ДонНТУ   Портал магістрів

Божко Руслан Ігорович

Факультет інженерної механіки і машинобудування

Кафедра енергомеханічних систем

Спеціальність Комп'ютеризовані енергомеханічні системи

Обгрунтування параметрів робочого процесу ерліфтної установки для гідроочищення шахтних водовідливних ємностей

Науковий керівник: к.т.н., проф. Козиряцький Леонід Микитович

Резюме Біографія Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• 1. Актуальність теми
• 2. Мета і завдання дослідження
• 3. Огляд досліджень і розробок
• 4. Аналіз способів очищення зумпфів
• 5. Спеціальні ерліфтні установки
• 6. Схема гідроочищення і розрахунок параметрів ерліфтної установки
• 7. Дослідження руху твердої фракції в водоповітряному потоці ерліфта
• Висновки
• Перелік посилань

Вступ

Одним з напрямів технічного прогресу в гірничій промисловості є розвиток трубопровідного гідравлічного транспорту, при якому потоки води або аерогідросуміші несуть з собою частки твердого матеріалу. В умовах шахт засоби гідротранспорту представлені спеціальними засобами водовідливу та гідроочищення, такими як ерліфти різної конструкції, гідроелеватори, шламові насоси, та ін. Застосування цих засобів в гірничих роботах – один з перспективних способів їх комплексної механізації.

Як показала практика та численні теоретичні і експериментальні дослідження, проведені в ДонНТУ та ін. університетах, одними з найбільш ефективних та раціональних з точки зору експлуатації засобів водовідливу та гідротранспорту є ерліфтні установки.

Ерліфт (повітряний підйомник) є гідравлічним апаратом для підйому краплинної рідини, або краплинної рідини і твердого матеріалу за допомогою використання стислого в нагнітачі і змішаного з цією краплинною рідиною повітря (газу, пару). Підйомна труба ерліфта може бути розташована у просторі як вертикально, так і мати певний нахил. Ерліфтні установки характеризуються різноманітністю конструктивного виконання, яка виходить із різноманітних задач, умов і області використання. Однак, усі ерліфти складаються з основних конструктивних елементів, які показані на анімованому рисунку. Щоб запустити анімацію, потрібно перезавантажити сторінку.

За допомогою ерліфтів добувають корисні копалини зі дна затоплених кар’єрів, озер, морів та океанів. Ерліфтно-земснарядні комплекси дозволяють вести видобуток з глибини до 100 м і більше. Застосовуються ерліфти на ряді підприємств будівельної промисловості — для підйому піску, гравію та ін.; металургійної — для підйому шлаку, окалини; хімічної — для транспортування агресивних рідин. Широке застосування в багатьох областях промисловості зумовлено їх перевагами у порівнянні зі звичайними насосами та грунтонасосами.

Переваги застосування ерліфтів:

1. Простота конструкції і висока надійність;
2. Істотно знижуються витрати важкої праці, зростає безпеку ведення робіт;
3. Можливість транспортування пульпи з великою концентрацією твердого (до 35-40%), великих і абразивних частинок;
4. Вельми високий ККД (до 40%), порівнянний із ККД насосів;
5. Саморегулювання на приплив;
6. Можливість автоматичного керування установкою, та ін.

Недоліки:

1. Необхідність наявності достатньої відносного занурення α> 0,15 (для ерліфта звичайної конструкції);
2. Відносно високі енерговитрати, пов'язані з роботою компресора;
3. Неможливість транспортування гідросуміші в горизонтальному трубопроводі;
4. Складність моделювання процесів, що відбуваються у підйомній трубі.

1. Актуальність теми

Над дослідженням ерліфтних установок працює велика кількість вчених і організацій. Незамінний внесок у дослідження внесли вчені: Гейер В.Г., Козиряцький Л.М., Кононенко А.П., Малєєв В.Б., Антонов Я.К., Груба В.І., Зоря А.Н., Ігнатов А.В. та ін. Питаннями розробки та експлуатації ерліфтних установок займаються організації: Донецький національний технічний університет, Сумський державний університет, Московський гірничий інститут, ВНИИГМИ ім. М.М. Федорова, та ін.

