RU EN
 

Кадрові ризики як фактор, що впливає на стабільність підприємства

Увага! На момент написання даного реферату магістерська робота ще не завершена. Передбачувана дата завершення: липень 2018 р. Повний текст роботи, а також матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Зміст

Вступ

В рамках економічної реформи компанії прагнуть вдосконалюватися, збільшувати прибуток, виходити на нові сегментні ринки. Сучасна економічна система складна і багаторівнева, важливою і вразливою складовою якої є персонал. Саме діяльності та ефективності роботи персоналу приділяється ключова увага, робиться акцент на підвищенні рівня роботи з кадрами. Діяльність персоналу вимагає наукового методичного підходу, вдосконалення роботи з кадрами, взаємодії із зарубіжними колегами, а також запозичення їх найкращих практик в області управління персоналом.

Кадровий ризик пов'язаний з імовірністю реалізації загроз, що виходять від персоналу – це ризик втрат, який можна пов'язати з недостатньою кваліфікацією, з можливими помилками співробітників, нестабільністю штату і, як наслідок, відбувається втрата іміджу організації. Персонал розглядається в якості важливого і дефіцитного ресурсу, капіталовкладення, яке є умовою розвитку і успішного функціонування підприємства. Розгляд кадрових ризиків як ймовірність нанесення організації матеріального або морального збитку, говорить про розуміння небезпеки, що виходить зсередини компанії і бажанні керівництва запобігти негативним наслідкам [2].

1. Актуальність теми

Управління персоналом є обов'язковою процедурою в системі управління якістю підприємства, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015. В його основі лежить виявлення ризикових ситуацій кожного з етапів життєвого циклу продукції/ послуг.

Підбір персоналу можна розглядати з точки зору варіабельності процесу [2].

Актуальність роботи полягає у відсутності науково обґрунтованих методів виявлення видів кадрового ризику, оцінки його рівня і обліку в економічній діяльності організацій.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Мета дослідження – виявлення найбільш значних і негативно впливаючих кадрових ризиків на підприємствах Донецького регіону.

Основні задачі дослідження:

  1. Залучення достатньої кількості експертів для вирішення мети дослідження.
  2. Виявлення і створення груп кадрових ризиків.
  3. Отримання статистичних даних шляхом проведення опитування членів трудового колективу за допомогою заповнення листа-опитувальника.
  4. Обробка отриманої інформації за допомогою статистичного методу.
  5. Формування висновків і рекомендацій.

Плановані результати:

– отримання простежуються і статистично обґрунтованих даних, які в подальшому можна буде використовувати для мінімізації кадрових ризикових ситуацій;

– розробка пропозицій щодо їх усунення.

3. Огляд досліджень та розробок

На міжнародному рівні поширена серія міжнародних стандартів ISO 31000 Ризик-менеджмент. У Російській Федерації, дане сімейство включає 3 стандарти: ГОСТ Р ISO 31000-2010 Менеджмент ризику. Принципи і керівництво, ГОСТ Р ISO/ МEC 31010-2011 Менеджмент ризику. Методи оцінки ризику, ГОСТ Р 51897-2011 Менеджмент ризику. Терміни та визначення.

По даній тематиці в мережі Інтернет розміщено безліч розробок, досліджень і статей.

3.1 Огляд міжнародних джерел

У світі існує безліч робіт і публікацій на тему кадрових ризиків. За кордоном ця тема актуальна з 1960 років минулого століття. Нижче наведені роботи, найбільш інформаційно наповнені і актуальні на даний момент.

Дослідження Roque Rabechini Junior, Marly Monteiro de Carvalho Understanding the Impact of Project Risk Management on Project Performance: an Empirical Study. Цілями даного дослідження є з'ясування взаємозв'язку між успішністю проекту та впровадженням в систему функціонування підприємства системи управління ризиками; дослідження ступеня поширення практики управління ризиками в бразильських компаніях [3].

Публікація Terje Aven Risk Assessment and risk management: Review of recent advances on their foundation. У даній публікації розглядаються досягнення в області оцінки і управління ризиками, наведені закономірності і перспективи впровадження ризик-менеджменту, вказана необхідність подальшого розвитку концепції управління ризиками, наведені приклади інтеграційного дослідження ризиків [4].

