь у інших конкурсах, а після того, як ми повернулися жити в Донбас, конкурсів і концертів було стільки, що й не злічити. Аж до закінчення школи я займалася у вокальному гуртку, що займало досить багато часу. Це не було єдиним моїм захопленням, але тільки воно відзначилося постійністю. У школі я також займалася трохи баскетболом, і це мені дуже подобалося. Був навіть період, коли я займалася кікбоксингом, що теж незвичайно захоплювало мене в підлітковому віці. Два роки я навчалася грі на фортепіано. Але потім у мене чомусь зник інтерес. Справа в тому, що в той час я вже багато чим займалася, а ще потрібно було приділяти час урокам, ну і звичайно ж гуляти з друзями теж хотілося. З усього, позбавитися я вирішила чомусь саме від гри на фортепіано, хоча мала в цій сфері чималі успіхи. Про це рішення я згодом пошкодувала, але минулого вже не повернути.
У 10-му класі в нашому палаці культури з'явилася можливість займатися арабськими танцями, чим я з радістю і зайнялася. Правда тривало це теж недовго, оскільки керівник гуртка досить скоро звільнилася. Але, не дивлячись на це, ми встигли багато чому навчитися і дати як мінімум дюжину концертів.
Також зі шкільних років у мене виявлялися організаторські та лідерські здібності. Я брала активну участь в житті школи та нашого селища. Брала участь в організації різних концертів і заходів, готувала вокальні та танцювальні виступи, як зі своєю участю, так і для інших. Згодом, уже в моєму університетському житті ці мої здібності знайшли активне застосування і розвиток.
Професійне становлення
Я вступила до університету в 2008-му році. Спочатку не збиралася вступати на спеціальність «Екологія металургії», думала піти за економічним напрямом. Але сталося так, що в рік мого вступу була змінена форма складання вступних іспитів. Вперше було введено Зовнішнє незалежне тестування і всі абітурієнти були дуже стурбовані як вони його здадуть і куди ми в результаті вступимо. А в ДонНТУ тоді ще збереглася рейтингова система вступу. Рейтинги проводилися в 3 етапи, якщо я не помиляюся, після чого, деяких студентів рекомендували до зарахування на бюджет за обраною спеціальністю, за умови, що сертифікати тестування будуть мати не менше 124 балів. Але за рейтингами на бюджет вступати можна було тільки на технічні спеціальності, серед яких ми з мамою не без сторонньої допомоги вибрали саме «Екологію металургії». Можу з упевненістю сказати, що я абсолютно не шкодую про зроблений вибір! Більше того - я навіть пишаюся цим! Я завжди любила, люблю і захоплююся красою нашої природи. І мені дуже шкода, що дуже часто люди так недбало до неї ставляться. Думаю, що те, що моя спеціальність пов'язана саме з охороною і захистом природи - вже точно не збіг! Якщо ще згадати те, що я маю можливість навчатися на Французькому технічному факультеті, то вибір моєї спеціальності є просто неймовірно вдалим. До того ж, практично у всіх вузах є можливість здобувати другу вищу освіту. Так що економіку я таки почала вивчати і на виході з вузу буду мати 2 дипломи.
За час навчання я дуже багато чому навчилася, отримала і скористалася багатьма можливостями. З самого початку навчання я стала брати активну участь в житті університету. На третьому курсі мене обрали головою Профбюро і Ради студентського самоврядування Французького технічного факультету, що дозволило мені спробувати себе хоч і не на великій, але все-таки керівній посаді. Завдяки цьому, я отримала безцінний практичний досвід роботи з людьми, ще більше розвинула свої організаторські та лідерські здібності. За роки, проведені в ВУЗі, я неодноразово отримувала різні грамоти, сертифікати, дипломи. Найбільш важливими з них для мене є - сертифікат стипендіата мера м. Донецька, грамота «За активну громадську діяльність в реалізації державної молодіжної політики», диплом активного учасника «Регіонального бізнес-конгресу студентів вузів і молодих підприємців Донецької області».
На вибір мною теми магістерської роботи дуже вплинув предмет, який нам викладали на третьому курсі «Екологія міських систем», в рамках якого ми вивчали водопостачання та водовідведення як міст, так і промислових об'єктів. Викладала нам його доцент кафедри «Прикладна екологія» Трошина Олена Анатоліївна, якою я щиро захоплююся і вважаю її надзвичайно талановитим, компетентним і професійним педагогом. Після закінчення цього курсу вже в наступному семестрі я під керівництвом Олени Анатоліївни написала свою першу статтю про водопостачання та водовідведення на металургійних заводах на конференцію «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів».
З керівником дипломної роботи я визначилася ще на першому курсі. Саме тоді в рамках курсу «Загальна екологія» ми познайомилися з завідувачем нашої кафедри Кочура Володимиром Васильовичем. Пізніше він ще інші предмети нам викладав, в ході яких я все більше впевнилася у своєму рішенні. Коли настав час обирати собі керівника - мені роздумувати не доводилося.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Плани на майбутнє у мене дуже великі. Але якщо говорити про головне, то тут є що виділити.
Я хочу прожити гідне, щасливе, повне фарб і пригод життя. Таке, щоб в похилому віці сидячи біля каміна з чоловіком, посміхаючись згадувати минулі роки і не шкодувати про пройдений життєвий шлях! Хочу займатися такою діяльністю, яка буде приносити задоволення і користь, як мені, так і оточуючому мене світу і суспільству. І не так важливо, чи буде це екологічна сфера або ж я стану працювати за другою спеціальністю, а може вони взагалі з'єднаються воєдино? Головне, що я буду докладати максимум зусиль для того, щоб використовувати свої навички і потенціал на практиці, удосконалюватися і всесторонньо розвиватися протягом всього свого життя.