На багатьох гірничодобувних підприємствах актуальною є проблема впровадження засобів гідроочищення водовідливних ємностей, таких як зумпф і попередній відстійник.

Навантаження гірничої маси з водозбірної ємності на транспортні засоби проводиться часто немеханізованим способом у важких умовах, з підвищеним ризиком виникнення аварійних ситуацій; присутні значні трудовитрати. Відцентрові насоси, які часто використовуються для відкачування забрудненої води, мають недостатній ресурс роботи.

Все це обумовлює необхідність перегляду існуючої технології робіт з очищення та відкачки водовідливних ємностей. При цьому найважливішими вимогами до нової або вдосконаленої технології є підвищення продуктивності праці та забезпечення безлюдного або близького до нього очищення ємностей і водовідливу.

Обгрунтування застосування ежектору у повітропроводі ерліфта дасть можливість більш ефективно використовувати стиснене повітря в ерліфті.

2. Мета і задачі дослідження

Метою цієї роботи є обгрунтування параметрів робочого процесу ерліфтної установки для гідроочіщення шахтних водовідлівніх ємностей, побудова витратних характеристик для вибору раціональних параметрів роботи установки.

Основні задачі дослідження:

1. Аналіз технологічно-можливих схем і засобів гідроочистки шахтних водовідливних ємностей з використанням ерліфтів;
2. Зробити розрахунок ерліфтної установки для гідроочищення зумпфа (умови шахти ОП «Жовтневий рудник» ГП ДУЕК) за допомогою комп’ютерної програми розрахунку; ерліфтна установка з ежектором у повітропроводі;
3. Обгрунтувати економічну ефективність експлуатації даної ерліфтної установки;
4. Провести дослідження руху твердих тіл у водоповітяному потоці підйомної труби ерліфта;
5. Розробити заходи з автоматизації ерліфтної установки, а також розглянути питання монтажу, ремонту та техніки безпеки при експлуатації ерліфтних установок;
6. Розглянути питання генезису, підвищення ефективності очистки шахтних вод та проблем шахтного водовідливу в цілому.

Об'єкт дослідження: робочий процес ерліфтної установки.

Предмет дослідження: теорія ерліфтів, сукупність методів розрахунку параметрів та моделювання робочого процесу ерліфтної установки.

3. Огляд досліджень та розробок

В роботі [1]наведена теорія роботи, гідравлічний розрахунок і конструкції ерліфтів та їх елементів, результати експериментальних досліджень ерліфтних установок. У роботах[2,3,11] вирішуються питання комплексного використання ерліфтних установок для гідромеханізованих гірничих підприємств. В джерелі [4] викладені теорія та методика розрахунку основних тіпів струминних апаратів. Книга[4] висвічує результати досліджень якості шахтних вод та їх очистки. Розроблені фізичні та математичні моделі робочого процесу ерліфта, джерело[6]. В роботах[7, 8] наведена теорія роботи і конструкції ерліфтних установок різного призначення, викладені основи автоматизації. В джерелі[9] викладені основи теорії, розрахунку, дані з експлуатації спеціальних засобів водовідливу і гідроочистки. В роботі[10] надані надані загальні відомості про ерліфти та ЕЗК, надані основи теорії ерліфтів та їх гідравлічні розрахунки, дослідження руху твердої фракції у підйомній трубі ерліфта.

4. Аналіз способів очищення зумпфів

Очистку зумпфа можна виконувати кількома способами. Більшість способів чищення характеризується високими капітальними витратами, ненадійністю роботи устаткування і електроапаратури, що неодноразово служило причиною затоплення зумпфів і простоїв шахт. Основною проблемою при обслуговуванні зумфа є просип вугілля і породи під час руху, а також завантаження скіпів. Деяка кількість твердого приноситься шахтної водою. Водночас крупність частинок твердого осаду, їх об'ємна концентрація у воді не дозволяє відкачувати пульпу, що утворюється звичайними відцентровими насосами. Можна відкачувати пульпу вуглесосами, стійкими до абразивного зносу проточної частини з вмістом твердого крупністю більше 0,1 мм до 15% за об'ємом. В апараті, як і в насосах, є безліч рухомих деталей, що контактують з пульпою. Це призводить до зменшення надійності, складності в обслуговуванні.