Публікація Philip Bromiley, Michael McShane, Anil Nair, Elzotbek Rustambekov Enterprise Risk Management: Review, Critique, and Research Directions. Критичний огляд досліджень управління ризиками підприємства дозволив виявити обмеження і прогалини в цій області. Даний огляд буде корисний для вивчення вченим-управлінцям[5].

Публікація Kevin Buehler, Andrew Freeman, Ron Hulme The New Arsenal of Risk Management. У даній публікації мова йде про еволюцію управління ризиками в період 1998-2008 років, демонструється зміна структури ринків фінансового і енергетичного секторів та пояснюється необхідність конкуренції [6].

Публікація Sheppard Ben, Melissa Janoske, and Brooke Liu Understanding Risk Communication Theory: A Guide for Emergency Managers and Communicators. У цьому документі відображені теми і концепції, розроблені в супроводжуючому керівництві Understanding Risk Communication Best Practices: A Guide for Emergency Managers and Communicators. Цей звіт аналізує теорії і моделі, що відносяться до федеральної, державної і місцевої національної безпеки персоналу і керуючих з надзвичайних ситуацій [7].

3.2 Огляд національних джерел

У Росії і Україні вивченням вдосконалення роботи з персоналом приділяється підвищена увага. Список найбільш популярних публікацій наведено нижче.

Публікація Буланова Е.Н. Соціально-економічний зміст і вимір кадрового ризику в господарської організації. У даній публікації дається визначення поняття кадрового ризику, приведена розробка типологізації кадрових ризиків та інструментарію для оцінки рівня кадрового ризику [2].

Публікація Єрмоленко Ангеліна Олександрівна, Ядрихинська Анастасія Олегівна, Ронова Галина Миколаївна Ризик-менеджмент у підприємницькій діяльності та його особливості в сучасній Росії. У статті розкривається актуальне питання – ризик, як економічна категорія. У Росії ризик-менеджмент не розвинений як сильна інфраструктура. Метою даної статті є розгляд ключових понять ризик-менеджменту, опис важливості та необхідності впровадження системи управління ризиками, а також розгляд поетапного процесу [8].

Публікація Єгорушкіна Т. Н., Ковляметов Д. Д. Значення ризик-менеджменту в управлінні ризиками на підприємстві. У статті розглядається роль ризик-менеджменту в управлінні та оцінці ризику при здійсненні підприємницької діяльності. Наводяться різні погляди на визначення ризику, представлені основні концептуальні підходи до процесу управління ризиком з урахуванням наявних ресурсних можливостей підприємства [9].

3.3 Огляд локальних джерел

При проведенні пошуку магістрантів ДонНТУ, що займаються дослідженням управління ризиками з точки зору економічного довгострокового ефекту знайдено не було, але виявлені студенти, які займалися вивченням управління ризиками в різних сферах.

Робота магістранта Талах А.С Управління ризиками в інноваційній діяльності. Метою роботи є подальший розвиток теоретичних основ, методичних підходів і розробка практичних рекомендацій з управління ризиками в інноваційній діяльності [10].

Публікація магістранта Н.В. Лутанюк, Н.Ф. Година Новий стандарт ISO 31000 з управління ризиком. Історія створення і особливості застосування. Метою статті є аналіз вимог нової редакціїстандарту ISO 31000:2009, показані особливості його впровадження в організаціях [11].

Публікація Т. А. Мамедова ризик-менеджмент в internet-компанії. Метою даної роботи є комплексний аналіз ризиків Internet-компаній і розробка варіанту програми з управління такими ризиками [12].

4. Кадрові ризики як фактор, що впливає на стабільність підприємства

У міжнародному стандарті ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги розглянуті питання інформування, управління системою якості та контроль ризиків. Даний стандарт дозволяє впровадити і сертифікувати систему менеджменту якості (СМЯ).

Стандарти ISO серії 9000 і TQM побудовані на 7 основних принципах управління якістю. Третім принципом є Залучення персоналу. Персонал розглядається як головний ресурс організації, яка повинна створити всі умови для максимального використання його творчого потенціалу.

У моделі СМК критерій Менеджмент персоналу є як кількісними, так і якісним показником управління персоналом [2].

