Стародубцев
Денис
Леонідович
ЕПР97-б

            Народився холодним вечером 11 листопада 1978 року в місті Донецьку. В три роки я був відправлен у дитячий садок №4 "Кульбаба", в якому минуло кілька років мого безтурботного дитинства. В 1985 році прийшов час різкого повороту у моєму житті, я почав навчання в Донецькій СШ №33. Не встиг я звікнутись у новому коллективі, як у жовтні того ж року, дух пригод, схопивший моїх батьків призвів нас до того, що ми опинилися на Далекому Сході безобмежного СРСР у місті Чегдомині на БАМі. Там я закінчив перший клас, був командиром класу і отримов грамоту за успіхи у навчанні. Літом я повернувся у місто Донецьк, де і був прийнят с задоволенням у свій клас у СШ №33. Школа моя, нажаль або на радість не відрізнялась великою суворістю і не відносилась до престижних шкіл міста Донецька. Однак треба зауважити, що це чудова школа, в якій відбувалися всілякі конкурси і змагання. Пом'ятаяю, як виховувала нас наша перша вчителька Тетяна Васильєвна, пом'ятаяю гру у крапки, уроки математики і літеротурі, ігри у волейбол сторінкой з атрасу, викладача історії з його крилатой фразой "Держава це сила, яка...". Пом'ятаяю, як наш клас зайняв перше місце на танцях і потім ми їли призовий торт. Було і багато іншого, усьго не перелічити, але в 1993 році, закінчив 9"б" клас, я вступив до Донецького технікуму промисловаї автоматики (ДТПА) на спеціальньсть електронно-обчислювальна техніка. Тут прослухав різні "радиоелектроники" та "мікросхемотехники", я зрозумів, що мої улюблені предмети це-психологія, література і економіка.

            За часу навчання у технікумі я нечим особливим не відрізнявся, але в цей період у 1994 р. я попав у шахово-шашковий клуб м.Донецька, де досяг деяких успіхів. Так на початку 1996 р. я отримав звання кандидата в майстри спорта по шахам, яке згодом багато раз підтвердив.

            У 1997 р. я вступив на ФЕМ ДДТУ, тому що полюбив економіку як науку, тому що повірив у майбутнє процвітання України. Спеціальність яку я вибрав, має назву "Економіка підприємства", бо підприємства є однією з найважливіших ланок будь-якої економіки. Я пишаюсь своїм університетом, та своєю спеціальністю. Наша група ЕПР-97б за підсумком успішності за другий семестр 2000-2001 учбового року отримала 5-те місце по університету. На третьому курсі я вирішив перевірити свої сили і прийняв участь у вузовській олімпіаді "Менеджмент у виробничий сфері", де зайняв третє місце. Далі було третє місце на другому турі Всеукраїнської олімпіади "Менеджмент у виробничий сфері" з додаваємим дипломом третього ступеню та почесною грамотой. Далі поїздки у Київ, грамота та лист подяки за творчий підхід до вирішення поставлених завдань, третє місце і грамота за доповідь на Всеукраїнській науковій студентській конференції "Розбудова держави: духовність, екологія, економіка". В 2001 р. я був нагороджен Головою Ворошиловської районної в місті Донецьку ради, за досягнення значних успіхів у навчанні, активну участь у суспільному житті університету та великий внесок иу розвиток та становлення студентського самоврядування.

            Чому я вибрав тему магістерської роботи - ціноутворення? Тому що ціна не тільки одна з найбільш часто зустрічаємих речей , але і дуже важливий елемент маркетинговой діяльності підприємства. Ціна впливає і на споживачив і на виробників вона є зв'язковою ланкою. Теоретиками ціноутворення можна вважати А.Сміта і К.Маркса з його теорієй трудовой вартості, А.Маршала з його теорієй ціні на основі попиту та пропозиції, Д.М.Кейнса з державним регулюванням цін, Е.Чемберлена з розробкой лімітної (олігопольної) ціни та Й.Шумпетера з аналізом ціни на нововведення.

            Людина, отримавша диплом за спеціальністю "ЕПР" може працювати на будь-якому підприємстві, бути бухгалтером, менеджером. Він має змогу посвятити себе наукі, або практиці. Людина з висшою освітою спроможна на багате. З університету ми виносимо не тільки знання, але і щось набагато більше, що не підходить під рамки зрозумілого, те, що дає нам силу у порівнянні з іншими, і от нас залежить, чи скористуїмося ми цією силой, чи ні.