Немеханізоване очищення найбільш трудо- і енергоємне. У цьому випадку тверде транспортують окремим транспортом (скіп, баддя, вагонетка та ін.). Для завантаження гірничої маси часто використовується ручна праця.

Головною ознакою, покладеною в основу класифікації способів є вид підйому гірничої маси з зумпфа на горизонт околоствольного двору або безпосередньо на поверхню. За цією ознакою розглядається два основних способи: механічний і гідравлічний.

Механічний спосіб

Механічний спосіб чищення зумпфів має виключно широке застосування на діючих шахтах. Сутність цього способу полягає в тому, що гірнича маса, що просипається, видається на горизонт околоствольного двору або на поверхню засобами механізованої доставки або підйомами по стволу.

Гідромеханізовані способи

Гідравлічний спосіб чищення зумпфів передбачає транспортування гірничої маси на рівень околоствольного двору за допомогою гідроелеваторів, вуглесосів, шламових насосів, ерліфтів або насосно-ерліфтних установок. Він дає можливість забезпечити спільне виконання однією технологічною ланкою операцій з видалення просипленої гірничої маси, шламу з зумпфа та відкачки зумпфовго припливу.

Ерліфтний спосіб очищення

В гірничодобувній промисловості ерліфти різної конструкції використовуються на головній і допоміжній водовідливних установках, для чищення шахтних ємностей (зумпфів, колодязів, попередніх відстійників). Ерліфти можуть бути розташовані у вертикальних або похилих виробітках.

При застосуванні ерліфтного підйому просиплена гірнича маса акумулюється у водозбірній частини зумпфа, де і організовується її забір всмоктувальним пристроєм ерліфта. Пульпа транспортується на зневоднююче сито, після якого тверде направляється в завантажувальний бункер головного підйому і видається на поверхню. Особливостими ерліфта є простота монтажу, експлуатації і висока надійність роботи у самих несприятливих умовах. Вони успішно відкачують агресивні рідини і гідросуміш (пульпу), що містить велику кількість абразивних твердих часток. Апарат може працювати в будь-яких умовах: у затопленому стані, загазованому просторі, засмоктувати повітря, воду, шматки твердих матеріалів, має малі початкову вартість і експлуатаційні витрати. Простота виготовлення в місцевих майстернях обумовлює йому, незрівняну ні з якими іншими насосами високу надійність в роботі і широку область застосування.

Застосування ерліфтів дозволяє вирішити питання очищення зумпфа без присутності обслуговуючого персоналу в зумпфі.

Аналіз умов шахтних водозбірних ємностей показує, що шахтні ерліфтні установки повинні відповідати таким основним вимогам:

1. Забезпечувати ефективну роботу по гідромеханізованому видаленню твердого матеріалу та відкачці притоку води при глибинах занурення змішувача до 3м, піднімаючи при цьому гідросуміш на висоту до 50м;
2. Подаюча частина ерліфта повинна забезпечувати проходження в підйомній трубі всієї гірської маси, що надійшла в ємність з шматками твердого матеріалу найбільшої крупності;
3. Мати подачу, що забезпечує в трубі що підводить, транспортну швидкість для гідросуміші.

5. Спеціальні ерліфтні установки

Недоліком гідравлічного режиму роботи ерліфтних установок звичайної конструкції, при глибині занурення змішувача h < 3м і α < 0,15, навіть на режимі, що відповідає вершині видатковій характеристиці (при максимальній подачі), є наявність чьоточної (поршневою) структури газорідинної суміші в піднімальній трубі ерліфта. Відомо, що при чьоточній структурі потоку газорідинної суміші розмах коливань тиску в піднімальній трубі ерліфта і повітропроводі має найбільше значення, що приводить до появи зворотних струмів рідини в трубі, що підводить, і механічних коливань конструкції установки. Можливі також викиди стисненого повітря через трубу, що підводить, у водозбірну ємність. Ці недоліки можна зменшити чи усунути за рахунок використання розроблених на кафедрі енергомеханічних систем Донецького національного технічного університету, спеціальних ерліфтних установок.