До числа кадрових ризиків можна віднести:

– освітні ризики, тобто нанесення організації прямих матеріальних збитків у зв'язку зі звільненням працівника, який здобув освіту за рахунок коштів організації;

– ризики розкрадання матеріальних ресурсів підприємства, пов'язані з деформованими соціальними установками особистості, відсутністю належного контролю та обліку використання матеріальних ресурсів, недотриманням вимог законодавства як з боку працівників, так і з боку роботодавців;

– ризики втрати, спотворення, розкрадання інформації працівниками в процесі її отримання, обробки, зберігання, передачі.

pic1

Рисунок 1 – Класифікація кадрових ризиків
(анімація: 9 кадрів, циклів повторення – нескінченно, розмір 27,7 Кб)

Управління кадровими ризиками пов'язано з розумінням того, які події, визванні поведінкою персоналу, можуть становити небезпеку появи збитків і як їх можна уникнути.

Для визначення оцінки кадрового ризику підприємства запропонований експертний метод, гідністю якого є відсутність необхідності точних вихідних даних й дорогих програмних засобів, а також простота розрахунків. До основних недоліків можна віднести труднощі в залученні незалежних експертів і суб'єктивність оцінок.

Для виявлення значущості та оцінки кадрового ризику необхідний наступний інструментарій:

– карта кадрових ризиків, яка будується на основі експертних шкал. Перевага карти ризиків полягає в тому, що вона дозволяє швидко і з точністю, яка залежить від експертів ранжувати ризики і виявити слабкі місця;

– лист-опитувальник (анкета);

– запрошення в якості експертів членів трудового колективу, які розуміють специфіку економічної діяльності підприємства та пропозиція використовувати попарне порівняння значущості впливу даного ризику для побудови рангових рядів;

– використання статистичного методу обробки апріорної інформації.

Визначення коефіцієнтів значущості за допомогою шкали Фішберна:

Формула визначення коефіцієнтів значущості

Рисунок 2 – Формула визначення коефіцієнтів значущості

де Рі – вага i-го виду кадрового ризику. Підсумковий коефіцієнт значущості розраховується як середнє арифметичне ваг, визначених експертами.

n – кількість видів кадрового ризику.

Оцінка узгодженості думок експертів за величиною коефіцієнта конкордації, запропонованого Кендаллом:

Формула визначення коефіцієнта конкордації

Рисунок 3 – Формула визначення коефіцієнта конкордації

де S – сума квадратів відхилень всіх оцінок рангів кожного виду кадрового ризику від середнього значення;

m – кількість експертів;

n – кількість видів кадрового ризику.

Перевірка значущості коефіцієнта конкордації, використовуючи критерій Х2:

Формула визначення Х<sup>2</sup> критерію

Рисунок 4 – Формула визначення Х2 критерію

де m – кількість експертів;

n – видів кадрового ризику;

Необхідно визначити частоту виникнення кадрового ризику того чи іншого типу в поточних умовах підприємства.

В роботі запропонований приклад експрес-тесту стану стійкості підприємства кадровим ризиків. На рисунку 5 наведено можливі ризикованих ситуацій на підприємстві та їх статистична обробка.

Експрес-тест стану стійкості підприємства кадровим ризикам

Рисунок 5 – Експрес-тест стану стійкості підприємства кадровим ризикам

Коефіцієнт конкордації W = 0,76, говорить про узгодженість думок експертів. Якщо ж оцінка експертів була узгоджена – необхідно вибрати один з варіантів дій:

1. Виключити експерта, чия думка найбільш відрізняється від інших;

2. Виявити вид кадрового ризику, який викликає протиріччя.

Висновки

В результаті обчислень коефіцієнта значущості видів кадрових ризиків виявлено, що найбільш значущими за потужністю впливу є в порядку убування: виробничі помилки, втрата кваліфікованих кадрів, хвороби/ травми, аварії. Показник кадрового ризику дорівнює 66. Це говорить про те, що в організації існує загроза з боку кадрового ризику середнього ступеня, яким не можна нехтувати, тому що веде за собою значні соціальні та економічні наслідки.

Мінімізувати виробничі помилки можна шляхом тотального контролю виконаної роботи співробітниками, що стоять вище по ієрархічній структурі і мають певний досвід в тій чи іншій сфері. Втрату кваліфікованих кадрів можна нівелювати за допомогою надання повного пакета соціальних послуг і дотримання здорових міжособистісних відносин в колективі. Аварії, хвороби і травми, що виникають в процесі роботи, необхідно виключити за допомогою цілковитого дотримання техніки безпеки на робочому місці, а також необхідно проводити регулярну перевірку обладнання різного рівня небезпеки.

