Василенко Андрій Володимирович

Донецький Національний Технічний Університет

Факультет Економіки та Менеджменту

Спеціальність "Бухгалтерський облік та Аудит"

Тема магістерської роботи "Вдосконалення обліку фінансових інструментів в умовах промислових підприємств"

Науковий керівник - Білязе Любов Петрівна

Народився я 3 квітня 1982 року у місті Єнакієво Донецької області. Куди мене віддавали батьки,- я не цікавився. Погано пам'ятається садочок, який я не дуже "полюбляв". Зараз мабуть можна згадати, як сильно я чекав тих хвилин, коли треба було займатися чимось активним, чи то ігри, біг або ще що-небудь. Вже тоді я не міг сидіти на місці. Ця прив'язаність до активного виду життя не зникла в мене з роками, що приносить мені зараз не мало задоволення! Мої вихованці ще тоді дивувалися, звідки в маленького хлопчика знаходиться стільки енергії! 

Взагалі, той час, що я провів у садочку, я не можу згадувати із захопленням. Ну не міг я жити по розкладу: зарядка, завтрак, пргулянки, обід, "тиха година", сніданок і т.д. Мене завжди тягнуло на подвиги! Мені не подобалась рутиність проведення такої прекрасної пори як дитинство! Мабуть тому я і не протягнув багато часу у тому закладі. Пам'ятаю, що мене усе цікавило, чим користувалися мої батьки та бабусі: мені нав'язували різні заняття, які, в силу моєї зацікавленості, влекли мене познавати життя. До школи я займався шахами, спортом, вівдвідував різні кружки: взагалі, дівчата мене тоді ще не цікавили! 

Бабуся та мама постійно казали, що я був (та і не тільки був, а й залишився) розумном хлопчиком. Рано почав читати, писати, вивчати математику. Все давалося дуже просто та швидко, що не могло не радувати моїх близьких. Я весь час хотів познавати щось нове, із-за чого мені інколи попадало від батьків: "туди не лізь!", "цього не роби!". Мабуть це вони винні, що я одного разу хотів прогріти двигун на машині батька, що вийшло в'їздом у ворота нашого будинку, коли я вставив ключа та завів стоячий на швидкості автомобіль! Після п'яти напряжних хвилин моралі батько протягнув мені руку та подякував за бажання допомогти у прогріві двигуна. Тяга до машин не зникла і понині!

Потім пішов я до школи, де з першого уроку проявилися мої гарні риси. Участь у всіх святах (а їх було багато), спорт, бібліотека та т.д. та т.п. Я приймав участь практично у всіх подіях, навіть в уборці територій. Труд мені привили з дитинства. Також брав учать у олімпіадах по багатьом предметам. Виступав за команди школи по баскетболу, футболу, гандболу, волейболу, тенісу, шахам. Був капітаном команд. Під моїм початком ми постійно займали призові місця, cеред яких більше було перших. У кінці отримав я золоту медаль за заслуги перед Батьківщиною. 

У дев'ятому класі я паралельно поступив до музичної школи по класу "Гітара". Як зараз пам'ятаю свій перший урок, коли я не міг поставити пальці на струни, а через декілька уроків вже грав складні речі. А пізніше взагалі мені давали грати таке, що до мене ніхто не спробував вивчати. Взагалі закінчив я музикалку з похвальною грамотою,- усі гадали, що я подамся до консерваторії, але, вибачте... Вибір мій пав на вивчення економічних дисциплін. А ще в одинадцятому класі я отримав посвідчення водія. Нелекго було вчитися одночасно у трьох школах, з ранку до пізної ночі виконуючи домашні завдання. А погуляти також треба було встигнути! Взагалі, не сумними видались останні роки навчання у школі. На останньому дзвонику пам'ятаю заплакані обличчя однокласниць, яких потрібно було заспокоювати. Я не одразу відчув таку немалу втрату! А на врученні атестатів я виконав пісню, присвячену моїй школі та моїм вчителям, в якій слова та музику склав сам. Деякі вчителя видали свою сентиментальність! А мені було приємно...  

Вирішуя питання про вищу освіту, обрав ДонДТУ, він же ДонНТУ. Документи здавав навіть не знаючи, на кого поступати, мабуть тому поддався раднику та вибрав спеціальність "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності", але через три семестри зрозумів, що моє - це бухгалтерія. Ось і перевівся на кафедру "Бухгалтерський облік та Аудит", про що ні скільки не жалкую! Навчання взагалі давалося легко. Ще легше було зі спортом - команда факультету по баскетболу постійно займала призові місця, в якій я був одни з гравців. Після закінчення чотирьох курсів подав заяву на навчання на "спеціалиста", але після дев'ятого семестру раптом захотілося поступити до магистратури. Так на зимових канікулах мене зарахували до складу магистрів. Також стоїть відмітити зайняте друге місце на внутривузівської олімпіаді по бухгалтерському обліку, яка проходила весною 2003 року. А весною 2004 року я приймав участь у другому турі Всеукраїнської олімпіади по "Бухгалтерському обліку", яка проходила у місті Житомірі. Серед 90 учасників я опинився у першій тридцятці. Зрозуміло, можливо було і краще виступити. 

Відносно моїх планів на майбутнє, то тут така ситуація. Після окінчення сесії планую поїхати до Києва спробувати себе у ролі робітника в аудиторській компанії. Також збираюсь отримати сертифікат аудитора на проведення аудиторської діяльності. Але не хочу втрачати варіант опробувати себе у великому спотрі, взагалі у футболі. Може вдасться попасти до якого-небудь футбольного клубу. Но краще сполучити все це разом та стати кращим футболістом серед бухгалтерів-аудиторів та кращим бухгалтером-аудитором серед футболістів! Час покаже, що з цього вийде.