Спеціальні ерліфтні установки можуть застосовуватися в конструктивно-різних схемах, таких як:

Ерліфт з елементами струминного апарату

Ерліфтна установка, обладнана змішувачем з елементами струминного апарата (Рисунок 2 ), містить піднімальний трубопровід 7, повітропровід 8, з'єднаний із циліндричним колектором 2, на якому встановлений конічний насадок 4 з підставою, виконаною у вигляді решітки 3, трубу що підводить 1, розташовану поруч із циліндричною камерою змішування 5. Камера змішання містить початкову ділянку 9 і перехідна ділянка 6. Вихідний перетин труби що підводить, 1 розташовано в одній площині з місцем переходу конічного насадка 4 у початкову ділянку 9 камери змішання і утворить із ним кільцеву щілину для впуску стисненого повітря в камеру змішання. Конструкція змішувача сприяє впорядкуванню структури і створенню раціонального поля швидкостей потоку стисненого повітря перед входом у кільцевий ланцюг, дозволяє використовувати кінетичну енергію стисненого повітря в кільцевій щілині.

При швидкостях повітря в кільцевій щілині порядку 270..280м/с біля вихідного перетину труби, що підводить, 1 створюється розрідження, у результаті чого під дією зрослої різниці тисків у входу в трубу, що підводить і на виході з її підвищується подача ерліфтной установки в 1,4..2,7 рази. Завдяки високим швидкостям потоку стисненого повітря в основному конструктивному елементі змішувача – кільцевої щілини усувається чьоточний режим роботи ерліфтной установки, внаслідок чого в 2..3 рази знижується розмах коливань тиску в піднімальному трубопроводі, камері змішання і повітропроводі, зникають зворотні струми гідросуміші в трубі, що підводить, що підвищує експлуатаційну надійність установки.

Вакуум-ерліфти

Як автономне джерело енергії для ерліфта можна використовувати вакуумний насос. Ці установки під час роботи не вимагають геометричного занурення змішувача під рівень рідини.

Вакуумний ерліфт (Рисунок 3 ) працює в такий спосіб. Вакуумним насосом 7, встановленим у підземних умовах, створюється розрідження і під дією атмосферного тиску нижня частина піднімальної труби 4 заповнюється гідросумішшю. Під впливом різниці тисків у трубі що підводить повітря, 3 у змішувач 2 вакуумного ерліфта надходить атмосферне повітря що, рухаючись під дією розрідження нагору по піднімальній трубі виконує роботу з підйому гідросуміші до повітрявідділювача 6. Гідросуміш через гідравлічний затвор 5 надходить у транспортну систему.

У промислових умовах вакуумні ерліфтні установки впроваджені на шахтах ВО «Жовтеньвугілля» для гідромеханізованого очищення зумпфа скіпового стовбура, ВО «Донецьквугілля» для очищення колектора головної водовідливної установки і для очищення попереднього відстійника.

Ерліфтна установка з ежектором у повітропроводі

Для підвищення економічності ерліфтних установок, коли глибина занурення змішувача ерліфта не перевищує 4…5м, доцільно застосовувати ежектори на трубопроводах ерліфтів, що підводять повітря. Надлишковий тиск у шахтної пневматичній мережі, як правило, становить 0,5…0,6МПа, що приблизно в 10 разів більше необхідного тиску для роботи ерліфта. Дроселювання потоку стисненого повітря регулювальною засувкою, встановлюваною на повітропроводі ерліфта, приводить до непродуктивних втрат енергії, внаслідок чого знижується ККД установки. Тому для використування надлишку тиску в пневматичній мережі і підвищення економічності ерліфтних установок у ДонНТУ розроблена ерліфтна установка з ежектором у повітропроводі (Рисунок 4). У діфузорі 11 ежектора надлишкова потенційна енергія тиску стисненого в компресорі 6 повітря перетвориться в кінетичну енергію струменя. Внаслідок високих швидкостей витікання повітряного струменя на насадці створюється розрідження у прийомній камері 2 і в неї під атмосферним тиском надходить повітря, що підсмоктується. Далі змішаний потік повітря поступає через повітропровід 5 у камеру змішування 3. Аерогідросуміш надходить до повітровіддільника 7 через піднімальну трубу 4.