Список источников

  1. Мирошниченко Е.В., Козлова П.И. Кадровые риски как фактор, влияющий на стабильность предприятия// Современное состояние, проблемы и перспективы развития отраслевой науки  — 2018. Материалы всероссийской научной конференции с международным участием.  — Москва, Московский государственный университет путей сообщения Императора Николая II.
  2. Буланова Е.Н. Социально-экономическое содержание и измерение кадрового риска в хозяйственной организации. Автореферат на соискание ученой степени кандидата экономических наук// Санкт-Петербург, 2008 г.  — 24 с.
  3. Roque Rabechini Junior, Marly Monteiro de Carvalho Understanding the Impact of Project Risk Management on Project Performance: an Empirical Study [Электронный ресурс].  — Режим доступа: http://www.scielo.cl/pdf/jotmi/v8s1/art06.pdf
  4. Terje Aven Risk assessment and risk management: Review of recent advances on their foundation [Электронный ресурс].  — Режим доступа: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0377221715011479
  5. Philip Bromiley, Michael McShane, Anil Nair, Elzotbek Rustambekov Enterprise Risk Management: Review, Critique, and Research Directions [Электронный ресурс].  — Режим доступа: https://escholarship.org/content/qt0244v6jw/qt0244v6jw.pdf
  6. Kevin BuehlerAndrew FreemanRon Hulme The New Arsenal of Risk Management [Электронный ресурс].  — Режим доступа: https://hbr.org/2008/09/the-new-arsenal-of-risk-management
  7. Sheppard Ben, Melissa Janoske, and Brooke Liu Understanding Risk Communication Theory: A Guide for Emergency Managers and Communicators [Электронный ресурс].  — Режим доступа: http://www.start.umd.edu/sites/default/files/files/publications/UnderstandingRiskCommunicationTheory.pdf
  8. Ермоленко А. А. Риск-менеджмент в предпринимательской деятельности и его особенности в современной России [Текст] / А. А. Ермоленко, А. О. Ядрихинская, Г. Н. Ронова // Экономическая наука сегодня: теория и практика : материалы III Междунар. науч.–практ. конф. (Чебоксары, 26 дек. 2015 г.) / редкол.: О. Н. Широков [и др.].  — Чебоксары: ЦНС «Интерактив плюс», 2015.  — С. 56&-59.  — ISBN 978-5-9907548-1-2 [Электронный ресурс].  — Режим доступа:https://interactive-plus.ru/e-articles/235/Action235-15644.pdf
  9. Егорушкина Т. Н., Ковляметов Д. Д. Значение риск-менеджмента в управлении рисками на предприятии // Научно-методический электронный журнал «Концепт».  — 2016.  — Т. 17.  — С. 435–439 [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://e-koncept.ru/2016/46262.htm
  10. Талах А.С Управление рисками в инновационной деятельности. Портал Магистров ДонНТУ, 2014г [Электронный ресурс].  — Режим доступа: http://masers.donntu.ru/2014/iem/talakh/diss/index.htm
  11. Н.В. Лутанюк, Н.Ф. Годына Новый стандарт ISO 31000 по управлению риском. Портал Магистров ДонНТУ, 2012г. [Электронный ресурс].  — Режим доступа: http://masters.donntu.ru/2012/feht/lutanyuk/library/article1.htm
  12. Т. А. Мамедова Риск-менеджмент в internet-компании. Портал Магистров ДонНТУ, 2005г. [Электронный ресурс].  — Режим доступа: http://masters.donntu.ru/2005/fvti/mamedova/library/doc_1.htm
  13. Азгальдов Г.Г., Азгальдова Л.А. Количественная оценка качества (Квалиметрия). Библиография.  — М.: Изд-во стандартов, 1971.  — 176c.
  14. Квалиметрическая экспертиза. Руководство по организации экспертизы и выполнению квалиметрических расчетов. Книга третья. Расчётные модели качества. / Под ред. В.М. Маругина и Г.Г. Азгальдова.  — СПб., М.: Русский Регистр, 2002.
  15. Гличев А.В. Качество, эффективность, нравственность: Учебное пособие.  — М: Премиум Инжиниринг, 2009.  — 358 с.