Біографія
Особистісне становлення
Я, Вікторія Олександрівна Русіна, народилася 29 червня 1997 року у м. Донецьк. Батько, Олександр Іванович Русін, народився 18 січня 1965 року у м. Димитров Красноармійського району Донецької області, учасник бойових дій в Афганістані, шахтар. Коли мені було 9 років, тата не стало. Мати, Алла Семенівна Русіна, народилася 3 квітня 1967 року в смт Новоекономічне Красноармійського району Донецької області, фармацевт. Сестра, Євгенія Олександрівна Русіна, народилася 8 травня 1988 року у м. Донецьк, фармацевт.
Я росла спокійною і товариською дитиною, рано пішла до дитячого саду. У дитинстві мене виховували в любові до книг, тому я швидко розвивалася і навчилася аналізувати і використовувати отриману інформацію.
Професійне становлення
У 2003 році пішла до 1 класу, але в звʼязку з тим що відбувалися зміни в системі освіти (зокрема, в 1 клас діти йшли з 6 років) свій перший навчальний рік я провела в дитячому садку, тобто окрім уроків у нас була тиха година, прогулянки на свіжому повітрі та ін. У 2 класі ми перейшли у стіни ЗОШ №118 м. Донецька, де я вчилася до 9 класу включно.
В шкільні роки навчання давалося мені відносно легко, результатом чого стали неодноразові участі і перемоги в олімпіадах і конкурсах не тільки на шкільному, а й на районному рівнях.
Також, шкільні роки запамʼяталися мені участю в різних постановках, концертах, заходах, які влаштовували або ми, або для нас. З плином часу, починаєш розуміти, що все це було не дарма і вони особливо цінні тим, що у великої кількості людей залишилися відео- і фотоматеріали і ти можеш побачити себе і друзів в дуже цікавих образах.
Спочатку, я не планувала залишати школу після 9 класу, але в звʼязку з тим, що подруга моєї сестри працювала викладачем в Донецькому індустріальному технікумі та розповідала про особливості навчання там, я зрозуміла – це те що мені потрібно. Крім отримання атестата про повну загальну середню освіту і диплома спеціаліста середньої ланки, я отримувала уявлення про процес навчання у ВНЗ і сформувала особисту думку про майбутню професію, чи хочу я продовжувати навчання і здобувати вищу освіту.
У 2012 році закінчивши 9 класів з відзнакою я поступаю в ДВНЗ Донецький індустріальний технікум
(в січні 2013 року був перейменований в ДВНЗ Донецький транспортно-економічний коледж
) на спеціальність Економіка підприємства
.
За 3 роки проведених в стінах цього навчального закладу я відкрила для себе, що навчання в школі і коледжі має суттєві відмінності: там, не дивлячись на те що, за фактом ми проходимо шкільну програму, до нас не ставилися як до дітей, і роль батьків в нашому навчанні істотно знизилася, а до кінця навчання взагалі зійшла нанівець. Відповідальність за поведінку, а також рішення будь-яких питань, що стосуються навчання повністю лежить на тобі, що згодом вплинуло на формування мене як особистості, як студента і допомогло вибудувати мою модель поведінки з людьми старше мене за віком або соціальному/професійному положенню.
В ході навчання, вивчивши основи економічних дисциплін, для себе я зрозуміла одне – продовжувати навчання за напрямом підготовки Економіка підприємства
я не хочу, проте вивчення економіки мені цікаво, і я вирішила змінити обʼєкт вивчення: замість процесів, що відбуваються на підприємстві, переключитися на людей, що впливають на ці процеси.
Результатом цього рішення був вступ в 2015 році в ДОЗ ВПН Донецький національний технічний університет
на спеціальність Управління персоналом і економіка праці
. В університеті неодноразово очно і заочно приймала участь в наукових конференціях, отримувала дипломи та сертифікати за їх результатами, публікувалася в наукових журналах ВАК і РИНЦ, поглиблювала знання з економіки та жодного разу не шкодувала про вибір місця та напрямку навчання. Тому, отримавши в 2019 році диплом бакалавра з відзнакою, питання про продовження навчання за магістерською програмою навіть не виникло і в тому ж році я знову поступила в ДонНТУ.
За період навчання в університеті можна виділити моїх два основних досягнення: перше місце на Республіканському конкурсі випускних робіт серед бакалаврів і третє місце в конкурсі-есе на Міжнародному науково-практичному форумі в м. Москва.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
На сьогоднішній день я займаюся написанням дипломного проекту під керівництвом к.е.н., доц. кафедри Управління бізнесом та персоналом
Кондаурової Інни Олександрівни. Тема моєї магістерської роботи: Управління розвитком персоналу підприємства на основі компетентнісного підходу
є як ніколи актуальною, оскільки розвиток персоналу на основі компетентнісного підходу є одним з найважливіших напрямків діяльності з управління персоналом і фактором успішної діяльності підприємства.
У найближчих планах на майбутнє успішно написати і захистити диплом, а оскільки, моя майбутня професія має безліч варіантів застосування, я буду прагнути поєднати свої набуті професійні якості з тим видом діяльності, яким мені буде приємно займатися.