Установка ежектора в повітропроводі ерліфта дозволяє знизити витрата стисненого повітря із пневматичної мережі в 2…2,5 рази за рахунок підсмоктування ежектором частини повітря з рудничної атмосфери і передачі йому енергії тиску.

Багатосекційні ерліфтні установки

Багатосекційні ерліфтні установки використовуються для водовідливу і гідроочистки, та навіть використовувались для доставки вугілля на денну поверхню (гідрошахти «Красноармейская» п.о. «Доброполье-уголь», та « им. 50-летия СССР» п.о. «Краснодон-уголь») у тих випадках, коли відносне занурення не дозволяє використовувати односекційні схеми.

1 – ерліфт першої секції, 2 – ерліфт другої секції, 3 – проміжний всмоктувальний пристрій, h1, h2 – глибини занурення секцій, H1, H2– висоти  підйому  відповідної секції.

Основні висновки до розділу зводяться до наступного:

1. Ерліфтні схеми очищення підвищують продуктивність роботи (порівняно з механічними способами) в 15-25 разів.

2. Такі установки будуть найбільш прийнятними і в плані попередження або для оперативної ліквідації наслідків аварійного прориву гідросумішей.

3. Схеми цього способу чистки вигідні і з економічної, і з санітарно-технічної точки зору і краще за інших вирішують питання ліквідації важкої ручної праці.

6. Схема гідроочищення і розрахунок параметрів ерліфтної установки

В роботі проведений розрахунок основних параметрів ерліфтної установки для гідроочищення зумпфа скіпового ствола (для умов шахти ОП «Жовтневий рудник» ГП ДУЕК). Для цього було прийнято використати схему короткого односекційного ерліфта з ежектором у повітропроводі, зі змішувачем, з’єднаним з усмоктувальним пристроєм та з повітровіддільником у форму дугового сита.

На рисунку 6, повітро¬провідна труба 4, по якій стиснене повітря подається в змішувач ерліфта 3; пульпа переміщається по піднімальній трубі 1, проходить через повітро¬віддільник – дугове сито 2; 5 – скіп спеціальної конструкції; 6 – насос водовідливу ЦНС 60*150, 7 – ежектор у повітропроводі, 8 – компресор.

Розрахунок основних параметрів ерліфтної установки

Гідродинамічні і термодинамічні процеси, що мають місце при ерліфтному гідропідйомі твердих матеріалів трифазним потоком, є вельми складними. Для розрахунку ерліфтної установки для очистки зумпфа ствола будемо використовувати теорію, розроблену у Донецькому політехнічному інституті (ДонНТУ) під керівництвом професора В. Г. Гейєра.

Вихідними даними для розрахунку є:

• глибина занурення змішувача, h = 3 м;

• геометрична висота підйому пульпи, H = 10м;

• необхідна подача по гідросуміші, Qе = 25 м³/год;

• максимальний діаметр твердого, d_т = 0,05 м;

• середня щільність твердого, ρтв = 2000 кг/м³

• оптимальна об'ємна концентрація твердого в пульпі, S = 0,2;

• прийнятий час работи ерліфта, Т = 1час/доб.

Основною характерною безрозмірним параметром для ерліфтних установок є відносне занурення

Визначається питома витрата повітря (в оптимальному режимі), яка для коротких ерліфтів становить

Знаходимо значення витрати повітря

Еквівалентний діаметр підйомної труби визначається по залежності

де Kq - коефіцієнт подачі

Гідравлічний опір ерліфта можна визначити по залежності

де ψ - коефіцієнт опору, ψ = 0,078.

