Біографія
Особистісне становлення
Я, Горбовський Іван Володимирович, народився 7 березня 1991 року у славному місті Донецьк. Мої батьки: Мати – Маленкова Людмила Володимирівна, 1956 року народження, інженер-механік, а батько – Горбовський Володимир Іванович, 1956 року народження, токар-розточувальник. Своїм батькам я дуже вдячний за те, що вони мене виростили, виховали, а також підтримували в будь-який час. У мене ще є старший брат, Маленков Дмитро Сергійович, 1980 року народження, який закінчив Донецький національний технічний університет за спеціальністю «Гірничі машини».
У дитинстві я був досить активною дитиною, але в дитячий садок не ходив, про що загалом не шкодую. Незважаючи на це, до занять у школі я був досить добре підготовлений та проблем у першому класі у мене не виникло.
У 1999 році я пішов у перший клас ЗОШ № 22, а зараз вже Донецький Ліцей № 22 «Лідер». У першому класі через хворобу я займався на дому, проте з другого класу я вже повноцінно відвідував школу. Уроки практично завжди проходили надзвичайно цікаво та пізнавально.
У 5 класі стало ще цікавіше. Я перейшов в паралельний клас, розрахований на більш поглиблене вивчення математики. Класним керівником стала Сівокоз Олена Вікторівна, вчитель історії. Можливо, саме тому мені досі цікаво вивчати світову історію. Крім історії, мені також подобалися уроки української літератури, математики та географії. У школі я досить добре вчився і брав участь у районних олімпіадах з математики та географії.
У 11 класі необхідно було визначатися з предметами для підготовки до зовнішнього незалежного тестування і, порадившись з батьками, я вирішив, що потрібно вступати до технічного вищого навчального закладу (ВНЗ), зробивши упор на підготовку з математики. В цілому шкільні роки, напевно, також як і у всіх інших, назавжди залишаться в памʼяті, запамʼятавшись найсвітлішими, щирими та дивовижними миттєвостями.
Професійне становлення
У 2009 році я вступив до Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) на Факультет компʼютерних Інформаційних Технологій та Автоматики, спеціальність: «Системи управління та автоматика» (СУА). Я подавав документи ще в декілька ВНЗ, але у результаті зупинив свій вибір саме на ДонНТУ. Цей ВНЗ є одним з найпрестижніших в Україні. Технічні спеціальності зараз затребувані на ринку праці, тому я вибрав саме СУА, тому що тут можна отримати дуже широкий спектр знань, які в майбутньому допоможуть знайти гідну роботу. Саме цим й обумовлюється мій вибір ВНЗ, факультету та моєї спеціальності.
На першому курсі було досить важко звикнути до нової форми навчання, яка відрізняється від шкільної. Нова обстановка, нові викладачі, нові друзі… загалом було дуже багато нового, до чого слід було звикнути. Проте вже починаючи з другого курсу я добре засвоївся і проблем зі здачею сесії практично не виникало. Починаючи з третього курсу зʼявилося багато предметів безпосередньо повʼязаних з нашою спеціальністю, що дало новий поштовх до ще більш серйозного ставлення у вивченні різних дисциплін. При цьому гуманітарні дисципліни також не залишалися осторонь, даючи необхідні базові знання, які потрібно знати кожній людині з вищою освітою. Було досить багато цікавих викладачів, серед яких хотілося б виділити наступних: Федюн Роман Валерійович – викладач з теорії автоматичного управління, Суков Сергій Феліксович – викладач по мікропроцесорним системам, а також Чернишев Микола Миколайович, який вів у нас дуже багато лекційних та лабораторних занять з різних дисциплін.
Після закінчення бакалаврату я вирішив продовжити своє навчання за своїм фахом та подав документи для вступу на пʼятий курс до магістратури. І мені пощастило вступити до неї. Мій науковий керівник, кандидат технічних наук, доцент Поцепаєв Валерій Валерійович допоміг мені визначитися з темою моєї магістерської роботи, а саме: «Дослідження САУ вбудованим приводом подачі з електромагнітним гальмом ковзання очисних комбайнів». Вважаю цю тему досить цікавою і актуальною, адже ми живемо в промисловому регіоні , де існує велика кількість шахт.
Загалом навчання займає досить багато часу, проте крім цього я намагаюся приділяти час своїм захопленням, таким як футбол, вивчення різних матеріалів, пов'язаних зі світовою історією, а також політичною ситуацією в країні та світі.
Плани на майбутнє
Професійні та творчі плани на найближче майбутнє достатньо прості – закінчення навчання в магістратурі та успішний захист магістерської роботи, а потім працевлаштування, становлення себе як повноцінного члена суспільства і створення міцної сімʼї. Також хотілося б побувати в різних країнах світу, подивитися на їх життя, культуру та звичаї. Загалом хочеться з оптимізмом дивитися в майбутнє!