Уточнюємо значення еквівалентного діаметра підйомної труби, De.

Знаходимо значення діаметра підйомної труби. Оскільки ерліфт має невелику висоту підйому, розрахунок ведемо для ерліфта з одним значенням діаметра підйомної труби.

де k_Di - коефіцієнт, що враховує ступінь розширення повітря на початку кожного ступеня, для ерліфта з одним значенням діаметра підйомної труби, k_Di = 1.

Енергетична характеристика визначається коефіцієнтом корисної дії ерліфта, що є відношенням корисної потужності з підйому гідросуміші до потужності потоку повітря, що вводиться

де Nk - корисна потужність; Nп - потужність потоку повітря, що вводиться в змішувач, ηe- ККД ерліфта.

У ході даного розрахунку бути отримані основні параметри установки, головними з яких є видаткові та енергетичні характеристики

У ході розрахунку отримання наступні параметри оптимального режиму роботи ерліфтної установки:

Витрата повітря (при максимальному ККД) Qп = 8,26 м³/хв;

Подача ерліфта, Qє = 25,6 м³/год;

Коефіцієнт корисної дії ерліфта, ηe_max = 0,555.

Проведено також гідравлічний розрахунок установки, а в ході якого доведено, що швидкість потоку аерогідросуміші буде вище критичної і достатньою для надійного транспортування гірничої маси.

У даній ерліфтної установці, для підтримки оптимальної витрати повітря, пропонується застосовувати ежектор в повітропроводі. На більшості гірничих підприємств, за відсутності розвиненої пневмомережі, для постачання повітря подібним ерліфтам, раціональним вважається використання переносних компресорів типу УКВШ. Зокрема, найменший з типорозмірів, компресор УКВШ 5/7, який має подачу повітря 5 м³/хв хв і створює тиск повітря 7 кгс/см², що значно перевищує необхідний для роботи даного ерліфта тиск - 1,5...2 кгс/см². Потужність електродвигуна компресора УКВШ 5/7, N = 37 кВт. Ежектор в повітропроводі дозволить використовувати надлишок тиску в пневматичній мережі для підсосу атмосферного повітря та створити необхідну для оптимального режиму витрату повітря, Qп = 8,26 м³/хв. У магістерській роботі проведений розрахунок параметрів ежектора для повітропровода.

7. Дослідження руху твердої фракції в водоповітряному потоці ерліфта

У проектуванні ерліфтних установок для підйому твердого матеріалу дуже важливою є задача підтримки необхідної швидкості потоку аерогідросуміші (транспортної швидкості) в подавальному та підйомному трубопроводі, яка повинна бути вище критичної. Мала швидкість потоку унеможливлює перенесення потоком твердих фракцій, щільність яких перевищує щільність рідини або призводить до накопичення у всмоктуючому пристрої значної кількості твердого матеріалу, що призводить до закупорювання ерліфта. Занадто висока швидкість потоку призводить до більших значень втрат напору рідини, перевитрати стисненого повітря, що призводить до зниження ККД ерліфта, також призводить до посиленого зносу труб та всіх конструктивних елементів, збільшення динамічних навантажень, може призводити до подрібнення твердого матеріалу.

Для практичних цілей, щоб визначити транспортну швидкість водоповітряної суміші, вкрай важливо знати величину коефіцієнта опору. Цей коефіцієнт можна визначити тільки експериментальним шляхом. Для цього, а також для визначення інших параметрів в ДонНТУ була побудована експериментальна ерліфтна установка.

У ході експерименту, питома витрата повітря q змінювалася шляхом встановлення різного відносного занурення α, значення якого коливалося від 0,101 до 0,405. Ерліфт транспортував тверді тіла різної форми (куля, куб, пластина), об'єму і щільності.

Дані дослідження дозволяють розрахувати мінімально допустиму швидкість потоку для транспорту твердого в підйомній трубі ерліфта, яка може бути визначена, як:

Коефіцієнт опору руху тіла при мінімальній допустимої транспортної швидкості

де R_T - гідравлічний радіус, узятий за характерний розмір тіла.

Дослідження показали, що для кожного тіла існує своя точка на видатковій характеристиці ерліфта, в якій воно знаходиться в стані виходу з підйомної труби.

Аналіз цих характеристик дозволив отримати деякі параметри руху гідросуміші в підйомній трубі ерліфта і побудувати експериментальні залежності.

У ході дослідження отрмані значення коефіцієнта опору руху, завдяки яким можна визначити необхідну транспортну швидкість гідросуміші.

Необхідну середню швидкість в підйомній трубі ерліфта для транспорту твердого визначають за рівнянням

Висновки

Схеми гідравлічного способу очищення, а саме ерліфтні схеми, забезпечують високу надійність і продуктивність, вигідні з економічної і технологічної точок зору і краще за інші схеми вирішують питання ліквідації важкої ручної праці. Конструктивна різноманітність ерліфтних установок робить їх універсальними для застосування в різних умовах гірничих підприємств. У проектуванні ерліфтних установок для підйому твердого матеріалу дуже важливою є задача підтримки необхідної швидкості потоку аерогідросуміші.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2014 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можна отримати у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік посилань

1. Энциклопедия эрлифтов /Папаяни Ф.А., Кононенко А.П., Козыряцкий Л.Н. и др.– Донецк, Москва: Информсвязьиздат,1995, – 598 с.
2. Гідромеханізація: навчальний посібник. М.Г. Бойко, В.М. Моргунов, Л.М. Козиряцький, О.В. Федоров. – Донецьк: ДНВЗ ДонНТУ, 2011, – 554 с.
3. Ерліфти та гідроелеватори в гірничій промисловості. Навчальний посібник. Козиряцький Л. М., Моргунов В. М., Яковлєв В. М., Геммерлінг, О. А. Донецьк – ДонНТУ. 2012, – 134 с.
4. Соколов Е.Я., Зингер Н.М. Струйные аппараты. – 3–е изд. М:. Энергоатомиздат, 1989, – 352 с.
5. Монгайт И.Л., Текинидзе К.Д., Николадзе Г.И. Очистка шахтних вод. М., Недра, 1978, – 173 с.
6. Кононенко А.П. Рабочий процесс эрлифта и его моделирование. Монография. – Донецк: ДонНТУ, 2010, – 171 с.
7. Методические рекомендации по применению средств механизации очистки шахтных водосборных емкостей// В.Г.Гейер, В.С.Дулин, В.И.Лазаренко, В.М.Яковлев. Донецк, ДПИ, 1983, – 50 с.
8. Эрлифтные установки: учебное пособие// В.Г.Гейер, Л.Н. Козыряцкий, В.С. Пащенко, Я.К. Антонов. Донецк, ДПИ, 1982, – 63 с.
9. Малеев В.Б., Данилов Е.И., Яковлев В.М. Специальные средства водоотлива и гидромеханизированной очистки шахтных водосборных емкостей: Учеб. пособие. – Донецк: ДПИ. 1986, – 36 с.
10. Бойко М.Г., Козиряцький Л.М., Кононенко А.П., Землесосні та ерліфтно – землесосні снаряди: Навч. посібник. – Донецьк: ДонНТУ, 2005, – 296с.
11. Антонов Я.К., Козыряцкий Л.Н., Малашкина В.А. и др. Гидроподъем полезных ископаемых. – М: Недра, 1995, – 225 с.
12. Кононенко А.П. Теория и рабочий процесс эрлифтов. Дис. докт. техн. наук. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2007, – 565 с.
13. Кононенко А.П. Структуры двухфазных потоков в подъемных трубах эрлифтов // Вісник Сумського державного університету. Серія – Технічні науки. – Суми: СДУ. – 2005. – №12(84).
14. Кононенко А.П. Энергетическая эффективность эрлифта / А.П. Кононенко // Науковий журнал Вісник Донецького університету. Серія А, Природничі науки. Донецьк: ДонНУ. – 2006. – №1, Частина 1.